Ефективність інгаляційних кортикостероїдів у лікуванні загострень бронхіальної астми

До лікування в 1-й групі було 6 пацієнтів, у яких рівень кортизола крові був на нижній межі нормальних значень, а після лікування – 5, що вірогідно не відрізнялось, p > 0, 05. У 2-й групі було 7 пацієнтів, у яких рівень кортизола крові був на нижній межі нормальних значень, а після лікування – 5, що також вірогідно не відрізнялось. У третій групі ця кількість пацієнтів становила відповідно 8 і 7 осіб, що також вірогідно не відрізнялось, p > 0, 05.

Ми не виявили пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи на відміну від Brus R. (1999) ; Wilson A. M., Lipworth B. J. (2000), тому що застосовували інгаляційні кортикостероїди у високих дозах коротким курсом. Побічні реакції спостерігали ті автори, які призначали інгаляційні кортикостероїди у високих дозах тривалий час, або декілька разів на рік. Отримані нами результати співпадають з даними Storms W. W. (1998) ; Jackson L. D. et al. (1999) ; Sorkness C. et al. (1999), які також застосовували інгаляційні кортикостероїди у високих дозах коротким курсом і не спостерігали системних побічних реакцій.

Частота місцевих побічних реакцій від інгаляційних кортикостероїдів у високих дозах будезоніда і флютиказона пропіоната, яка спостерігалась у наших хворих (6, 6%), не відрізняється від частоти побічних ефектів, яку спостерігали Williamson I. J. et al. (1995) – у 5% хворих. Більш високу частоту наводять ті автори, які застосовували ці препарати у високих дозах тривалий час.

При оцінці якості життя на початку лікування середній загальний бал якості життя був різко знижений: у хворих 1-ї групи – (1, 5 - 0, 1) бали, 2-ї групи – (1, 2 - 0, 05) бали, 3-ї групи – (1, 3 - 0, 1) бали, що вірогідно не відрізнялось. Покращання, яке відзначалось в процесі лікування загострень БА, не обмежувалось покращанням показників функції зовнішнього дихання і симптомів астми. При контрольному вимірюванні в кінці лікування загострення БА у всіх хворих відзначалось вірогідне покращання якості життя, в порівнянні з вихідним значенням загального балу якості життя, так само як і з балами в окремих сферах.

В кожній групі покращання якості життя мало клінічне значення (приріст загального бала якості життя від вихідного значення –  0, 5) як за загальним балом, так і в окремих сферах життя людини (Рис. 6).

При аналізі приросту балів якості життя при лікуванні різними препаратами (середнє відхилення балу від вихідного значення) установлено, що за загальним балом якості життя в 1-й групі відзначався приріст (2, 3 - 0, 03) балів, в 2-й групі (5, 4 - 0, 1) балів, в 3-й групі – (2, 6 - 0, 2) балів. У сфері фізичної активності в 1-й групі відзначався приріст (2, 5 - 0, 01) балів, в 2-й групі – (4, 5 - 0, 1) балів, в 3-й групі – (3, 0 - 0, 3) балів.

Хворі відзначали значне розширення фізичної діяльності, як рутинної діяльності (ходьба, підйом по сходах, прибирання у квартирі), так і спорту. За симптомами астми приріст балів якості життя становив у 1-й групі (3, 4 - 0, 1) балів, в 2-й групі – (5, 5 - 0, 1) балів, в 3-й групі – (3, 5 - 0, 2) балів. У сфері емоційної функції у 1-й групі відзначався приріст балів якості життя – (2, 7 - 0, 1) балів, в 2-й групі – (6, 1 - 0, 2) балів, в 3-й групі – (2, 4 - 0, 1) балів. По усуненню впливу факторів оточуючого середовища приріст балів якості життя становив у 1-й групі (2, 2 - 0, 05) балів, в 2-й групі – (5, 8 - 0, 1) балів, в 3-й групі – (1, 5 - 0, 01) балів. Більш виражене покращання якості життя за як за загальним балом, так і в окремих сферах, було при застосуванні флютиказона пропіоната, ніж будезоніда і дексаметазона (р<0, 05). Особливо виражений приріст балу якості життя при лікуванні флютиказона пропіонатом хворі відзначали в емоційній сфері, по усуненню впливу факторів оточуючого середовища (реакція на запахи, пил, забруднення повітря) і зменшенні обмеження фізичної активності, р<0, 05.

Необхідно зазначити, що результати лікування за даними спірометрії у 3-х групах наприкінці лікування не відрізнялись, однак при оцінці якості життя за опитувальником QLQ ефективність флютиказона пропіоната була найвищою, тому що хворі сприймали лікування більш позитивно через швидку динаміку симптомів, відсутність необхідності користуватися ß2-агоністами короткої дії, більш виражене розширення фізичних можливостей, негативацію впливу факторів оточуючого середовища, що не відзначалось при лікуванні будезонідом і дексаметазоном. Усі ці фактори, особливо значне розширення фізичних можливостей і відсутність впливу факторів оточуючого середовища значно позитивно впливали на емоційну функцію людини, що проявилося в надзвичайно високому прирості балів саме в цій сфері якості життя у хворих, які лікувались флютиказона пропіонатом.

Таким чином, оцінюючи ефективність інгаляційних кортикостероїдів флютиказона пропіоната, будезоніда і системного кортикостероїда дексаметазона у лікуванні загострення БА, можна заключити, що