Драматургія Володимира Винниченка. Проблеми поетики

У “Загальних висновках” синтезовано результати дослідження. З'ясовуються провідні особливості мистецького стилю автора. Мабуть, ніхто точніше й влучніше за І. Франка не визначив провідних особливостей Винниченкового індивідуального стилю: “... щось таке дуже, рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом”. Оце двічі повторене “щось таке”, цілком суголосне назвам деяких творів Винниченка (“Темна сила”, “Щось більше за нас”, “Чудний епізод”) свідчить про відкритість авторської образності одвічній загадковості буття, відкритість, яка загалом є прикметною ознакою мистецтва як такого, але в новітні часи, зосібна у Винниченко, актуалізується з особливою виразністю. Однак ця риса не виявляється у Винниченка безпосередньо, здебільшого явно не декларується, вона є переважно другим планом його образності, ґрунтованої на емпіричній конкретиці, закоріненої в “грубі” реалії живого життя, що у Франковій формулі означається чіткими і вже позбавленими непевності епітетами – “дуже, рішуче, мускулисте”. Контрастне й динамічне, часто парадоксальне поєднання непевності й точності, настроєвості й предметності можна вважати провідною ознакою енергійно-експресивного стилю письменника. Такий стиль за всієї своєї цілісності не є монолітним, і взаємодія його розмаїтих чинників передбачає і епічну масштабність, і ліричну проникливість, а головне драматичну напругу, що й виявилась врешті з особливою виразністю в драматургії автора.

Виразніше уявлення про художню стилістику митця може дати її співвіднесеність із загальним стилем епохи, в яку він жив і творив. У Винниченкових творах маємо не просто риси натуралізму, а натуралістичну предметну фактуру, яка лежить в основі образного ладу. Точність та виразність деталей, найменших подробиць, навіть, здавалося б, дрібниць побутової атмосфери, поведінки персонажів, інтер'єрів сягає в нього граней їх безпосереднього фізичного відчуття. Чіткість портретних чи інших психологічно-побутових деталей, з яких вимальовуються виразні житейські картини, увага до фізіологічного підґрунтя психологічних станів та ситуацій, до вияву підкресленої емоційності, екзальтованості, хворобливості, особлива роль еротичних мотивів – усе це свідчення явного переростання реалістичної образності в натуралістичну. Якщо стосовно ранньої прози письменника можна говорити про деяку співмірність реалістичних та натуралістичних засобів, то в його драматургії натуралістична діткливість явно превалює. Виразно натуралістична і словесна тканина Винниченкових п'єс, в яких під знаком художньої доцільності зударяються щонайрозмаїтіші мовні стихії. А про п'єсу “Чужі люди” можна навіть сказати, що вона написана більшою мірою босяцьким жаргоном, ніж літературною мовою.

Близьке до пантеїстичного художнє світовідчуття письменника виразно проймає натуралістичну фактуру його творів. Вельми симптоматична поява в драматургії автора “тваринних” образних рядів, покликаних і наголосити на фізіологічному підґрунті психологічних станів персонажів, і метафорично узагальнити драматичні перипетії. Натуралізм автора не раціоналістично-позитивістський, не обмежений суголосним природничим наукам експериментуванням, а передбачає передусім сприйняття життя як незбагненного дива, як стихії діонісійських сил, він дуже близький до філософії життя, зацікавленість якою засвідчують щоденникові записи Винниченка, а головне – особливості поетики його творів. Натуралістична точність у Винниченка невіддільна від символістської таємничості. Те, що його п'єси переважно камерні, зосереджені на відтворенні інтимних стосунків, а проте художньо осягають глобальні проблеми, свідчить про символістську природу образної мови автора.

Провідний в поетиці автора своєрідний сплав натуралізму й символізму пов'язаний з модерним мистецьким інтелектуалізмом, який передбачає не раціоналістичну вичерпність міркувань, а відкритість неосягненній таємничості буття. Очевидно, що Винниченко міг би цілком погодитись з такою сентенцією Фр. Ніцше: “Ми не якісь там наділені розумом жаби, не об'єктивуючі й реєструючі апарати з холодно розташованими тельбухами – ми мусимо невпинно народжувати наші думки з нашого болю і по-материнськи надавати їм усе, що в нас є: кров, серце, вогонь, веселість, страх, муку, сумління, долю, фатум”. “Думаю всією істотою” – цей вислів з Винниченкового щоденника ніби підсумовує наведені вище слова німецького філософа.

До символізації натуралістичної образності автор йде щонайрозмаїтішими шляхами, демонструючи дивовижну мистецьку багатогранність. Натуралістична фактурність в нього підлягає передусім експресіоністичній трансформації. Неабиякий художній темперамент відлунюється в динамічній взаємодії сюжетних ліній, в перегуках окремих сцен, звихрених темпоритмічних перепадах дійового плину, в емоційній піднесеності, одержимості персонажів, які часто постають ніби різними іпостасями єдиного авторського Я, в деякій химерності образного ладу, часто увінчаній заголовками – “Дисгармонія”, “Базар”, “Мохноноге”, “Пригвождені”...

Чіткість динамічних сюжетних ліній, напруженість інтриги, різкість образних штрихів невіддільні у Винниченка від витонченого нюансування, від віртуозного володіння мистецтвом підтексту. Різкі драматургічні штрихи часто в нього втрачають означеність і розчиняються в неповторній ліричній настроєвості, що свідчить про суттєвість в поетиці автора засобів імпресіонізму. Парадоксальним поєднанням експресіоністичної звихреності й імпресіоністичної лагідності драми В. Винниченка дещо нагадують живописні полотна Олекси Новаківського, в якого тривожно-розгониста діагональна лінія позначена водночас легкою граційністю, а контрастність кольорів нівелюється світлотінями. Засоби експресіонізму та імпресіонізму не раз доповнюються у Винниченка-драматурга сюрреалістичними, про що свідчить, скажімо, вперше явлений в “Дисгармонії”, а потім і в інших творах іронічно-сумовитий образ розірваності між високістю прагнень людини й ницістю її буденного існування, образ свиней з шиями жираф. Дослідники цілком слушно відзначають певне передчуття в драмах Винниченка поетики екзистенціалізму й театру абсурду.