Ефективність інгаляційних кортикостероїдів у лікуванні загострень бронхіальної астми

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась згідно із затвердженими АМН України планами науково-дослідних робіт Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського як складова частина теми, яка виконувалась з 1999 по 2002 рік: “ Розробити новий метод лікування синдрому сонного апноє у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму”, N держреєстрації 0199U000441.

Мета дослідження. Метою роботи було встановлення ефективності і переносимості інгаляційних кортикостероїдів у лікуванні загострень бронхіальної астми для проведення фармакотерапії в амбулаторних умовах.

Задачі дослідження:

1. Дослідити і порівняти ефективність інгаляційних кортикостероїдів будезоніда і флютиказона пропіоната в лікуванні загострень БА.

2. Установити ефективність різних доз будезоніда і флютиказона пропіоната для лікування легких і тяжких загострень БА у хворих, які ніколи не лікувались інгаляційними кортикостероїдами.

3. Визначити переносимість інгаляційних кортикостероїдів будезоніда і флютиказона пропіоната в лікуванні загострень БА у порівнянні із системними кортикостероїдами.

4. Установити вплив інгаляційної кортикостероїдної терапії на стан гіпофізарно-гіпоталамо-надниркової системи у порівнянні з традиційною терапією з використанням системних кортикостероїдів.

5. Вивчити динаміку показників якості життя у хворих із загостренням БА в процесі лікування із залученням інгаляційних кортикостероїдів.

6. Визначити фармакоекономічні показники (вартість лікування) інгаляційної

кортикостероїдної терапії загострень БА.

Об’єкт дослідження. Легкі і тяжкі загострення персистуючої бронхіальної астми середнього ступеня тяжкості.

Предмет дослідження. Клінічні і функціональні (показники пікфлоуметрії, функції зовнішнього дихання) прояви загострення БА, стан гіпофізарно-гіпоталамо-надниркової системи при застосуванні інгаляційних і системних кортикостероїдів у хворих на БА (рівень кортизола крові), клінічні показники і стан функції зовнішнього дихання під впливом різних режимів кортикостероїдної терапії, динаміка показників якості життя у хворих із загостренням БА, фармакоекономічні показники лікування.

Методи дослідження. Клінічні, функціональні, лабораторні, анкетування за специфічним для хвороби опитувальником визначення якості життя, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що інгаляційні кортикостероїди флютиказона пропіонат і будезонід у високих дозах ефективні для лікування як легких, так і тяжких загострень БА.

Доведено, що інгаляційні кортикостероїди у високих дозах при їх застосуванні коротким курсом не пригічують рівень кортизола крові і не викликають системних серцево-судинних ефектів.

Запропонована схема лікування загострень БА в амбулаторних умовах із використанням інгаляційних кортикостероїдів через дозований аерозоль у хворих, які ніколи не лікувались ними в режимі базисної терапії.

Визначено, що за показниками якості життя ефективність флютиказона пропіоната перевищує будезонід.

Установлено, що вартість інгаляційної кортикостероїдної терапії загострень БА флютиказоном пропіонатом перевищує будезонід. Але різниця у вартості-ефективності цих препаратів зменшується, тому що флютиказона пропіонат суттєво покращує показники якості життя.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена схема лікування загострень БА із застосуванням інгаляційних кортикостероїдів будезоніда і флютиказона пропіоната згідно тяжкості загострення у хворих, які раніше ніколи ними не лікувались.

Визначена вартість інгаляційної кортикостероїдної терапії загострень БА будезонідом і флютиказоном пропіонатом.

Особистий внесок здобувача. Дисертантові належить ідея дослідження, виконання всього обсягу клінічної роботи, проведення дослідження функції зовнішнього дихання, організація імуноферментного визначення кортизола крові (власний контроль за забором крові і направлення її на дослідження), анкетування хворих за опитувальником визначення якості життя (Asthma Quality of Life Questionnaire), обробка отриманих результатів із статистичним обчисленням, підготовка заявки на винахід, написання статей.

Співавторам публікацій професору Л. О. Яшиній і професору Н. Г. Горовенко належить консультативна допомога при проведенні наукових досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на Європейському конгресі з респіраторних хвороб (Берлін, 2001), на науково-практичних конференціях у м. Вінниці (2001), в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України (Київ, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 3 статті у профільних періодичних виданнях, що рекомендовані ВАК України, отриманий патент України на винахід. Опубліковано 3 наукові роботи в тезах науково-практичної конференції і міжнародного конгресу.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, обговорення результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 126 сторінок, в тому числі таблиць – на 4 сторінках, список використаних джерел – на 18 сторінках, який нараховує 173 найменувань, з них 32 – вітчизняних авторів, 151 – іноземних.

 

 

Матеріали та методи дослідження. Клінічні дослідження щодо вивчення ефективності і безпечності інгаляційних кортикостероїдів виконувались у 90 хворих з персистуючою БА з легким і тяжким загостренням, які лікувались в міській лікарні N1, м. Мелітополь.

Основна група хворих, у яких проводилось лікування загострень БА інгаляційними кортикостероїдами за розробленою схемою, включала 60 пацієнтів. У хворих основної групи рандомізовано застосовувались 2 інгаляційних кортикостероїди – будезонід (1 група, основна – 30 осіб) і флютиказона пропіонат (2 група, основна – 30 осіб). Контролем ефективності їх лікування були 30 пацієнтів (3 група, контрольна), терапія яких проводилась із залученням системного кортикостероїда дексаметазона.

Дві основні і контрольна групи складалась з жінок (18 (60, 0%), 16 (53, 3%), 19 (63, 3%) відповідно) і чоловіків (12