Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач

По-друге, слід розуміти, які характерні труднощі виникають у процесі творчої роботи і як попередити їх. 

При дослідженні особливостей розв'язування учнями творчих задач з елементами конструювання слід врахувати такі особливості:

1. Труднощі школярів починаються з невміння аналізувати вихідні дані задачі (знайти основне протиріччя конструкції, зрозуміти, яким вимогам повинна відповідати відсутня деталь і як вона повинна працювати), іншими словами, з відсутності швидкого аналітичного сприймання. Це негативно позначається на пошуковій діяльності і в остаточному підсумку призводить до нераціонального розв'язування задачі.

2. Труднощі і помилки, що допускаються учнями при графічному відображенні конструктивного задуму, в основному пов'язані з невмінням використовувати сформовані раніше графічні знання в новій ситуації. Конкретно це виражається:

а) у невмінні вибрати оптимальну кількість зображень із необхідною повнотою й наочністю, що розкривають особливості конструкцій;

б) у невмінні вибрати масштаб зображень, що дає змогу виділити головне в конструкції;

в) у труднощах із розміщенням зображень на кресленні (композицією);

г) у помилках, пов'язаних із порушенням загальних правил креслення.

3. Характерним етапом графічного пошуку є виконання учнями зображень, у яких, як правило, закладена перша спроба зафіксувати виникле у свідомості ядро майбутньої конструкції.

Нерідко опорні зображення використовуються й на інших стадіях пошуку, аж до його завершення. У цьому випадку ядро конструкції поступово обростає суміжними деталями, які до визначеного часу не скріплені з ядром, а лише згруповані навколо нього.

Опорні зображення учень виконує суто для себе і прагне не показувати їх учителеві, тому що ідея, закладена в них, часто має серйозні відхилення від правил креслення. Для учня це чернетка. Учителеві пропонується вже певною мірою відкоригований варіант креслення. Проте навіть у ньому почувається вплив опорних зображень. При виконанні креслень учні використовують переважно ортогональні проекції, що іноді помилково сполучаться з елементами аксонометрії. Розрізи застосовуються рідше, перетини майже не застосовуються.

При складанні умов задач варто враховувати можливість виникнення різних труднощів, з якими учні можуть зустрітися при розв'язування. Здавалося б, наприклад, що умова до задачі надмірно докладна. Однак практика підтвердила, що подробиці формулювання потрібним образом регламентують роботу учнів, попереджають виникнення небажаних пошукових ситуацій або, навпаки, наштовхують на думку про можливості інших способів розв'язування.

Так, для вивчення вихідної конструкції дається умова задачі, що спрямована на одержання найпростішого кінцевого результату. Примітка відкриває шлях до розробки конструкцій, які мають більш широкі можливості, однак тут же пошук лімітується тим, що виріб повинен складатися з однієї деталі. Обмовити це дуже важливо, тому що серед учнів, які не вивчали складальних креслень, може знайтися багато бажаючих розробити специфікований виріб, не знаючи, як його накреслити.

Висуваючи побажання до формулювання умов задач, зазначимо, що у текст умов доцільно включати кілька пунктів, які передбачають виконання робіт, різних за складністю. Це дозволяє використовувати задачі на різних етапах навчання і будувати роботу з урахуванням індивідуальних можливостей учнів. Таким чином, зовсім не обов'язково, щоб учень виконував завдання в повному обсязі. Ці питання регламентує вчитель.

При уважному розгляді можна помітити, що задачі практично пов'язані з доопрацюванням об'єкта, з удосконаленням його конструкції, а також з розробкою конструкцій за технічними умовами. Таким чином, навчальна діяльність і в цьому випадку може бути побудована за трьома вже відомими нам напрямами.

 

 

Методика графічної підготовки учнів 8-9 класів буде ефективною, якщо на уроках креслення буде використана система творчих задач. Задачі, що використовуються на заняттях і креслення, розглядають питання початкового навчання творчості. Розглянемо приклади творчих задач, що розвивають загальну готовність учнів до проектної діяльності.

Задачі з елементами проектної діяльності до останнього часу не включалися в курс креслення і тому є незвичними для учнів. З цієї причини успіх їхньої роботи багато в чому залежить від методики навчання. Розглянемо характерні риси запропонованої методики на прикладі розв'язування задачі (див. рис. 1.1), у якій потрібно вдосконалити конструкцію рейсшини зі шкільного планшета з метою розширення її функціональних можливостей і виконати складальне креслення (або ескіз) об'єкта після внесення змін у його конструкцію.

На початку навчання креслення кожен учень знає, що таке рейсшина і як працювати з нею. Відчули вони й недоліки, які вона має. Однак для розв'язання задачі ці недоліки потрібно не тільки відчути, а й чітко сформулювати. Тому перед початком роботи корисно розповісти школярам про те, що таке протиріччя конструкції. Зробити це можна приблизно так.

Удосконалювання будь-якого предмета пов'язано насамперед із виявленням протиріч його конструкції. Як правило, вони виникають через те, що поліпшення яких-небудь властивостей предмета не узгоджуються з іншими його властивостями, вступають із ними в протиріччя. Це явище ніколи не можна усунути до кінця, тому що на зміну одним недолікам неминуче приходять інші, хоч і менш значні.

Розглядаючи конструкції інших речей, ми повинні дивитися на них із різних сторін, ніби зважуючи на незримих вагах усі "за" і "проти", і на основі цього робити висновки про речі в цілому.

Наприклад, річ може добре працювати, але бути незручною, некрасивою, непрактичною, дорогою. Гарна річ повинна поєднати в собі необхідні функціональні