Архітектурна композиція в світлі міфопоетики

Практичне значення отриманих результатів

Результати дослідження використані в підготовці майбутніх зодчих у системі вищої освіти: в лекційних курсах, в навчальних програмах, навчальних посібниках і методичних вказівках. Вони можуть бути використаними при формуванні містобудівних композицій, при дослідженнях в НДІ архітектурного профілю.

Апробація результатів дисертації

Результати дослідження оприлюднені:

а) на міжнародних конференціях:

1. Архітектура як відображення ідеології. Львів, 2-5 грудня 1996 р. (Архітектурний ф-т Державного університету «Львівська політехніка», Філія Інституту Східної і Південно-Східної Європи у Львові, Інститут історії архітектури та архітектурних обмірів Віденьского технічного університету) ;

2. «Простір ВХУТЕМАС». Москва, 28-30 листопада 1996 р. (Державний науково-дослідний музей архітектури ім. А. В. Щусєва, НДІ теорії архітектури і містобудування РААСН, Московський Архітектурний институт) ;

3. VII Міжнародній конференції з історії архітектури «Захід-Схід: архітектурні школи Нового и Новітнього часу», присвяченій 550 річниці з дня смерті Філіппо Брунеллескі. Москва, 1-3 квітня 1997 р. (Державний науково-дослідний музей архітектури ім. А. В. Щусєва, НДІ теорії архітектури і містобудування РААСН, Московський Архітектурний інститут) ;

4. «Наука і соціальні проблеми суспільства». Міжнародна науково-практична конференція, Харків, 18-19 червня 1998 р. (Національна академія наук України, Академія правових наук України, Міністерство України у справах науки і технологій, Міністерство освіти України, Харківська обласна державна адміністрація, Північно-Східний науковий центр, Харківський державний університет, Харківський університет внутрішніх справ, Східноукраїнський Фонд соціальних досліджень) ;

б) на XIX науково-методичній конференції «Удоскона-лення організації дипломного проектування, підвищення якості дипломних проектів і робіт». Харків, 27-29 травня 1996 р. (Міністерство освіти України, Інститут змісту і методів навчання, Українська інженерно-педагогічна академія) ;

в) на XXIII (1986 р.), XXVIII (1996 р.), XXIX (1998 р.) науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів і співпрацівників Харківскої державної академії міського господарства.

Результати дослідження опубліковані в монографії, брошурах, збірках наукових праць, тезах 3-х конференцій.

Звўязок роботи з науковими програмами, планами, темами

Значущість проблеми «олюдинення» архітектури знайшла відображення в науково-дослідній роботі «Фундаментальні дослідження людського фактору і його впливу на формування середовища (система «людина – міське середовище») і на сучасне навчання у вищому навчальному закладі (система «людина – навчальний процес») « (§53-7/93), в якій автор брала участь. Ця робота віднесена Міністерством освіти Україны до найважливішої тематики. Автор також бере участь у держбюджетній темі «Місто як система «середовище – людина», що виконується на кафедрі «Проблеми архітектури міського середовища» ХДАМГ.

Структура дослідження

Монографія складається з передмови, вступу, трьох розділів з висновками в кожнім, загального висновку і списку використованої літератури. Загальний обўєм монографії складають 637 сторінок, в тому числі 235 сторінок ілюстрацій.

У «ВСТУПІ» розкриті постановка, актуальність та вивченість питання, визначені проблема, мета і завдання дослідження, обгрунтовані його методологія і методика, межі і новизна.

Основна позиція «Вступу» – трактування архітектурно-просторової композиції як образного відбиття міфопоетичної моделі світу. Особливу увагу звернено на розкриття поняття ЦІЛІСНОСТІ композиції як відображення цієї міфопоетичної моделі, що названа в науці Універсумом.

Перший розділ – «ТЕОРЕТИЧНЕ УСВІДОМЛЕННЯ МІФА (ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ СВІТУ В АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНІЙ ТВОРЧОСТІ) «. У ньому вивчені наукові основи міфопоетичних уявлень людини в архітектурі, художный діяльності взагалі та в философських і міфологічних концепціях (наука – просторова модель світу).

Другий розділ – «МІФОПОЕТИКА МИСТЕЦТВА (ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ СВІТУ В МИСТЕЦТВІ ЯК ФАКТОР ПЕРЕХОДУ ДО АРХІТЕКТУРНОЇ СПЕЦИФІКИ) «. У ньому, згідно до наукових концепцій, розглянуті конкретні твори мистецтва з точки зору міфопоетичних просторових уявлень та виявлені ті універсальні закономірності, які діють і в архітектурі і стають передумовою для архітектурного аналізу (просторова модель світу – художня творчість).

Третій розділ – «МІФОПОЕТИКА АРХІТЕКТУРИ (ПРОСТОРОВА МОДЕЛЬ СВІТУ В АРХІТЕКТУРНІЙ КОМПОЗИЦІЇ) «. В ньому проаналізировано архітектурні твори різних епох і масштабів. Виявлено міфопоетичну специфіку архітектурної творчості, що походить з двоєдиної природи архітектури (просторова модель світу – архітектурна композиція).

В «ВИСНОВКУ» дані загальні підсумки і результуюча таблиця, в якій формалізовані різні аспекти міфопоетичних просторових уявлень, їх природна основа і відбиття в мистецтві і архітектурі.

 

Розділ 1. Теоретичне усвідомлення міфу (просторова модель світу в архітектурно-художній творчості).

У першому розділі досліджені концепції різних періодів історії людства. Порівняні дані різних наук і виявлені стійкі положення про міфопоетичні просторові уявлення, що діють і в архітектурі. Особливу увагу звернено на аналіз архітектурних міфопоетичних концепцій (Вітрувія, Л. Б. Альберті, А. Г. Левинсона, М. І. Брунова, А. В. Іконнікова, К. Лінча) і тим їх аспектам, які додані до творів архітектури (наприклад, Софійского собору у Києві, Давнього Києва та Києво-Печерскої Лаври, собора Василя Блаженного в Москві, Преображенської церкви в Кіжах, башти Адміралтейства у Петербурзі; стародавніх міст: єгипетського Кахуна, грецьких Мілета і Приєни, римських Герата, Пальміри, Тимгада; концепцій міста, відбитих у фаланстері Фурўє, місті-саді Е. Говарда, в Брокадер-сіті Ф. Л. Райта, в проектах Е. Енара, в «Лучезарнім місті» М. А. Мілютина та ін.).

1. Стійкість міфологічного мислення та міфопоетичних уявлень, розповсюджених на «архітектурну картину світу», підтверджується науками, що досліджують міфологію (Пліфон, Піко делла Мірандола, М. Мюллер, О. П. Потебня, М. Эліаде, К. Керені, К. Леві-Строс, Р. Барт, Г. Г. Гадамер, Э. Кассірер, К.