Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
95
Мова: 
Українська
Оцінка: 

стати його усвідомлене прагнення користуватися графічною інформацією у різних навчальних ситуаціях: при потребі зафіксувати нові для себе відомості, дізнатись про принцип дії технічного об'єкта за технічною документацією на нього, передати свою думку стисло і лаконічно у вигляді графічного зображення.

Ігнорування цих можливостей принижує загальноосвітню роль курсу креслення на що неодноразово звертали увагу у своїх публікаціях С.В. Білевич, В.М. Буринський, А.П. Верхола, І.С. Голіяд, О.М. Джеджула, Д.Е. Кільдеров, В.В. Моштук, В.Я. Науменко, Г.О. Райковська, В.К. Сидоренко, В.І. Чепок, З.М. Шаповал, Н.П. Щетина, М.Ф. Юсупова та ряд інших дослідників. Це призвело не тільки до втрати навчальним предметом своїх можливостей, а й до намагання вилучити його з навчального плану загальноосвітньої школи. І хоча офіційно виключення не відбулося — він може вивчатись за рахунок годин шкільного компоненту, — аналіз ситуації показує, що лише біля 20% шкіл України мають у розкладі заняття з креслення. Досвід же свідчить про те, що відсутність початкової графічної підготовки буде створювати великі труднощі учням далі, коли вони продовжать навчання у професійних навчальних закладах, де графічні дисципліни вивчають студенти 70% спеціальностей. Тому в такій ситуації виникає нагальна необхідність дидактично обґрунтувати та експериментально підтвердити можливості курсу креслення для розумового розвитку школярів. 
 
I. Теоретичні основи розробки творчих задач із креслення та їх система
 
Сутність проблеми формування творчих умінь і відповідних знань на сьогодні розкрита недостатньо. Відповідно недостатньо розроблена і методика навчання. Однією з головних причин цього є відсутність єдиної думки про те, що варто розуміти під творчістю, особливо якщо це стосується навчальної діяльності. Із тієї ж причини немає чіткого розуміння сутності творчих задач і їхньої принципової відмінності від звичайних задач виконавського характеру. Це, у свою чергу, ускладнює формулювання критеріїв, необхідних для розробки й оцінки творчих задач.
Загалом під творчістю розуміють створення нового, прийнятого у визначеній ситуації та у визначений час як потрібного й корисного. У свою чергу, під новим розуміють продукт технічної думки, який раніше не існував у такій же формі, який може містити вже відомі матеріали, але у своєму завершеному вигляді обов'язково включає невідомі раніше елементи.
Прийнято вважати, що новизна може бути об'єктивною і суб'єктивною. Під об'єктивно новим розуміють такий продукт, якому не було відповідного. Якщо ж він виявиться новим лише для його творця, то новизна є суб'єктивною. З цих позицій можна підійти до розуміння того, яку навчальну працю можна вважати творчою.
В абсолютній більшості новий продукт породжує лише суб'єктивно новий результат. Крім того, творча робота учнів при максимальній її самостійності протікає все-таки під керівництвом учителя, який регламентує навчальний процес. Це означає, що навіть оригінальність кінцевого результату праці відомою мірою запрограмована, оскільки створюється ситуація, при якій учень може зробити відкриття, не підозрюючи, що рішення вже існує і воно заздалегідь відоме вчителеві. Таким чином, оригінальність і самостійність, що є неодмінними компонентами творчої діяльності, у навчальній праці обмежені їх рамками.
Отже, результатом навчальної роботи навряд чи може стати винахід, що дає позитивний ефект у будь-якій галузі народного господарства чи соціально-культурній сфері.
Однак навчальна творча робота може піднятися до рівня раціоналізаторської пропозиції, під якою визнається технічне рішення, що є новим і корисним для підприємства, організації або установи і передбачає зміну конструкції виробу або зміну складу матеріалу.
Відомий радянський конструктор А.С. Яковлєв зазначав, що потрібно вміти конструювати ощадливо, знаходити найпростіші рішення, а це є найбільш складним. 
Будь-яка творча робота, у тому числі й навчальна, повинна містити в собі діяльність, пов'язану з вивченням і переосмисленням наявного досвіду, аналізом технічних прототипів, аналогів, перетворенням вихідних даних, у тому числі комбінаторного характеру. Цей останній вид перетворень, на думку психолога Н.П. Лінькової, є особливо специфічним для конструкторської діяльності [70 ].
При розробці системи творчих задач із креслення варто змоделювати умови, що вимагали б від учнів виконання перерахованих дій. Зрозуміло, що в кожному конкретному випадку вони виступають у різних комбінаціях і пропорціях, розвиваючи різні сторони творчого мислення, однак кожній задачі властива загальна риса: алгоритм її розв'язання не відомий учням, хоча для розв'язання є всі необхідні дані.
Умова творчої задачі повинна визначати виникнення проблемної ситуації, а рішення – спонукати до використання старих знань у нових ситуаціях, а іноді й до самостійного пошуку нових. Нарешті обов'язковою особливістю творчих задач є варіативність їхнього рішення, тому що тільки в цьому випадку виникає індивідуальний пошук, логічним завершенням якого і є суб'єктивно новий результат.
Якщо немає вибору можливих шляхів рішення, то немає творчості. Такими є характерні риси творчих задач, якими вони відрізняються від задач, що мають виконавський характер.
Відзначаючи наявність ступенів у засвоєнні знань, В.Г. Розумовський вказує, що ними є розуміння, запам'ятовування, застосування знань за правилом і, нарешті, розв'язання творчих нетипових задач, що вимагають застосування знань у нових умовах .
Звідси видно, що творчі задачі відповідають вищому ступеню засвоєння знань, а тому повинні, як правило, завершувати собою вивчення того або іншого розділу чи теми курсу, хоча окремі елементи творчої діяльності учнів можна застосовувати і на більш ранніх етапах навчання. У цьому випадку мова йде звичайно про так звані пропедевтичні
Фото Капча