Формування позитивного іміджу керівників державних інституцій: визначення та систематизація основних вимог

 

Вступ

1. Формування та реалізація державної іміджевої стратегії як основне задання держави

2. Імідж керівника як управлінська та соціально-психологічна категорія

3. Формування позитивного іміджу керівників державних інституцій

4. Визначення та систематизація вимог до керівників органів влади: іміджевий аспект

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Постановка проблеми. Демократичні перетворення, що відбуваються в Україні впродовж трьох останніх десятиліть, внесли суттєві корективи у взаємовідносини влади і громадськості, сформували принципово нові для української дійсності форми управління, соціальні інституції та структури.

Суспільно-політичні, соціально-економічні та культурні трансформації в державі потребують налагодження такої взаємодії між інститутами державної влади та громадськістю, засадовими для якої є довіра, конструктивна співпраця, партнерство. Питання ефективності та результативності процесу взаємодії громадян і органів державної влади має визначальне значення в розбудові демократичної правової держави та громадянського суспільства. Реалізація поставлених завдань може бути забезпечена шляхом цілеспрямованого формування позитивного іміджу державної влади.

Зважаючи на той факт, що імідж може формуватися не лише цілеспрямовано, але й стихійно, безконтрольність, безсистемність іміджу розглядають як постійну загрозу його якісним характеристикам. Позитивний імідж органів державної влади є їхнім репутаційним капіталом та визначає характер взаємодії з громадськістю, його формування має бути системним і контрольованим. Тому перед органами влади стоїть важливе завдання вироблення і реалізації іміджевої стратегії.

При цьому, для здійснення управлінського впливу керівнику необхідно мати відповідні ресурси, до яких, поряд із формальними повноваженнями, що надає посада, відносяться і ресурси, які залежать від особистості керівника. На цьому впливі базується еталонна, за класифікацією М. Мескона [16], форма влади. У зв’язку з цим проблеми формування позитивного іміджу керівника, у якому будуть відображені та підкреслені особливі, сильні, надзвичайні та актуальні якості менеджера, є завданням з високим рівнем практичної значущості.

Увага до проблем формування іміджу керівника у нашій країні значно підсилилась наприкінці двадцятого сторіччя. Це пов’язано з пошуком шляхів підвищенні ефективності діяльності управлінців, активізації комунікаційних процесів, необхідністю розв’язувати складні завданні, що постають перед менеджерами в ринковій системі господарювання.

Імідж керівника виступає як структурна компонента загального корпоративного іміджу організації та один з чинників перемоги у конкурентній боротьбі. Формування позитивного іміджу компанії є досить актуальним завданням для сучасних фахівців в галузі науки управління.

Життєво необхідна потреба виділити себе, свою організацію, свій продукт серед великої кількості конкурентів спонукає менеджерів свідомо та цілеспрямовано працювати над «образом» компанії в очах представників різних контактних аудиторій. Позитивний іміджу стає дедалі все більш дієвим інструментом впливу на ці аудиторії та інструментом реалізації цілей, що постають перед компанією.

Таким чином, актуальність даної теми полягає в тому, що на сьогоднішній день саме дослідження іміджу пов’язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності нового управлінця, з оптимізацією професійного спілкування та взаємовідносин із людьми. Позитивний чи негативний знак іміджу залежить від загального ставлення до керівника, яке формується внаслідок позитивного або негативного емоційного сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання іміджу державної влади є однією із найголовніших проблем, поставлених до розгляду фахівцями науки державного управління, серед яких С. Колосок, М Логунова, С. Серьогін, Ю. Падафет [14, 15, 18, 33] та інші. Незважаючи на усвідомлення науковцями необхідності розв’язання проблем формування позитивного іміджу державної влади, на сьогодні не вироблено комплексного, системного підходу щодо методів та принципів ефективної іміджевої стратегії. Проблема пошуку механізмів ефективного стратегічного управління іміджем влади вимагає узагальнення сучасних концептуальних і теоретичних підходів.

Сутність іміджу як категорії вивчається на стику наук. Активно вивчають природу, структуру та фактори формування іміджу фахівці з менеджменту та маркетингу (наприклад, А. Андерсон, Б. Джи, П. Друкер, Т. Бурцева, В. Шкардун [40], Р. Фішер), соціологи та політологи (С. Ананьєва, А. Бінецький [4], С. Лісовський), психологи (В. Лозниця, О. Перелигіна [23], Г. Почепцов [27-29], В. Шепель). Науковою розробкою цієї проблеми займаються як вітчизняні, так і зарубіжні фахівці. Значний масив наукової літератури, в якій певною мірою розглянуто імідж керівника, можна умовно згрупувати за певними напрямками.

Над розкриттям психологічних особливостей керівника, дослідженням процесів міжособистого сприймання та становлення іміджу керівника працюють як вітчизняні, так і зарубіжні вчені. Серед вітчизняних науковців можна назвати О. Бодальова, Р. Кричевського, Н. Любимову, Є. Соловйова, а серед зарубіжних – Л. Браун, М. Вудкока, Д. Френсіс, Д. Фрасера та інших.

Питання професійно-кваліфікаційних вимог державних службовців висвітлюється у працях відомих науковців та фахівців, а саме: С. Белорусова, О. Оболенського, В. Олуйко, І. Пантелейчук [20-22], В. Понеділко, І. Г. Сурай, В. Сороко та ін.

Не дивлячись на зростаючу кількість видань управлінського характеру щодо вимог до керівника, проблема визначення специфіки іміджу керівника державного органу влади залишається недостатньо дослідженою.

Мета та завдання. Метою представленої роботи є визначення й характеристика іміджевого аспекту вимог до керівників органів державної влади.

Дана мета обумовлює завдання дослідження, а саме:

означити роль держави у формуванні та реалізації іміджевих стратегій;

проаналізувати категорію іміджу керівнка як управлінську та соціально-психологічну категорію;

з’ясувати сутнісне поняття іміджу у державному управлінні, при цьому визначити фактори, що впливають на