Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Драматичний цикл "Романтика" у творчості і долі М.І. Цвєтаєвої

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

циклу “Романтика”, що дало можливість встановити деякі важливі факти з життя поета (зокрема, знайомство з М. Євреїновим, спілкування з О. Таїровим, мотиви любові до О. Стаховича) і, всупереч установленим уявленням, довести закономірність звернення М.І. Цвєтаєвої до драматургії. 

2.У дисертації вперше здійснено аналіз “Романтики” як цілісного циклічного утворення, внаслідок чого встановлено його місце в контексті творчості поета в зіставленні з ліричними циклами 1910-х років, та циклом “класичних” п'єс середини 1920-х рр. 
3.Уточнені і доповненні уявлення про проблематику і поетику цвєтаєвських драм з циклу “Романтика”, акцентовано увагу на новаторстві автора в площині композиції, мистецтва діалогу, використання ремарок, що дало можливість спростувати необґрунтовану думку про несамостійність і художню недосконалість цих творів.
4.Репрезентовано ставлення М. Цвєтаєвої до пошуків провідних режисерів-сучасників К. Станіславського, О. Таїрова, М. Євреїнова, В. Мейєрхольда, осмислено причини її ідейно-художніх розходжень з Є. Вахтанговим. 
5.Драми “Червонний Валет”, “Завірюха”, “Фортуна”, “Кам'яний Ангел”, “Пригода”, “Фенікс” уперше були проаналізовані в контексті загальних ідейно-філософських тенденцій, характерних для ранньої творчості М. Цвєтаєвої,
6.Цикл “Романтика” вперше досліджено як зразок поетичного театру в співвіднесенні з шуканнями в цій сфері попередників і сучасників М. Цвєтаєвої (О. Пушкіна, М. Лермонтова, О. Блока).
7.Проведені значущі паралелі з творчістю сучасників поета - О. Блока, І. Анненського, Вяч. Іванова, М. Волошина, Елліса, А. Бєлого, В. Брюсова та ін., що істотно збагачує уявлення про зв'язки М. Цвєтаєвої з культурою Срібного віку.
Методи дослідження. Теоретичною основою дисертації є роботи сучасних учених з проблем поетики (Ю.М. Лотман, З.Г. Мінц, С.Н. Бройтман, А.К. Жолковський, І.П. Смирнов, В.І. Тюпа, Т.В. Цив’ян, Н.А. Фатєєва, Е.Г. Еткінд, А. Ханзен-Лєвє), теорії драми (Ю.В. Бабичева, Б.С. Бугров, Ч. Добрєв, Л.Є. Уколова, В.Є. Халізєв), історії театру Срібного віку (О.А. Андрущенко, Л.М. Борисова, В. Кантор, Т.М. Родіна, А.В. Федоров та ін.). Відповідно специфіки досліджуваного матеріалу були застосовані методи системного, порівняльно-генетичного і порівняльно-типологічного аналізу, біографічний метод, а також методики цілісного і мотивного аналізу художнього твору. 
Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їх використання при викладанні курсів історії та теорії літератури на гуманітарних факультетах вищих навчальних закладів, в курсах зарубіжної літератури середніх навчальних закладів, а також в роботі з учнями старших класів гуманітарних ліцеїв і гімназій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладалися на міжнародних наукових конференціях: XVI Гріновська науково-практична конференція (Феодосія, 2002 р.), XII Волошинська науково-практична конференція (Коктебель, 2003 р.), XVII Гріновська науково-практична конференція (Феодосія, 2004 р.), XIII Волошинська науково-практична конференція (Коктебель, 2005 р.), XIX Гріновська науково-практична конференція (Феодосія, 2006 р.), XII Міжнародні читання молодих учених пам’яті Л.Я. Лівшиця (Харків, 2007 р.). 
Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 6 одноосібних наукових праць, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Загальний об'єм дисертації становить 170 сторінок. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаної літератури, який включає 199 позицій.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, з’ясовано наукову новизну роботи, визначено мету і завдання, методи дослідження, окреслено практичне значення, наведено дані про апробацію роботи та публікації.
У першому розділі дисертації „Проблеми осмислення драматургії М.І. Цвєтаєвої на сучасному етапі" розглянуто здобутки і перспективи вивчення творчості Цвєтаєвої. Донедавна цвєтаєвська драматургія розглядалася як малозмістовна частина її творчої спадщини, що пов’язано як з особливостями сценічної долі (жодна з п'єс не була поставлена за життя автора), так і з критичним ставленням самої Цвєтаєвої до театру як такого. Тим часом не можна забувати, що на початок ХХ століття драма в повній мірі відбулася як особливий рід літератури, що часто знаходився в неоднозначних відносинах з мистецтвом театру. На думку відомого теоретика літератури В. Халізєва, в мистецтві останнього століття сталася “емансипація драми”, що пов'язано з усвідомленням її власне літературних достоїнств. Цим спричинено поширення так званої “драми для читання”, у якій розглядається переважно етично-психологічні проблеми і яка відмовилася від представлення, “дійства” на користь внутрішньої дії. До драм такого типу тяжіють і п'єси Цвєтаєвої, в центрі яких знаходиться не розкриття зовнішніх протиріч, а захопленість власне мовними колізіями, ліричними діалогами і монологами, що виражають ігрове ставлення поета до фактів дійсності. 
Своєрідного розмивання зазнавало драматичне начало і в так званих драматичних поемах, ще одній жанровій формі, що увібрала в себе дух художнього шукання епохи помежів’я XIX-XX ст. “За ознакою театральності місце його (театру Цвєтаєвої - О.А.) знаходиться десь на переході від поеми до словесного театру”, - писав рецензент цвєтаєвської книги “Кінець Казанови” С. Богдановський. Сама Цвєтаєва, усвідомлюючи жанрову своєрідність своїх п'єс, називала їх драматичними поемами нарівні з драмами і драматичними сценами. 
Так само у розділі розглянута лірична драма, основні підходи до її вивчення і методи її дослідження. Наприкінці XIX - початку ХХ століть під ліричним циклом розуміли таку сукупність взаємопов'язаних між собою віршів, яка була здатна втілити цілісний погляд на світ (“поему душі”, “поетичну ідеологію”, “роман” або “трактат” у віршах), передати художню волю автора. Проектуючи цю концепцію на сферу драматургії, Цвєтаєва нарівні з Блоком опинилася в числі радикальних реформаторів мови. Вона створила прецедент комплексного дослідження самопізнавальної душі, що здійснюється
Фото Капча