Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Архітектурна композиція в світлі міфопоетики

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
43
Мова: 
Українська
Оцінка: 

три статуї Афіни: Афіна Промахос, Афіна Партенос і Афіна Поліада.

Принципово аналогічна медіативна система складається і в Харкові. Структура харківського ландшафту і напрямки шляхів руху відіграють у ній головну роль. З головних підўїздів розкриваються кілька холмів. Наприклад, при вўїзді з півночі відкривається Холодна та Лиса гори і Олексіївське плато, а в глибині височить Нагорне плато з комплексом площі Дзержинського і центральними соборами. Після спорудження висотного «намиста», коли кожна його ланка вінчатиме верхівку пагорба, проявиться та ж закономірність, що і в Афінскому ареалі. Висотний комплекс – співчлен «намиста» – постане фрагментом першого плану перед могутнім комплексом площі Дзержинського, що розкривається у глибині. В той же час кожний співчлен «намиста» виконуватиме медіативні функції в межах свого району і кристалізуватиме місцеві домінанти.
Так реалізується медіативна система, де кожна домінанта на рівні архетипу сприймається як міфопоетичний «поріг». Він – сповнене драматичної насиченості місце зіткнення Космоса з Хаосом, місце поглинання (загибелі) і народження.
Невипадково кульмінаційна панорама в Афінах «палаючо (го) мор (я) та похмури (х) гір, в які ось-ось вріжеться сонячний диск» розкривалась за статуєю Афіни Промахос – заключною домінантою-»порогом», а йому передували інші «пороги», що розкривались в процесі руху елевсинських процесій. Таку ж роль відігравав Держпром на площі Дзержинського в Харкові, і так же розкривалася «західна панорама» при підході до нього з площі;
в) у співвіднесенні протилежностей у центрах-домінантах (у «перевернутості», як властивості свята).
Специфічна якість архітектури – її реальність, матеріальність, роблять особливо відчутним цю міфопоетичну якість. Архітектурна композиція втілює її не менш яскраво, ніж музика, яку О. Ф. Лосєв вважає найбільш емоційним мистецтвом; найбільш емоційним тому, що в ній динамічно співвідносяться протилежні начала – іде процес «становлення». Ця філософська категорія виражається в міфології, як він вважає, в постійних повтореннях трійці: «постання-виникнення-зникнення». Ці повторення набагато сильніше реалізуються в архітектурі, де людина в процесі своєї діяльності переходить з одного простору до іншого; із стиснутого до просторого, із затіненого до ясного і, в решті решт, з періферії до центра. Про такі переходи писав Корбюзьє у своєму панегірику руху в архітектурі.
Ці протилежні начала найбільш яскраво співвідносяться в архітектурних центрах-домінантах, створюючи відчуття свята, що протиставлене будням; тобто того, що відрізняє «центр» від «периферії». Тут стикаються «небесне» – «божественне» і людське, особисте. Медіативні функції в цих зіткненнях виконують кордонний, «лімінарний» простір, який масштабний людині і, в той же час, розкривається на світ. Воно входить у склад центра і стикає його простір з простором глобальним, зовнішнім.
Такі вичленені простори формувались, наприклад, в Афінах на верхній площадці Акрополя: біля темного північного портика Эрехтейона, звідки відкривались Елевсін і море; між вівтарем Афіни і портиком Кор, звідки відкривалось море через статую Афіни-Промахос. З «лімінарного» простору в Києво-Печерській Лаврі над нижньою брамою розкривався Дніпро на
7. Установлено, що міфопоетичні складові відношень людини і світу виконують функції МЕТАМОВИ, яка дозволяє архітектурі синтезувати різні види мистецтв. Її синтезуюча роль обумовлена архетипічністю бачення світу в архітектурній формі – в просторово-тектонічних образах. Універсум-світ-Космос уявляється на рівні архетипа певною спорудою з вираженою тектонікою і внутрішнім диференційованим простором, що протиставлений зовнішньому, чужому, ворожому – недиференційованому «Хаосу». Така структура в найбільшій мірі властива архітектурі.
8. Таким чином, архітектура в найбільшій мірі підтверджує стійкий характер міфологічного мислення і відображує метафори, властиві міфопоетиці, незалежно від епох і географічних умов. І ЦІЛІСНІСТЬ – критерій архітектурної композиції – може бути повноцінно прийнята людиною лише за умови «зпрацьовування» тих архетипів, які в ньому одвічно закладені і які дозволяють людині «самоототожнити» себе з міфопоетичним УНІВЕРСУМОМ, свій «мікрокосм» – з «макрокосмом».
Поняття УНІВЕРСУМА конкретизується в архітектурі завдяки систематизації міфологем, пояснюючих УНІВЕРСУМ і виконуючих функції метамови в архітектурно-художній творчості.
 
З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОПУБЛІКОВАНО ТАКІ ПРАЦІ АВТОРА:
 
1. Архитектурная композиция в свете мифопоэтики: Монографія – Харьков: РИП «Оригинал», 1999. – 637 с.
2. Архетипы как фактор формообразования в архитектуре. – К. : НИИТИАГ, 1999. – 24 с.
3. Архитектура как выражение универсума в теориях Витрувия и Альберти. – К. : НИИТИАГ, 1999. – 35 с.
4. Мифопоэтическая модель мира в современной архитектурной науке. – К. : НИИТИАГ, 1999. – 40 с.
5. Архитектурная композиция как система «среда-человек». – К. : НИИТИАГ, 1999. – 72 с. Співавтор В. Л. Антонов.
6. Железные дороги как визуальная и образная основа композиции города. -Харьков: НИИТИАГ, 1999. – 24 с.
7. Мифопоэтика и актуальность в формировании города. – К. : НИИТИАГ, 1999. – 24 с.
8. Фактор природы в архитектуре /Підвищення ефективності і надійності систем міського господарства. К. : ІСДО, 1994. – С. 73-76.
9. Проблемы функциональной и художественно-образной целостности современного города /Коммунальное хозяйство городов, № 4. К. : Техніка, 1995. – С. 55-56.
10. Проблемы движения в условиях современного города /Коммунальное хозяйство городов, № 5. К. : Техніка, 1996. – С. 62-63.
11. Мифопоэтика в художественной культуре современного города /Наука і соціальні проблеми суспільства. Вісник Харківського держ. університету, № 414, Харкiв. : 1998. – С. 249-251.
Фото Капча