Дослідження собівартості продукції борошномельної промисловості та розробка шляхів її зниження (на прикладі ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів”)

Побічні продукти мають незначну вартість реалізації та неминуче з’являються при переробці й виробництві основних видів продукції.

Перш ніж вибрати метод розподілу комплексних витрат, спеціалісти повинні визначити, які види продукції є основними, побічними, супутніми та відходами виробництва, потрібні конверсійні витрати, тобто потребує продукт подальшої доробки й підготовки до стадії готової продукції, яка безпосередньо може відвантажуватися покупцям [48, с. 56].

Таким чином, від правильного вибору методу розподілу витрат на окремі види продукції залежить собівартість одиниці кожного виду основного продукту, формування й визначення оптових та роздрібних цін на дані продукти, а також фінансовий результат діяльності підприєства.

 

 

 

Наказом міністра заготівель України №715 від 30.12.1961 року організовано одне підприємство, яке назвали: „Херсонський комбінат хлібопродуктів”.

На даний час „Херсонський комбінат хлібопродуктів” є відкритим акціонерним товариством (ВАТ „ХКХП”) і відноситься до борошномельної галузі. 

Метою  діяльності підприємства є одержання прибутку і використання його в інтересах акціонерів і підприємства. 

Предметом діяльності підприємства є: 

- виробництво, реалізація, проведення державних і комерційних закупівель зерна, насіння і їхнє збереження;

- надання послуг по прийняттю, сушінню, очищенню і збереженню зернових, олійних і інших культур;

- оптова, роздрібна і комісійна торгівля промисловими, продовольчими і товарами народного споживання;

- надання послуг по оренді, прокату, ремонту й обслуговуванню транспорту, техніки, інвентарю;

- виробництво, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції;

- проектування, монтаж, технічне обслуговування систем протипожежного захисту;

- заготівля сільськогосподарської продукції в населення, сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств;

- здійснення зовнішньоекономічної діяльності в порядку, установленому чинним законодавством.

ВАТ „Херсонський комбінат хлібопродуктів” являє собою об'єднане господарство, до складу якого входять:

- основні підрозділи: елеватор; млин; Микільська хлібоприймальна дільниця; Копанський підзвітний хлібоприймальний пункт;

- допоміжні підрозділи: ремонтна енерго-механічна служба (РЕМС); ремонтно-будівельна дільниця (РБД); дільниця теплопостачання; вантажно-розвантажувальна дільниця (ВРД); залізнична дільниця; автотранспортна дільниця; пошивна майстерня; 

- обслуговуючі підрозділи: апарат управління; автоматизована телефонна станція (АТС); воєнізована охорона (ВОХР); відділ матеріально-технічного постачання (ВМТП); господарська дільниця; їдальня;

- соціальна сфера: медпункт, житлово-комунальне господарство, гуртожиток, база відпочинку на Арабатській стрілці.

Херсонський портовий елеватор споруджено у 1931 – 1932 роках. В травні 1932 року він почав діяти. Це – один з небагатьох універсальних елеваторів, призначених для приймання зерна з водного, автомобільного і залізничного транспорту. Так само його можна і відвантажувати.

Ємність елеватора - 86 тис. тонн. Обладнано елеватор норіями і транспортерами, продуктивність яких значно вища, ніж на інших аналогічних підприємствах. У добу обсяг виконуваних робіт із прийому й відпуску становить 6 тис. тонн.

Провадяться операції по сушінню й підробітку зерна до базисних кондицій.

Робота елеватора здійснюється відповідно з інструкцією „О порядке ведения учета и оформления операций с зерном и продуктами его переработки на предприятиях хлебопродуктов системы Министерства заготовок СССР”.  

Схема руху зерна на елеваторі дає змогу одночасно виконувати всі операції; приймання зерна із барж, завантаження його в судна, завантаження і вивантаження зерна із автомобільного та залізничного транспорту, а також підробку зерна на різних очисних машинах. Таке насичення елеватора пояснюється тим, що він повинен підготовлювати експортні партії зерна і завантажувати ним великотоннажні судна.

Для приймання зерна із суден на пристані спорудили дві групи силосів – по чотири силоса в кожній. Ємкість такого силоса – 150 тонн. Прийом зерна здійснюється перевантажувачем „Порталино”.

Прийом зерна із залізничного транспорту здійснюється через вагонні ларі. На території комбінату є залізнична галузь і тепловози для пересування вагонів.

Прийом зерна автомобільним транспортом здійснюється через автоларі, одночасно може вивантажуватися 4 автомобілі. Вантажопідйомність автомобіля - до 50 тонн.

Елеватор комп'ютеризований, управління ведеться через головний пульт, об'єднаний у єдину мережу з електронними вагами й комп'ютерною системою „1-С”.

Млин уведений у дію в 1949 р. 

Добова продуктивність млина - 405 тонн у зерні, виробнича потужність у рік - переробка 117 450 тонн пшениці помольних партій.

Базисний вихід: борошно - 74 % (у тому числі вищого ґатунку + макаронного борошна – 44 % (34 % та 10% відповідно); 1 ґатунку – 30 %). Манна крупа - 1 %. Висівки - 22,1 %.

Робота млина побудована на основі документа: „Правила організації та ведення технологічного процесу на борошномельних заводах”.

Технологічний процес виробництва зерна на ВАТ „ХКХП” проходить у такій послідовності.

1 етап – приймання зерна.

Зерно для виготовлення борошна, як правило, поступає:

1) від постачальника або власного виробництва;

2) по давальницькій схемі – постачальник передає зерно на переробку, а потім, розраховуючись за неї, отримує готову продукцію.

Пшениця на давальницьких умовах - це пшениця завезена на митну територію України (або закуплена замовником на території України) для використання у виробництві