Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
95
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Рівненський державний гуманітарний університет
Фізико-технологічний факультет
Кафедра технологічної освіти
 
Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач
 
 
Методичний посібник для вчителів креслення  загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів вищих педагогічних навчальних закладів напряму підготовки «Технологічна освіта» 
 
Рівне – 2014 р.
 
УДК: [373. 5. 016. 744(07)]:76-057. 87
ББК 74. 266. 5 
Г 78
Друкується за рішенням Вченої ради фізико-технологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 6 від 25. 06. 2014 р.)
Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач».
Методичний посібник для вчителів тру креслення загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів вищих педагогічних навчальних закладів напряму підготовки «Технологічна освіта» 
./ Автори-укладачі: Д.В.Сингаївський, В.М Трофімчук, С.О.Мігалі. – Рівне: РДГУ, 2014. – ____ с.
Автори-укладачі: Д.В.Сингаївський, канд. пед. наук, доцент, декан фізико- технологічного факультету  РДГУ;
В.М Трофімчук, канд. пед. наук, доцент.
С.О.Мігалі, студент V курсу напрямку підготовки 8.01010301 «Технологічна освіта» фізико-технологічного факультету РДГУ.
Рецензент:Т.П.Сорока , канд. пед. наук, доцент кафедри технологічної освіти та охорони праці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
М.С.Антонюк, канд. пед. наук, доцент Рівненського державного гуманітарного університету.
Відповідальний редактор М.С.Янцур, канд. пед. наук, професор, завідувач кафедри технологічної освіти  РДГУ.
Методичний посібник призначений для викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів та вчителів трудового навчання та креслення  Графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач.
Методичний посібник схвалений і рекомендований до друку кафедрою технологічної освіти РДГУ (протокол № 6 від 26. 06. 2013 р.
 
ВСТУП
 
 В умовах сучасного розвитку суспільства поряд із словесними великого значення набули графічні засоби передачі інформації: технічні креслення, схеми, рисунки, знакові моделі, криптограми тощо. Це означає, що в більшості сфер сучасної практичної діяльності людини значно зросла питома вага мислительних операцій, пов'язаних зі сприйняттям різноманітної інформації, вираженої графічною мовою, її усвідомленням і уявним оперуванням. Все більш характерною особливістю багатьох видів виробництва стає опосередкований характер управління діючими технічними об'єктами і технологічними процесами. Працівники багатьох видів виробництва мають справу не з реальними об'єктами, а з їх замінниками у вигляді різних панелей чи пультів керування, які опосередковано, через системи графічних зображень, умовних графічних позначень і символів, відображають реальні процеси і явища.
Безперечним слід визнати той факт, що здатність особистості до графічної діяльності є одним із показників її розумового розвитку. А по тому, наскільки готовий учнень до розв'язування творчої задачі графічними методами, можна визначити ступінь її загальної і політехнічної освіченості. Тому графічна підготовка учнів повинна стати невід'ємним елементом загальноосвітньої підготовки. Можливості для цього закладені у змісті шкільного курсу креслення. Він має загальнотехнічний характер.
Учені-методисти М.М. Анісімов, А.Д. Ботвінников, В.Н. Виноградов, Е.А. Василенко, В.А. Гервер, С.І. Дембінський, Є.Т. Жукова, Ю.Ф. Катханова, І.А. Ройтман, В.К. Сидоренко, О.П. Шабанова, В.І. Якунін та ін. у своїх дослідженнях підкреслюють важливість і значущість вивчення предмета креслення в школі і вказують, що у процесі вивчення школярами креслення виховується точність, акуратність, розвивається увага, спостережливість, зорова пам'ять, формується активна життєва позиція й інші найкращі особистісні якості. Будучи міжнародною мовою спілкування, графічна мова креслення розширює пізнавальні можливості школярів, збільшуючи діапазон їх світорозуміння. Разом з тим мета вивчення креслення визначається значною роллю графічної діяльності, яку вона відіграє у розвитку пізнавальних здібностей учнів, у набутті ними знань і вмінь, необхідних як для перетворювальної, так і пізнавальної діяльності. Графічна підготовка учнів сприяє їхній політехнічній освіті. Разом з тим, існуюча упродовж тривалого часу назва курсу “Креслення” асоціюється тільки з формуванням у школярів умінь та навичок “щось креслити” і сам курс розглядається як деяка передумова для наступної професійної підготовки, що пов'язана з графічними знаннями і уміннями.
Протиріччя, яке виникло між все більшим зростанням ролі графічної інформації в житті суспільства, у діяльності багатьох людей і зневажливим ставленням до вивчення креслення у школі, можна усунути тільки на основі нової орієнтації графічної підготовки школярів. Ця орієнтація, в першу чергу, повинна визначатись розумінням графічної підготовки не тільки як обсягу певних знань і умінь, а ширше – настав час вести мову про графічну підготовку як обов'язковий елемент загальної середньої освіти, а то й навіть про формування графічної культури школярів. Це означає, що володіючи високим рівнем графічних знань і вмінь, школяр за кожним графічним зображенням, за кожною лінією чи графічною позначкою повинен “бачити” реальний просторовий образ, уміти пов'язати його з реальним об'єктом навколишньої дійсності. У широкому розумінні графічна культура повинна відображати здатність людини прогнозувати, планувати і коригувати свої дії, будувати процес діяльності в образах, а потім уже втілювати його в реальні дії чи процеси. Уміння створювати в уяві образи об'єктів діяльності і оперувати ними – характерна особливість інтелекту людини. Вона полягає у можливості довільно актуалізувати образи на основі заданої графічної інформації, видозмінювати їх і на цій основі створювати нові образи, суттєво змінені порівняно з початковими.
Важливим показником сформованості графічної культури школяра повинно стати його усвідомлене прагнення користуватися графічною інформацією у різних навчальних ситуаціях: при потребі зафіксувати нові для себе відомості, дізнатись про принцип дії технічного об'єкта за технічною документацією на нього, передати свою думку стисло і лаконічно у вигляді графічного зображення.
Ігнорування цих можливостей принижує загальноосвітню роль курсу креслення на що неодноразово звертали увагу у своїх публікаціях С.В. Білевич, В.М. Буринський, А.П. Верхола, І.С. Голіяд, О.М. Джеджула, Д.Е. Кільдеров, В.В. Моштук, В.Я. Науменко, Г.О. Райковська, В.К. Сидоренко, В.І. Чепок, З.М. Шаповал, Н.П. Щетина, М.Ф. Юсупова та ряд інших дослідників. Це призвело не тільки до втрати навчальним предметом своїх можливостей, а й до намагання вилучити його з навчального плану загальноосвітньої школи. І хоча офіційно виключення не відбулося — він може вивчатись за рахунок годин шкільного компоненту, — аналіз ситуації показує, що лише біля 20% шкіл України мають у розкладі заняття з креслення. Досвід же свідчить про те, що відсутність початкової графічної підготовки буде створювати великі труднощі учням далі, коли вони продовжать навчання у професійних навчальних закладах, де графічні дисципліни вивчають студенти 70% спеціальностей. Тому в такій ситуації виникає нагальна необхідність дидактично обґрунтувати та експериментально підтвердити можливості курсу креслення для розумового розвитку школярів. 
 
I. Теоретичні основи розробки творчих задач із креслення та їх система
 
Сутність проблеми формування творчих умінь і відповідних знань на сьогодні розкрита недостатньо. Відповідно недостатньо розроблена і методика навчання. Однією з головних причин цього є відсутність єдиної думки про те, що варто розуміти під творчістю, особливо якщо це стосується навчальної діяльності. Із тієї ж причини немає чіткого розуміння сутності творчих задач і їхньої принципової відмінності від звичайних задач виконавського характеру. Це, у свою чергу, ускладнює формулювання критеріїв, необхідних для розробки й оцінки творчих задач.
Загалом під творчістю розуміють створення нового, прийнятого у визначеній ситуації та у визначений час як потрібного й корисного. У свою чергу, під новим розуміють продукт технічної думки, який раніше не існував у такій же формі, який може містити вже відомі матеріали, але у своєму завершеному вигляді обов'язково включає невідомі раніше елементи.
Прийнято вважати, що новизна може бути об'єктивною і суб'єктивною. Під об'єктивно новим розуміють такий продукт, якому не було відповідного. Якщо ж він виявиться новим лише для його творця, то новизна є суб'єктивною. З цих позицій можна підійти до розуміння того, яку навчальну працю можна вважати творчою.
В абсолютній більшості новий продукт породжує лише суб'єктивно новий результат. Крім того, творча робота учнів при максимальній її самостійності протікає все-таки під керівництвом учителя, який регламентує навчальний процес. Це означає, що навіть оригінальність кінцевого результату праці відомою мірою запрограмована, оскільки створюється ситуація, при якій учень може зробити відкриття, не підозрюючи, що рішення вже існує і воно заздалегідь відоме вчителеві. Таким чином, оригінальність і самостійність, що є неодмінними компонентами творчої діяльності, у навчальній праці обмежені їх рамками.
Отже, результатом навчальної роботи навряд чи може стати винахід, що дає позитивний ефект у будь-якій галузі народного господарства чи соціально-культурній сфері.
Однак навчальна творча робота може піднятися до рівня раціоналізаторської пропозиції, під якою визнається технічне рішення, що є новим і корисним для підприємства, організації або установи і передбачає зміну конструкції виробу або зміну складу матеріалу.
Відомий радянський конструктор А.С. Яковлєв зазначав, що потрібно вміти конструювати ощадливо, знаходити найпростіші рішення, а це є найбільш складним. 
Будь-яка творча робота, у тому числі й навчальна, повинна містити в собі діяльність, пов'язану з вивченням і переосмисленням наявного досвіду, аналізом технічних прототипів, аналогів, перетворенням вихідних даних, у тому числі комбінаторного характеру. Цей останній вид перетворень, на думку психолога Н.П. Лінькової, є особливо специфічним для конструкторської діяльності [70 ].
При розробці системи творчих задач із креслення варто змоделювати умови, що вимагали б від учнів виконання перерахованих дій. Зрозуміло, що в кожному конкретному випадку вони виступають у різних комбінаціях і пропорціях, розвиваючи різні сторони творчого мислення, однак кожній задачі властива загальна риса: алгоритм її розв'язання не відомий учням, хоча для розв'язання є всі необхідні дані.
Умова творчої задачі повинна визначати виникнення проблемної ситуації, а рішення – спонукати до використання старих знань у нових ситуаціях, а іноді й до самостійного пошуку нових. Нарешті обов'язковою особливістю творчих задач є варіативність їхнього рішення, тому що тільки в цьому випадку виникає індивідуальний пошук, логічним завершенням якого і є суб'єктивно новий результат.
Якщо немає вибору можливих шляхів рішення, то немає творчості. Такими є характерні риси творчих задач, якими вони відрізняються від задач, що мають виконавський характер.
Відзначаючи наявність ступенів у засвоєнні знань, В.Г. Розумовський вказує, що ними є розуміння, запам'ятовування, застосування знань за правилом і, нарешті, розв'язання творчих нетипових задач, що вимагають застосування знань у нових умовах .
Звідси видно, що творчі задачі відповідають вищому ступеню засвоєння знань, а тому повинні, як правило, завершувати собою вивчення того або іншого розділу чи теми курсу, хоча окремі елементи творчої діяльності учнів можна застосовувати і на більш ранніх етапах навчання. У цьому випадку мова йде звичайно про так звані пропедевтичні задачі, що розвивають загальну готовність учнів до проектної діяльності в галузі конструювання, архітектури, дизайну та інших видів творчої роботи.
Під проектуванням звичайно розуміють процес, який здійснюють конструктори, архітектори, дизайнери, коли створюють креслення для виробництва. Однак на практиці в це поняття вкладається більш широкий зміст. У наш час існує досить багато спроб визначити сутність процесу проектування. Іноді його розуміють як використання наукових принципів, технічної інформації та уяви для визначення: механічної структури машини або системи, що призначена для виконання заздалегідь заданих функцій з найбільшою економічністю й ефективністю.
Відзначаючи роль інтуїції як специфічної форми мислення, процес проектування можна визначити як здійснення дуже складного акту інтуїції. Отже, процес проектування не може бути ототожнений лише з графічною діяльністю, хоча вона і є найважливішим його компонентом [81].
Приступаючи до розгляду задач із креслення, що включають елементи проектної діяльності, слід зазначити, що мова йде переважно про графічні елементи, тому що, у свою чергу, було б неправильним підмінювати креслення конструюванням, дизайном або архітектурою. У всіх видах творчих задач із креслення головне місце повинна займати графічна робота, що не вимагає від учнів спеціальних знань, властивих певній професії.
Однак проектна діяльність дорослих повинна зазнавати аналізу, що дає змогу додатково виділити з неї при розробці задач для школи ті елементи, що наповнюють навчальну працю конкретним змістом і водночас мають пряме відношення до креслення. Багатопланова графічна діяльність, що супроводжує конструювання, архітектуру і дизайн, призвела до розробки задач, представлених на рис. 1.1. Центральне місце серед них приділяється задачам пов'язаним із конструюванням, тому що це джерело дає можливість використовувати приклади з багатьох пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу.
Головною якістю, загальною для креслення і конструювання (як, утім, і для інших видів проектної діяльності), є вміння використовувати графічні знання в новій, конкретно заданій ситуації.
Стосовно креслення це означає, що учень повинен правильно розуміти умову задачі, виражену мовою графіки, вибирати ті методи зображень, що на визначеному етапі розв'язування задачі здатні скласти опору технічному задумові, утримувати його у свідомості, стати основою для розвитку задуму і його завершення.
 
Рис. 1.1. Творчі задачі з креслення з елементами проектної діяльності 
 
У ході роботи конструкція об'єкта уточнюється, а іноді й істотно змінюється, тому учень повинен уміти вносити виправлення у створену ним же графічну опору, причому робити це відповідно до правил креслення. Іншими словами, паралельно з уявними перетвореннями форми учень має робити перетворення графічні.
На завершальній стадії роботи перед учнями виникає найбільш складна проблема: на кресленні необхідно грамотно відбити підсумок творчої роботи. При цьому потрібно використовувати оптимальну кількість зображень, із достатньою повнотою і наочністю, що розкриває особливості форми об'єкта.
Труднощі полягають у тому, що в цей момент школярі повинні подумки перебрати всі відомі їм методи зображень і вибрати потрібні, згадати необхідні правила і ними скористатися.
Для вчителя важливо розуміти, які елементи конструкторських знань і вмінь повинні бути відбиті у творчих задачах із креслення і навіщо це робиться.
Як уже зазначалося, у кресленні знайшли своє місце задачі на уявне перетворення форми і положення об'єкта, однак кінцевою метою цих перетворень були самі перетворення. Ніхто не заперечував ролі таких задач у розвитку образного мислення школярів, але для них самих семантика перетворень, зрозуміла методистам, залишалася нерозкритою, а тому інтерес до занять не виникав.
Задачі на конструктивні перетворення мають відчутну для школярів практичну цінність, оскільки в них у доступній формі ставиться конкретна технічна мета. Прагнення до досягнення цієї мети стимулює інтерес до роботи. Які ж складові основних конструкторських знань і вмінь? Підсумовуючи дані педагогічних досліджень, можна помітити, що до них звичайно відносять:
1. Знання загальних вимог (функціональних, ергономічних, естетичних та ін.), що запропоновані в конструкціях.
2. Уміння читати і виконувати креслення.
3. Уміння вибрати оптимальну форму і розміри деталей.
4. Уміння вибрати матеріал.
5. Знання способів обробки.
6. Уміння робити необхідні розрахунки.
7. Знання типових способів з'єднання деталей.
8. Уміння користуватися стандартами і довідковою літературою.
9. Уміння робити випробування (аналіз) створених конструкцій.
10. Знання правил техніки безпеки в роботі з механізмами.
Аналізуючи наведений перелік, можна помітити, що крім власне графічних знань і вумінь, логіці креслення відповідають і багато інших.
При розробці творчих задач з елементами конструювання дуже важливий вибір об'єкта. 
Однак у цьому випадку є певні труднощі. По-перше, для початкових етапів навчання потрібно підбирати неспецифіковані об'єкти, тобто однодетальні предмети, виготовлені без застосування складальних операцій. Але відомо, що їх значно менше, ніж об'єктів, що складаються з двох і більш деталей. По-друге, потрібно вибирати предмети, форма яких становить інтерес з погляду графічної діяльності. 
Бажано також, щоб форма була сучасною (не застарілою морально) і, нарешті, щоб об'єкт можна було виготовити в шкільних майстернях. Такі ж вимоги ставляться до специфікованих об'єктів. У зв'язку із цим при підборі об'єктів для творчих задач ми використовували приклади з журналу "Трудова підготовка в закладах освіти" за останнє десятиліття, а також інші джерела.
Не менш важливо заздалегідь обґрунтувати правомірність творчих задач, орієнтованих на роботу зі складальними кресленнями. У методиці креслення у зв'язку з недостатньо чіткими формулюваннями у старій програмі склалося й підтримується помилкове уявлення про те, що виконання складальних креслень нею не передбачене.
У новій програмі розрив між читанням і виконанням складальних креслень усунутий. У пояснювальній записці зазначено, що читання і виконання креслень деталей і складальних одиниць, їх аналіз створюють передумови для розвитку в школярів схильності до вивчення техніки [97]. 
Відповідно до Держстандарту 2.109-68 (який діє в Україні без змін), складальне креслення повинне містити зображення складальної одиниці, але у зв'язку з абсолютною простотою прикладів, доступних школярам, складальна одиниця містить у собі, як правило, кілька найпростіших деталей, з'єднаних між собою типовим способом. У цьому значенні поняття "складальне креслення" і "креслення з'єднання деталей" у шкільному курсі креслення дуже наближені.
Розв'язування задач з елементами конструювання є проявом найвищої майстерності учнів. У зв'язку з тим, що в цих задачах мова йде про зміни або доповнення, внесені в задану конструкцію, або про створення нової, робота в основному пов'язана з виконанням креслень, а не з їх читанням. 
В окремих випадках (наприклад, при конструюванні відсутньої деталі) її можна звести до виконання креслення однієї деталі, але використання тільки таких прикладів, як і конструювання лише неспецифікованих виробів, помітно збіднило б ідею формування творчих умінь учнів засобами креслення, ускладнило та обмежило б пошук належних прикладів. От чому при розробці творчих задач із креслення ми виходимо з твердження, що в ході їхнього розв'язування учні можуть і повинні виконувати креслення найпростіших складальних одиниць або їх фрагментів.
При аналізі відомих видів робіт, що рекомендуються при навчанні конструювання, виявилося, що найбільш близькими логіці креслення є:
1) заповнення відсутньої ланки конструкції (доконструювання);
2) удосконалення конструкції на основі аналізу прототипу (переконструювання);
3) конструювання за заданими технічними умовами (із предметно-графічними опорами).
Перераховані види навчальної роботи активізують процеси навчання креслення, оскільки вони найбільш тісно зв'язані з використанням графічних зображень. Крім того, вони більш прості порівняно з конструюванням за схемою або за власним задумом. Нагадаємо, що за даними II з'їзду психологів, виконання конструкторських робіт за власним задумом учням 8-9 класів узагалі недоступне.
В основі доконструювання, переконструювання і конструювання за технічними умовами як специфічних видів конструктивно-графічної діяльності учнів лежать пошуки технічних розв'язків і їхнє графічне відображення. Розкриємо цю думку докладніше. В останні роки розроблена значна кількість методів пошуку нових технічних ідей і розв'язків. Методи, про які йде мова, дають змогу раціоналізувати різні аспекти пошукової діяльності.
Передумови їхнього виникнення пов'язані з наростанням складності сучасного процесу проектування, і в першу чергу з ускладненням вибору оптимального рішення з безлічі можливих.
Розроблені методи можуть бути використані для розв'язування пошукових задач як окремим проектувальником (морфологічний аналіз, метод Метчетта), так і спеціально формованим пошуковим колективом (метод "мозкового штурму", сенектика та ін.).
Тривалий час процес висування нових ідей вважався неформалізованим. Ця думка підтримувалася як ученими-психологами, які вивчали творчість, так і самими розробниками. Але виникнення потреби в активізації розробки ідей і рішень змусило змінити цей погляд.
У технічній творчості підвищення темпів і якості роботи було досягнуто в першу чергу за рахунок поділу його на окремі стадії. У цьому плані найбільше поширення одержав метод технічних розв'язків за назвою "алгоритм розв'язування винахідницьких задач" (АРВЗ). У рамках цього методу вперше організовано спрямований пошук розв'язування технічних задач.
Центральним ядром у переліку впорядкованої послідовності дій (алгоритму) є виявлення й усунення технічного протиріччя, що, як правило, виникає через те, що спроба поліпшити які-небудь властивості об'єкта вступає в конфлікт з іншими його властивостями.
Таким чином, технічне протиріччя, властиве конкретній задачі, вказує на перешкоду, яку необхідно перебороти в ході її розв'язування. Відповідно до методики АРВЗ, розробленої Г.С. Альтшулером [1], схема творчого процесу поділяється на три стадії: аналітичну, оперативну і синтетичну. Перша з них пов'язана з вибором задачі і пошуком основного протиріччя, друга – з дослідженням типових, уже відомих прийомів розв'язування або пошуками нових, третя – з уведенням функціональних змін в об'єкт і методи його використання.
За умови визначених змін, викликаних специфікою навчальної роботи, особливостями предмета і можливостями школярів, на основі методики АРВЗ можна будувати навчання прийомів пошуку технічних розв'язування. Однак цей пошук спирається на графічну діяльність, що невіддільна від роботи конструкторів, раціоналізаторів, винахідників на всіх її етапах. 
Як відзначав Е.Л. Сурін, "уява конструктора і виконане ним креслення постійно перебувають у діалектичній взаємодії і взаємодоповнюються, тому що конструктор не може утримувати у свідомості настільки ясні і стійкі просторові образи, щоб уявно оперувати, не залучаючи креслення. У цьому аспекті конструювання без креслення можна було б порівняти із грою в шахи, під час якої гравці не дивляться на дошку".
Нерозривність конструкторської і власне графічної діяльності вимагає того, щоб у навчальному процесі, що моделює працю професіоналів, був відбитий логічний зв'язок між пошуком технічних розв'язків і їх графічним відображенням.
При розробці змісту творчих задач і методичних рекомендацій щодо їхнього використання в навчальному процесі важливо враховувати ті характерні риси, які супроводжують конструктивно-графічну діяльність школярів.
По-перше, необхідно знати, якою мірою учні можуть використовувати раніше сформовані в них графічні знання.
По-друге, слід розуміти, які характерні труднощі виникають у процесі творчої роботи і як попередити їх. 
При дослідженні особливостей розв'язування учнями творчих задач з елементами конструювання слід врахувати такі особливості:
1. Труднощі школярів починаються з невміння аналізувати вихідні дані задачі (знайти основне протиріччя конструкції, зрозуміти, яким вимогам повинна відповідати відсутня деталь і як вона повинна працювати), іншими словами, з відсутності швидкого аналітичного сприймання. Це негативно позначається на пошуковій діяльності і в остаточному підсумку призводить до нераціонального розв'язування задачі.
2. Труднощі і помилки, що допускаються учнями при графічному відображенні конструктивного задуму, в основному пов'язані з невмінням використовувати сформовані раніше графічні знання в новій ситуації. Конкретно це виражається:
а) у невмінні вибрати оптимальну кількість зображень із необхідною повнотою й наочністю, що розкривають особливості конструкцій;
б) у невмінні вибрати масштаб зображень, що дає змогу виділити головне в конструкції;
в) у труднощах із розміщенням зображень на кресленні (композицією);
г) у помилках, пов'язаних із порушенням загальних правил креслення.
3. Характерним етапом графічного пошуку є виконання учнями зображень, у яких, як правило, закладена перша спроба зафіксувати виникле у свідомості ядро майбутньої конструкції.
Нерідко опорні зображення використовуються й на інших стадіях пошуку, аж до його завершення. У цьому випадку ядро конструкції поступово обростає суміжними деталями, які до визначеного часу не скріплені з ядром, а лише згруповані навколо нього.
Опорні зображення учень виконує суто для себе і прагне не показувати їх учителеві, тому що ідея, закладена в них, часто має серйозні відхилення від правил креслення. Для учня це чернетка. Учителеві пропонується вже певною мірою відкоригований варіант креслення. Проте навіть у ньому почувається вплив опорних зображень. При виконанні креслень учні використовують переважно ортогональні проекції, що іноді помилково сполучаться з елементами аксонометрії. Розрізи застосовуються рідше, перетини майже не застосовуються.
При складанні умов задач варто враховувати можливість виникнення різних труднощів, з якими учні можуть зустрітися при розв'язування. Здавалося б, наприклад, що умова до задачі надмірно докладна. Однак практика підтвердила, що подробиці формулювання потрібним образом регламентують роботу учнів, попереджають виникнення небажаних пошукових ситуацій або, навпаки, наштовхують на думку про можливості інших способів розв'язування.
Так, для вивчення вихідної конструкції дається умова задачі, що спрямована на одержання найпростішого кінцевого результату. Примітка відкриває шлях до розробки конструкцій, які мають більш широкі можливості, однак тут же пошук лімітується тим, що виріб повинен складатися з однієї деталі. Обмовити це дуже важливо, тому що серед учнів, які не вивчали складальних креслень, може знайтися багато бажаючих розробити специфікований виріб, не знаючи, як його накреслити.
Висуваючи побажання до формулювання умов задач, зазначимо, що у текст умов доцільно включати кілька пунктів, які передбачають виконання робіт, різних за складністю. Це дозволяє використовувати задачі на різних етапах навчання і будувати роботу з урахуванням індивідуальних можливостей учнів. Таким чином, зовсім не обов'язково, щоб учень виконував завдання в повному обсязі. Ці питання регламентує вчитель.
При уважному розгляді можна помітити, що задачі практично пов'язані з доопрацюванням об'єкта, з удосконаленням його конструкції, а також з розробкою конструкцій за технічними умовами. Таким чином, навчальна діяльність і в цьому випадку може бути побудована за трьома вже відомими нам напрямами.
 
II. Методика графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач
 
Методика графічної підготовки учнів 8-9 класів буде ефективною, якщо на уроках креслення буде використана система творчих задач. Задачі, що використовуються на заняттях і креслення, розглядають питання початкового навчання творчості. Розглянемо приклади творчих задач, що розвивають загальну готовність учнів до проектної діяльності.
Задачі з елементами проектної діяльності до останнього часу не включалися в курс креслення і тому є незвичними для учнів. З цієї причини успіх їхньої роботи багато в чому залежить від методики навчання. Розглянемо характерні риси запропонованої методики на прикладі розв'язування задачі (див. рис. 1.1), у якій потрібно вдосконалити конструкцію рейсшини зі шкільного планшета з метою розширення її функціональних можливостей і виконати складальне креслення (або ескіз) об'єкта після внесення змін у його конструкцію.
На початку навчання креслення кожен учень знає, що таке рейсшина і як працювати з нею. Відчули вони й недоліки, які вона має. Однак для розв'язання задачі ці недоліки потрібно не тільки відчути, а й чітко сформулювати. Тому перед початком роботи корисно розповісти школярам про те, що таке протиріччя конструкції. Зробити це можна приблизно так.
Удосконалювання будь-якого предмета пов'язано насамперед із виявленням протиріч його конструкції. Як правило, вони виникають через те, що поліпшення яких-небудь властивостей предмета не узгоджуються з іншими його властивостями, вступають із ними в протиріччя. Це явище ніколи не можна усунути до кінця, тому що на зміну одним недолікам неминуче приходять інші, хоч і менш значні.
Розглядаючи конструкції інших речей, ми повинні дивитися на них із різних сторін, ніби зважуючи на незримих вагах усі "за" і "проти", і на основі цього робити висновки про речі в цілому.
Наприклад, річ може добре працювати, але бути незручною, некрасивою, непрактичною, дорогою. Гарна річ повинна поєднати в собі необхідні функціональні якості (тобто працювати відповідно до призначення), бути естетичною й ергономістичною (зручною для людини).
Можуть ставитися й інші вимоги, наприклад, технологічні. Конструкція вважається технологічною, якщо вона не є занадто трудомісткою для виробництва. 
Наприклад, розробляючи конструкції об'єктів на уроках креслення, учні повинні прагнути до того, щоб їх можна було легко виготовити, наприклад, у шкільних майстернях на уроках праці. Водночас потрібно бути готовим до компромісу, що допускає можливість деякого погіршення другорядних якостей конструкції на користь основних.
Як зазначалося, навчальну роботу, що імітує творчу конструкторську діяльність, зручно побудувати на основі методики АРВЗ. Тоді розгорнута схема творчого процесу, побудована з урахуванням логіки креслення, може виглядати так.
Аналітична стадія:
- ознайомлення з загальним змістом задачі;
- ознайомлення з конструкцією заданого об'єкта і його роботою;
- визначення призначення деталей, способів їх з'єднання і принципів взаємодії (на основі аналізу самого об'єкта, його складального креслення і додаткових предметно-графічних опорних елементів);
- виявлення основного протиріччя конструкції;
- створення проблемної ситуації;
- визначення і формулювання конкретної мети роботи.
Оперативна стадія:
- пошук типових прийомів розв'язування конструкторської задачі, знайомої школярам із життя, практики трудового навчання або технічної (довідкової) літератури;
- розробка ідеї, її узгодження з учителем, графічне відображення початкових етапів пошуку;
- уточнення форми деталей, що будуть складатися, і способів їх з'єднань (на основі різних графічних зображень).
Синтетична стадія:
- виконання креслення (або ескізу) розробленої складальної одиниці, її фрагменту або деталі (залежно від поставленого завдання);
- виконання креслень нестандартних деталей (при конструюванні складальної одиниці);
- реалізація проекту в шкільних майстернях .
Залежно від типу задачі, її складності і ступеня підготовки школярів наведена схема може бути значно спрощена й у такому вигляді повідомлена школярам. При цьому слід вказати, що формулювання загального змісту задачі не повинно давати рецепт її розв'язування, заздалегідь розкривати його алгоритм. До усвідомлення конкретної мети роботи школярі повинні підійти самостійно, наприкінці аналітичної стадії роботи. 
Наприклад, порівнюючи конструкції учнівської рейсшини (див. дод.Г  ) з рейсшиною для професійних виконавців, що обов'язково потрібно показати на уроці, учні відзначають можливість проведення з її допомогою похилих ліній, рівнобіжних одна одній. Однак вони бачать і те, що потрібний кут нахилу можна встановити тільки за допомогою додаткового інструмента, наприклад, транспортира. Це і є основне протиріччя конструкції. Виникає проблемна ситуація, що відкриває шлях до з'ясування конкретної мети пошуку. Нею є розробка такої конструкції, що поєднувала б у собі функції поворотної рейсшини і транспортира.
Слід продумати, як це зробити. На оперативній стадії важливо простежити за тим, щоб графічне відображення початкових етапів пошуку проходило згідно з правилами креслення. Для цього потрібно жадати від учнів, щоб при виконанні опорних зображень вони використовували сформовані раніше графічні знання. У процесі пошуку школярі можуть виконувати ескізи й технічні малюнки, показувати деталі окремо й у з'єднанні, домагаючись естетичної виразності їхньої форми і дотримання інших вимог, запропонованих до конструкцій.
Потрібно порадити учням не обмежуватися одним зразком, а зробити декілька і вибрати кращий із них, щоб на його основі уточнювати й конкретизувати свій задум. Методичним засобом, що на синтетичній стадії допомагає учням правильно вибрати характер і кількість зображень, їх масштаб і композицію, є зразкові структурні схеми. У них зазначене місце і вид зображень, що школярам рекомендується використовувати.
Наприклад, у нашому випадку особливості форми комбінованої рейсшини добре виявляються, якщо показати головний вид об'єкта і профільний розріз у масштабі 2:1. Структурна схема не обмежує творчості учнів, оскільки форма деталей і характер їх з'єднання на ній не простежуються. Тому не можна погодитися з тими опонентами, хто вважає, що структурна схема – відверта підказка.
Це допомога, яка потрібна учням хоча б тому, що чіткої системи їх навчання креслення на сьогоднішній день у шкільному курсі немає. Зі зростанням досвіду учнів структурну схему можна спростити, указуючи лише місце і зміст бажаних зображень, а потім і зовсім відмовитися від графічного опорного елемента. Узагалі ж питання про використання предметно-графічних опорних елементів учитель у кожному випадку повинен вирішувати самостійно залежно від підготовленості учнів і складності роботи. Виходячи з цього слід зауважити, що структурні схеми дані не для всіх задач, але якщо вчителеві здасться, що опори потрібні, він завжди може підготувати їх.
Поруч зі структурною схемою на дошці розміщується плакат із зображенням готових деталей, які рекомендується використовувати. У даному випадку це креслення болтів із вусом і квадратним підголівником, що не провертаються при затягуванні гайок. Крім цього, наводиться приблизна зовнішня форма ергономічних та естетичних ручок, якими доцільно замінити гайку-баранець. При такому методичному оснащенні уроку учні, як правило успішно виконують роботу. Кожний із них прагне знайти індивідуальне рішення.
Наведені приклади розв'язування разюче відрізняються один від одного. У першому випадку лінійка заточена під кутом, за рахунок чого утворюється покажчик. У другому варіанті основні деталі рейсшини зроблені з оргскла, а роль покажчика виконує риска на внутрішній стороні лінійки. Були й інші, більш складні розробки.
Наприклад, в одній із них пропонувалося доповнити конструкцію лінзою для збільшення зони відліку.
Приклад розв'язування задачі на переконструювання, наведений вище, на наш погляд, найбільш повно розкриває сутність запропонованої методики навчання. У процесі розв'язування задач на доконструювання і конструювання за технічними умовами використовуються головні додатки цієї методики, якими є:
– опора на принципи АРВЗ, і насамперед формування аналітичних здібностей учнів;
– облік особливостей графічної роботи учнів у процесі їхньої творчої діяльності;
– створення на цій основі системи графічних опорних елементів, у першу чергу структурних схем.
Водночас методика роботи із задачами різних видів може мати і свою специфіку. Наприклад, при розв'язування задач на до конструювання, щоб уникнути зайвої роботи з повторного креслення завдання, можна поверх нього класти кальку (або плівку) і виконувати на ній лише ті елементи зображень, що потрібні за умовою.
Творчі задачі (див. рис. 1.1) передбачають доопрацювання заданих конструкцій, їх удосконалення, конструювання за технічними умовами предметно-графічними опорними елементами.
Необхідно підкреслити, що широко використовуються на уроках креслення творчі графічні завдання, як правило, з метою розвитку пізнавальної активності і творчого мислення учнів.
В останні роки в курсі креслення загальноосвітніх закладів відбулися істотні зміни. Доповнення традиційного змісту креслення, що вирішує в основному пізнавальні питання, пов'язані із законами, нормами і правилами графічного відображення та просторових властивостей виробів – творчими компонентами. Останні реалізуються головним чином у графічних завданнях, пов'язаних зі зміною форми предметів відповідно за тими або іншими вимогами та умовами.
Використання в навчанні творчих завдань сприяє виконанню та захисту учнями навчальних проектів з освітньої галузі технології. Творчі роботи з креслення не можуть бути виконані без розвиненого образного мислення, що матеріалізується в графічній формі. Відомо, що після 16-17 років настає незворотний процес зменшення ступеня впливу на розвиток учнів. Насамперед це стосується формування в дітей здатності оперувати графічними образами.
Графічна діяльність, пов'язана з виконанням завдань на перетворення форми та просторового положення предметів та їх частин, виконується за рахунок оперування просторовими образами і позначається поняттям "представлення", що здійснюється різними прийомами:
1. Паралельне переносення предмета. Мають бути задані такі його орієнтири: напрямок і відстань, на яку треба переміщувати образ. В умовах завдань ці орієнтири задаються словесно, графічно, а також словесно і графічно водночас.
2. Переміщення образу предмета в послідовно змінних напрямках. Композиція паралельних перенесень. Вирішуючи завдання на композицію паралельних перенесень, учень створює проміжні образи об'єктів, що рухаються і представляють собою проміжні стадії від початкового до кінцевого результату.
3. Поворот предмета або його частин. Орієнтирами цього перетворення служать вісь, напрямок і кут повороту. Наприклад: Поверніть предмет навколо осі симетрії за годинниковою стрілкою на 90º, після чого побудуйте його креслення.
4. Пропорційне збільшення або зменшення образу предмета чи його частин. Хоча це перетворення відноситься перш за все до зміни величини об'єктів, але в ряді випадків змінюється і їх форма.
5. Зміна форми предмета додаванням частини матеріалу заготовки.
6. Зміна форми предмета видаленням частини матеріалу. Наприклад: Видаліть частину матеріалу і побудуйте креслення деталі. Це завдання виконується з використанням прийому розсічення. Орієнтирами його реалізації є лінії розмітки.
Орієнтири перетворень можуть бути задані:
1) у явному вигляді;
2) опосередковано;
3) невизначено.
Вони не ведуть до свідомості або відкриття об'єктивно чи суб'єктивно нового і орієнтовані на виконавську діяльність учнів, зміст якої регламентується умовою задачі.
Досвід розв'язування наведених вище задач є необхідною умовою успішної роботи над творчими у тому числі й евристичними, завданнями.
У ряді графічних завдань орієнтири перетворень відсутні, тому невідомо, яке саме перетворення слід виконати. У їх умовах міститься лише вказівка про те, у яких межах слід змінити форму або просторове положення предметів та їх частин. Самі по собі ці вказівки орієнтирами бути не можуть, бо, спираючись на них, не можна зробити яке-небудь конкретне перетворення. Водночас вони дають змогу знайти або винайти систему орієнтирів перетворень, використання яких однозначно веде до розв'язання задачі. 
В інженерній та архітектурній творчості, технічному й художньому конструюванні та проектуванні, а також в інших сферах діяльності, пов'язаних із формоутворенням, створення нового або вдосконаленого існуючого виробу може здійснюватися методом "проб та помилок", тобто безладним перебиранням можливих шляхів розв'язання. 
Працюючи над таким завданням, винахідник або раціоналізатор знаходить два результати:
1) виріб, що відповідає вимогам, сформульованим в умові задачі;
2) метод (прийом) розв'язування цієї задачі.
Такі прийоми прийнято називати евристичними. А.І. Половинкін пише, що в евристичних прийомах міститься короткий припис або вказівка, "як перетворити" наявний прототип або "в якому напрямі потрібно шукати, щоб отримати шукане рішення". Цей припис або вказівка не повинна бути конкретною, вона лише підказує напрям пошуку. Евристичні прийоми можуть бути використані багаторазово при розв'язанні винахідницьких задач, тому має сенс їх накопичення і зберігання в класифікованому вигляді. 
Евристичні завдання покликані формувати в учнів "інтелектуально-образно-практичне мислення", за допомогою якого здійснюються відкриття та винаходи перш за все в техніці, а потім і в інших сферах діяльності, оскільки способи мислення можна переносити і на нові ситуації.
Завдання передбачає необхідність свідомого пошуку відповідного засобу для досягнення добре помітної, але безпосередньо недоступної мети. розв'язання задачі означає знаходження цього засобу.
Називаючи графічні задачі творчими, мають на увазі те, що:
1) їх розв'язання веде до відкриття, яке розуміють як встановлення існування, наявність якого-небудь нового виробу, що відрізняється від заданого в їх умові;
2) накопичення досвіду розв'язування таких задач є однією з умов здійснення в майбутньому суспільно значущих, великих відкриттів у науці, мистецтві, техніці.
Спільними у вирішенні всіх творчих графічних завдань є перетворення, здійснювані такими діями:
1) внесення в задану форму моделі або видалення з неї конструктивних елементів, тобто зміна структури предмета;
2) поділ заданої форми моделі на частини з подальшим їх перекомбінуванням;
3) зміна величини предмета або його частини.
Ці дії виконуються прийомами розсічення, паралельного перенесення, повороту, зміни розмірів.
Наприклад, перед учнями поставлено завдання на збільшення кількості однакових конструктивних елементів. Виконуючи аналогічні завдання, учні здійснюють такі операції:
1) аналіз форми предмета;
2) визначення однакових конструктивних елементів;
3) уявне задання кількості елементів і визначення їх взаємного розташування в новому предметі;
4) уявне видалення або додавання частини матеріалу, а також використання їх поєднання відповідно до обраного варіанта зміни форми;
5) виконання креслення нового предмета.
Творчі завдання розвивають інтуїтивне мислення в учнів. Здатність до нього є життєво важливою для прийняття правильних рішень, необхідність яких виникає щогодини. Звичайно, буденні завдання не виконуються за допомогою творчих прийомів, але використані при цьому способи мислення близькі до них за структурою і змістом. У їх розвиток вносить свій відчутний внесок і виконання творчих завдань.
 
III. Методика і організація експериментальної роботи
 
Виходячи із результатів констатуючого експерименту по визначенню рівня графічної підготовки учнів, а також із аналізу науково педагогічної літератури з даної проблеми, ми будемо проводити експериментальну перевірку розробленої методики з метою виявлення внутрішніх закономірностей явища, що досліджується, а також його кількісних і якісних змін. Це є складний, багатосторонній і багатоаспектний процес, який має свою особливу методику, організацію і логіку.
Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач.
Мета дослідження вимагає вирішення ряду питань, зв'язаних з апробацією в шкільних умовах експериментальної методики. Апробація розробленої методики буде здійснюватись в Квасилівському НВК школі-ліцеї та ЗОШ І-ІІІст. №13 м. Рівне. В основу вибору контрольних та експериментальних класів було покладено умову дотримання ідентичності їх виду діяльності та активності  на уроках креслення на початку експерименту. Всього експериментом буде охоплено 51 учень 8-9-х класів. Для перевірки рівня початкових знань й інтелектуальних вмінь – будемо проводити зріз (констатувальний) у вигляді графічної роботи, з метою визначення експериментальних і контрольних класів [65]. 
Уроки будуть проводити вчителі за розробленою методикою. На заняттях буде постійно проводитись перевірка знань і вмінь учнів, а кінцеві результати будуть виставлятись у шкільні журнали. Підсумкова оцінка виставлятиметься на основі біжучих оцінок і результатів контрольних та графічних робіт, які проводитимуться на заключних заняттях. 
В нашому дослідженні ми використовували компонентний метод контрольних робіт, запропонований  А.Бєляєвою. Для виявлення рівня знань цим методом необхідно встановити рівень засвоєння учнями кожного із 4 компонентів знань:
теоретичного матеріалу з предмету (Т) – закони, теорії, закономірності, визначення понять загального характеру і які відносяться конкретно до даної науки;
фактичного матеріалу (Ф) – властивості матеріалів, речовин, умови протікання технологічних або фізико-механічних процесів, способи отримання і застосування продуктів, матеріалів, правила використання обладнання, інструментів, відомостей, які характеризують предмет, явища і т.д.;
методів наукового мислення (М) – обрахунки, перетворення, координатний метод, раціоналізація трудових прийомів, моделювання, а також виконання лабораторних робіт, дослідів, використання довідникової літератури, а також вмінь і навичок вироблених у процесі вивчення даного розділу (наукової мови предмету) (Я) – послідовність, граматична і стилістична грамотність, багатство і вразливість мови або форми вираження – буквенна, знакова, графічна символік, термінологія .
Завдання для контрольних робіт будемо давати в одному варіанті, що включають в себе 5 запитань  (див. дод. В ).
Контрольні роботи можуть бути реальним засобом вимірювання знань і вмінь лише в тому випадку, коли будуть дуже ретельно складені і перевірені. 
Спочатку перевіряв і оцінював роботи учнів вчитель та передавав їх нам. При перевірці та оцінюванні робіт ми використовували певну систему, запропоновану А.Бєляєвою [ 15 ]. Для більш точного та об'єктивного аналізу відповідей з кожного питання ми спочатку з'ясували набір елементів знань, які є необхідними для повної, глибокої та обґрунтованої відповіді, тобто складали приблизний еталон знань з усіх питань даної роботи та заносили їх у спеціальну таблицю аналізу контрольної роботи, виставляючи умовну оцінку. 
Крім умовної оцінки ми виставляли оцінки за відповідь в дванадцятибальній системі незалежно від оцінки вчителя, виходячи з критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, відповідно до діючої програми.
Вважалось, що завдання виконано повністю при виставленні оцінки за роботу, якщо учень розкрив в основному суть питання або ж зробив правильно більшість операцій при розв'язанні завдань. Ці оцінки ми виставляли із врахуванням критерію засвоєння знань Кз, виставленого за умовними оцінками. Критерій засвоєння знань вираховується нами для кожного питання контрольної роботи, а також для всієї роботи в цілому. Він визначається за формулою (2.1):
Кз =  ;
                               (2.1)
де Кз – критерій засвоєння знань, %; 
Бумов – сума умовних балів, отриманих учнем; 
n – кількість елементів в еталоні знань.
При переводі оцінок у дванадцятибальну систему ми скористались спеціальними піввідношеннями й застосували до наших умов:
 
Кз = 0 рівноцінно „0”;
Кз < 5% –          „1”;
Кз  = від 5% до 10% – „2”;
Кз  = від 11% до 16% – „3”;
Кз  = від 17% до 27% – „4”;
Кз  = від 28% до 38% – „5”;
Кз  = від 39% до 50% – „6”;
Кз  = від 51% до 61% – „7”;
Кз  = від 62% до 72% – „8”;
Кз  = від 73% до 83% – „9”;
Кз  = від 84% до 89% – „10”;
Кз  = від 90% до 95% – „11”;
Кз  > 95% –         „12”.      (2.2)
 
Крім того, критерії засвоєння знань з  кожного компоненту (по варіантах) дали можливість визначити прогалини в знаннях учнів. Для якісного аналізу знань учнів велике значення мають також конкретні приклади відповідей і помилок, які нами фіксуються.
За результатами констатувальної контрольної роботи ми визначаємось з експериментальною та контрольною групами.
Для перевірки формування графічних знань та вмінь в учнів нами використовувався метод перевірочних практичних графічних робіт, результати яких найбільш об'єктивно демонструють рівень сформованості знань та  вмінь, а також свідоме застосування знань у графічній діяльності. 
Практична графічна робота складалась на основі раніше вивченого матеріалу. Особливі труднощі виникли під час аналізу та оцінки графічних робіт учнів. Загальновідомо, що крім перевірки вмінь виконувати графічну роботу, слід також враховувати організацію праці та робочого місця, виконання школярами правил безпеки праці, дотримання навчальної дисципліни і т.д. Але чітких критеріїв їх оцінки, як показав аналіз літератури, ще не вироблено. Тому, на основі педагогічної практики та вивчення відповідної літератури ми розробили методику аналізу та оцінки графічних робіт. Розкриємо коротко її суть. Зміст будь-якої графічної роботи можна розбити на ряд етапів та пунктів і виділити такі дії учнів, які спостерігаються протягом всієї роботи. У графічних роботах такі пункти наведені нами у додатку     .
Кожен пункт роботи оцінювався за чотирьохбальною системою в умовних балах. В основі оцінки лежать два головних критерії: правильність та повнота виконання кожного етапу графічної роботи. За правильне та повне виконання етапу роботи виставлялось „3” умовних бали. При правильному виконанні, але з деякими неточностями, які не є помилками виставлялось „2” умовних бали. Якщо робота виконана з помилками, які виправлялись з допомогою вчителя, виставлявся „1” умовний бал. За невірне виконання пункту роботи, з суттєвими помилками виставлялось „0” умовних балів.
Виходячи із загальної кількості балів, які отримав учень за кожен пункт роботи, виставлялась загальна умовна оцінка. Робота оцінювалась у дванадцятибальній системі. При цьому рахувалось, що завдання виконане, якщо учень виконав більшість пунктів роботи. Ці оцінки виставлялись із врахуванням критерію опанування трудовим операціями, який давався за всю роботу та обраховувався за формулою: формулою (2.3):
Ко =  ;
                                             (2.3)
де: Ко – критерій опановування трудовими операціями, %;
Бумов – сума умовних балів, які отримані учнем (загальна умовна оцінка);
 n – максимальна загальна умовна оцінка за всі пункти роботи.
При переводі умовних оцінок у 12-ти бальну систему ми скористались попередніми зразковими співвідношеннями (2.2) й застосували до наших умов.
Результати виконання практичної графічної роботи за кожний пункт заносились у спеціально розроблені таблиці, у яких також виставлялись: критерії опанування, умовна оцінка та оцінка за дванадцятибальною системою для кожного учня за всю роботу, середня умовна оцінка за виконання кожного пункту. Для прикладу у додатку Д наведена таблиця аналізу виконання роботи.
Показниками ефективності графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач виступали наступні категорії:  успішність учнів, яка виражена в оцінках дванадцятибальної системи, середніх балах ( ) та коефіцієнтах варіації (Vs1) (підрахунок   та Vs1 проводився за загальноприйнятою методикою. 
Використання різних методів дозволило нам об'єктивніше підійти до проведення експериментальної роботи з перевірки рівня графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач, результати якої описані у наступному параграфі даного розділу.
 
IV Експерементальна перевірка розробленої методики графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач
 
Тестові завдання 
 
На початку експерименту, для визначення рівня деяких графічних знань та умінь та вибору експериментальних і контрольних класів, нами був проведений констатувальний зріз. Це була батерея тестів (див. дод. Б ), яка також дозволили нам визначити рівень підготовки учнів основної школи 
з креслення та до розв'язування творчих графічних задач. . Результати констатувального зрізу, а також визначення середнього балу та критерію засвоєння знань наведено у таблиці 2.1. Результати констатувального зрізу дозволили визначити експериментальну та контрольну групи, так як це наведено в таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1
Результати констатувального зрізу
КласК-ть учнівОцінка в балах/РівеньСередній бал, ХКритерій засвоєння Кз (%)
121110987654321
ВисокийДостатнійСереднійНизький
Квасилівський НВК «школа ліцей»
9А, К120002233200006,957,5
9Б, Е120001323300006,755,8
ЗОШ І-ІІІ ст. № 13 м. Рівне  
9В, К130002314300006,856,7
9Г, Е140002115410006,251,7
ВсьогоК250004547500006,8557,1
Е260003438710006,4553,8
 
Виділення експериментальних та контрольних класів здійснювалося при дотриманні умов ідентичності, тобто експериментальна та контрольна групи мали майже однакові вихідні дані при умові навчальної роботи, були незалежними від особистості вчителя, працювали в природних умовах. Коли не можна було підібрати контрольні та експериментальні класи із загальною успішністю, то ми керувалися вимогою, згідно з якою в контрольну групу увійшли класи з відносно вищими рівнем успішності, в порівнянні з експериментальною. Знання та уміння в контрольній і експериментальній групах формувалися при виконанні графічних робіт, які були однакові за складністю, а перевірка їх проводилася за одними і тими ж критеріями.
Учні контрольної та експериментальної групи навчалися за однаковою програмою рекомендованою Міністерством освіти та науки України [97]. При цьому, навчання в експериментальній групі здійснювалося на основі методики описаної у п.2.1. 
Для більшої наочності наведемо результати констатувальної контрольної роботи у вигляді діаграми успішності (див. рис. 2.1).
 
Рис. 2.1. Діаграма результатів констатувальної контрольної роботи педагогічного експерименту у 9-х классах
 
У ході формувального експерименту враховувалися інтереси, нахили та потенційні можливості учнів їхньої підготовки та розвитку здібностей. Слід зазначити, що в контрольній групі формування знань та вмінь учнів теж відбувалося, оскільки вчителі також намагалися використовувати як традиційні форми й методи навчання, так і прийоми включення учнів у графічну діяльність.
З метою перевірки та оцінювання отриманих результатів експерименту на підсумкових заняттях проводилися контрольні зрізи у вигляді графічних робіт. Так, наприклад, на підсумковому занятті (9 клас) була проведена письмова контрольна робота, текст якої наведений в додатку Ґ. На занятті, що передувало контрольній роботі, всім учням було дано завдання на повторення навчального матеріалу, пов'язаного з цією роботою. У додатку  Д наведено приклад аналізу даної роботи, а її узагальнені результати та розрахунки середнього балу ( ), дисперсії (D); середньоквадратичного відхилення ( ) та коефіцієнту варіації (Vs1) наведені в таблиці 2.2. В якості прикладу наводимо нижче динаміку визначення даних параметрів у експериментальному та контрольному класах. 
Дисперсію ряду оцінок контрольного (К1) та експериментального (Е1) класів знаходили за формулою (2.4):
 ,(2.4)
де D – дисперсія; х - середній бал оцінок у групі; n – загальна кількість оцінок у групі, яка аналізуються; х1 – оцінка у балах (“1”, “2”, “З”, “4”, “5”, “6”, “7”, “8”, “9”, “10”, “11”, “12”).
 
 1,91
де Dl - дисперсія руху оцінок классу К1; D2 –дисперсія руху оцінок классу Е1. 
Для того, щоб знайти міру розсіювання, яка співставляється із значенням оцінок, які розглядаються, ми знайшли квадратний корінь дисперсії (середньоквадратичне відхилення) за формулою (2.5):
 ,(2.5)
де   – середньоквадратичне відхилення,
 ,
 ,
де  1 – середньоквадратичне відхилення оцінок класу К1;  2 – середньоквадратичне відхилення оцінок класу Е1.
Середньоквадратичне відхилення дає оцінку абсолютної варіації. Але оскільки значення середнього балу в контрольному та експериментальному класах різні, а “порівнювати середньоквадратичне відхилення оцінок, які мають різне значення середнього балу не можна” [, 94], то для того, щоб мати можливість порівняти їх, ми вирахували процентне відношення середньоквадратичного відхилення до середньоарифметичного за формулою (2.6):
 , (2.6)
де Vs – коефіцієнт варіації,
 ,
 ,
де V1 – коефіцієнт варіації оцінок класу К1; V2 – коефіцієнт варіації оцінок класу Е1.
Аналогічним чином підраховувались розрахунки даних параметрів і в решта класів, які брали участь в експерименті.
Результати контрольної роботи, як видно із таблиці 2.2, показують достатньо високий рівень засвоєння навчального матеріалу учнями експериментальної групи. Ці результати говорять також і про те, що теоретична підготовка учнів, яка сприяє свідомому включенню їх до графічної діяльності, у експериментальній групі набагато вища, ніж у контрольній. 
 
Таблиця 2.2
Результати підсумкової письмової контрольної роботи(9 клас)
КласК-ть учнівОцінка в балах/РівеньСередній бал, ХСередньоквадратич–не відхилення, σКоефіцієнт варіації, Vs1Критерій засвоєння, Кз (%)
121110987654321
ВисокийДостатнійСереднійНизький
Квасилівський НВК «школа ліцей»
9А К120012143100007,31,4219,460,8
9Б, Е120122421000008,51,3816,270,8
ЗОШ І-ІІІ ст. № 13 м. Рівне
9В, К130011343100007,21,3118,160,0
9Г Е140116411000008,61,1813,871,7
ВсьогоК250023486200007,251,3718,860,4
Е260228832000008,551,5915,071,3
 
Для більшої наочності наведемо результати підсумкової контрольної роботи в експериментальній та контрольній групах у вигляді діаграми успішності (див. рис. 2.2).
 
Рис. 2.2. Діаграма результатів підсумкової контрольної роботи педагогічного експерименту у 9-х класах
На двох заключному занятті також була проведена графічна перевірочна робота. Чівас  я   іавввфя
Узагальнені результати перевірочної практичної роботи контрольних та експериментальних класів наведено у таблиці 2.3.
Як показали спостереження за ходом виконання графічних перевірочних робіт, майже всі учні експериментальної групи продемонстрували володіння технікою графічних робіт. Також учні експериментальної групи продемонстрували поєднання різноманітних геометричних елементів чого не можна сказати про учнів контрольної групи. 
Таблиця 2.3
Результати виконання перевірочної графічної роботи (9 класи)
КласК-ть учнівОцінка в балах/РівеньСередній бал, ХСередньоквадрати–чне відхилення, σКоефіцієнт варіації, Vs1Критерій засвоєння, Ко (%)
121110987654321
ВисокийДостатнійСереднійНизький
 
9А К120011234100007,11,3819,759,2
9Б, Е120114321000008,41,3215,770,0
ЗОШ І-ІІІ ст. № 13   м. Рівне
9В, К130011252200007,11,3819,559,2
9Г Е140115331000008,41,2915,370,0
ВсьогоК250022486300007,11,3819,659,2
Е260229652000008,41,3015,570,0
 
Для більшої наочності наведемо результати практичної перевірочної роботи в експериментальній та контрольній групах у вигляді діаграми успішності (див. рис. 2.3).
У експериментальній групі постійно проводились спостереження за процесом засвоєння теоретичного матеріалу, здійснювались проміжні перевірки знань учнів методом усного опитування, застосовувались проектні завдання. Спостерігалась також інтелектуальна діяльність учнів, яку вони проявляли під час вибору необхідних матеріалів у залежності від призначення і конструкції виробу, визначенні раціональної технології виготовлення виробу тощо.
 
Рис. 2.3. Діаграма результатів виконання перевірочної практичної роботи педагогічного експерименту у 9-х класах
 
Таким чином, порівнюючи величини середніх оцінок і коефіцієнтів варіації, за результатами всіх контрольних робіт (див. табл. 2.2), ми зробили висновок, про те, що у контрольній групі (К) не тільки більш низький рівень успішності, а й процес навчання менш стабільний (коефіцієнт варіації більш високий), ніж у експериментальній (Є). Дані результати говорять на користь експериментальної групи, учні якої займалися за розробленою нами методикою.
 
 
V Рекомендації щодо організація роботи учнів при розв'язуванні творчих графічних задач
 
Розв'язування будь-якої графічної задачі потребує знань про різноманітні теоретичні та нормативні положення курсу креслення. Це пов'язано з тим, що курс креслення на відміну від багатьох інших навчальних предметів ґрунтується на чисельних правилах державних стандартів та знаннях загальнотехнічного характеру [57]. 
Графічні задачі досить різноманітні, про що детально йшлося у п. 1.3. Познайомити учнів зі способами розв'язування всіх різновидів графічних задач неможливо через брак часу на заняттях, передбачених навчальним процесом. Робити це повинні учні самостійно. Тому перш ніж розв'язувати будь-яку графічну задачу, учень має опрацювати навчальний посібник (чи декілька посібників), щоб самостійно обрати раціональний спосіб розв'язування конкретної графічної задачі.
Таке положення висуває умову, яка означає, що повноцінне засвоєння змісту курсу креслення повинно супроводжуватися систематичною самостійною роботою з навчальною літературою. Головним засобом вирішення цього слід розглядати підручник із креслення. Як і будь-який інший, підручник із креслення виконує цілий ряд функцій: виступає джерелом нових знань, ефективним засобом закріплення вивченого на занятті матеріалу, організації самостійної роботи учнів на заняттях та в позанавчальний час, активізації їх пізнавальної діяльності.
Суттєвою передумовою успішності самостійної роботи учнів із підручниками слід вважати їхню достатню поінформованість про існування підручників. Сподіватися на те, що сам учень у цьому зорієнтується, неприпустимо. Тому на вступних заняттях кожний учитель повинен ознайомити учнів із наявними в бібліотеці школи та в кабінеті креслення навчальними підручниками, дати їм вичерпну характеристику, звернути увагу на переваги й недоліки кожного з них [54].
За змістовим наповненням навчальний матеріал із креслення має всі підстави бути віднесеним до технічних відомостей, оскільки креслення – мова техніки. Будь-які рекомендації щодо формування вмінь самостійно працювати з навчальною літературою з креслення у навчальних закладах освіти відсутні. 
На противагу цьому існують чисельні рекомендації з формування вмінь працювати з навчальними посібниками із суспільно-гуманітарних та природничих дисциплін. Вивчення таких рекомендацій дає підстави зазначити, що їх автори в одному випадку пропонують усю увагу спрямувати на формування вмінь правильно знаходити в тексті головне (суттєве) і другорядне, складати план і конспект чи тези, які допомагають зрозуміти й запам'ятати виучуваний матеріал. 
Такий підхід є характерним для методичних рекомендацій із вивчення суспільно-гуманітарних предметів. В іншому випадку враховується неоднорідність змісту навчального посібника з погляду не стільки головного і другорядного матеріалу, скільки наявності у змісті різнорідних елементів: теоретичних положень, понять, фактів, законів тощо. Наведений підхід властивий для рекомендацій щодо вивчення природничих предметів.
Але якщо йдеться про опрацювання технічного тексту, до якого ми відносимо і зміст навчального матеріалу з креслення, то неможливо обмежуватися тільки зазначеними знаннями. 
Досвід показує, що, маючи такі знання, учні відчувають труднощі під час роботи зі змістом навчального посібника з креслення. Навчальна література з креслення відображає особливості технічного знання, і формування вміння одержувати з неї знання без урахування цих особливостей неможливе. Причиною цього, на нашу думку, є те, що матеріал будь-якого навчального посібника з креслення досить різнорідний. Тому звичайне складання плану, конспекту чи тез не допоможе його усвідомити. Саме з цієї причини і виникає потреба враховувати під час формування вмінь самостійної роботи з навчальним матеріалом із креслення характер і специфіку тих понять, що мають місце в навчальному посібнику з креслення.
Уміння самостійно працювати з навчальним текстом фактично являє собою комплексне вміння, яке ґрунтується на різноманітних операціях сприйняття і мислення. 
Аналіз чисельних літературних джерел показує, що поняття вміння працювати з навчальним текстом знаходить застосування як у вузькому, так і в широкому значенні.
У вузькому значенні його розуміють як: 
1) володіння технікою читання; 
2) розуміння прочитаного. 
Під умінням працювати з навчальним текстом у широкому значенні розуміють головним чином розумові дії, пов'язані зі сприйняттям та усвідомленням прочитаного.
У зв'язку з необхідністю визначити, як правильно навчати самостійної роботи з навчальним посібником із креслення, виникла потреба розглянути його зміст і структуру, оскільки знання особливостей змісту навчального матеріалу – одна з вирішальних умов правильного вибору методів і прийомів навчання користуватися ним. 
Аналіз змісту навчального посібника з креслення показує, що він має досить складну структуру (теоретичні відомості, що перемежовуються з нормативними матеріалами, техніко-технологічними відомостями), включає різнорідний за призначенням матеріал інформативного та описового характеру. Засвоєння такого навчального матеріалу потребує абстрактного, образного й наочно-дійового мислення, уміння уявляти в динаміці конкретні графічні дії чи перетворення.
Зміст навчального посібника з креслення – це в першу чергу сукупність відомостей про способи створення зображень об'ємних предметів на площині креслення, про правила оформлення креслень, про умовності та спрощення на кресленнях, що роблять їх інформаційно-виразними. Водночас ці відомості доповнюються матеріалами, що відображають певні технічні знання, без яких графічна діяльність буде неможливою. 
До них належать::відомості про самі об'єкти графічної діяльності – предметні елементи (виріб, деталь та її елементи і їх призначення, складальна одиниця та її елементи і їх взаємодія в ній та ін.);
відомості матеріалознавчого характеру – матеріалознавчі елементи креслення (види матеріалів, їх властивості та призначення, умовні графічні та буквено-цифрові позначення матеріалів);
відомості технологічного характеру – технологічні елементи (способи механічної обробки поверхонь деталей, вимірювання розмірів елементів поверхні деталі, якісні характеристики поверхні деталі тощо).
Тому одним із важливих і складних завдань, яке доводиться виконувати учням у процесі засвоєння змісту шкільного курсу креслення, слід вважати застосування знань із різних галузей знань: матеріалознавства, технології обробки конструкційних матеріалів, основ стандартизації і технічних вимірювань, деталей машин тощо.
Для самостійної роботи з теоретичним матеріалом навчального посібника з креслення потрібні вміння, завдяки яким стає можливим без допомоги вчителя зрозуміти й запам'ятати невідомий раніше матеріал. 
Важливе місце в навчанні самостійно опрацьовувати теоретичний матеріал підручника ми відводимо формуванню вміння давати відповіді на поставлені запитання, оскільки добре відомо, що емоційно-пізнавальне ставлення до навчальної діяльності виникає саме тоді, коли вона організована як пошук відповіді на запитання. Але не будь-яке запитання спонукає учня до активної мисленнєвої діяльності: аналізу, порівняння, доведення тощо. 
 
ВИСНОВКИ
 
1. У ході дослідження було виявлено той факт, що здатність особистості до графічної діяльності є одним із показників її розумового розвитку. А по тому, наскільки готовий учнень до розв'язування творчої задачі графічними методами, можна визначити ступінь її загальної і політехнічної освіченості. Тому графічна підготовка учнів повинна стати невід'ємним елементом загальноосвітньої підготовки. Можливості для цього закладені у змісті шкільного курсу креслення. Він має загальнотехнічний характер.
Аналіз літератури показав, що графічна діяльність включає у себе два взаємозв'язаних аспекти: засвоєння учнями графічнних знань і розвиток здібностей учнів самостійно мислити і виробляти вміння цілеспрямовано використовувати знання на наступних етапах навчання. Ця обставина дозволила зупинитися на операціональній концепції навчання, яка спирається на орієнтовно-операційну структуру психічної діяльності індивіда в більшій мірі, ніж інші концепції навчання. Вона значною мірою, ніж інші, розв'язує проблему зв'язку знань і дій, і, на наш погляд, найбільш повно відповідає характеру психічної діяльності при засвоєнні учнями графічних понять предмета “Креслення”.
2. Результати дослідження показали, що графічна підготовка учнів є назамінним складовим елементом їх політехнічної освіти — сприяє раціональнішому засвоєнню елементів техніки, допомагає глибше вникати в будову об'єктів та засобів праці, які не можна безпосередньо спостерігати. Необхідність вивчення креслення в середній школі зумовлена не тільки його винятковим значенням у сучасному житті, а й тією величезною роллю, яку відіграє графічна діяльність у розвитку мислення та пізнавальної активності учнів, їх творчих здібностей і самостійності, у формуванні спеціальних умінь і навичок.
Відмітимо, що при вивченні різних предметів у школі учні виконують багато графічних робіт, тому велику роль у вдосконаленні зв'язків креслення з іншими предметами відіграє єдиний шкільний графічний режим, який і зобов'язує педагогічний колектив школи керуватися відповідними науковими принципами та графічними знаннями при вивченні зв'язаних з кресленням предметів. Організатором такого режиму має бути учитель креслення. Для цього він на семінарських заняттях учителів періодично протягом навчального року має ознайомлювати їх з основними правилами виконання та оформлення креслень відповідно до стандартів ЄСКД.
3. У роботі ми показали, що для розвитку конструкторських здібностей учнів велике значення має розв'язання творчих задач та завдань.  При розробці системи творчих задач із креслення варто змоделювати умови, що вимагали б від учнів виконання перерахованих дій. Зрозуміло, що в кожному конкретному випадку вони виступають у різних комбінаціях і пропорціях, розвиваючи різні сторони творчого мислення, однак кожній задачі властива загальна риса: алгоритм її розв'язання не відомий учням, хоча для розв'язання є всі необхідні дані. Умова творчої задачі повинна визначати виникнення проблемної ситуації, а рішення – спонукати до використання старих знань у нових ситуаціях, а іноді й до самостійного пошуку нових. Нарешті обов'язковою особливістю творчих задач є варіативність їхнього рішення, тому що тільки в цьому випадку виникає індивідуальний пошук, логічним завершенням якого і є суб'єктивно новий результат.
4. У роботі ми встановили, що методика графічної підготовки учнів 8-9 класів буде ефективною, якщо на уроках креслення буде використана система творчих задач. Ми також розглянули приклади творчих задач, що розвивають загальну готовність учнів до проектної діяльності.
Аналіз літератури показав, що задачі з елементами проектної діяльності до останнього часу не включалися в курс креслення і тому є незвичними для учнів. З цієї причини успіх їхньої роботи багато в чому залежить від методики навчання. Як зазначено у п.2.1, навчальну роботу, що імітує творчу конструкторську діяльність, зручно побудувати на основі методики АРВЗ. Тоді розгорнута схема творчого процесу, побудована з урахуванням логіки креслення, може виглядати так: аналітична стадія (ознайомлення з загальним змістом задачі; ознайомлення з конструкцією заданого об'єкта і його роботою; визначення призначення деталей, способів їх з'єднання і принципів взаємодії; виявлення основного протиріччя конструкції; створення проблемної ситуації; визначення і формулювання конкретної мети роботи), оперативна стадія (пошук типових прийомів розв'язування конструкторської задачі, знайомої школярам із життя, практики трудового навчання або технічної літератури; розробка ідеї, її узгодження з учителем, графічне відображення початкових етапів пошуку; уточнення форми деталей, що будуть складатися, і способів їх з'єднань (на основі різних графічних зображень); синтетична стадія (виконання креслення (або ескізу) розробленої складальної одиниці, її фрагменту або деталі (залежно від поставленого завдання); виконання креслень нестандартних деталей (при конструюванні складальної одиниці); реалізація проекту в шкільних майстернях) .
При розробці змісту творчих задач та методичних рекомендацій з їхнього використання в навчальному процесі важливо враховувати ті характерні риси, що супроводжують конструктивно-графічну діяльність школярів: необхідно знати, якою мірою учні можуть використовувати сформовані в них раніше графічні знання; розуміти, які характерні труднощі виникають у процесі творчої роботи і як попередити їх. 
Творчі задачі відповідають вищому ступеню засвоєння знань, а тому повинні, як правило, завершувати собою вивчення того або іншого розділу курсу, хоча окремі елементи творчої діяльності учнів можуть супроводжувати і більш ранні етапи навчання.
5. Виходячи із результатів констатуючого експерименту по визначенню рівня графічної підготовки учнів, а також із аналізу науково педагогічної літератури з даної проблеми, ми провели експериментальну перевірку розробленої методики з метою виявлення внутрішніх закономірностей явища, що досліджується, а також його кількісних і якісних змін. Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач. В нашому дослідженні ми використовували компонентний метод контрольних робіт, запропонований  А.Бєляєвою.
Показниками ефективності графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач виступали наступні категорії:  успішність учнів, яка виражена в оцінках дванадцятибальної системи, середніх балах ( ) та коефіцієнтах варіації (Vs1) (підрахунок   та Vs1 проводився за загальноприйнятою методикою. Використання різних методів дозволило нам об'єктивніше підійти до проведення експериментальної роботи з перевірки рівня графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач, результати якої описані у наступному параграфі даного розділу.
У ході формувального експерименту враховувалися інтереси, нахили та потенційні можливості учнів їхньої підготовки та розвитку здібностей. Слід зазначити, що в контрольній групі формування знань та вмінь учнів теж відбувалося, оскільки вчителі також намагалися використовувати як традиційні форми й методи навчання, так і прийоми включення учнів у графічну діяльність.
З метою перевірки та оцінювання отриманих результатів експерименту на підсумкових заняттях проводилися контрольні зрізи у вигляді графічних робіт, результати яких показують достатньо високий рівень засвоєння навчального матеріалу учнями експериментальної групи. Ці результати говорять також і про те, що теоретична підготовка учнів, яка сприяє свідомому включенню їх до графічної діяльності, у експериментальній групі набагато вища, ніж у контрольній. 
6. Описавши особливості розподілу обов'язків з охорони праці у загальноосвітньому навчальному закладі ми з'ясували, що управління охороною праці у школі здійснюється директором школи. Контроль за станом ОП здійснює директор школи та відповідальна особа згідно з наказом. А навчання, інструктажі, документація, контроль за дотриманням правил з техніки безпеки згідно з наказом та посадовою інструкцією покладено на заступників директора та уповноважених осіб, які обираються простою більшістю голосів на загальних зборах колективу школи відкритим голосуванням на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу.
Крім того, ми з'ясували, що Планування робіт з ОП відповідно до  розподілу обов'язків здійснюється на основі:
•нормативної документації з ОП;
•наказів та вказівок вищих та контролюючих органів;
•рішень робочих засідань, заходів із ОП колективного договору, а також тих, які вказані в актах розслідування нещасних випадків;
•заходів, які розроблені за результатами періодичних медичних оглядів.
Разом з тим, планування робіт з ОП має бути перспективне та поточне. Основою перспективного планування є «Комплексний план поліпшення умов охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів». З метою організації розроблення комплексного плану по школі директор видає наказ, згідно з яким призначається відповідальна особа з ОП, встановлюються строки та призначаються відповідальні виконавці. А поточне планування здійснюють на основі затвердженого плану за допомогою розроблення таких документів:
•розділу колективного договору «Охорона праці»;
•комлексних заходів щодо поліпшення умов праці.
7. Відмітимо, що перевірка готовності загальноосвітнього навчального закладу до нового навчального року буде ефективною, якщо до складу комісіїз відділу освіти будуть додані групи з керівників навчальних закладів інших районів, директора департаменту гуманітарної політики, інженерів відділів освіти інших районів. Керівники районних відділів освіти будуть у ролі експертів у цих групах. Крім того, керівники навчальних закладів будуть перевіряти школи з інших районів, що дасть змогу об'єктивно оцінювати стан підготовки до навчального року та дасть можливість директорам побачити, як готуються їхні колеги з інших районів.
8. З аналізу літератури видно, що організація кабінетів креслення та малювання  вимагає значно більше засобів на її устаткування, чим інших кабінетів. Функціональний процес, так або інакше пов'язаний з художньою творчістю, потребує спеціалізованих меблів і устаткування, великої кількості матеріалів, інструментів, різних пристосувань, наочної допомоги, технічних засобів навчання.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
1.Альтшулер Г.С. Творчество как точная наука: Теория решения изобретательских задач / Г.С. Альтшулер. – М. : Советское радио, 1979. – 175 с.
2.Ананьев Б.Г. Психология и проблемы человекознания: [избранные психологические труды] / Б.Г. Ананьев. – Москва-Воронеж, 1996. – 384 с.
3.Березуцький В.В. Основи охорони праці. Навчальний посібник. - Х.: Факт, 2011. - 551 с. 
4.Боголюбов С.К. Задания по курсу черчения : в двух книгах / С.К. Боголюбов. – М. : Высшая школа, 1978. – (Основы черчения и начертательной геометрии ; кн. 1). – 1978. – 168 с.
5.Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у школьников / Д.Н. Богоявленский // Вопросы психологии. – 1969. – № 2. – С. 25-38.
6.Ботвинников А.Д. Графическая деятельность : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора пед. наук / А.Д. Ботвинников. – М., 1968. – 47 с.
7.Ботвинников А.Д. Научные основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников / А.Д. Ботвинников, Б.Ф. Ломов. – М. : Педагогика, 1979. – 256 с.
8.Ботвинников А.Д. Об актуальных вопросах методики обучения черчению / А.Д. Ботвинников. – М. : Просвещение, 1977. – 191 с.
9.Ботвинников А.Д. Графическая деятельность: Автореф. дис. … д-ра пед. наук. – М., 1968. – 47 с.
10.Ботвинников А.Д. и др. Черчение в средней школе: Пособие для учителей/А.Д. Ботвинников, В.Н. Виноградов, И.С. Вышнепольский; Под ред. А.Д. Ботвинникова. – 2-е изд. перераб. – М.: Просвещение, 1984. – 127 с.
11.Ботвинников А.Д. Исследование эффективности формирования графических знаний и умений у учащихся VІІ-ІХ классов: Сб. науч. тр. / Под ред. А.Д. Ботвинникова. – М.: НИИ содержания и методов обуч. АПН СССР, 1976. – 44 с.
12.Брехунець А.І. Використання творчих конструкторських задач на уроках креслення / А.І. Брехунець // Трудова підготовка в закладах освіти: - 2011. - № 7-8. – С. 49-51.
13.Брехунець А.І. Психолого-педагогічні аспекти розвитку здібностей учнів основної школи / А.І. Брехунець // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету: 2011. – Вип. 83. – С. 149-152.
14.Брехунець А.І. Систематизація графічних задач з креслення на основі перетворення зображень / А.І. Брехунець // Трудова підготовка в закладах освіти: - 2011. - № 5. – С. 38-41.
15.Брехунець А.І. Творчі графічні задачі на уроках креслення: Методичні рекомендації для вчителів технологій та креслення [Текст] / Укладач А.І. Брехунець. – Переяслав-Хмельницький: ДПУ імені Григорія Сковороди, 2010. – 60 с.
16.Брук С.И. Опыт конструирования и технологической разработки чертежей в машиностроении. - Л.: Высш. шк., 1961. - 102 с.
17.Василейский С.М. Технические способности и условия их развития как предпосылка технического новаторства / С.М. Василейский // Проблемы способностей – М. : Издво АПН РСФСР, 1962. – С. 122 – 126.
18.Василенко Е.А. Уроки черчения в 8 классе. - Минск: Народная асвета, 1974. - 128 с.
19.Василенко Е.А., Жукова Е.Т. Карточки-задания по черчению для 7 класса: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1988 - 208 с.
20.Василенко Е.А., Жукова Е.Т. Козлова Ю.Ф. Карточки - задания по черчению для 8 класса: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1988 -
206 с.
21.Василенко Е.А., Коваленко Л.Н. Задания по черчению на преобразования: Книга для учащихся. - Минск: Народная асвета, 1989.
22.Василенко Е.А., Терещенко А.Л. Уроки черчения в 9 классе. - Минск: Народная асвета, 1976. - 112 с.
23.Верхола А.П. Графическая подготовка учащихся в школе / А.П. Верхола. – К. : Радянська школа, 1985. – 128 с.
24.Верхола А.П. Графическая подготовка учащихся в школе. - К.: Рад. школа, 1985. - 126 с.
25.Верхола А.П. Читання креслень у школі: Навчально-методичний посібник. - К.: Рад. школа, 1987. - 118 с.
26.Виноградов В.Н. Графические задачи на уроках черчения / В.Н. Виноградов, Е.А. Василенко, Е.Т. Жукова ; под ред. В.Н. Виноградова. – Минск : Народная асвета, 1984. – 126 с.
27.Виноградов В.Н., Василенко Е.А. Методика обучения черчению: Учебное пособие для студентов. - М.: Просвещение, 1990. - 176 с.
28.Виноградов В.Н., Василенко Е.А., Альхименок А.А. Словарь -справочник по черчению - М.: Просвещение, 1993. - 124 с.
29.Виноградова Г.Г. Дидактический материал по черчению для 7-9 классов вспомогательной школы: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1988.
30.Владимиров ЯВ., Гудилина С.И., Катханова Ю.Ф. Тетрадь с печатной основой по черчению для 7 класса. - М.: Просвещение, 1994.
31.Воротников И.А. Занимательное черчение: [книга для учащихся средних школ] / И.А. Воротников. – М. : Просвещение, 1990. – 223 с.
32.Ґедзик А.М. Природа, сутність і функції креслення як мови техніки //Трудова підготовка в закладах освіти. - 2004. - №4. - С. 31 - 34.
33.Гервер В.А. Основы инженерной графики: учебное пособие / В.А. Гервер, А.А. Рывлина, А.М. Тенякшев; под ред. А.А. Рывлиной. – М. : КноРус, 2007 – 432 с.
34.Гервер В.А. Творческие задачи по черчению: книга для учителя /В.А.Гервер. – М.: Просвещение, 1991. – 128с.
35.Гергей Т. К характеристике модели решения учебных задач / Т. Гергей, Е.И. Машбиц // Вопросы психологии. – 1973. – № 6. – С. 54-61.
36.Гільбух Ю.З. Пам'ять школяра: психодіагностична майстерність учителя / Ю.З. Гільбух // Рад. шк. – 1990. – № 9. – С. 7 – 12. 
37.Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стэнли ; пер. с англ. Л.И. Хайрусовой ; под. ред. Ю.П. Адлера. – М. : Прогресс, 1976. – 495 с.
38.Голубева Е.И. О работе с книгой: Подсказки для школьников / Е.И. Голубева. – М., 2006. – 24 с.
39.Грабарь М.И. Применение математической статистики в педагогических исследованиях: Непараметрические методы / М.И. Грабарь, К.А. Краснянская. – М. : Педагогика, 1977. – 136 с.
40.Графические задачи на уроках черчения / В.Н.Виноградов, Е.А.Василенко, Е.Т.Жукова; Под ред. В.Н.Виноградова. - Минск: Народная асвета, 1984. - 126 с.
41.Грибан В. Г., Негодченко О. В. Охорона праці: навч. посібник. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. Г. Грибан, О. В. Негодченко. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 122 c.
42.Гриценко Л. Активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі формування понять теми "Перерізи" в шкільному предметі "Креслення" // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2003. – Вип. 32. – С. 169–174.
43.Гриценко Л. Методи і методичні прийоми формування системи понять шкільного предмета "Креслення" в учнів 8–9-х класів // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Випуск 5/6 (26–27). – Полтава, 2002. – С. 163–168.
44.Гриценко Л. Технічні засоби навчання та посібники як один із шляхів активізації розумової діяльності учнів в процесі оволодіння основами графічної грамоти // Розвиток особистості в системах трудової та професійної підготовки молоді. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Кривий Ріг: Видавництво "І.В.І.". – Жовтень, 2002. – С. 114–117.
45.Гриценко Л. Формування в учнів понять про розрізи в процесі навчання креслення // Технічна та художня творчість у трудовій підготовці молоді – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. 46–51.
46.Гриценко Л. Шляхи активізації навчального процесу при вивченні графічних дисциплін // Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 4–6 березня 2002 р. – Полтава: АСМІ, 2002. – С.94–98.
47.Гриценко Л.О. Формування графічних понять в учнів 8-9 класів на уроках креслення: Дис. … канд.пед.наук. – П., 2003. – с. 67-77
48.Давлетшин М.Г. Межличностные отношения, их роль в совершенствовании учебной деятельности / М.Г. Давлетшин. – М. : Педагогика, 1986. – 240 с.
49.Дембинский С.И. Методика преподавания черчения в средней школе: [учеб. пособие для студентов художественно-графических педагогических институтов и отделений педучилищ]. Изд. 3-е перераб. и доп. / С.И. Дембинский, В.И. Кузьменко. – М. : Просвещение, 1975. – 335 с.
50.Дембинский С.И., Кузьменко В.И. Методика преподавания черчения в средней школе: Пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1977. - 335 с,
51.Дембинский C.И. Методика преподавания черчения в средней школе/С.И. Дембинский, В.И. Кузьменко. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1977. – 335 с.
52.Дембинский С.И., Севастопольский Н.О. Уроки черчения в средней школе. – М.: Просвещение, 1975. – 191 с.
53.Джеджула О.М. Роль графічної підготовки у формуванні професійної компетентності інженера / О.М. Джеджула // Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. Вип. 2 / Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. – Полтава : ПДПУ, 2007. – С. 78-81.
54.Дмитренко П.В. Підготовку вчителя – на наукову основу / П.В. Дмитренко // Трудова підготовка в закладах освіти. – 1997. – № 2. – С. 36-39.
55.Документація охорони праці та пожежної безпеки: Рекомендації / За редакцією Д.В. Зеркалова. – К.: Основа, 2008. - 28 с.
56.Завалишина Д.Н. Психологическая структура способностей / Д.Н. Завалишина // Развитие и диагностика способностей. – М. : Наука, 1991. – 177 с. 
57.Закон України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 p. № 651-XIV (із змінами і доповненнями).
58.Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 p. № 2694-ХІІ (із змінами і доповненнями).
59.Иванов М.В. Пути совершенствования методов преподавания в высшей школе / М.В. Иванов // Современная высшая школа. – 1982. – № 3. – С. 121-129. 
60.Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся / Е.Н. Кабанова-Меллер. – М. : Педагогика, 1968. – 227 с. 
61.Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование представлений в процессе усвоения учащимися проекционного черчения // Известия АПН РСФСР. – 1956. – Вып. 76.
62.Кадыров Б.Р. Изучение психофизиологических предпосылок склонностей / Б.Р. Кадыров // Вопросы психологии. – 1989. – №2. – 
С. 114 – 119.
63.Катренко Л. А., Пістун І. П. охорона праці в галузі освіти: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «Університетська книга», 2001. – 244 c.
64.Качнев В.И. Обучение конструированию на уроках труда / В.И. Качнев. – М. : Просвещение, 1976. – 150 c.
65.Кириенко В.И. Психология способностей к изобразительной деятельности / В.И. Кириенко. – М. : Изд - во АПН РСФСР, 1959. – 304 с.
66.Коваленко Л.Н. Графические задания на практических примерах: [учеб. пособие для 9-11 (10-12) кл. общеобразоват. шк. с архитектур.-художеств. направлением] / Л.Н. Коваленко. – Мн. : Беларусь, 2006. – 144 с.
67.Кудрявцев Т.В. Психология технического мышления / Т.В. Кудрявцев. – М. : Педагогика, 1975. – 303 с.
68.Левитов Н.Д. Детская и педагогическая психология / Н.Д. Левитов. – М. : Просвещение, 1964. – 478 с.
69.Лейтес Н.С. Возрастная одаренность школьников : [учебное пособие] / Н.С. Лейтес. – М. : Академия, 2000. – 320 с.
70.Линькова Н.П. Способности ваших детей / Н.П. Линькова, Е.А. Шумилин. – М. : Просвещение, 1969. – 216 с.
71.Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологи / Б.Ф. Ломов. – М. : Наука, 1984. – 432 с.
72.Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении / А.М. Матюшкин. – М. : Педагогика, 1972. – 168 с.
73.Махмутов М.И. Теория и практика проблемного обучения / М.И. Махмутов. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1972. – 192 с.
74.Машбиць Ю.І. Про формування в учнів умінь самостійно розв'язувати задачі / Ю.І. Машбиць // Питання психології навчання. – К., 1964. – С. 28-81.
75.Менчинская Н.А. Проблемы обучения, воспитания и психического развития ребенка: [избр. психол. тр.] / Н.А. Менчинская. – М. : МПСИ, 2004. – 511 c.
76.Методика викладання креслення в школі: Посібник для вчителя /А.П.Верхола, В.Я.Науменко, В.Г.Мазур та ін.; За ред. А.П.Верхоли. - К.: Рад. шк., 1989. - 127 с.
77.Методика обучения черчению / [В.Н. Виноградов, Е.А. Василенко, А.А. Альхименок и др.] ; под ред. Е.А. Василенко. – М. : Просвещение, 1990. – 176 с.
78.Методика обучения черчению: Учеб. пособие для студентов и учащихся худож.-граф. спец. учеб. заведений / В.Н. Виноградов, Е.А. Василенко, А.А. Альхименок и др. / Под ред. Е.А. Василенко. – М.: Просвещение, 1990. – 176 с.
79.Методика преподавания черчения (лабораторний практикум): Методические рекомендации для преподавателей и студентов общетехнических факультетов педвузов /Сост. В.И.Чепок, А.К.Казанчан, С.К.Москвичев. - Херсон: ХГПИ, 1989. - 24 с.
80.Методические рекомендации по организации проведення занятий по черчению в школе для учителей общетехнических дисциплин и студентов специальности 2120 /Сост. С.К.Москвичов, В.И.Чепок. - Херсон: ХГПИ, 1988.-28 с.
81.Мясищев В.Н. Психологические особенности человека : В 2-х т. Т. 2: Способности / В.Н. Мясищев, А.Г. Ковалев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1960. – 304 с.
82.Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці «Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою» від 26 січня 2005 р. № 15, зареєстровано в Мін'юсті 15 лютого 2005 р. за № 231/10511 (із змінами і доповненнями).
83.Наказ Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Положення про розробку інструкцій з охорони праці» від 29 січня 1998 р. № 9, зареєстровано в Мін'юсті 7 квітня 1998 р. за № 226/2666.
84.Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах» від 1 серпня 2001 р. № 563, зареєстровано в Мін'юсті 20 листопада 2001 р. за № 969/6160 (із змінами і доповненнями).
85.Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України» від 18 квітня 2006 р. № 304, зареєстровано в Мін'юсті 7 липня 2006 р. за № 806/12680.
86.Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Правил безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях навчальних закладів системи загальної середньої освіти» від 13 серпня 2007 р. № 730, зареєстровано в Мін'юсті 29 серпня 2007 р. за № 990/14257.
87.Никольская А.А. А.П. Нечаев: жизненный и творческий путь / А.А. Никольская; [Электронный ресурс] : HR-Portal Сообщество профессионалов. – Режим доступу: http://www.hr-portal.ru/article/ap-nechaev-zhiznennyi-i-tvorcheskii-put.
88.Охорона праці. Навчальний посібник. / За ред. Я. І. Бедрія. – К.: ЦУЛ, 2002. – 148 c.
89.Охорона праці: Навч. посібник / За ред.. В. Кучерявого. – Львів: Оріяна-Нова, 2007. – 164 c/
90.Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов. – М. : Наука, 1986 – 255 с.
91.Положення про міську комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://www.korosten.in.ua/index.php?page.
92.Преображенская Н.Г. Черчение: [учебник для учащихся средних общеобразовательных учреждений] / Н.Г. Преображенская, Т.В. Кучукова; под ред. Н.Г. Преображенской. – М. : Вентана-Граф, 2002. – 336 с.
93.Програма для загальноосвітніх шкіл: Креслення: 8 - 11 кл. /Уклад. Д.О.Тхоржевський, В.К.Сидоренко. -К: Перун, 1996. -44 с.
94.Програма середньої загальноосвітньої школи: Креслення: 1 - 11 кл. (до інтегрованого курсу „Трудове навчання і креслення") /Уклад В.К.Сидоренко, Д.О. Тхоржевський. - К.: Освіта, 1993. - 32 с.
95.Програма середньої загальноосвітньої школи: Креслення: 8 - 11 кл. (для шкіл з поглибл. вивч. кресл.) / Уклад. В.К. Сидоренко, Д.О.Тхоржевський. - К.: Освіта, 1993. - 18 с.
96.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Креслення: 10-11 кл. (для пік. з поглибл. вивч. кресл. як профілю труд, навчання) /Уклад. В.К.Сидоренко. - К.: Навч. книга, 2004. - 16 с.
97.Програми з креслення для загальноосвітніх закладів: Креслення 10кл, з природничо-математичним та технологічним напрямами навчання; факультативні заняття у 7-11 кл. з курсів: „Основи креслення", „Геометричне креслення", „Проекційне креслення", „Машинобудівне креслення" /Автори -упорядники В.ІГаліна, А.І. Ьіьченко. - К.: Навчальні посібники, 2001. - 30 с.
98.Ройтман И.А. Методика преподавания черчения / И.А. Ройтман. – М. : Владос, 2002. – 240 с.
99.Ройтман И.А. Основы машиностроения в черчении / И.А. Ройтман, В.И. Кузьменко. – М. : Владос, 2000. – 208 с.
100.Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. – СПб. : Питер, 2000. – 712 с.
101.Румшинский Л.З. Математическая обработка результатов эксперимента : [справочное руководство] / Л.З. Румшинский. – М. : Наука, 1971. – 192 с.
102.Русалов В.М. О природе темперамента и его месте в структуре индивидуальных свойств человека / В.М. Русалов // Вопросы психологии. – 1985. – № 11. – С. 19-33.
103.Сидоренко В.К. Інтеграція трудового навчання і креслення як засіб розвитку технічних здібностей школярів (дидактичний аспект): дис. … доктора пед. наук / В.К. Сидоренко. – К., 1995. – 435 с.
104.Сидоренко В.К. Конструкторско-технологический подход в преподавании черчения  // Среднее специальное образование. – 1983. - №5. – С. 29-32.
105.Сидоренко В.К. Креслення / В.К. Сидоренко. – Львів : Оріяна-Нова, 2004. – 356 с.
106.Сидоренко В.К. Проектно-технологічний підхід як основа оновлення змісту трудового навчання школярів // Трудова підготовка в закладах освіти. –2004. – №1. – С. 2 – 4.
107.Сидоренко В.К. Технічне креслення: Пробний підручник для учнів професійно-технічних навчальних закладів. - Львів: Оріяна - Нова, 2000. -497с.
108.Сидоренко В.К., Білосевич І.А. Графічні уміння як основа розв'язування технічних задач // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2005. - №3. – С. 4 – 8.
109.Сидоренко В.К., Бондар Н.О. Допоміжні навчальні впливи у процесі розв'язання графічних задач // Трудова підготовка в закладах освіти. –2005. – №2. – С. 4 – 7.
110.Сидоренко В.К., Тхоржевська Т.В. Креслення: Підруч. для загальноосвіт. навч. - вихов. закл. - К.: Арка, 2000. - 224 с: іл..
111.Степакова В.В. Карточки-задания по черчению: В 2 ч. / В.В. Степакова, Л.Н. Анисимова, В.А. Гервер; Ч. 2: Пособие для учителя (под ред. Степаковой В.В.). – изд. 2-е. – М. : Просвещение, 2005. – 64 с.
112.Теплов Б.М. Избранные труды: в 2 т. / Б.М. Теплов. – Т. 1. – М. : Педагогика, 1985. – 329 с.
113.Трофімчук В.М. Задачі з елементами дизайну для художньо-конструкторської діяльності /В.М.Трофімчук //Трудова підготовка в закладах освіти. – 2007. – №1. – С.29-34.
114.Трофімчук В.М. Структурні компоненти творчих здібностей учнів та особливості їх прояву у дизайнерській діяльності /В.М. Трофімчук, Л.О. Трофімчук //Трудова підготовка в сучасній школі. – 2012. – №7-8 (99-100). – С. 47-52.
115.Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін / Д.О. Тхоржевський. – К. : Вища шк., 1992. – 334 с.
116.Чепок В.И. Дидактические основы подготовки учеников общетехнических факультетов педвузов к формированию пространственного мышления школьников: дисс. … канд. пед. наук / В.И. Чепок. – К., 1988. – 212 с.
117.Черчение: Сборник задач / А.М. Хаскин, К.А. Цицюра. – К. : Вища школа, 1984. – 255 с.
118.Шабанова О.П. Исследование дидактической ценности различных задач по черчению / О.П. Шабанова // Школа и производство. – 1993. – № 6. – С. 12 – 16.
с. 44 – 58. 
 
ДОДАТКИ
 
Додаток А
Фрагмент календарно-тематичного плану з креслення 9 клас. Тема «Складальні креслення».Примітка
Календарний термін
Наочні посібникі та побуд на дошціПлакати „Умовності та спрощення на проекційних кресленях”, „Визначення необхідної та достатньої кількості зображень на кресленні”, „Вибір головного зображення на кресленні”, „Застосування додаткових і  місцевих виглядів кресленнях”.
 
Міжпредметні зв'язкіТрудове навчання 6 кл.: загальні відомості про прямокутне проеціювання, виконання ескізів деталей.
Геометрія: геометричні тіла. 
 
Завдання до практичних робітВправи на читання умовних позначень різьб. Вправа на визначення розмірів кріпильних деталей з різьбою за довідковими матеріалами.
Вправа на побудову ескіза деталі з різьбою.
 
Мета і тип уроку Н. Закріпити знання учнів по попередній тамі, а також продовжити формувати нові про різьбові з'єднання на складальних кресленнях. Дати знання учням про зображення та позначення різьби на кресленнях. Навчити виконувати ескізи деталей з різьбою, позначати різьбу на кресленнях, та читати рознімні з'єднання.
Р. Розвивати спеціальні вміння та навички під час читання та виготовлення креслень з різьбовими поверхнями.
В. Формувати інтерес до вивчення предмету, економне ставлення до матеріалу, бережливе ставлення до інструменту, повагу до вчителів і друзів, акуратність, охайність. 
П. Продовжувати знайомити учнів з умовами праці кресляра.  
Комбінований
Тема і зміст урокуРізьбові з'єднання на складальних кресленнях. Зображення та позначення різьби на кресленнях.
 
№ з/п1.
 
 
Додаток А Продовження
Фрагмент календарно-тематичного плану з креслення 9 клас. Тема «Складальні креслення».Примітка
Календарний термін
Наочні посібникі та побуд на дошціПлакати „Умовності та спрощення на проекційних кресленях”, „Визначення необхідної та достатньої кількості зображень на кресленні”, „Вибір головного зображення на кресленні”, „Застосування додаткових і  місцевих виглядів кресленнях”.
.
 
Міжпредметні  зв'язкіТрудове навчання 6 кл.: загальні відомості про прямокутне проеціювання, виконання ескізів деталей.
Геометрія: геометричні тіла. 
 
Завдання до практичних робітВправи на читання умовних позначень різьб. Вправа на побудову спрощеного зображення різьбових з'єднань.
Вправа на побудову ескіза болтового з'єднання.
 
Мета і тип уроку Н. Закріпити знання учнів по попередній тамі, а також продовжити формувати нові про спрощене зображення різьбових з'єднань на складальних кресленнях. Дати знання учням про спрощене зображення та позначення різьби на кресленнях. Навчити виконувати ескізи деталей з різьбою, позначати різьбу на кресленнях, та читати рознімні з'єднання.
Р. Розвивати спеціальні вміння та навички під час читання та виготовлення креслень з різьбовими поверхнями.
В. Формувати інтерес до вивчення предмету, економне ставлення до матеріалу, бережливе ставлення до інструменту, повагу до вчителів і друзів, акуратність, охайність. 
П. Продовжувати знайомити учнів з умовами праці кресляра.  
Комбінований
Тема і зміст урокуСпрощене зображення різьбових з'єднань. Умовні позначення кріпильних деталей різьбових з'єднань.
 
№ з/п2
 
 
Додаток А Продовження
Фрагмент календарно-тематичного плану з креслення 9 клас. Тема «Складальні креслення»Примітка
Календарний термін
Наочні посібникі та побуд  на дошці.плакати „Креслення рознімних з'єднань деталей”, „Штифтові та гвинтові з'єднання деталей”, „Умовності та спрощення на проекційних кресленях”, „Визначення необхідної та достатньої кількості зображень на кресленні”, „Вибір головного зображення на кресленні”, „Застосування додаткових і  місцевих виглядів кресленнях”.
 
Міжпредметні зв'язкіТрудове навчання 6 кл.: загальні відомості про прямокутне проеціювання, виконання ескізів деталей.
Геометрія: геометричні тіла. 
 
Завдання до практичних робітВиконання вправи на читання рознімних з'єднань.
 
Мета  і тип урокуН. Закріпити знання учнів по попередній тамі, а також продовжити формувати нові про особливості креслення рознімних з'єднань деталей (штифтового та гвинтового з'єднань). Навчити виконувати креслення рознімних з'єднань.
Р. Розвивати спеціальні вміння та навички під час читання та виготовлення креслень з різьбовими поверхнями.
В. Формувати інтерес до вивчення предмету, економне ставлення до матеріалу, бережливе ставлення до інструменту, повагу до вчителів і друзів, акуратність, охайність. 
П. Продовжувати знайомити учнів з умовами праці кресляра.  
Комбінований
Тема і урокуЗображення  рознімних з'єднань деталей. Штифтового та гвинтового з'єднання.
 
№ з/п3.
 
 
Додаток А Продовження
Фрагмент календарно-тематичного плану з креслення 9 клас. Тема «Скадальні креслення».Примітка
Календарний термін
Наочні посібникі та докум.Пплакати „Спрощене зображення шпилькового з'єднання”.
 
Міжпредметні та внутрішні зв'язкіТрудове навчання 6 кл.: загальні відомості про прямокутне проеціювання, виконання ескізів деталей.
Геометрія: геометричні тіла. 
 
Завдання до практичної та  графічної роботи уч.Вправи на побудову зображень шпилькового з'єднання спрощеним варіантом.
 
Мета , тема уроку та його типН. Закріпити знання учнів по попередній тамі, а також продовжити формувати нові про спрощене зображення шпилькового з'єднання на складальних кресленнях. Навчити виконувати зображення шпилькового з'єднання спрощеним способом.
Р. Розвивати спеціальні вміння та навички під час читання та виготовлення креслень з різьбовими поверхнями.
В. Формувати інтерес до вивчення предмету, економне ставлення до матеріалу, бережливе ставлення до інструменту, повагу до вчителів і друзів, акуратність, охайність. 
П. Продовжувати знайомити учнів з умовами праці кресляра.  
Комбінований
Тема і зміст урокуЗображення  рознімних з'єднань деталей Спрощене зображення шпилькового з'єднання.
№ з/п4. 
 
 
Додаток А Продовження
Фрагмент календарно-тематичного плану з креслення 9 клас. Тема «Складальні креслення»Примітка
Календарний термін
Наочні посібникі та побуд на дошціПлакати „Зображення та позначення не рознімних з'єднань деталей”, „Зварні, паяні, клейові та заклепкові з'єднання”.
 
Міжпредметні зв'язкіТрудове навчання 6 кл.: загальні відомості про прямокутне проеціювання, виконання ескізів деталей.
Геометрія: геометричні тіла. 
 
Завдання до практичних робітВправи на зображення не рознімних з'єднань деталей виробів (зварних, паяних, клейових та заклепкових).
 
Мета і тип урокуН. Закріпити знання учнів по попередній тамі, а також продовжити формувати нові про особливості зображення та позначення не рознімних з'єднань деталей. Розповісти учням про зображення та позначення зварних, паяних, клейових та заклепкових з'єднань. Навчити виконувати зображення зварних, паяних, клейових та заклепкових з'єднань деталей виробів.
Р. Розвивати спеціальні вміння та навички під час читання та виготовлення креслень з різьбовими поверхнями.
В. Формувати інтерес до вивчення предмету, економне ставлення до матеріалу, бережливе ставлення до інструменту, повагу до вчителів і друзів, акуратність, охайність. 
П. Продовжувати знайомити учнів з умовами праці кресляра.  
 
Тема і зміст урокуЗображення та позначення нерознімних з'єднань деталей. Зварні, паяні, клейові та заклепкові з'єдн ання.
№ з/п5.
 
 
Додаток А Продовження
Фрагмент календарно-тематичного плану з креслення 9 клас. Тема «Складальні креслення»Примітка
Календарний термін
Наочні посібникі та докум.Плакати  «Деталювання складальних креслень»
 
Міжпредметні та внутрішні зв'язкіТрудове навчання 6 кл.: загальні відомості про прямокутне проеціювання, виконання ескізів деталей.
Геометрія: геометричні тіла. 
 
Завдання до практичної та  графічної роботи уч.Вправи на складання специфікації до складального креслення.
 
Мета , тема уроку та його типН Повторити матеріал  по передній темі, а також сформувати нові знання про Особливості виконання складальних креслень. Деталювання за складальними кресленнями.. 
Р Розвивати спеціальні вміння та навички під час складання специфікації до складального креслення..
В Формувати інтерес до вивчення предмету, економне ставлення до матеріалу, бережливе ставлення до інструменту, повагу до вчителів і друзів, акуратність, охайність. 
П Продовжувати знайомити учнів з умовами праці кресляра.
Тема та короткий зміст урокуДеталювання складальних креслень. Призначення і зміст деталювання складального кресення.
Пр. Складання специфікації до складального креслення.
№ з/п6.
 
 
Додаток Б
 
ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ З КРЕСЛЕННЯ
ТЕМА УРОКУ: Різьбові з'єднання на складальних кресленнях. Зображення та позначення різьби на кресленнях.
МЕТА УРОКУ:
Н. Закріпити знання учнів по попередній тамі, а також продовжити формувати нові про різьбові з'єднання на складальних кресленнях. Дати знання учням про зображення та позначення різьби на кресленнях. Навчити виконувати ескізи деталей з різьбою, позначати різьбу на кресленнях, та читати рознімні з'єднання.
Р. Розвивати спеціальні вміння та навички під час читання та виготовлення креслень з різьбовими поверхнями.
В. Формувати інтерес до вивчення предмету, економне ставлення до матеріалу, бережливе ставлення до інструменту, повагу до вчителів і друзів, акуратність, охайність.
П. Продовжувати знайомити учнів з умовами праці кресляра.  
ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ: плакати „Умовності та спрощення на проекційних кресленнях”, „Визначення необхідної та достатньої кількості зображень на кресленні”, „Вибір головного зображення на кресленні”, „Застосування додаткових і  місцевих виглядів кресленнях”, «Зображення різьби на стержні», «Зображення різьби на шпильці», «Зображення різьби в отворі (у розрізі)».
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ:
1.Ботвинников А.Д. Пути совершенствования методики обучения черчению. — М.: Просвещение, 1983.— 128 с.
2.Ботвинников А.Д., Виноградов В.Н., Вышнепольский И.С. Черчение в средней школе —М.. Просвещение, 1983.—126 с.
3.Забронський В. В. Методика навчання креслення в школі.— К.: Рад. шк., 1976.— 167 с.
4.Ройтман И. А., Ейдельс П. М. Методика преподавания черчения - М.: Просвещение, 1983.— 112 с.
5.Науменко В Я , Сидоренко В. К. Виконання технічних креслень в школі — К.: Рад шк., 1986.- 112 с.
6.Сидоренко В. К. Выполнение и чтение рабочих чертежей деталей.—К.: Вища шк., 1986.— 112с.
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ УЧНІВ:
1.Сидоренко В. К. Креслення для загальноосвітніх навчально-виховних закладів.— К.: Школяр, 2004.—207 с.
ОБЛАДНАННЯ, ПРИЛАДДЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ (їх назва, кількість, групового чи індивідуального користування):
― для вчителя: набір креслярських інструментів для побудови зображень на дошці, кольорова крейда, ганчірка.
― для учнів: креслярська дошка, готувальня, олівець, лінійка, набір косинців, гумка, робочий зошит, формат А4.
 
МЕТОДИ НАВЧАННЯ: розповідь, бесіда, тематична дискусія, демонстрація, вправи.
СЛОВНИКОВА РОБОТА: різьба, з'єднання, стержень, шпилька, отвір.
ТИП УРОКУ: комбінований
ПЛАН УРОКУ
I. Організаційний момент __________________________________1 хв
II. Повторення раніше вивченого матеріал).___________________3 хв
III. Вивчення нового матеріалу _____________________________12хв
ІV. Закріплення нового матеріалу ____________________________5 хв
V. Практична робота.
V.1.Вступний Інструктаж ________________________________3хв
V.2.Самостійна практична робота учнів та Інструктаж вчителя _17хв 
V.3.Заключний інструктаж._______________________________2 хв
VI Домашнє завдання ._______________________________ 1хв
VII. Підведення вчителем підсумків заняття._________________1 хв
ХІД І ЗМІСТ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ________(затрати часу в хвилинах).
 
1)перевіряю наявність учнів за журналом;
2)перевіряю готовність учнів до уроку (креслярські інструменти, приладдя, зошит, підручник, аркуші креслярського паперу);
3)оглядаю робочі місця (вказую, що повинно бути на столі ).
 
II. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ____(затрати часу в хвилинах):
1) аналізую домашнє завдання;
2.) 1. Яке призначення та зміст складальних креслень? 2. Які умовності дають можливість зменшити кількість призначень?
3) фронтальне усне опитування;
4) декілька учнів;
5) оголошую учням критерії оцінки знань і вмінь учнів.
від 10 до12 балів ставлю за вчасно виконану, охайну роботу без помилок та враховуючи усні відповіді на уроці, підготовленість до нього.
   - від 7 до 9 балів ставлю за вчасно виконану, хоча і не охайну роботу без помилок та враховуючи усні відповіді на уроці.
   - від 4 до 6 балів ставлю за відповіді на уроці, та за недовиконану роботу.
   - 3 і нижчий бал ставлю при невиконаній графічній роботі, але за усні відповіді на уроці.
IІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ___(затрати часу в хвилинах)
1) Усно повідомляю тему та озвучую завдання уроку;
2) На дошці записую тему, мету та зміст уроку і висвітлюю питання, які діти будуть вивчати теоретично. Теоретичний матеріал даю усно, з виділенням головного, який діти записують;
3) На даному уроці, у ході викладу нового матеріалу, доречно використовувати розповідь, бесіду, пояснення. Також доцільно використовувати різноманітне дидактичне забезпечення, зокрема плакати та слайди.
1. Зображення різьби. 
Розповідь учителя. Багато деталей мають різьбу, за допомогою якої їх з'єднують. Різьба забезпечує також здійснення передачі руху. Найбільш поширена метрична різьба, яка має трикутний профіль з кутом при вершині 60°.
Подаю учням новий матеріал за допомогою словесного методу – розповіді.
    Зображення різьбових з'єднань. З'єднання за допомогою різьби належать до найпоширеніших. Деталі з'єднують як за допомогою різьби, утвореної на їх поверхнях, так і за допомогою кріпильних деталей з різьбою.
(даю під запис) Різьба - це утворені на зовнішній чи внутрішній поверхні однакові за формою і розмірами гвинтові виступи і канавки (рис. 1). 
(Розповідь з демонстрацією)Залежно від профілю гвинтового виступу чи канавки різьби бувають трикутні (рис. 2, а), трапецеїдальні (рис. 2, б), прямокутні (рис. 2, в) та ін. Для з'єднання деталей у виробах найчастіше застосовують різьбу трикутного профілю з кутом при вершині 60° — її називають метричною.
    Зображувати різьбу такою, як ми її бачимо (рис. 2) дуже складно, тому на кресленні це роблять спрощено — умовно. Незалежно від профілю різьби її умовне зображення завжди однакове.
 
Рис. 1. Загальний вигляд різьби
  а      б      в
Рис. 2. Профілі різьби: 
а-трикутний; б-трапецеїдальний; в-прямокутний.
   На зовнішній поверхні (на стержні) по зовнішньому діаметру різьбу зображують суцільними лініями як на вигляді спереду, так і на вигляді зліва (рис. 3). Лінії, що відповідають внутрішньому діаметру різьби, проводять суцільними тонкими, причому на вигляді зліва проводять дугу, яка приблизно дорівнює 3/4 кола, розімкнутого в будь-якому місці, але не на центрових лініях. Фаску на вигляді зліва не показують.
   Різьбу на внутрішній поверхні (в отворі) показують суцільними тонкими лініями по зовнішньому і суцільними товстими — по внутрішньому діаметру (рис. 4). Фаску на вигляді зліва не показують. Зверніть увагу, що штриховку в розрізі завжди доводять до суцільної товстої лінії (рис. 4).
 
Рис. 3. Умовне зображення зовнішньої різьби Рис. 4. Умовне зображення внутрішньоїби різьби
 
Різьба, показана як невидима, зображується штриховими лініями і по зовнішньому, і по внутрішньому діаметрах (рис. 5). Межу видимої різьби проводять до лінії її зовнішнього діаметра і показують суцільною товстою основною лінією (див. рис. 3, 4).
За умовним зображенням неможливо визначити форму і розміри різьби. Тому тип різьби і її основні розміри - зовнішній діаметр і крок показують на кресленні написом - умовним позначенням. Метричну різьбу позначають літерою М, розміри вказують у міліметрах. Наприклад, напис М20 х 1 означає: різьба метрична, зовнішній діаметр 20 мм, крок 1 мм (малий крок у позначенні наводять, а великий ні). Позначення різьби, як правило, відносять до її зовнішнього (більшого) діаметра (див.рис. 3, 4).
 
Рис. 5. Зображення невидимої різьби.
 
Демонстрація на плакаті. На рисунку 2 наведено приклад зображення різьби на стержні (шпильці).
Під запис. По зовнішньому діаметру її зображують суцільними товстими лініями як на вигляді спереду, так і на вигляді зліва, а по внутрішньому — суцільною тонкою лінією. При цьому на вигляді зліва по внутрішньому діаметру різьби проводять тонкою лінією дугу, яка приблизно дорівнює 3/4 кола. Цю дугу можна розімкнути в будь-якому місці, але не на центрових лініях. Візьміть до уваги, що фаску при цьому не показують.
Зверніть також увагу, що суцільна тонка лінія на вигляді спереду перетнула лінію межі фаски.
Різьба, показана як невидима, зображається штриховими-лініями і по зовнішньому, і по внутрішньому діаметру (рис.3). Різьбу в отворі в розрізі (рис.4) показують суцільними тонкими лініями по зовнішньому і суцільними товстими — по внутрішньому діаметру.
Штриховку в розрізі завжди доводять до суцільної товстої лінії. Межу видимої різьби проводять до лінії зовнішнього її діаметра і зображують суцільною товстою основною лінією (див. рис. 1,6).
2.Позначення різьби. 
Розповідь учителя з демонстрацією на плакаті. За умовним зображенням не можна визначити, яка різьба повинна бути нарізана на деталі. Як же це встановити?
 
Рис.2. Зображення різьби на шпильці
 
Рис.3. Зображення різьби в отворі (без розрізу)
  
Рис.4. Зображення різьби в отворі (у розрізі)
 
Під запис. Тип різьби і її основні розміри — зовнішній діаметр й і крок Р (див. рис.1,а) — показують на кресленнях написом. Цей напис називають позначенням різьби. Наприклад, напис М 50x1,5 означає: різьба метрична, зовнішній діаметр 50 мм, крок 1,5 мм (малий крок у позначенні наводять, а великий —ні).
3.Як працювати з довідковим матеріалом. 
Розповідь учителя з демонстрацією на плакаті. Основні відомості про стандартизовані деталі наведено в стандартах і довідниках. Як ними користуватися?
Нехай, наприклад, треба виконати креслення болта з шестигранною головкою нормальної точності за ГОСТ 7798—74. Наочне зображення такого болта наведено на рисунку 6. Довжина стержня болта (до головки) 60 мм.
 
Рис.5.Завдання для вправ
 
Рис.6. Болт з шестигранною головкою
 
Таблиця 1.
 
Знайшовши у змісті довідника з машинобудівного креслення розділ «Болти», відшукують у ньому ГОСТ 7798—74. «Болти з шестигранною головкою нормальної точності». У таблиці 1 наведено виписки з цього стандарту. В ній є числові значення відповідних розмірів. У верхньому рядку таблиці вибирають діаметр різьби на стержні. Наприклад, d=100 мм. У вертикальній графі під «d=10» дано в міліметрах числові значення розмірів інших елементів болта. Ці розміри наносять на креслення замість літерних позначень:
Крок різьби Р=1,5мм;
розмір під ключ S=17 мм; 
діаметр описаного кола D=18,7 мм; 
висота головки h=7 мм.
Довжину l стержня болта вибирають у межах від 14 до 200 мм, залежно від товщини з'єднуваних деталей. У нашому випадку вона дорівнює 60 мм. Довжину l — частину болта з різьбою і висоту фаски на стержні — беруть з таблиці стандартів (тут їх не наведено). Для різьби М10 ця довжина дорівнює 26 мм, а висота фаски — 1,6 мм. За цими розмірами, якщо потрібно, креслять болт.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ___(затрати часу в
хвилинах):
1) питання, завдання і задачі (їх зміст):
1. Які з'єднання належать до рознімних? Наведіть приклади.
2. Які переваги створює стандартизація виробів?
3. Що таке взаємозамінність?
4. Як позначають метричну різьбу з великим кроком? з дрібним кроком?
5. Залежно від якої величини визначають відносні розміри болтового з'єднання?
6. При виконанні розрізу на складальному кресленні січна площина пройшла вздовж болта, гайки і шайби. Чи треба їх штрихувати?
2) фронтальне усне опитування;
3) декілька учнів;
V. ПРАКТИЧНА РОБОТА (назва)_____________
 
Варіант 1Варіант 2
     
Варіант 3Варіант 4
      
Варіант 5Варіант 6
      
Варіант 7Варіант 8
   
Варіант 9Варіант 10
   
Варіант 11Варіант 12
    
 
V.І. ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ____(затрати часу в хвилинах)
1) повідомлення назви, мети і завдань практичної роботи.
Повідомляю що учні будуть виконувати практичну роботу.
Вони будуть виконувати декілька вправ однотипного характеру:
1.Вправа на визначення розмірів кріпильних деталей;
2.вправа на побудову ескіза деталі з різьбою.
2) ознайомлюю з технічними  та державними стандартами, які будуть використовуватися учнями при виконанні графічних побудов;
3) пояснюю та демонструю прийоми і способи виконання графічної роботи;
4) демонструю зразки графічної роботи;
5) пояснюю та показую прийоми самоконтролю виконання правильності виконання роботи;
6) пояснюю критерії оцінки;
7) попереджаю про можливі помилки;
8) видаю графічні завдання.
V.2. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНЯ ТА ІНСТРУКТАЖ ВЧИТЕЛЯ.
Виконайте ескіз болтового з'єднання, керуючись прикладом на рисунку 2,г. Діаметр різьби сі дорівнює 10 мм. Товщина кожної із з'єднуваних деталей 15 мм. Довжина l стержня болта 45 мм.
V.3. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ.
Повідомляю про підсумки роботи, повідомляю оцінки кожного учня, відзначаю кращі роботи і їх демонструю, аналізую найхарактерніші помилки і  недоліки в роботі учнів.
VI. ЗАВДАННЯ ДОДОМУ.
VII. ПІДВЕДЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ ПІДСУМКІВ ЗАНЯТТЯ: ___(затрати часу в хвилинах):
1) повідомлення вчителя про досягнення цілей заняття;
2) об'єктивна оцінка результатів колективної та індивідуальної праці учнів на занятті; виставлення оцінок у класний журнал та у. щоденники учнів;
3) повідомлення теми наступного заняття;
4) завдання учням для підготовки до наступного заняття.
 
Додаток В
 
Тестові завдання до визначення рівня підготовки учнів основної школи 
з креслення та до розв'язування творчих графічних задач
 
ЧИТАННЯ І ВИКОНАННЯ ТЕХНІЧНИХ МАЛЮНКІВ
ЗАВДАННЯ 1. Основна відмінність технічного малюнка від аксонометричної проекції являє собою:
а) вид зображення;
б) кількість зображень;
в) спосіб зображення;
г) розміри.
ЗАВДАННЯ 2. Технологія виконання технічного малюнка передбачає:
а) виконання від руки основних контурів деталі з урахуванням її пропорцій і форми, надання за допомогою штрихування або накладення тіней об'ємного зображення;
б) виконання за допомогою креслярських інструментів довільного об'ємного зображення деталі;
в) виконання аксонометричної проекції деталі з нанесенням для об'ємності штрихування або тіней.
ЗАВДАННЯ 3. При виконанні технічного малюнка деталі вона:
а) подумки розділяється на прості геометричні тіла;
б) сприймається цілком незалежно від складності і форми;
в) зображується довільно незалежно від співвідношення розмірів і форми.
ЗАВДАННЯ 4. При виконанні технічного малюнка вибір осей аксонометричної проекції приваблює:
а) простотою зображення;
б) відсутністю спотворень при зображенні;
в) звичним об'ємним зображенням.
ЗАВДАННЯ 5. Для виконання технічного малюнка використовується:
а) центральна проекція з перспективою;
б) косокутне проектування;
в) аксонометрична проекція.
 
ЧИТАННЯ І ВИКОНАННЯ ЕСКІЗІВ
ЗАВДАННЯ 1. Ескіз – це:
а) креслення деталі, виконане від руки, що дає змогу виготовити деталь;
б) об'ємне зображення деталі;
в) креслення, що містить габаритні розміри деталі.
ЗАВДАННЯ 2. Ескіз дозволяє здійснити:
а) виготовлення деталі;
б) транспортування деталі;
в) кріплення деталі в конструкції.
ЗАВДАННЯ 3. На ескізі проставляються:
а) необхідні розміри для виготовлення деталі;
б) габаритні розміри;
в) настановні розміри.
ЗАВДАННЯ 4: Розмір деталі для побудови ескізу визначається:
а) на око;
б) за допомогою лінійки;
в) з допомогою штангенциркуля.
ЗАВДАННЯ 5. На ескізі допускаються такі спрощення:
а) опускання заокруглень та проточувань;
б) опускання різьб;
в) опускання вм'ятин, подряпин, нерівностей стінок.
 
ЧИТАННЯ І ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕНЬ
ЗАВДАННЯ 1. Процес уявного розчленовування предмета на геометричні тіла передбачає:
а) поділ на геометричні тіла;
б) аналіз геометричної форми;
в) поділ деталі на частини.
ЗАВДАННЯ 2. Назви основних площин проекцій – це:
а) фронтальна, горизонтальна, профільна;
б) центральна, нижня, бічна;
в) передня, ліва, верхня.
ЗАВДАННЯ 3. Читання складальних креслень передбачає:
а) читання основного напису креслення;
б) читання специфікації виробу;
в) ознайомлення зі специфікацією та основними складовими частинами виробу і принципом його роботи.
ЗАВДАННЯ 4. Деталювання являє собою:
а) процес складання робочих креслень деталей за складальними кресленням;
б) процес збирання виробу за окремими кресленнями;
в) процес створення робочих креслень.
ЗАВДАННЯ 5. Знак, що дозволяє скоротити число зображень на простих креслення – це:
а) знак діаметра;
б) знак квадрата;
в) знак радіуса.
 
КРЕСЛЯРСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТ
ЗАВДАННЯ 1. Інструменти, призначеної для роботи з тушшю, - це:
а) циркуль;
б) кронциркуль;
в) рейсфедер.
ЗАВДАННЯ 2. Обладнання для організації на робочому місці кресляра - це:
а) папка для малювання;
б) креслярська дошка;
в) рейсшини.
ЗАВДАННЯ 3. Яке існує позначення твердості олівця:
а) ТМ;
б) НВ;
в) СП.
ЗАВДАННЯ 4. У готовальню входять:
а) циркуль;
б) лекало;
в) рейсфедер.
ЗАВДАННЯ 5. Яке зі слів не є назвою креслярського інструменту?
а) трикутник;
б) транспортир;
в) лекало.
 
ТЕХНІКА ВИКОНАННЯ КРЕСЛЕНЬ І ПРАВИЛА ЇХ ОФОРМЛЕННЯ
ЗАВДАННЯ 1. Основна суцільна товста лінія призначена для креслення:
а) ліній видимого контуру;
б) ліній невидимого контуру;
в) осьових ліній.
ЗАВДАННЯ 2. Штрих-пунктирна тонка лінія призначена для креслення:
а) ліній видимого контуру;
б) ліній невидимого контуру;
в) осьових ліній.
ЗАВДАННЯ 3. Номером шрифту називається:
а) ширина букви;
б) висота літери;
в) товщина обведення.
ЗАВДАННЯ 4. Масштаб – це відстань між точками на площині:
а) так;
б) ні.
ЗАВДАННЯ 5. Літерою R позначається:
а) відстань між будь-якими двома точками кола;
б) відстань між двома найбільш віддаленими протилежними точками;
в) відстань від центру кола до точки на ньому.
 
ПЕРЕТИНИ І РОЗРІЗИ
ЗАВДАННЯ 1. Розріз – це:
а) геометрична фігура, отримана при уявному розсіченні предмета площиною;
б) геометрична фігура, отримана при уявному розсіченні предмета площиною і все те, що знаходиться за нею.
ЗАВДАННЯ 2. Розріз по площині симетрії:
а) позначається;
б) не позначається.
ЗАВДАННЯ 3. Аксонометрична проекція (прямокутна ізометрична) виконується в осях, розташованих під кутами:
а) 1200;
б) 1350, 900.
ЗАВДАННЯ 4. До складних розрізів належать:
а) фронтальний, профільний, горизонтальний;
б) фронтальний, профільний, ламаний;
в) ступінчастий, ламаний.
 
СПОСОБИ ПРОЕЦІЮВАННЯ
ЗАВДАННЯ 1. Проекцією точки на площині називається:
а) довільно взята точка площині;
б) відображення точки простору на площині.
ЗАВДАННЯ 2. Проектуюча пряма – це:
а) пряма, проведена через точку простору;
б) пряма, що з'єднує точку простору з її проекцією.
ЗАВДАННЯ 3. Центральним проектування називається проектування, при якому:
а) проектують прямі, паралельні одна одній,
б) проектують прямі, паралельні одна одній і нахилені до площини проекцій під кутом, відмінним від 900;
в) проектують промені, що виходять з однієї точки.
ЗАВДАННЯ 4. Прямокутне проектування – це один із різновидів:
а) центрального проектування;
б) косокутного проектування;
в) паралельного проектування.
ЗАВДАННЯ 5. За основне проектування прийнято:
а) паралельне;
б) косокутних;
в) центральне;
г) прямокутне.
 
ПРЯМОКУТНЕ ПРОЕЦІЮВАННЯ
ЗАВДАННЯ 1. Предмет має:
а) 1 вид;
б) 2 види;
в) 3 види;
г) 6 видів;
д) будь-яку кількість видів.
ЗАВДАННЯ 2. На кресленні всі проекції виконуються:
а) у проекційному зв'язку;
б) без зв'язку;
в) вибірково.
ЗАВДАННЯ 3. На профільній площини зображується:
а) головний вигляд;
б) вигляд зверху;
в) вигляд праворуч;
г) вигляд зліва;
д) вигляд з боку.
ЗАВДАННЯ 4. Зображення окремого обмеженого місця поверхні предмета називається:
а) головним видом;
б) видом ззаду;
в) видом місцевим;
г) видом ліворуч;
д) загальним виглядом.
ЗАВДАННЯ 5. Невидимий контур деталі на кресленні виконується:
а) штриховими лініями;
б) штрих-пунктирними тонкими лініями;
в) основною суцільною товстою;
г) невидимою лінією.
 
З'ЄДНАННЯ ВИДУ ТА РОЗРІЗУ
ЗАВДАННЯ 1. Якщо форма деталі не може бути виявлена тільки розрізом або видом, то рекомендується:
а) виконати 2 зображення – вид і розріз;
б) з'єднати вигляд і розріз на одному зображенні.
ЗАВДАННЯ 2. Якщо вид і розріз симетричні, то на кресленні рекомендується з'єднати половину виду і половину розрізу:
а) по осьовій лінії;
б) розділяючи їх тонкою хвилястою лінією;
в) без розмежування.
ЗАВДАННЯ 3. При виконанні зображень, що містять з'єднання виду та розрізу, розріз розташовується:
а) праворуч від осі симетрії;
б) зліва від осі;
в) з будь-якого боку.
ЗАВДАННЯ 4. На половині виду штрихові лінії, що зображують контур внутрішнього обрису:
а) викреслюються обов'язково;
б) не викреслюються;
в) викреслюються за бажанням.
ЗАВДАННЯ 5. Якщо з віссю симетрії збігається лінія контуру, то з'єднання частин виду та розрізу виконують, розділяючи їх:
а) суцільною тонкою хвилястою лінією;
б) контурною лінією;
в) осьовою лінією.
 
РОЗРІЗИ
ЗАВДАННЯ 1. Де утворюється фігура перетину, що входить у розріз штриха:
а) тільки там, де суцільні частини деталі потрапили в січну площину;
б) на передній частині предмета;
в) на суцільній частині, і в отворах.
ЗАВДАННЯ 2. Розріз призначений для:
а) ускладнення креслення;
б) виявлення внутрішнього устрою предмета.
ЗАВДАННЯ 3. На одному кресленні може бути така кількість розрізів:
а) один;
б) жодного;
в) кілька.
ЗАВДАННЯ 4. Фронтальний, профільний, горизонтальний розріз звичайно розташовують:
а) на вільному місці робочого поля креслення;
б) у проекційному зв'язку з видом.
ЗАВДАННЯ 5. Місцевий розріз виконують для:
а) виявлення пристрою деталі;
б) виявлення пристрою деталі тільки в окремому вузько обмеженому місці.
 
СКЛАДАЛЬНІ КРЕСЛЕННЯ ВИРОБІВ
ЗАВДАННЯ 1. Яке призначення складального креслення?
а) необхідне для виготовлення деталей складальної одиниці;
б) необхідне для контролю збирання складальної одиниці;
в) необхідний як документ, що несе інформацію про устрій та принцип взаємодії складальної одиниці.
ЗАВДАННЯ 2. Які основні відомості містить специфікація?
а) позиції, розрізи, кількість та матеріали деталей, що входять до складальної одиниці;
б) позиції, найменування, види та матеріали деталей, що входять до складальної одиниці;
в) позиції, кількість, найменування та матеріали деталей, що входять до складальної одиниці.
ЗАВДАННЯ 3. Як вказують на складальному кресленні номери позицій деталей?
а) на лініях-виносках, послідовність номерів позицій не має ніякого значення;
б) на лініях-виносках, першими йдуть номери позицій нестандартних деталей, а після них - стандартних;
в) на лініях-виносках, причому послідовність номерів позицій деталей має значення: першими йдуть номери позицій стандартних деталей, а після них - нестандартних.
ЗАВДАННЯ 4. Як виконують штрихування в розрізі для двох суміжних деталей?
а) різними за нахилом лініями (на одній деталі під кутом 450, на другій – 750). таким чином, щоб було видно, що перша деталь відмінна від другої;
б) лініями різної товщини, різного нахилу, причому відстань між ними однакова;
в) тонкими неосновними лініями, на першій деталі лінії штрихування повинні бути нахилені під кутом 450, на другий деталі – 350 відносно однієї лінії відліку паралельно основному напису креслення; на першій та другій деталях лінії штрихування мають однаковий крок і не продовжуються за межі деталі.
ЗАВДАННЯ 5. Які деталі і за яких умов на кресленні не показують нерозрізаними?
а) будь-які деталі, що знаходяться за січною площиною;
б) будь-які деталі, що знаходяться перед січною площиною;
в) вали, шпонки, болти, шпильки, коли січна площина проходить уздовж осьової лінії.
ЗАВДАННЯ 6. Що називається деталюванням?
а) процес копіювання окремих деталей із креслення складальної одиниці;
б) процес складання робочих креслень за кресленням складальної одиниці;
в) найважливіший етап у проектуванні складальної одиниці.
ЗАВДАННЯ 7. Скільки виглядів зображення деталі допускається розташовувати на складальному кресленні і яким чином вони повинні розташовуватися?
а) тільки головний вигляд і вигляд праворуч із застосуванням необхідних місцевих розрізів із дотриманням проекційного зв'язку;
б) тільки головний вигляд і вигляд зліва, причому допускається порушення проекційного зв'язку;
в) необхідну і найменшу кількість зображень із поєднанням виглядів і розрізів, дотримуючись проекційного зв'язку.
ЗАВДАННЯ 8. Перерахуйте назви розмірів у порядку послідовності прочитаних визначень: 1. Розміри, що визначають граничні зовнішні чи внутрішні обриси вироби. 2. Розміри, за якими виріб кріпиться на місці монтажу. 3. Розміри, за якими виріб кріпиться до інших виробів.
а) настановні, габаритні, приєднувальні;
б) приєднувальні, габаритні, встановлювальні;
в) габаритні, установочні, приєднувальні.
ЗАВДАННЯ 9. Що розуміють під читанням складального креслення?
а) встановлення призначення, будови і принципу дії зображеного виробу;
б) з'ясування взаємного розташування деталей і способів їх з'єднання один з одним;
в) з'ясування форми, призначення та взаємодії деталей виробу.
ЗАВДАННЯ 10. Позначте, що є спрощенням, коли на складальному кресленні не показують:
а) фаски та заокруглення малих радіусів;
б) невеликі поглиблення і виступи;
в) отвори малих радіусів та осьові лінії.
 
Додаток  Г
Графічна робота з креслення 
Завдання: Виконайте креслення однієї з машинобудівних деталей у трьох видах.
Варіант 1Варіант 2
Варіант 3Варіант 4
 
Графічна робота з креслення
Завдання: Виконайте ескіз і технічний малюнок однієї з деталей.
 
Варіант 1Варіант 2
Варіант 3Варіант 4
 
Варіант 1Варіант 2
             
 
Варіант 3Варіант 4
 
Варіант 1
Удоскональте конструкції губок щипців для білизни так, щоб мокра рука не зісковзувала з них. Виконайте фрагмент креслення складальної одиниці, показавши пропоноване вами конструктивне розв'язання. Елементи складальної одиниці: 1 – губка; 2 – пружина, 3 – шуруп.
 
 
Варіант 2
Розробіть конструкцію ковпачка для кулькової ручки. Виконайте фрагмент креслення складальної одиниці, показавши пропоноване вами конструктивне розв'язання. Елементи складальної одиниці: 1 – стрижень; 2 – корпус; 3 – кришка.
 
Варіант 3
Удоскональте конструкцію дверної ручки, надавши їй сучасного дизайну. Виконайте фрагмент креслення складальної одиниці, показавши пропоноване вами конструктивне розв'язання. Елементи складальної одиниці: 1 – фланець; 2 – трубка.
  
Додаток  Г продовження 
Рейсмус столярний - розміточний інструмент для процарапування на деревині ліній, паралельних оброблюваній поверхні.
Б'ючи по тонкому кінцю клина 1, звільняють стрижні 2 і висувають їх на потрібну відстань, яка вимірюється від голки 3 до краю колодки 4 за допомогою вимірювальної лінійки.
Завдання. 
1. Вивчити задану конструкцію і виявити її недоліки.
2. Удосконалити конструкцію рейсмуса так, щоб при користуванні ним не були потрібні киянка та вимірювальна лінійка, а голку легко можна було б замінити.
3. Виконати креслення основних деталей вдосконаленої конструкції рейсмуса.
4. Виконати складальне креслення (технічний малюнок) вдосконаленої конструкції рейсмуса.
 
Графічна умова
 
Варіант розв'язку
 
Завдання. 
1. Вивчити призначення і пристрій рейсшини (а-учнівська, б - для професіоналів). Виявити і назвати основні недоліки цих її конструкцій. 
2. Удосконалити конструкцію рейсшини так, щоб з її допомогою можна було проводити паралельні лінії під будь-яким заданим кутом. 
3. Виконати складальне креслення (ескіз) комбінованої рейсшини.
 
Графічна умоваГотові деталіСтруктурна схема графічної роботи
 
Болти
 
Ручки
  
 
Варіант розв'язку
 
При виконанні столярних з'єднань здійснюють нарізування шипів. Це зручно робити пристосуванням, яке являє собою спарену пилку. Відстань між полотнами пил має бути рівним ширині шипа, а положення перемички, скріплюючого полотна, має забезпечувати нарізування шипа потрібної висоти.
Завдання. 
1. Розробити конструкцію пристосування для нарізання шипів шириною а і висотою h. При розробці конструкції використовувати рекомендовані готові деталі.
2. Виконати креслення перемички, розташованої між полотнами пил.
3. Виконати технічний рисунок або складальне креслення приспосіблення для нарізування шипів.
Графічна умоваСтруктурна схема графічної роботи
 
Готові деталі
 
Варіанти розв'язків до пунктів 2 і 3
 
Додаток Д
 
Аналіз підсумкової контрольної роботи (9 клас)
Додаток Є  
Графічна робота з креслення
 
З даної заготовки (рис. 259) сконструюйте опору для встановлення у вертикальному положенні циліндричного стержня діаметром 30 мм в її верхній частині. Основа опори повинна кріпитися до столу за допомогою болтів діаметром 10 мм. Передбачте, наскільки це можливо, зменшення маси опори. Креслення опори виконайте у необхідній кількості зображень, нанесіть розміри.
 
 
Додаток Е
ПРАКТИЧНОЇ ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ №21
Предмет: „КРЕСЛЕННЯ”                        В.І. Гаврилюк
Квасилівський НВк «школа-ліцей» Клас 9-Б
№ з/пПункт (етап)
роботи, що виконуєтьсяПрізвище   та   ім'я   учняСер. умов.
бал
А.
В.Б. 
А.Б.
І.Д.
С.Д.
В.З.
І.М.
Л.П.
Е.С.
В.Т.
С.Ф.
М.Ч.
А.Ш.М.
Оцінка в у мовних балах
12345678910111213141516
1З даної заготовки (див. рис.) сконструюйте опору для встановлення у вертикальному положенні циліндричного стержня діаметром 30 мм в її верхній частині.13231211311211,84
2Сконструюйте так, щоб основа опори повинна кріпитися до столу за допомогою болтів діаметром 10 мм.13231211211211,63
3Креслення опори виконайте у необхідній кількості зображень.12131212212311,67
4Нанесіть розміри22231122212211,92
5Сконструюйте повзун (на рис. показано його заготовку), який можна вставити в Т-подібний паз станини і переміщувати у поздовжньому напрямі.13232222322222,22
6Виконайте креслення повзуна в потрібній кількості зображень13333211331212,15
7Нанесіть розміри22223122312212,15
8За даним зразком (див. рис.) сконструюйте і виконайте креслення рейки завдовжки 150 мм.23333233332312,76
9Підрахуйте, скільки отворів треба буде просвердлити в ній.12232212322212,07
10Нанесіть розміри на креслення
Змініть конструктивно нижню частину заготовки обойми (див. рис.) так, щоб її можна було використати як насадку для закріплення двох щоб (при щільному приляганні їх верхніх частин13313213311312,07
Виконайте креслення обойми.13333231333332,85
Нанесіть розміри.13133113331312,15
Точність нанесення та виконання розміру у відповід-ності з вимогами робочого креслення:
довжина – L123333213333132,70
                  L223333231333132,70
діаметр –  D113133233331312,30
                  D213333231333132,70
11Шорсткість поверхонь.13133231331112,07
12Норма часу.13333233342322,85
Загальна умовна оцінка при n=36.2256445847333841574734453145
Критерій опанування (у  %).6194739778886568957857755275
Оцінка у 12-тибальній системі.811912911881195979,2
 
 
 
 
ЗМІСТ
 
ВСТУП……………………………………………………………….......3
I. Теоретичні основи розробки творчих задач із креслення та їх система…………………………………………………………………....5
II. Методика графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач………………………………………….13
III Методика і організація експериментальної роботи………….........19
IV Експериментальна перевірка розробленої методики розвитку творчих здібностей учнів основної школи на уроках креслення з використанням графічних задач……………………………………….22
V. Методичні рекомендації щодо організація роботи учнів при розв'язуванні графічних задач…………………………………………29
ВИСНОВКИ……………………………………………………………32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………...……36
ДОДАТКИ……………………………………………………...………44
Додаток А календарно тематичне планування ………………………45
Додаток Б план-конспекти уроків……………………………………..57
Додаток В тестові завдання до визначення рівня підготовки учнів основної школи з креслення та до розв'язування творчих графічних задач……………………………………………………………………..68
 Додаток  Г графічна робота з креслення……………………………..76
Додаток Д аналіз підсумкової контрольної роботи…………………..85
Додаток Є графічна робота з креслення………………………………90
Додаток Е аналіз графічної роботи з креслення……………………...91
 
Методичне видання
 
 
Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач».. Методичний посібник для вчителів трудового навчання та креслення загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів вищих педагогічних навчальних закладів напряму підготовки «Технологічна освіта».
 
Автори-укладачі:
Дмитро Васильович Сингаївський
Володимир Миколайович Трофімчук 
Сергій Олександрович Мігалі
 
Відповідальний редактор:
К.п.н., доц. В. М. Трофімчук
Комп'ютерна верстка:
С.О.Мігалі
Фото Капча