Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування позитивного іміджу керівників державних інституцій: визначення та систематизація основних вимог

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
42
Мова: 
Українська
Оцінка: 

даного твердження, ми можемо сформулювати думку, що процес розробки і реалізації концепції іміджевої стратегії має включати: стратегічний аналіз поточної ситуації; визначення місії і цілей стратегії; визначення часових рамок стратегії (довгострокова, середньострокова, короткострокова) ; вибір оптимальних комунікативних тактик; забезпечення зворотного зв’язку; оцінку результатів та при необхідності внесення коректив.

Таким чином, іміджева стратегія – це цілісна система дій органів державної влади, яка розрахована на тривалу перспективу та спрямована на реалізацію процесу формування позитивного іміджу. Досягнення цілей іміджевої стратегії передбачає розробку комплексу заходів налагодження конструктивної взаємодії із громадськістю.
Реалізація іміджевої стратегії владних установ має свої об’єктивні та суб’єктивні особливості, врахування яких визначає міру ефективності проведених заходів. До об’єктивних відносяться: проблема сприйняття іміджу, упереджене ставлення громадськості, а також трансформація іміджу, що вже сформувався. Важливого значення при розробці іміджевої стратегії набуває врахування характеристик цільових аудиторій, серед яких прихильність традиціям, тип політичної культури громадян, метальні особливості, стереотипне мислення тощо.
На особливу увагу заслуговує проблема зміни негативних стереотипів. На думку дослідника Г. Почепцова стереотипне уявлення практично не піддається змінам, тому проблема може бути вирішена шляхом створення і введення в масову свідомість нових іміджевих характеристик [28, с. 132]. Об’єктивні особливості формування та реалізації іміджевої стратегії пов’язані із створенням державної структури, яка здійснює координацію діяльності органів державної влади, засобів масової інформації та громадськості.
Важливим засобом впровадження іміджевої стратегії є інформаційні технології, що на сучасному етапі світового розвитку проникають в усі сфери людської діяльності, здійснюють істотний вплив на формування світогляду людини, спосіб життя, систему міжособистих відносин. Інформація перетворюється на вирішальний стратегічний ресурс суспільства, тому якість життя, соціальний та економічний розвиток, система освіти визначаються мірою та повнотою використання інформаційних ресурсів.
Процес формування позитивного іміджу державної влади передбачає систематичну і планомірну діяльність, що фокусує і консолідує зусилля державних установ, засобів масової інформації, експертного співтовариства. Найбільш дієвим та ефективним засобом створення іміджу є засоби масової інформації, що підтверджують і соціологічні дослідження.
Так, опитування українських громадян засвідчили, що серед соціальних інститутів саме ЗМІ користуються найбільшою довірою (тією чи іншою мірою їм довіряють 66, 3%). Періодика, радіо, телебачення, веб-ресурси в сукупності, через свою масовість, розповсюдженість, періодичність і постійну поповнюваність, володіють широкими можливостями і силою впливу на формування громадської думки. Це визначає провідну роль і місце інформаційних ресурсів у механізмі реалізації іміджевої стратегії.
Впровадження іміджевої стратегії вимагає чіткого визначення принципів і завдань. У цьому напрямку цікавим є досвід діяльності Європейської Комісії. З метою оптимізації іміджу структур ЄС її представниками була розроблена «Біла книга по комунікаційній політиці ЄС», у якій визначені такі базові принципи іміджевої стратегії [11]:
- право громадян на інформацію та свободу слова;
- залучення громадян в політичний процес, що передбачає їх вільний доступ до інформації, використовуючи різні засоби масової комунікації, включаючи Інтернет. Важливого значення набуває оволодіння громадянами навичками користування інформаційними ресурсами, а також врахування специфіки людей з обмеженими можливостями;
- різноманітність – при вироблені іміджевої стратегії потрібно враховувати той факт, що громадяни мають різне соціальне та культурне коріння, притримуються різних політичних поглядів;
- участь – право громадян відкрито висловлювати свої погляди, мати можливість діалогу із представниками влади.
Також в «Білій книзі» визначено три основних цілі іміджевої стратегії, серед яких:
- удосконалення інформаційної освіти громадян – набуття ними навичок користування Інтернет, щоб мати можливість отримати повну інформацію про суспільні дискусії і приймати в них участь у режимі реального часу. Наприклад, в ЄС для підтримки освіти громадянського суспільства створені різні освітні програми, серед яких Леонардо да Вінчі, Сократ, Еразм, «Молодь в дії».
Вони надають можливість навчання і спілкування людям у всіх державах-членах ЄС.
- спілкування громадян. Створення форумів для суспільної дискусії із нагальних проблем, що дозволяє зміцнити взаємну довіру, повагу і бажання співпрацювати громадян із органами державної влади. Наприклад, в рамках програми Еразм сформувалася мережа, яка об’єднала близько 150 тис. студентів із різних країн. Студенти, які пройшли навчання по програмі, створили власний сайт, на якому публікують свою думку стосовно різних напрямів діяльності європейських інститутів. Спілкування молодих людей відбувається не лише в мережі Інтернет, періодично відбуваються зустрічі у форматі «круглих столів», конференцій.
- взаємодія громадян і владних інститутів. Налагодження механізму зворотного зв’язку між громадянами та інститутами, що є необхідною передумовою розвитку демократичного суспільства. Забезпечення зворотного зв’язку дає можливість оцінити результати від запланованих дій та внести необхідні корективи.
 
2. Імідж керівника як управлінська та соціально-психологічна категорія
 
Для здійснення управлінського впливу керівнику необхідно мати відповідні ресурси, до яких, поряд із формальними повноваженнями, що надає посада, відносяться і ресурси, які залежать від особистості керівника. На цьому впливі базується еталонна, за класифікацією М. Мескона [16], форма влади. У зв’язку з цим проблеми формування позитивного іміджу керівника, у якому будуть відображені та підкреслені особливі, сильні, надзвичайні та актуальні якості менеджера, є завданням з високим рівнем практичної значущості.
Увага до проблем формування іміджу керівника у нашій країні значно підсилилась наприкінці двадцятого сторіччя. Це пов’язано з пошуком шляхів підвищенні ефективності діяльності управлінців, активізації комунікаційних процесів, необхідністю розв’язувати складні завданні, що постають
Фото Капча