Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Холдингові компанії. Їх суть та особливості створення

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Оцінка: 

тоді, коли компанії уклали між собою угоду, відповідно до якої одна з них має можливість контролювати іншу.

Ковалев Д. констатує, що холдинг утворюється тоді, коли одна компанія (дочірня) залежить від іншої (основної), що виконує стосовно неї контрольні та управлінські функції, і це відбулося або внаслідок участі однієї компанії у статутному капіталі іншої, або внаслідок особливих контрактних відносин між компаніями, незалежно від того, називають компанії себе холдингами чи ні.

Саме цим холдинги відрізняються від інвестиційних компаній, що вкладають кошти в інші компанії, у тому числі і шляхом придбання їхніх акцій (часток), у власних інтересах заради одержання прибутку. На відміну від них, холдинги шляхом придбання акцій (часток) інших компаній бажають одержати контроль над ними [22, c. 91].

Михалюк В. зазначає, що в світовій практиці холдингові компанії – це перш за все, фінансові центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр у вигляді холдингової компанії [24, c. 9].

На думку Дерев’янко Е. перевага холдингових структур пояснюється централізованим фінансово-економічним управлінням ланцюгами технологічно пов'язаних підприємств, у тому числі зі зниженням ризиків інвестицій і взаємних поставок, економією трансакційних витрат, ростом можливостей фінансового і податкового маневрування та ін [15, с. 63].

Прикладом холдингової структури є концерн „Нестле” (Швейцарія), який спеціалізується на виробництві і продажу продуктів харчування. В холдингу сконцентровані контрольні пакети шести основних дочірніх фірм, які є також змішаними холдинговими компаніями. Перша – „Юнілак Інк. ”, знаходиться у Панамі і контролює всі підприємства концерну, які розташованіі у західній півкулі, друга – „Нестле продактс” розміщена у Швейцарії і здійснює контроль над дочірніми підприємствами, які знаходяться в країнах континентальної Європи, третя – „Нестле холдингс” розташована на Багамських островах. Дві останні – „Мегті ентерпрайзес” і „Фіндус інтернешнл” побудовані за галузевим принципом та координують діяльність підприємств, які випускають бульйонні концентрати і свіжоморожені продукти. Крім цього цей холдинг, поряд із згаданими підприємствами і магазинами, володіє мережею ресторанів і готелів [9, с. 88].

Варто також навести думку Гончарової І., яка вважає, що холдинги характеризуються високим рівнем організації акціонерного капіталу. Через них вдається налагодити функціональну взаємодію капіталів, що належать різним за профілем діяльності підприємствам, включаючи пряме їх злиття і втрату самостійності. У складі холдингу вирішуються народногосподарські проблеми, які не під силу одному окремо взятому підприємству: розробка і створення складних технічних проблем, освоєння високих технологій, отримання значних кредитів під певні програми, створення нових виробничих потужностей та ін [13, c. 133].

До складу холдингу входять:

головне підприємство, яке здійснює контроль і управління дочірніми підприємствами;

дочірні підприємства, контрольними пакетами котрих володіє головне підприємство;

асоційовані підприємства, вкладення в котрі не дозволяють головному підприємству повністю контролювати їх і визначати основні напрямки фінансово-господарської діяльності;

підприємства, вкладення в котрі не дають права участі в управлінні;

інші господарські суб'єкти.

Якщо ж поглянути з юридичної точки зору, холдинг – це об'єднання з частковою правоздатністю. Підприємства, що перебувають під контролем холдингу не втрачають своєї юридичної самостійності, а холдингова компанія, як сукупність організацій, не набуває статусу юридичної особи. Разом з тим, існує економічна залежність підприємств холдингу. Це проявляється у тому, що дії учасників визначаються волевиявленням головного підприємства [2].

Формування холдингових об’єднань є важливим елементом сучасної підприємницької стратегії. Сфера застосування дочірніх компаній є дуже різноманітною. Створення різних дочірніх структур доступне не лише великим, а й малим та середнім фірмам.

Як свідчить світовий досвід, організаційний розвиток компанії на визначеному етапі приводить до того, що вона може бути перетворена в холдинг. Під холдинговою компанією розуміється комерційне підприємство, яке контролює одну чи кілька дочірніх фірм. Вже сам факт існування дочірнього чи контрольованого підприємства дозволяє говорити про те, що фірма стала холдингом.

Згідно з даними, наведеними на конференції „Ефективні стратегії розвитку холдингів”, якщо компанія володіє кількома дочірніми підприємствами, їй, насамперед, слід звернути увагу на організаційні та фінансові особливості функціонування підприємств холдингового типу. Вкрай важливо створити надійну систему управління та фінансового контролю за дочірніми фірмами. При цьому варто пам’ятати, що вони часто-густо мають власні інтереси і можуть працювати неефективно [15, c. 64].

Дочірня фірма – це інструмент досягнення як тактичних, так і стратегічних цілей. Вирішальне значення під час прийняття рішення про створення дочірніх структур можуть мати довгострокові плани керівників компанії, їхня оцінка пер-спектив розвитку підприємства. На думку експертів, основні ситуації, в яких доцільно створювати дочірні структури, такі: диверсифікація операцій компанії; відокремлення ліцензійних видів діяльності; оптимізація структур управління; податкове та фінансове планування; підвищення стійкості бізнесу та управління ризиками; конфіденційність контролю; реалізація окремих функцій; поліпшення рекламного іміджу компанії; розвиток зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Підприємствам малого та середнього бізнесу створення дочірніх структур допомагає розширити свою діяльність, розвинути ділові зв’язки, домогтися податкових, кредитних та інших переваг. Великим компаніям утворення холдингових структур та фінансово-промислових груп дозволяє істотно збільшити свій інвестиційний та економічний потенціал, підвищити рентабельність та технологічний рівень виробництва.

Вважаємо за доцільне зазначити, що дочірні компанії забезпечують проведення внутрішніх фірмових операцій. Завдяки їм досягається зниження фінансових витрат

Фото Капча