Формування комунікативної компетентності дошкільників у навчально-виховному процесі

Узагальнюючи наведені визначення, пропонуємо розглядати поняття «педагогічні умови» у єдності, взаємозв’язку та взаємодії сукупності обставин, підходів, умов, специфіки організації навчально-виховного процесу у дошкільному закладі.

Організовуючи роботу педагогічного колективу над мовленнєвим розвитком дошкільників, вихователю-методисту необхідно тримати на контролі як планування, так і проведення занять. Основною метою занять з мовленнєвого спілкування є розвиток мовлення кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на них такі умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активність кожної дитини. Цього можна досягнути, дотримуючись таких умов: 

1. Уміння педагога викликати у дітей інтерес до теми заняття та розумно співвідносити власну мовленнєву активність і мовленнєву активність дітей — неприпустимо, щоб дорослий говорив більшу частину заняття; 
2. Проведення занять підгрупами до 10—12 осіб; 
3. Правильне розташування дітей; 
4. Забезпечення оптимальної інтенсивності мовленнєвого навантаження дітей — надто прості завдання знижують інтерес дітей, послаблюють готовність до подолання труднощів; 
5. Здійснення індивідуально-диференційованого підходу — уміння педагога бачити в колективі кожну конкретну дитину і враховувати її індивідуальні особливості, пристосовуватися до них; 
6. Уміння педагога бачити особисті досягнення дитини, а не порівнювати її з іншими дітьми.

У результаті ґрунтовного аналізу наукових доробків сучасних дослідників у галузі дошкільної освіти і процесу формування комунікативних умінь зокрема, нами визначено чотири педагогічних  умови ефективного формування комунікативної компетентності дошкільників у навчально-виховному процесі.

Першою педагогічною  умовою, на наш погляд,  має бути  організація оптимального мовленнєвого середовища для дошкільників у навчально-виховному процесі. Для дітей, особливо дошкільників, властиво говорити багато, а значить,  забезпечення правильного навколишнього мовленнєвого середовища сприятиме формуванню комунікативної компетентності дітей. Навчально-виховний процес у дитячому садочку передбачає навчальні заняття, виховні заходи, що доречно проводити  в ігровій формі. Правильно дібрані ігри, постійні розповіді вихователя про навколишні природні процеси, розучування пісень, віршиків, прислів’їв рідною мовою буде систематично поглиблювати знання дошкільників про мову, її розмаїтість, правильні форми застосування (рід, число, відмінок). Доречно на батьківських зборах долучили батьків до обговорення теми уживання рідної мови в повсякденному житті, слідкуванням за правильністю вимови дітей,  постійне збільшення їх словникового запасу.

Друга умова – здійснення індивідуально-диференційованого підходу при формуванні  комунікативної компетентності дошкільників. Організовуючи роботу педагогічного колективу над мовленнєвим розвитком дошкільників, вихователю необхідно тримати на контролі як планування, так і проведення занять. Основною метою занять з мовленнєвого спілкування є розвиток мовлення кожної конкретної дитини. Тому важливо створювати на них такі умови, які стимулюватимуть максимальну мовленнєву активність кожної дитини. Доречними будуть заняття в групах по 10 дошкільників, коли вихователь зможе кожному приділити увагу, послухати кожного, зробити  відповідні рекомендації для  батьків тих дітей, які займаються вдома додатково. У малих групах цікаво проводити заняття з діалогічного мовлення, розвитку усного зв’язного  мовлення.

Третьою педагогічною   умовою нами визначено проведення інтегрованих занять з використанням інтерактивних технологій навчання у дошкільному навчальному закладі. Сучасні діти вимагають сучасних засобів навчання. Саме інтерактивні технології навчання, використання мульимедійних, інших технічних засобів навчання допоможуть вихователю зробити заняття цікавим, змістовним, наповнити його різними видами роботи: прослуховування записів, перегляд відео-роликів тощо. За допомогою сучасних технологій навчання дошкільникам можна презентувати записи діалогів для відтворення,  робити слайди-таблички  на повторення вивченого матеріалу,  демонструвати малюнки або репродукції творів мистецтва і обговорювати побачене, тим самим формується естетичний смак, уміння висловити власне судження, збагатити словниковий запас, поглибити знання про багатство і розмаїтість рідної мови.

Четверта умова – рефлексія комунікативної діяльності дошкільників у навчально-виховному процесі. Традиційно в психології розрізняють кілька видів рефлексії: комунікативна - її об'єктом є уявлення про внутрішній світ іншої людини і причини його вчинків. Тут рефлексія виступає механізмом пізнання іншої людини; особистісна - об'єктом пізнання є сама пізнали особу, її властивості та якості, поведінкові характеристики, система відносин до інших; інтелектуальна - проявляється в ході вирішення різного роду завдань, у здатності аналізувати різні способи рішення, знаходити більш раціональні, неодноразово повертатися до умов задачі. Поняття комунікації пов'язані з інформаційними обмінами, що існують між людьми у процесі спільної прикладної діяльності і спілкування. Комунікації – це акт та інформаційний процес встановлення контактів між суб'єктами взаємодії у вигляді вироблення загального сенсу переданої і сприймають інформації. Дії, метою якого є значеннєве сприйняття, називають комунікативними. Спілкування – діяльність, що становить величезне у житті дошкільників  і школярів і формує  їх самостійну цінність.

Отже, ми  припускаємо, що застосування комплексу педагогічних умов, а саме: організація оптимального мовленнєвого середовища для дошкільників у навчально-виховному процесі, здійснення індивідуально-диференційованого підходу при формуванні  комунікативної компетентності дошкільників, здійснення індивідуально-диференційованого підходу при формуванні  комунікативної компетентності дошкільників, рефлексія комунікативної діяльності дошкільників у навчально-виховному процесі, буде сприятливо впливати на процес формування комунікативної компетентності дошкільників і навчально-виховному процесі ДНЗ.

 

 

 

Перед початком проведення експериментальної роботи з формування комунікативної компетентності дошкільників, нами було встановлено початковий рівень сформованості комунікативних умінь дітей. Робота проводилась на базі  ДНЗ № 2 «Вишенька» смт. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області, в старших  групах дошкільників, то було доречно перевірити початкові уміння і рівень