Драматичний цикл "Романтика" у творчості і долі М.І. Цвєтаєвої

Цвєтаєвський “романтизм” реалізовується в п'єсах циклу і як розгорнений міф, і як грандіозна метафора будь-якої справжньої творчості. Будучи значною мірою опосередкованим культурою російського символізму, цей романтизм служить квінтесенцією цвєтаєвського персоналізму, що неодноразово підтвердиться в пізніх творах поетеси. Ії звернення до XVIII століття безсумнівно є стилізацією, що дозволяє прочитувати значення сучасної історії крізь призму культурно-філософських паралелей. Однак ця стилізація несе в собі індивідуальне цвєтаєвське посилання - кардинальний розрив зі своїм часом, відмова брати участь в його буднях, як і в його святах. Цвєтаєва використовує романтичну стилістику і образність, наділяючи її власним змістом і, в кінцевому рахунку, виражаючи саме дух свого часу - в цьому ще один парадокс її творчості, який пізніше буде яскраво описаний у статті “Поет і час”. Так, символ завірюхи, варіант романтичної бурі, корелює у неї з поетикою О. Блока і передає відчуття бурхливого часу, що охопив Росію. М. Цвєтаєвій виявляється близькою і блоківська ідея “розминовення”, неможливість щасливої любові в катастрофічному і збентеженому світі, що в ситуації розлуки з С. Ефроном має глибокий автобіографічний підтекст. Образ троянди, що фігурує в багатьох п'єсах “Романтики”, примушує пригадати високі зразки культури минулих епох, стаючи символом породи і аристократизму. Будучи прихильницею ідеї традиції, М. Цвєтаєва не боялася показатися пишномовною або сентиментальною, в цьому полягав її романтичний бунт проти жорстокої стилістики нового часу. 

Як показало наше дослідження, цикл “Романтика” став етапним для цвєтаєвскої творчості, що вібрав у себе низку старих і нових мотивів, став її вершинним творам, які проклали шлях 1920-х рр. У ньому почала формуватися концепція долі, а пізніше була реалізована в поемах і класичних драмах. Авторська концепція поставила Цвєтаєву в один ряд із найбільшими художниками-екзистенціалістами ХХ ст. Продовжуючи кращі естетичні традиції російської культури, автор “Романтики” керувалась імперативом персональної відповідальності людини за своє буття всупереч будь-яким історичним, соціальним і “географічним” обставинам. І в цьому значенні перші драми Цвєтаєвої містять її категоричну, але ясну і правдиву відповідь своєму часові, закликаючи читача до сприйняття вічних цінностей. Здійснений аналіз не тільки дозволив описати ідейно-художню своєрідність цвєтаєвського циклу “Романтика”, але і визначив подальші перспективи вивчення театру поета. Насамперед, виникає необхідність осмислення творів Цвєтаєвої в контексті драматургії Срібного віку, оскільки очевидно, що її п'єси, всі ще не оцінені належним чином науковцями, представляють особливу гілку в розвитку російського поетичного театру. Найближчими попередниками поета на цій дорозі бачаться нам І. Анненський і О. Блок, з якими автор “Романтики” знаходився в стані безперервного творчого діалогу. По-друге, вважаємо перспективним вивчення цвєтаєвскої творчості (і, зокрема, його драматичної складової) в контексті екзистенціальних тенденцій російської і світової літератури ХХ століття. Саме в драмах поета найбільш гостро поставлена проблема катастрофізму буття, що вирішується як протистояння особистості і людства взагалі. І нарешті, доцільно провести ґрунтовні розпрацювання стосовно ставлення поета до театральної естетики Срібного віку. Відомості, що є сьогодні, дозволяють ставити питання про особливу роль Цвєтаєвої в театральній міфології того часу.

 

 

1.Абдулаева Е.Р. Театр судьбы: М.И. Цветаева в преддверии цикла “Романтика” // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – 2005. – Вип.3 (43). – Ч.2. – С. 133 – 139.

2.Абдулаева Е.Р. Пьесы “Романтики” в свете лирических циклов М.И. Цветаевой 1910-х гг. // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. – 2006. – Вип.1 (45). – Ч.1. – С. 105-112.

3.Абдулаева Е.Р. „Романтизм” М. Цветаевой // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 73. – С. 230-232.

4. Абдулаева Е.Р. Театр М.И. Цветаевой: история восприятия и изучения // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 84.- С. 49-51.

5. Абдулаева Е.Р. Драматический цикл М.И. Цветаевой “Романтика” и традиции русской поэтической драмы // Культура народов Причерноморья. - 2006. - № 85.- С. 68-71.

В інших наукових виданнях:

6. Абдулаева Е.Р. К изучению драматургии Цветаевой // XII Международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. - Харьков, 2007. – С. 11

 

 

Абдулаєва О.Р. Драматичний цикл "Романтика" у творчості і долі М.І. Цвєтаєвої. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.02 - російська література - Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди, Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню драматичного циклу "Романтика", літературній спадщині М.І. Цвєтаєвої та її творчій концепції на рубежі 1910-х років.

У роботі розглянуто проблеми осмислення драматургії М.І. Цвєтаєвої на сучасному етапі, представлено підсумки і перспективи вивчення творчості М.І. Цвєтаєвої і основні підходи і методи дослідження ліричної драми. Досліджено біографічні основи циклу, ідея героїчного театру і "романтизм" М.І. Цвєтаєвої. Проведений аналіз циклу "Романтика" і традиції російської поетичної драми, метафізика любові і творчості подано як внутрішній сюжет "Романтики", Диптиха про Казанову ("Пригода", "Фенікс") як лірична серцевина циклу. Романтичні п'єси М.І. Цвєтаєвої розглянуті на тлі ліричних циклів 1910-х рр. "і зіставлені класичними" драмами 1924 - 1928 рр., а так саме досліджено відображення колізій "Романтики" у пізній прозі поета (на прикладі "Повісті про Сонечку").

Ключові слова: драма, драматичний цикл, п'єса, романтизм, романтичний театр, міфотворчість, життєтворчість.

 

 

Абдулаева Е.Р. Драматический цикл “Романтика” в творчестве и судьбе М.И. Цветаевой – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 – русская литература - Харьковский национальный педагогический университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 2007.

Диссертационная работа посвящена изучению драматического цикла “Романтика”, литературному наследию М.И. Цветаевой и ее творческой концепции на рубеже 1910-х гг.

В первом разделе “Проблемы осмысления драматургии М.И. Цветаевой на современном этапе” представлены итоги и перспективы изучения творчества М.И. Цветаевой и основные подходы и методы исследования лирической драмы. Представлена художественная природа театра М.И. Цветаевой, показано его место в искусстве ХХ века и эволюции самого поэта. В данной главе также проведен анализ лучших работ о драматургии М.И. Цветаевой.

Во втором разделе “Предыстория цикла: к проблеме романтического персонажа” исследованы биографические основы цикла, идея героического театра и “романтизм” М.И. Цветаевой. Исследование показало, что цветаевский театр возник в переломный момент ее творчества, обозначив своего рода “стык” между юношескими произведениями и периодом творческой зрелости. В нем аккумулировались экзистенциальные переживания личности, столкнувшейся с необходимостью принять трагическую эпоху и собственную судьбу.

В третьем разделе “Художественный мир “Романтики” проведен анализ цикла “Романтика” и традиций русской поэтической драмы; метафизика любви и творчества представлены как внутренний сюжет “Романтики”, Диптих о Казанове (“Приключение”, “Феникс”) как лирическая сердцевина цикла. Сделан вывод, что ранние драмы М.И. Цветаевой характеризуются единством тематики, общностью мотивов и образов, получающих развитие от произведения к произведению, а также наличием единого лирического сюжета – что с полным правом позволяет рассматривать их как цикл.

В четвертом разделе “М.И. Цветаева до и после “Романтики” романтические пьесы М.И. Цветаевой рассмотрены на фоне лирических циклов 1910-х годов и сопоставлены с “классическими” драмами 1924 – 28 гг., а также исследовано отражение коллизий “Романтики” в поздней прозе поэта (на примере “Повести о Сонечке”). Глава утвердила мысль, что драмы “Романтики” находятся в диалогических отношениях с “классическими” трагедиями поэта, в которых опыт символистского театра приобретает характерную цветаевскую огранку (огранку неоромантизма). Что же касается “Повести о Сонечке”, одного из лучших прозаических текстов М. Цветаевой, то ее можно рассматривать как заключительный аккорд в цветаевской любовной мифологии, где, как и в последних пьесах “Романтики”, ключевым аспектом становится осмысление феномена любви во времени. 

Ключевые слова: драма, драматический цикл, пьеса, романтизм, романтический театр, мифотворчество, жизнетворчество.

 

 

Abdulaeva O.R. Drama cycle "Romantica" in M.I. Tsvetaeva’s creativity and fate - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by speciality 10.01.02 – Russian literature - Kharkov National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda, Kharkov, 2007.

The dissertation is devoted to studying of drama cycle "Romantica", M.I. Tsvetaeva’s literary heritage and her creative concept in 1918-1919.

In the first section the problems of judgment of dramatic art by M.I. Tsvetaeva at the present stage are considered, results and prospects of studying of M.I. Tsvetaeva’s creativity, the basic approaches and methods of research of a lyrical drama are submitted.

In the second section “Background of a cycle: to a problem of the romantic character” biographic bases of the cycle, idea of heroic theatre and M.I. Tsvetaeva’s “Romantica” are investigated. 

In the third section “The Art World of "Romanticism" the analysis of the cycle "Romantica" is conducted and traditions of Russian poetic drama, the metaphysics of love and creativity are submitted as an internal plot of "Romantica", and "Adventure", "Phoenix" as a lyrical core of the cycle.

In the fourth section “M.I. Tsvetaeva before and after "Romantica” the plays of "Romantica" by M.I. Tsvetaeva are considered on a background of lyrical cycles of the 1910th years and compared to "classical" dramas of 1924 - 28 and as reflection of collisions of "Romantica" in late prose of the poet (on example “Story about Sonechka”).

Key words: drama, drama cycle, play, romanticism, romantic theatre, myth, creativity.