Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
95
Мова: 
Українська
Оцінка: 

те, що:

1) їх розв'язання веде до відкриття, яке розуміють як встановлення існування, наявність якого-небудь нового виробу, що відрізняється від заданого в їх умові;
2) накопичення досвіду розв'язування таких задач є однією з умов здійснення в майбутньому суспільно значущих, великих відкриттів у науці, мистецтві, техніці.
Спільними у вирішенні всіх творчих графічних завдань є перетворення, здійснювані такими діями:
1) внесення в задану форму моделі або видалення з неї конструктивних елементів, тобто зміна структури предмета;
2) поділ заданої форми моделі на частини з подальшим їх перекомбінуванням;
3) зміна величини предмета або його частини.
Ці дії виконуються прийомами розсічення, паралельного перенесення, повороту, зміни розмірів.
Наприклад, перед учнями поставлено завдання на збільшення кількості однакових конструктивних елементів. Виконуючи аналогічні завдання, учні здійснюють такі операції:
1) аналіз форми предмета;
2) визначення однакових конструктивних елементів;
3) уявне задання кількості елементів і визначення їх взаємного розташування в новому предметі;
4) уявне видалення або додавання частини матеріалу, а також використання їх поєднання відповідно до обраного варіанта зміни форми;
5) виконання креслення нового предмета.
Творчі завдання розвивають інтуїтивне мислення в учнів. Здатність до нього є життєво важливою для прийняття правильних рішень, необхідність яких виникає щогодини. Звичайно, буденні завдання не виконуються за допомогою творчих прийомів, але використані при цьому способи мислення близькі до них за структурою і змістом. У їх розвиток вносить свій відчутний внесок і виконання творчих завдань.
 
III. Методика і організація експериментальної роботи
 
Виходячи із результатів констатуючого експерименту по визначенню рівня графічної підготовки учнів, а також із аналізу науково педагогічної літератури з даної проблеми, ми будемо проводити експериментальну перевірку розробленої методики з метою виявлення внутрішніх закономірностей явища, що досліджується, а також його кількісних і якісних змін. Це є складний, багатосторонній і багатоаспектний процес, який має свою особливу методику, організацію і логіку.
Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач.
Мета дослідження вимагає вирішення ряду питань, зв'язаних з апробацією в шкільних умовах експериментальної методики. Апробація розробленої методики буде здійснюватись в Квасилівському НВК школі-ліцеї та ЗОШ І-ІІІст. №13 м. Рівне. В основу вибору контрольних та експериментальних класів було покладено умову дотримання ідентичності їх виду діяльності та активності  на уроках креслення на початку експерименту. Всього експериментом буде охоплено 51 учень 8-9-х класів. Для перевірки рівня початкових знань й інтелектуальних вмінь – будемо проводити зріз (констатувальний) у вигляді графічної роботи, з метою визначення експериментальних і контрольних класів [65]. 
Уроки будуть проводити вчителі за розробленою методикою. На заняттях буде постійно проводитись перевірка знань і вмінь учнів, а кінцеві результати будуть виставлятись у шкільні журнали. Підсумкова оцінка виставлятиметься на основі біжучих оцінок і результатів контрольних та графічних робіт, які проводитимуться на заключних заняттях. 
В нашому дослідженні ми використовували компонентний метод контрольних робіт, запропонований  А.Бєляєвою. Для виявлення рівня знань цим методом необхідно встановити рівень засвоєння учнями кожного із 4 компонентів знань:
теоретичного матеріалу з предмету (Т) – закони, теорії, закономірності, визначення понять загального характеру і які відносяться конкретно до даної науки;
фактичного матеріалу (Ф) – властивості матеріалів, речовин, умови протікання технологічних або фізико-механічних процесів, способи отримання і застосування продуктів, матеріалів, правила використання обладнання, інструментів, відомостей, які характеризують предмет, явища і т.д.;
методів наукового мислення (М) – обрахунки, перетворення, координатний метод, раціоналізація трудових прийомів, моделювання, а також виконання лабораторних робіт, дослідів, використання довідникової літератури, а також вмінь і навичок вироблених у процесі вивчення даного розділу (наукової мови предмету) (Я) – послідовність, граматична і стилістична грамотність, багатство і вразливість мови або форми вираження – буквенна, знакова, графічна символік, термінологія .
Завдання для контрольних робіт будемо давати в одному варіанті, що включають в себе 5 запитань  (див. дод. В ).
Контрольні роботи можуть бути реальним засобом вимірювання знань і вмінь лише в тому випадку, коли будуть дуже ретельно складені і перевірені. 
Спочатку перевіряв і оцінював роботи учнів вчитель та передавав їх нам. При перевірці та оцінюванні робіт ми використовували певну систему, запропоновану А.Бєляєвою [ 15 ]. Для більш точного та об'єктивного аналізу відповідей з кожного питання ми спочатку з'ясували набір елементів знань, які є необхідними для повної, глибокої та обґрунтованої відповіді, тобто складали приблизний еталон знань з усіх питань даної роботи та заносили їх у спеціальну таблицю аналізу контрольної роботи, виставляючи умовну оцінку. 
Крім умовної оцінки ми виставляли оцінки за відповідь в дванадцятибальній системі незалежно від оцінки вчителя, виходячи з критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, відповідно до діючої програми.
Вважалось, що завдання виконано повністю при виставленні оцінки за роботу, якщо учень розкрив в основному суть питання або ж зробив правильно більшість операцій при розв'язанні завдань. Ці оцінки ми виставляли із врахуванням критерію засвоєння знань Кз, виставленого за умовними оцінками. Критерій засвоєння знань вираховується нами для кожного питання контрольної роботи, а також для всієї роботи в цілому. Він визначається за формулою (2.1):
Кз =  ;
Фото Капча