Історія українського права

CK = k1 * ЗМ1 (Оцінка в балах) + k2 * ЗМ2 (Оцінка в балах) + k3 * КМП (Оцінка в балах)

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобо’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача), або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується рцінка в балах.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведено нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.

Шкала оцінювання

Змістовний модуль № 1

Лекція 1. Предмет, метод та завдання курсу „Історія права України”

Поняття предмету, методи дослідження та завдання вивчення курсу „Історія права України” в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок правознавства з українознавством, загальною історією українського народу. І Періодизація історії права України. Основні навчальні та наукові джерела історії права України.

Основні навчальні та наукові джерела історії права України. Критичний аналіз наукової й учбової літератури. Критика фальсифікацій історії права українського народу.

Лекція 2. Рабовласницьке право на території

Північного Причорномор’я і Приазов’я

(середина І тис. до н. е. – V ст. н. е.)

Джерела та основні риси рабовласницького права. Історичне значення рабовласницьких держав Північного Причорномор’я для процесу виникнення державності і права у східних слов’ян.

Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави (VII ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.) та державний лад. Грецька колонізація Причорномор’я. Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та інші. Виникнення і розвиток Боспорського царства (VII ст. н. е. – VI ст. н. е.), його державний лад. Монархія та республіка – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.

Лекція 3. Становлення права у східних слов’ян.

Право Київської Русі

Виникнення давньоруської держави з центром у Києві. Формування її території. Терії походження Київської Русі і наукова неспроможність норманської теорії та політичної доктрини пантюркизму.

Правові форми ранньофеодальних відносин. Формування феодального землеволодіння. Полюддя. Клас феодалів: великі київські князі, бояри.

Великокнязівській домен, володіння місцевих князів, боярсько-дружинські землеволодіння. Феодальний двір. Система сюзеренітету, васалітету. Духовенство і церковне землеволодіння. Вільні селяни-общинники. Правове становище окремих груп залежного населення. Смерди. Рядозичи. Закупи. Ізгої. Челядь і холопи. Міське населення: міська аристократія (князі, бояри, вище духовенство, купці) і міські низи (ремісники, дрібні торговці, рядове духовенство).

Джерела давньоруського права: норми звичаєвого права; русько-візантійські договори; князівське законодавство: грамоти, устави і уроки; церковні статути: статут князя Володимира Святославовича про десятини, суди і людей церковних, статут князя Ярослава про церковні суди; іноземні пам’ятки права. Руське правда – визначна пам’ятка права Київської Русі, її списки та редакції. Державне право. Характерні риси ранньофеодальної монархії, побудованої на принципі сюзеренітету – васалітету. Центральні органи влади й управління: великий київський князь, рада при великому князі, народні збори (віче), феодальні з’їзди (снеми). Місцеві князі. Становлення княжої адміністрації. Адміністративно-фінансові реформи перших київських князів. Десяткова система управління: тисяцькі, соцькі, десяцькі. Двірсько-вотчинна система управління. Посадники, намісники, волостелі, тіуни, старости та інші представники адміністрації. Сільська територіальна общинна (верв) – орган місцевого селянського самоврядування. Судові органи. Церковна організація і юрисдикція.

Цивільне право. Поняття і види злочинів. Мета і система покарань.

Судочинство. Судові дії. Розправа. Гоніння слідом. Вирок. Види доказів.

Семінарське заняття №1 (4 год)

Руська Правда – джерело ранньофеодального права

Київської Русі IX-XIV ст. ст.

1. Джерела права Київської Русі:

звичаєве право;

б) політичні та торгівельні угоди князів з іноземними державами;

в) князівські устави, уроки та грамоти;

г) рецепція візантійського права;

д) церковні Устави великих Київських князів;

2. Збірники давньоруського законодавства X – XIV ст.

3. Основні риси цивільного права:

а) право власності;

б) право зобов’язань (основні види договорів, їх зміст та оформлення) ;

в) сімейно-шлюбне право;

г) право спадщини.

4. Загальні риси кримінального, карного права:

а) поняття і види злочинів;

б) мета і система покарань

5.