Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач

У зв'язку з необхідністю визначити, як правильно навчати самостійної роботи з навчальним посібником із креслення, виникла потреба розглянути його зміст і структуру, оскільки знання особливостей змісту навчального матеріалу – одна з вирішальних умов правильного вибору методів і прийомів навчання користуватися ним. 

Аналіз змісту навчального посібника з креслення показує, що він має досить складну структуру (теоретичні відомості, що перемежовуються з нормативними матеріалами, техніко-технологічними відомостями), включає різнорідний за призначенням матеріал інформативного та описового характеру. Засвоєння такого навчального матеріалу потребує абстрактного, образного й наочно-дійового мислення, уміння уявляти в динаміці конкретні графічні дії чи перетворення.

Зміст навчального посібника з креслення – це в першу чергу сукупність відомостей про способи створення зображень об'ємних предметів на площині креслення, про правила оформлення креслень, про умовності та спрощення на кресленнях, що роблять їх інформаційно-виразними. Водночас ці відомості доповнюються матеріалами, що відображають певні технічні знання, без яких графічна діяльність буде неможливою. 

До них належать::відомості про самі об'єкти графічної діяльності – предметні елементи (виріб, деталь та її елементи і їх призначення, складальна одиниця та її елементи і їх взаємодія в ній та ін.);

відомості матеріалознавчого характеру – матеріалознавчі елементи креслення (види матеріалів, їх властивості та призначення, умовні графічні та буквено-цифрові позначення матеріалів);

відомості технологічного характеру – технологічні елементи (способи механічної обробки поверхонь деталей, вимірювання розмірів елементів поверхні деталі, якісні характеристики поверхні деталі тощо).

Тому одним із важливих і складних завдань, яке доводиться виконувати учням у процесі засвоєння змісту шкільного курсу креслення, слід вважати застосування знань із різних галузей знань: матеріалознавства, технології обробки конструкційних матеріалів, основ стандартизації і технічних вимірювань, деталей машин тощо.

Для самостійної роботи з теоретичним матеріалом навчального посібника з креслення потрібні вміння, завдяки яким стає можливим без допомоги вчителя зрозуміти й запам'ятати невідомий раніше матеріал. 

Важливе місце в навчанні самостійно опрацьовувати теоретичний матеріал підручника ми відводимо формуванню вміння давати відповіді на поставлені запитання, оскільки добре відомо, що емоційно-пізнавальне ставлення до навчальної діяльності виникає саме тоді, коли вона організована як пошук відповіді на запитання. Але не будь-яке запитання спонукає учня до активної мисленнєвої діяльності: аналізу, порівняння, доведення тощо. 

 

 

1. У ході дослідження було виявлено той факт, що здатність особистості до графічної діяльності є одним із показників її розумового розвитку. А по тому, наскільки готовий учнень до розв'язування творчої задачі графічними методами, можна визначити ступінь її загальної і політехнічної освіченості. Тому графічна підготовка учнів повинна стати невід'ємним елементом загальноосвітньої підготовки. Можливості для цього закладені у змісті шкільного курсу креслення. Він має загальнотехнічний характер.

Аналіз літератури показав, що графічна діяльність включає у себе два взаємозв'язаних аспекти: засвоєння учнями графічнних знань і розвиток здібностей учнів самостійно мислити і виробляти вміння цілеспрямовано використовувати знання на наступних етапах навчання. Ця обставина дозволила зупинитися на операціональній концепції навчання, яка спирається на орієнтовно-операційну структуру психічної діяльності індивіда в більшій мірі, ніж інші концепції навчання. Вона значною мірою, ніж інші, розв'язує проблему зв'язку знань і дій, і, на наш погляд, найбільш повно відповідає характеру психічної діяльності при засвоєнні учнями графічних понять предмета “Креслення”.

2. Результати дослідження показали, що графічна підготовка учнів є назамінним складовим елементом їх політехнічної освіти — сприяє раціональнішому засвоєнню елементів техніки, допомагає глибше вникати в будову об'єктів та засобів праці, які не можна безпосередньо спостерігати. Необхідність вивчення креслення в середній школі зумовлена не тільки його винятковим значенням у сучасному житті, а й тією величезною роллю, яку відіграє графічна діяльність у розвитку мислення та пізнавальної активності учнів, їх творчих здібностей і самостійності, у формуванні спеціальних умінь і навичок.

Відмітимо, що при вивченні різних предметів у школі учні виконують багато графічних робіт, тому велику роль у вдосконаленні зв'язків креслення з іншими предметами відіграє єдиний шкільний графічний режим, який і зобов'язує педагогічний колектив школи керуватися відповідними науковими принципами та графічними знаннями при вивченні зв'язаних з кресленням предметів. Організатором такого режиму має бути учитель креслення. Для цього він на семінарських заняттях учителів періодично протягом навчального року має ознайомлювати їх з основними правилами виконання та оформлення креслень відповідно до стандартів ЄСКД.

3. У роботі ми показали, що для розвитку конструкторських здібностей учнів велике значення має розв'язання творчих задач та завдань.  При розробці системи творчих задач із креслення варто змоделювати умови, що вимагали б від учнів виконання перерахованих дій. Зрозуміло, що в кожному конкретному випадку вони виступають у різних комбінаціях і пропорціях, розвиваючи різні сторони творчого мислення, однак кожній задачі властива загальна риса: алгоритм її розв'язання не відомий учням, хоча для розв'язання є всі необхідні дані. Умова творчої задачі повинна визначати виникнення проблемної ситуації, а рішення – спонукати до використання старих знань у нових ситуаціях, а іноді й до самостійного пошуку нових. Нарешті обов'язковою особливістю творчих задач є варіативність їхнього рішення, тому що тільки в цьому випадку виникає індивідуальний пошук, логічним завершенням якого і є суб'єктивно новий результат.