Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач

Таблиця 2.3

Результати виконання перевірочної графічної роботи (9 класи)

КласК-ть учнівОцінка в балах/РівеньСередній бал, ХСередньоквадрати–чне відхилення, σКоефіцієнт варіації, Vs1Критерій засвоєння, Ко (%)

121110987654321

ВисокийДостатнійСереднійНизький

 

9А К120011234100007,11,3819,759,2

9Б, Е120114321000008,41,3215,770,0

ЗОШ І-ІІІ ст. № 13   м. Рівне

9В, К130011252200007,11,3819,559,2

9Г Е140115331000008,41,2915,370,0

ВсьогоК250022486300007,11,3819,659,2

Е260229652000008,41,3015,570,0

 

Для більшої наочності наведемо результати практичної перевірочної роботи в експериментальній та контрольній групах у вигляді діаграми успішності (див. рис. 2.3).

У експериментальній групі постійно проводились спостереження за процесом засвоєння теоретичного матеріалу, здійснювались проміжні перевірки знань учнів методом усного опитування, застосовувались проектні завдання. Спостерігалась також інтелектуальна діяльність учнів, яку вони проявляли під час вибору необхідних матеріалів у залежності від призначення і конструкції виробу, визначенні раціональної технології виготовлення виробу тощо.

 

Рис. 2.3. Діаграма результатів виконання перевірочної практичної роботи педагогічного експерименту у 9-х класах

 

Таким чином, порівнюючи величини середніх оцінок і коефіцієнтів варіації, за результатами всіх контрольних робіт (див. табл. 2.2), ми зробили висновок, про те, що у контрольній групі (К) не тільки більш низький рівень успішності, а й процес навчання менш стабільний (коефіцієнт варіації більш високий), ніж у експериментальній (Є). Дані результати говорять на користь експериментальної групи, учні якої займалися за розробленою нами методикою.

 

 

V Рекомендації щодо організація роботи учнів при розв'язуванні творчих графічних задач

 

Розв'язування будь-якої графічної задачі потребує знань про різноманітні теоретичні та нормативні положення курсу креслення. Це пов'язано з тим, що курс креслення на відміну від багатьох інших навчальних предметів ґрунтується на чисельних правилах державних стандартів та знаннях загальнотехнічного характеру [57]. 

Графічні задачі досить різноманітні, про що детально йшлося у п. 1.3. Познайомити учнів зі способами розв'язування всіх різновидів графічних задач неможливо через брак часу на заняттях, передбачених навчальним процесом. Робити це повинні учні самостійно. Тому перш ніж розв'язувати будь-яку графічну задачу, учень має опрацювати навчальний посібник (чи декілька посібників), щоб самостійно обрати раціональний спосіб розв'язування конкретної графічної задачі.

Таке положення висуває умову, яка означає, що повноцінне засвоєння змісту курсу креслення повинно супроводжуватися систематичною самостійною роботою з навчальною літературою. Головним засобом вирішення цього слід розглядати підручник із креслення. Як і будь-який інший, підручник із креслення виконує цілий ряд функцій: виступає джерелом нових знань, ефективним засобом закріплення вивченого на занятті матеріалу, організації самостійної роботи учнів на заняттях та в позанавчальний час, активізації їх пізнавальної діяльності.

Суттєвою передумовою успішності самостійної роботи учнів із підручниками слід вважати їхню достатню поінформованість про існування підручників. Сподіватися на те, що сам учень у цьому зорієнтується, неприпустимо. Тому на вступних заняттях кожний учитель повинен ознайомити учнів із наявними в бібліотеці школи та в кабінеті креслення навчальними підручниками, дати їм вичерпну характеристику, звернути увагу на переваги й недоліки кожного з них [54].

За змістовим наповненням навчальний матеріал із креслення має всі підстави бути віднесеним до технічних відомостей, оскільки креслення – мова техніки. Будь-які рекомендації щодо формування вмінь самостійно працювати з навчальною літературою з креслення у навчальних закладах освіти відсутні. 

На противагу цьому існують чисельні рекомендації з формування вмінь працювати з навчальними посібниками із суспільно-гуманітарних та природничих дисциплін. Вивчення таких рекомендацій дає підстави зазначити, що їх автори в одному випадку пропонують усю увагу спрямувати на формування вмінь правильно знаходити в тексті головне (суттєве) і другорядне, складати план і конспект чи тези, які допомагають зрозуміти й запам'ятати виучуваний матеріал. 

Такий підхід є характерним для методичних рекомендацій із вивчення суспільно-гуманітарних предметів. В іншому випадку враховується неоднорідність змісту навчального посібника з погляду не стільки головного і другорядного матеріалу, скільки наявності у змісті різнорідних елементів: теоретичних положень, понять, фактів, законів тощо. Наведений підхід властивий для рекомендацій щодо вивчення природничих предметів.

Але якщо йдеться про опрацювання технічного тексту, до якого ми відносимо і зміст навчального матеріалу з креслення, то неможливо обмежуватися тільки зазначеними знаннями. 

Досвід показує, що, маючи такі знання, учні відчувають труднощі під час роботи зі змістом навчального посібника з креслення. Навчальна література з креслення відображає особливості технічного знання, і формування вміння одержувати з неї знання без урахування цих особливостей неможливе. Причиною цього, на нашу думку, є те, що матеріал будь-якого навчального посібника з креслення досить різнорідний. Тому звичайне складання плану, конспекту чи тез не допоможе його усвідомити. Саме з цієї причини і виникає потреба враховувати під час формування вмінь самостійної роботи з навчальним матеріалом із креслення характер і специфіку тих понять, що мають місце в навчальному посібнику з креслення.

Уміння самостійно працювати з навчальним текстом фактично являє собою комплексне вміння, яке ґрунтується на різноманітних операціях сприйняття і мислення. 

Аналіз чисельних літературних джерел показує, що поняття вміння працювати з навчальним текстом знаходить застосування як у вузькому, так і в широкому значенні.

У вузькому значенні його розуміють як: 

1) володіння технікою читання; 

2) розуміння прочитаного.