Ефективність інгаляційних кортикостероїдів у лікуванні загострень бронхіальної астми

Враховуючи те, що обидва інгаляційних кортикостероїда – будезонід і флютиказона пропіонат належать до високоактивних кортикостероїдних препаратів другого покоління і дозволяють ефективно лікувати загострення БА, виникає питання про те, скільки коштує терапія цими препаратами в Україні.

На лікування легкого загострення БА при використанні будезоніда витрачають 46 грн., флютиказона пропіоната – 216 грн., а тяжкого загострення – 92 грн. і 516 грн. відповідно. Таким чином, різниця у вартості лікування дуже відрізняється на користь будезоніда. Абсолютна вартість флютиказона пропіоната на курс лікування легкого загострення БА перевищує вартість будезоніда в 10 разів, а тяжкого – в 8 разів.

Але в медичній практиці використовують, як правило, поняття “вартість- ефективність”, тому що вартість БА, крім прямих витрат на лікування й обстеження, включає витрати, що не вимірюються і пов’язані із зниженням якості життя хворих, а також непрямі витрати, що пов’язані з втратою працездатності і соціальними витратами. Тому більш об’єктивним критерієм оцінки вартості лікування є вартість окремих показників ефективності, наприклад, вартість днів і ночей, вільних від симптомів, вартість балу якості життя, вартість площі під кривою ПОШвид.

При лікуванні легкого загострення БА з використанням флютиказона пропіоната на одного хворого припадало 24 дні, вільні від симптомів (360 днів на всіх хворих), а при використанні будезоніда – 20 днів (на всіх хворих 300 днів), що вірогідно відрізняється, p < 0, 05. А при лікуванні тяжкого загострення – відповідно 20 днів (300 днів на всіх хворих) і 16 днів (240), що також вірогідно відрізняється, p < 0, 05. Кількість ночей, вільних від симптомів, при лікуванні легкого загострення із застосуванням флютиказона пропіоната складала 27 днів на одного хворого (405 днів на всіх хворих), а будезоніда – 25 днів (375 днів на всіх хворих), що вірогідно відрізняється, p < 0, 05; а при лікуванні тяжкого загострення – відповідно 25 днів (375 днів на всіх хворих) і 21 день (315 днів на всіх хворих), що також вірогідно відрізняється, p < 0, 05. При лікуванні легкого загострення БА з використанням флютиказона пропіоната на одного хворого було 21 день, вільний від застосування бронхолітиків короткої дії (315 днів на всіх хворих), а при використанні будезоніда – 18 днів (на всіх хворих 270 днів), що вірогідно відрізняється, p < 0, 05; а при лікуванні тяжкого загострення – відповідно 17 днів (255 днів на всіх хворих) і 11 днів (165 днів на всіх хворих), що також вірогідно відрізняється, p < 0, 05.

Ми розрахували вартість приросту показників клінічного стану хворих і функції зовнішнього дихання, балу якості життя від вихідного значення при лікуванні будезонідом і флютиказоном пропіонатом. Число днів і ночей, вільних від симптомів астми і застосування сальбутамола, якість життя й площа під кривою ПОШвид і ОФВ1 були значно більшими при лікуванні як легкого, так і тяжкого загострення при використанні флютиказона пропіоната.

Аналіз показав, що різниця у вартості лікування, яка перерахована на показник ефективності, при застосуванні будезоніда й флютиказона пропіоната зменшується, особливо при лікуванні тяжких загострень (Рис. 7).

Як показали результати досліджень якості життя, більш виражене покращання якості життя як за загальним балом, так і в окремих сферах, було при застосуванні флютиказона пропіоната, ніж будезоніда. Особливо виражений приріст балу якості життя при лікуванні флютиказона пропіонатом хворі відзначали в емоційній сфері, по усуненню впливу факторів оточуючого середовища (реакція на запахи, пил, забруднення повітря) і зменшенні обмеження фізичної активності.

Для хворих це означає, що вони можуть вести більш активне й повноцінне життя, можуть вільно пересуватись в оточуючому середовищі, без страху, що виникне напад астми від контакту з неочікуваними подразниками. Усе це сприяє радісному сприйняттю життя, що не можна економічно виміряти.

Отримані нами дані по впливу флютиказона пропіоната і будезоніда на якість життя хворих на БА співпадають із даними Okamoto L. J. et. al. (1996), які при застосуванні цих препаратів в режимі базисної терапії встановили, що флютиказона пропіонат більш ефективно впливає на якість життя, ніж будезонід.

Таким чином, можна заключити, що лікування загострення БА будезонідом коштує дешевше, ніж флютиказона пропіонатом за загальною вартістю на курс лікування.

Результати нашого дослідження наближаються до даних закордонних авторів, які встановили, що вартість-ефективність флютиказона пропіоната не відрізняється від вартості будезоніда, або навіть значно менша, ніж вартість будезоніда (Barnes N. C. et al., 1999; Lundback B. et al., 2000). За результатами наших досліджень вартість флютиказона пропіоната все ж перевищує вартість будезоніда. Таке розходження результатів можна пояснити тим, що за кордоном переважно використовують сухопорошковий будезонід,