Архітектурна композиція в світлі міфопоетики

в) синхронно-діахронне прочитання міфа трактується як переведення реального часу у художній – час міфу (К. Леві-Строс).

Ці багатогранні наукові праці дають фундаментальну основу для досліджень архітектури як синтезуючого феномена в міфопоетичному розгляданні. Але дослідження, власне, у сфері архітектури є лише фрагментами праць, присвячених іншим проблемам (А. В. Іконніков, М. І. Брунов, К. Лінч и др.). Це можна пояснити великою складністю і багатоаспектністю міського середовища.

А. Двоєдина природа архітектури

Архітектурна композиція розглянута як емоційно-естетичний аспект архітектури з акцентуванням архетипічної природи людини, виявленої в міфопоетиці

Б. Методологічне зрушення в науці

Прийнято за основу дослідження зрушення акцентів у науці: від «монодисциплінарного» (сутність прихована в предметі) до «проблемно-міждисциплінарного» способу ставлення задач (сутність – у звўязках і відносинах)

Методичні основи дослідження (послідовність аналізу і синтезу)

Вихідна інформація: людина – архетипи – архітектура

ВСТУП вихід: Трактування архітектурно-просторової композицїї у світлі міфопоетики (погляд на архітектуру як на образне відображення просторової моделі світу)

РОЗДІЛ 1 Теоретичне усвідомлення міфу (просторова модель світу в архітектурно-художній творчості) вихід: Наукові засади просторових уявлень у світлі міфопоетики (наука – просторова модель світу)

РОЗДІЛ 2 Міфопоетика мистецтва (просторова модель світу в мистецтві як фактор переходу до архітек-турної специфіки) вихід: Універсальні закономірності художньої творчості в світлі міфопоетичних уявлень (просторова модель світу – художня творчість)

РОЗДІЛ 3 Міфопоетика архітек-тури (просторова модель світу в ар-хітектурній компози-цїї) вихід: Специфічні форми архітектурної творчості в світлі міфопоетичних просторових уявлень (просторова модель світу – архітектурна композиція)

ЗАКЛЮЧЕННЯ. Обгрунтування цілісності архітектурної композицїї як відображення міфопоетичного універсаму.

Проблема, мета та завдання дослідження

Таким чином, головна проблема – складність розкриття в архітектурній композиції її генетичних, міфопоетичних засад, з огляду на її двоєдину природу, в силу чого естетичні аспекти закодовані і неоднозначні.

Відповідно, мета дослідження – уточнити природу архітектурної композиції з урахуванням її синтезуючого характеру і стійких міфологічних аспектів.

В звўязку з цим поставлені завдання:

1. Розглянути концепції архітектурної композиції, що грунтуються на її міфопоетичній трактовці.

2. Порівняти їх з аналогічними концепціями в мистецтві в цілому, в міфології та міфопоетиці.

3. Розкрити архетипічні закономірності, що діють в архітектурі і визначають міфопоетичний аспект архітектурної композиції.

4. Використати ці закономірності для аналізу конкретних творів архітектури з перевіркою їх художньої коректності на творах мистецтва.

5. Обгрунтувати стійкі взаємозвўязки архітектурної композицїї і міфопоетики.

6. Формалізувати їх відношення на еврістичному рівні.

Методологія та методика дослідження

Методологічна основа даного дослідження – трактування архітектурної композицїї як похідної художнього сприйняття людини, а останнє має у своїй основі міфопоетичну картину світу. При цьому приймається твердження В. М. Топорова, що міфопоетика є найвищим рівнем уявлень людини про світ, художньою інтерпретацією цих уявлень. Тому архітектурна композиція як матеріалізація уявлень про світ іманентно міфопоетична по своїй суті.

Прийнято також за основу, що однією з сторін двоєдинності архітектури є її належність до мистецтва, і його універсальні ознаки розповсюджуються і на архітектуру. Це особливо проявляється при міфопоетичнім підході до неї. Такий синтез є особливо актуальним у теперішній час, коли засоби масової інформації адаптували людину до зіставлення різних видів мистецтва.

Відповідно, методика дослідження походить з цих методологічних засад і включає порівняльний аналіз:

-сучасних концепцій міфології та міфопоетики (для виявлення категорій, що адекватні архітектурі) ;

-мистецтвознавчих концепцій та творів мистецтва (для выявлення універсальних принципів формоутворення, які розповсюджуються на архітектуру) ;

-архітектурних концепцій та творів архітектури, в яких принципи художнього формоутворення і міфопоетичні засади проявляються у специфічній для архітектури формі.

Наведені малюнки, фотографії та схеми складають цілісний илюстративно-аналітичний ряд. Він включає образні интерпретації окремих міфологем, літературних та музичних творів, прориси творів образотворчого мистецтва, а також реконструкції і натурні малюнки, що характеризують архітектурні ансамблі.

Предмет, обўєкти і межі дослідждення

Предмет дослідження – архітектурна композиція, основний критерій якої – ЦІЛІСНІСТЬ – відбиває міфопоетичні уявлення про світ як про всеохоплюючий Універсум.

Як обўєкти аналізу виступають, по-перше, теоретичні концепції і, по-друге, твори мистецтва та архітектури з кінцевим виходом на архітектурну композицію ансамблів різних періодів: Стародавнього світу (Кноса та Мікен), античності (Греції, Рима), середньовічча (Київа, Львова, Чернігова, Ерфурта, Тракая), италійського Відродження (Флоренції, Віченци), Нового часу (Харкова, Чандигарха, Осаки, Ульяновська, Бразиліа, Пампульї, Каноа, Алупки) та ін. Вибір обўєктів зумовлений їх створенням в різний час, в різних географічних і соціальних умовах, що дозволяє виявити універсальні закономірності їхніх міфопоетичних засад.

Межі дослідження обумовлені міфопоетичною трактовкою архітектурної композиції та її роллю в мистецтві.

Новизна дослідження

Наукова новизна полягає в такому:

а) архітектурну композицію розглянуто як таку, що синтезє всі види мистецтва, з урахуванням архетипічної природи людини і його міфопоетчних уявлень про світ;

б) за основу взято порівняльний аналіз, по-перше, концепцій і конкретних творів, по-друге, різних видів мистецтва та архітектури і, по-третє, творів різних епох;

в) певною мірою розкрито метамову, що однозначна для мистецтва і архітектури, яка виявляє міфопоетичну основу сприйняття людини. Вона може бути розглянута як засіб вираження міфопоетичного Уіверсуму