Драматургія Володимира Винниченка. Проблеми поетики

22. Особливості трактування героїчної теми в драмі Ю. Словацького “Мазепа” // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. – 2001. – № 9: Філологія. – С. 235-240.

23. Творче використання традицій “Дзядів” Адама Міцкевича в українській літературі // Slavia Orientalis [Краків]. – 1997. – № 1 – С. 145 – 156.

24. Два способи художнього застосування листів: Леся Українка і Володимир Винниченко // Literatura i komunikacja: Od listu do powiesci autobiograficznej. – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skіodowskiej, 1998. – S. 58 – 67.

25. Сатира в жанрово-стильовій структурі творів Володимира Винниченка // Satyra w literaturach Wshodnioslowiaсskich: Studia pod redakcj№ Wandy Supy. -?. 3. – Biaіystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Biaіymstoku, 1999. – S. 105 – 110.

26. Пародійність в жанрово-стильовій структурі комедії Володимира Винниченка “Молода кров” // Satyra w literaturach Wshodnioslowiaсskich: Studia pod redakcj№ Wandy Supy. -?. 4. – Biaіystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Biaіymstoku, 2000. – S. 202 – 208.

27. Драматургія Володимира Винниченка періоду еміграції // Literatura emigracyjna Rosjan, Ukraincуw i Biaіorusin? w. – Lublin: Redakcja Wydawnictw Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 2001. – S. 189- 203.

* * *

1. Драматургічні шукання Володимира Винниченка: Матеріали спецкурсу з методичними вказівками. – Сімферополь, 2000 [У надзаг. : Міністерство освіти і науки України, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського]. – 40 с.

2. Леся Українка про поетику Василя Стефаника // Стефаниківські читання: Випуск 2. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 13 – 15.

3. Погляд на взаємини Михайла Грушевського і Володимира Винниченка // Матеріали Науково-практичної конференції до 130 річниці від дня народження М. С. Грушевського. – Сімферополь, 1996 [У надзаг. : Міністерство освіти і науки України, Сімферопольський державний університет]. – С. 21 – 22.

4. Художнє осягнення українських визвольних змагань у творчості Володимира Винниченка // 80-річчя відродження української державності: минуле і сучасне. Доповіді і повідомлення на Всеукраїнській науковій конференції. – Сімферополь, 1997 [У надзаг. : Університет внутрішніх справ, Всекримське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка... ] – С. 117 – 120.

5. Коварство обыденности: “Ричард ІІІ” в постановке А. Новикова // Брега Тавриды. – 1994. – № 2. – С. 221 – 226.

6. Кримські гастролі львів'ян [В репертуарі – п'єса Винниченка “Закон”] // Дзвін. – 1994. – № 4. – С. 101 – 107.

7. О поэтической философии Леси Украинки // Брега Тавриды. – 1996. – № 1. – С. 174 – 182.

8. «Жаль мене гризе за український театр…»: Ще раз про сценічність драм Лесі Українки // Український театр. – 1997. – № 2. – С. 29 – 31.

9. На допомогу вчителеві: Володимир Винниченко // Кримська світлиця. – 1997. – 18 липня. – С. 12 – 13.

10. Жанрово-стильові аспекти ранньої прози Володимира Винниченка // Literatura Slowian Wschodnich. – Zielona Gуra: Wyzsza Szkoіa Pedagogiczna im. T. Kotarbiсskiego, 1999. – C. 141 – 151.

11. Нова європейська драма кінця ХІХ – початку ХХ ст. і творчі зацікавлення В. Винниченка // Винниченко і сучасність: Збірник наукових праць. – Сімферополь, 2000 [У надзаг. : Міністерство освіти і науки України, Таврійський національний університет ім. В. Вернадського]. – С. 112 – 151.

 

 

Гуменюк В. І. Драматургія Володимира Винниченка. Проблеми поетики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 01 – українська література. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002.

В дисертації досліджуються провідні риси поетики драматургії В. Винниченка, одного з найвидатніших українських письменників першої половини ХХ століття, спадщина якого, замовчувана в часи тоталітаризму, фактично лише в наші дні стає предметом ґрунтовного літературознавчого осягнення. На основі детального художнього аналізу п'єс письменника простежено творчу еволюцію Винниченка-драматурга, визначено її етапи, які в основному збігаються з жанровими змінами в його драматургічній творчості. Драматизм розглядається як стильова домінанта творчості автора, відчутно явлена вже в його ранній прозі, а врешті виразно розкрита в драматургії, де набула жанрового оформлення. Винниченко плідно працює в жанрах інтелектуальної драми, інтелектуальної мелодрами, сатиричної комедії, героїко-психологічної драми, трагедії.

В дисертації окреслюються провідні риси художнього стилю автора, стилю, в якому парадоксально поєднується енергійна експресивність з елегійною лагідністю. Осягається проблема співвіднесеності творчих шукань драматурга з провідними мистецькими тенденціями кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. В основі образного ладу п'єс письменника лежить натуралістична предметна фактура, яка одначе набуває символістської таємничості, вишукано трансформуючись з допомогою засобів експресіонізму, імпресіонізму, сюрреалізму, театру абсурду. Стиль письменника еволюціонує переважно в напрямку посилення в ньому рис авангардизму. Автор дисертації полемізує з реалізмоцентристськими поглядами на творчість В. Винниченка і трактує його драматургію як явище перехідне від раннього модернізму до авангардизму.

Ключові слова: Винниченко, драма, поетика, жанр, стиль, модернізм.

 

 

Гуменюк В. И. Драматургия Владимира Винниченко. Проблемы поэтики. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора филологических наук по специальности 10. 01. 01 – украинская литература. – Киевский