Графічна підготовка учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач

Аналіз літератури показав, що задачі з елементами проектної діяльності до останнього часу не включалися в курс креслення і тому є незвичними для учнів. З цієї причини успіх їхньої роботи багато в чому залежить від методики навчання. Як зазначено у п.2.1, навчальну роботу, що імітує творчу конструкторську діяльність, зручно побудувати на основі методики АРВЗ. Тоді розгорнута схема творчого процесу, побудована з урахуванням логіки креслення, може виглядати так: аналітична стадія (ознайомлення з загальним змістом задачі; ознайомлення з конструкцією заданого об'єкта і його роботою; визначення призначення деталей, способів їх з'єднання і принципів взаємодії; виявлення основного протиріччя конструкції; створення проблемної ситуації; визначення і формулювання конкретної мети роботи), оперативна стадія (пошук типових прийомів розв'язування конструкторської задачі, знайомої школярам із життя, практики трудового навчання або технічної літератури; розробка ідеї, її узгодження з учителем, графічне відображення початкових етапів пошуку; уточнення форми деталей, що будуть складатися, і способів їх з'єднань (на основі різних графічних зображень); синтетична стадія (виконання креслення (або ескізу) розробленої складальної одиниці, її фрагменту або деталі (залежно від поставленого завдання); виконання креслень нестандартних деталей (при конструюванні складальної одиниці); реалізація проекту в шкільних майстернях) .

При розробці змісту творчих задач та методичних рекомендацій з їхнього використання в навчальному процесі важливо враховувати ті характерні риси, що супроводжують конструктивно-графічну діяльність школярів: необхідно знати, якою мірою учні можуть використовувати сформовані в них раніше графічні знання; розуміти, які характерні труднощі виникають у процесі творчої роботи і як попередити їх. 

Творчі задачі відповідають вищому ступеню засвоєння знань, а тому повинні, як правило, завершувати собою вивчення того або іншого розділу курсу, хоча окремі елементи творчої діяльності учнів можуть супроводжувати і більш ранні етапи навчання.

5. Виходячи із результатів констатуючого експерименту по визначенню рівня графічної підготовки учнів, а також із аналізу науково педагогічної літератури з даної проблеми, ми провели експериментальну перевірку розробленої методики з метою виявлення внутрішніх закономірностей явища, що досліджується, а також його кількісних і якісних змін. Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач. В нашому дослідженні ми використовували компонентний метод контрольних робіт, запропонований  А.Бєляєвою.

Показниками ефективності графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення  з використанням творчих задач виступали наступні категорії:  успішність учнів, яка виражена в оцінках дванадцятибальної системи, середніх балах ( ) та коефіцієнтах варіації (Vs1) (підрахунок   та Vs1 проводився за загальноприйнятою методикою. Використання різних методів дозволило нам об'єктивніше підійти до проведення експериментальної роботи з перевірки рівня графічної підготовки учнів 8-9 класів на уроках креслення з використанням творчих задач, результати якої описані у наступному параграфі даного розділу.

У ході формувального експерименту враховувалися інтереси, нахили та потенційні можливості учнів їхньої підготовки та розвитку здібностей. Слід зазначити, що в контрольній групі формування знань та вмінь учнів теж відбувалося, оскільки вчителі також намагалися використовувати як традиційні форми й методи навчання, так і прийоми включення учнів у графічну діяльність.

З метою перевірки та оцінювання отриманих результатів експерименту на підсумкових заняттях проводилися контрольні зрізи у вигляді графічних робіт, результати яких показують достатньо високий рівень засвоєння навчального матеріалу учнями експериментальної групи. Ці результати говорять також і про те, що теоретична підготовка учнів, яка сприяє свідомому включенню їх до графічної діяльності, у експериментальній групі набагато вища, ніж у контрольній. 

6. Описавши особливості розподілу обов'язків з охорони праці у загальноосвітньому навчальному закладі ми з'ясували, що управління охороною праці у школі здійснюється директором школи. Контроль за станом ОП здійснює директор школи та відповідальна особа згідно з наказом. А навчання, інструктажі, документація, контроль за дотриманням правил з техніки безпеки згідно з наказом та посадовою інструкцією покладено на заступників директора та уповноважених осіб, які обираються простою більшістю голосів на загальних зборах колективу школи відкритим голосуванням на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу.

Крім того, ми з'ясували, що Планування робіт з ОП відповідно до  розподілу обов'язків здійснюється на основі:

•нормативної документації з ОП;

•наказів та вказівок вищих та контролюючих органів;

•рішень робочих засідань, заходів із ОП колективного договору, а також тих, які вказані в актах розслідування нещасних випадків;

•заходів, які розроблені за результатами періодичних медичних оглядів.

Разом з тим, планування робіт з ОП має бути перспективне та поточне. Основою перспективного планування є «Комплексний план поліпшення умов охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів». З метою організації розроблення комплексного плану по школі директор видає наказ, згідно з яким призначається відповідальна особа з ОП, встановлюються строки та призначаються відповідальні виконавці. А поточне планування здійснюють на основі затвердженого плану за допомогою розроблення таких документів:

•розділу колективного договору «Охорона праці»;

•комлексних заходів щодо поліпшення умов праці.

7. Відмітимо, що перевірка готовності загальноосвітнього навчального закладу до нового навчального року буде ефективною, якщо до складу комісіїз відділу освіти будуть додані групи з керівників