Формування позитивного іміджу керівників державних інституцій: визначення та систематизація основних вимог

З проголошенням Україною незалежності, становлення і розвиток молодої науки «державне управління» набуває нового виміру через зміну вимог до державних службовців, зокрема, до керівників органів влади. З огляду на це, вивчення іміджу пов’язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності нового управлінця, оптимізацією професійного спілкування та взаємовідносин із людьми в умовах обмежених ресурсів, визначення та систематизація вимог до керівників органів влади з позиції іміджевого аспекту, постає актуальною проблемою, що потребує вирішення.

І який саме імідж буде сформований – позитивний або негативний, залежить від загального ставлення до керівника органу влади, яке формується внаслідок позитив-ного або негативного емоційного сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей.

Як зазначають автори навчального посібника [25, c. 37], «поняття «імідж» виникає тоді, коли виникає задача корекції цього образу в груповій або індивідуальній свідомості».

З точки зору утворення та функціональних особливостей, імідж є соціально-психологічною категорією. Введення поняття соціально-психологічного іміджу спонукає до вивчення саме соціально-психологічних механізмів його утворення та розвитку. Соціально-психологічний імідж керівника об’єднує в собі не тільки соціальний статус, соціальні зв’язки цього керівника, але і його психологічні особливості та якості. Серед науковців існує думка, що в процесі утворення іміджу беруть участь багато факторів, одні з яких є первинними, а інші – вторинними.

Первинні фактори діють при першій зустрічі з керівником, йдуть раніше вторинних за часом і складають первинну, або перцептивну, стадію утворення іміджу. Вторинні фактори продовжують утворювати імідж при тривалій взаємодії з керівником, пов’язані з більш глибоким пізнанням підлеглими його особистості і складають вторинну, або діяльнісну, стадію утворення іміджу. Первинна стадія включає такі елементи: первинну інформацію про особистість (зовнішність, одяг, манери тощо), перше враження і галоефект, які є пов’язаними між собою. Елементи первинної інформації в процесі цілеспрямованого формування іміджу комплексно входять в структуру самопрезентації.

Стадія вторинного утворення іміджу відбиває характерні риси управлінської діяльності і включає: професійні та особистісні якості, здібно-ті, знання, уміння, навички керівника органу влади, система його спілкування та поведінки. Вплив елементів первинної стадії поширюється на елементи вторинної, діяльнісної стадії, коли характер першого враження або ефекту ореолу продовжує впливати на загальний характер образу, який складається на вторинній стадії.

Досить детально питання факторів, які впливають на процес формування іміджу, вивчала О. Петрова, але, на жаль, ці фактори мають свою специфіку – вони стосуються лише іміджу політика, і не можуть відноситися до державних службовців різних категорій органів влади [24].

Вважаємо, що на відміну від політики, у сфері державне управління факторів формування іміджу керівника органу влади значно більше і вони будуть суттєво відрізнятися. Спробуємо окреслити вищезазначені фактори:

Перцептивний (первинний) – враження від першої зустрічі з керівником органу влади, його реальні особливості, зокрема, зовнішні дані, привабливість, вік, здоров’я, стиль одягу, жести, міміка, наявність або відсутність харизми, темперамент, характер тощо.

Мотиваційний – особливості мотивації керівника органу влади щодо його участі в управлінській діяльності;

Політичне позиціювання – політична позиція (або її відсутність) керівника органу влади.

Інформаційно-утворюючий – співвідношення різноманітної інформації про діяльність керівника органу державної влади, що надходить з основних каналів комунікації (ЗМІ, телебачення, Інтернет тощо) ; а також від каналів побічної імідж формуючої інформації (термін А. Ю. Панасюка) – інформації через треті руки (плітки, слухи, журнальні або газетні статті, висловлювання будь-яких думок про керівника органу влади авторитетною особою тощо). Другий шлях побічної імідж формуючої інформації і сприяє формуванню репутації або думки про людину задовго до впливу від безпосередніх вражень від спілкування з ним.

Ефекти сприйняття – певні психологічні особливості, у силу яких ми сприймаємо керівника або ні. Так, людина може бути блискучим фахівцем у якійсь сфері, але не може бути хорошим керівником.

Ситуативний (рухомий) – оперативно змінюється, коригується в залежності від ситуації [37] в залежності від ситуації – нові відомості, сукупність нових вражень, емоційне забарвлення ситуації можуть докорінно змінити сприйняття людини чи організації [38, С. 221].

Діяльнісний фактор – в результаті діяльності (або бездіяльності) керівника органу державної влади;

Персоніфікований фактор. Складається з морально-етичних факторів, а саме: порядність, дипломатичність, ввічливість, обов’язковість, надійність. Ці якості відзначаються в першу чергу і є основою для будь-якої оцінки керівника і створення його позитивного іміджу;

- справедливість, повага до інших людей, уміння тримати своє слово, обов’язковість, доброзичливість, привітність, стриманість і урівноваженість. Ці якості без-посередньо зв’язані з морально-психологічним кліматом у колективі і визначають взаємовідносини між керівником і підлеглими;

- об’єктивність, організованість, дисциплінованість;

- найважливіші здібності (навички) сучасного керівника: організаторські здібності (вміння виділяти і чітко формулювати перспективні й поточні завдання; працездатність, об’єктивність;

- найважливіші знання керівника органу влади: професійні знання, компетентність, аналітичне мислення;

- основні уміння сучасного керівника: приймати ефективні рішення, вміння ста-вити завдання підлеглим, вміння орієнтуватися в ситуації тощо.

Ментальні – врахування ментальних особливостей та соціального самопочуття мешканців певного регіону, у владній інституції якого працює керівник. Важливим є ідеалізоване уявлення про відповідного на певну посаду керівника і співвідношення ним того образу, імідж якого вже сформований.