Ефективність інгаляційних кортикостероїдів у лікуванні загострень бронхіальної астми

Дані обстежень обчислювалися за методиками варіаційної статистики. Порівняння середніх значень та оцінка достовірності відмінностей вивчались за параметричним статистичним методом – t-критерієм Фішера-Стьюдента (Венчиков А. А., 1974; Лапач С. М. і співавт., 2000).

Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного лікування у хворих 3-х груп із загостренням БА відбувалась швидка виражена позитивна динаміка клінічних симптомів за загальним астма-рахунком (зменшення вираженості і частоти проявів симптомів), яка досягала максимальних значень на 7-10-й день при легкому загостренні і на 10-14-й день при тяжкому загостренні. Вірогідне зменшення симптомів відбувалось на кінець 1-го тижня лікування. При легкому загостренні загальний астма-рахунок за симптомами і споживанням 2-агоністів короткої дії зменшився в 1-й групі з (10, 0 - 0, 5) балів до (2, 8 - 0, 3) балів, в 2-й групі – з (15, 0 - 0, 6) балів до (1, 0 - 0, 1) балів, в 3-й групі – із (13, 9 - 0, 5) балів до (1, 5 - 0, 1) балів. Значення показників на кінець 1-го тижня в кожній групі вірогідно відрізнялись у порівнянні з вихідними значеннями (p < 0, 05).

При тяжкому загостренні загальний астма-рахунок за симптомами і споживанням 2-агоністів короткої дії на кінець 1-го тижня зменшився в 1-й групі з (22, 9 - 0, 6) балів до (5, 2 - 0, 3) балів, в 2-й групі – з (20, 6 - 0, 7) балів до (2, 1 - 0, 1) балів, в 3-й групі – із (21, 4 - 0, 6) балів до (2, 2 - 0, 1) балів. Значення показників на кінець 1-го тижня в кожній групі вірогідно відрізнялись у порівнянні з вихідними значеннями (p < 0, 05).

Ефективність лікування в групах за позитивною динамікою симптомів не відрізнялась і наприкінці 4-го тижня загальний астма-рахунок за симптомами складав у 1-й групі при легкому загостренні (0, 8 - 0, 1) бали, при тяжкому – (1, 3 - 0, 05) бали, в 2-й групі відповідно – (0, 8 - 0, 1) бали і (1, 0 - 0, 1) бали, в 3-й групі – (0, 9 - 0, 1) бали і (0, 9 - 0, 1) бали.

Однак зникнення симптомів БА відбувалось вірогідно швидше у хворих 2-ї і 3-ї груп, які лікувались із залученням флютиказона пропіоната й дексаметазона. У хворих 2-ї і 3-ї груп із легким загостренням зникнення симптомів відбувалось на 7-й день, із тяжким – на 10-й, тоді як у хворих 1-ї групи, зникнення симптомів відбувалось на 10-й і 14-й день відповідно, що вірогідно відрізнялось (р<0, 05).

Терапія із застосуванням інгаляційних і системних глюкокортикоїдів сприяла вірогідному покращанню показників функції зовнішнього дихання ОФВ1 і ПОШвид.

Покращання показників функції зовнішнього дихання ОФВ1 і ПОШвид відмічалося на першому тижні лікування, досягаючи їх нормалізації на 3-й тиждень. У хворих 1-ї групи на кінець лікування ПОШвид досягло при легкому загостренні (92, 2 - 3, 8) % від кращого індивідуального значення, при тяжкому – (96, 2 - 3, 5) %, ОФВ1 відповідно – (92, 5 - 4, 6) % і (91, 3 - 3, 6) % від належного значення, у хворих 2-ї групи ПОШвид – (92, 4 - 4, 5) % і (92, 4 - 4, 5) %, ОФВ1 – (90, 7 - 4, 5) % і (91, 7 - 3, 5) %, у хворих 3-ї групи ПОШвид – (97, 4 - 5, 1) % і (95, 2 - 3, 8) %, ОФВ1 – (94, 7 - 3, 1) % і (96, 2 - 4, 1) %.

Наприкінці 1-го тижня відновилася чутливість до бронхолітиків і приріст значень ОФВ1 і ПОШвид після інгаляції сальбутамола при легкому загостренні у 1-й групі був (16, 2 - 2, 6) % і (16, 2 - 2, 4) %, в 2-й групі – (13, 6 - 4, 1) % і (16, 0 - 3, 4) %, в 3-й групі – (17, 4 - 3, 7) % і (17, 3 - 5, 1) %. 3 початку 3-го тижня у 1-й групі відбулося зменшення приросту значень ОФВ1 і ПОШвид після проби з бронхолітиком до (4, 0 - 2, 6) % і (7, 2 - 4, 1) % відповідно, в 2-й групі – (7, 0 - 2, 5) % і (4, 1 - 2, 1) %, в 3-й групі – (5, 0 - 2, 7) % і (2, 2 - 1, 1) %. Така ж позитивна динаміка відзначалася при моніторингу добової варіабельності ПОШвид. при проведенні пікфлоуметрії – вона зменшилась в 1-й групі з (21, 3 - 3, 1) % до лікування до (10, 6 -2, 0) % через тиждень і до (7, 6 -1, 1) % через 4 тижні; в 2-й групі – з (22, 4 -1, 1) % до (10, 3 - 2, 1) % і (6, 6 - 1, 1) % відповідно і в 3-й групі – з (25, 1 - 2, 1)