Історія України

Україна плідно стала співпрацювати, особливо за президента В.Януковича, з Китаєм. Різко зросла кількість китайських товарів на українському ринку, серед них і гречка, яка була завезена в 2010 році, під час нестачі цього продукту на українському ринку. Цікава деталь, українська еліта уникає купувати китайські товари, а забезпечує себе високоякісними європейськими товарами.

Отже Україна здатна інтегруватись, при добрій волі влади і за бажанням народу, в європейський і світовий економічний простір.

 

10. За кількістю населення Україна посідала п’яте місце в Європі. За переписом 1989 року в УРСР мешкало 51,7 млн. чоловік. За умов погіршення життя кількість населення почала скорочуватись. На 2011 рік кількість населення становить 45,6 млн. чоловік. Одним з чинників скорочення населення є депопуляція, тобто зниження народжуваності в порівнянні зі смертністю. Особливо це відчувалось у селі, де йшов відтік молоді, а залишались старі люди. Стрімко зменшувалась частка молоді. Великий вплив на зменшення народжуваності мала економічна криза. Молоді сімї, не маючи коштів купити житло, не хотіли заводити дітей. Посилились тенденції до розлучення сімей. На кожний п’ятий шлюб у середині 90-тих років припадало 4,5 розлучень. Загрозливою ставала проблема безпритульності дітей. На січень 2005 року їх нараховувалось 150 тисяч. Зменшенню населення сприяла трудова міграція. В першу чергу виїздили за кордон кваліфіковані молоді робітники, а також інтелігенція. Ці тенденції продовжились і на початку ХХІ століття. Певне зменшення міграції спостерігалось після “помаранчевих” подій 2004 року. Нині цей процес знову посилився. Серед мігрантів зявились і політичні опоненти нинішньої влади.

 

11. Наслідком введення ринкових відносин стала соціальна диференціація суспільства, тобто розшарування населення на бідних і багатих. На початку 1992 року за межею бідності було 11% населення, а вже в 1998 цей відсоток становив 74%. Заможні верстви населення становили підприємці, банкіри, певна категорія управлінців, представники творчої інтелігенції. Прірва між бідними і багатими зростала. На 2000 рік 3% людей володіли 65% доходів всієї України. 2% населення щомісяця отримували дохід у розмірі 20 тисяч доларів, в той час як мінімальна заробітна плата становила 65 доларів у місяць. Тому і ринок ділився для осіб з високою платоспроможністю і для останнього населення. Елемент бідності по різних регіонах України також був різним. В Києві він був найнижчим, а в Миколаївській, Луганській областях найвищий (відповідно 11,5% проти 44,9%).

Таким чином, поглиблення соціальної диференціації суспільства поділило його на заможніх і знедолених, багатих і бідних. Середній прошарок (так званий середній клас) був незначним.

 

12. На території України найчисельнішим етносом є українці. За переписом 1989 року їх нараховувалось 72,7%. В 2001 році їх кількість зросла до 77,8%. Інші є представниками різних етнічних груп, яких нараховується 134. Тому Україна є поліетнічна країна. З проголошенням незалежності України були закладені правові основи міжнаціональних відносин. 1 листопада 1991 року Верховна Рада України прийняла Декларацію прав національних меншин. В роки незалежності національній політиці приділялась велика увага. Був створений Комітет у справах національностей при уряді. В червні 1992 року прийнятий  Закон “Про національні меншини в Україні”. В місцях компактного проживання національних меншин відкрито 210 шкіл для навчання рідною мовою. Також права нацменшин гарантує стаття 11 Конституції України. Але в Україні є проблема співвідношення 3 мегагруп: україномовних українців, російськомовних українців (які залежно від ситуації переходять на ту чи іншу мову) і російськомовних росіян, які є в меншості і в більшості випадків не переходять на українську мову. Тобто ситуація в Україні, так звана гойдалка, залежить від того, скільки російськомовних українців перейдуть на ту чи іншу сторону. Від цього залежить домінування проросійського чи про українського вектора внутрішньої і зовнішньої політики.

В контексті міжнаціональної політики слід згадати репатріацію (повернення ) кримських татар на Кримський півострів, що також викликало певні складнощі за останні 20 років. Є проблеми й з іншими народами, які нині проживають в Україні. Це роми, корейці, араби, в’єтнамці. Значна частина з них розглядає територію України, як транзитну зону на шляху до Євросоюзу в умовах існування відкритого кордону з Росією, звідки і йде основний потік мігрантів зі сходу. Це становить велику небезпеку для національної безпеки нашої країни.

 

1. Історія України  (підручник) 11 кл., Пометун О.І., Гупан М.Н., К., Освіта, 2011, с.257-287.
2. Новітня історія України (підручник) 11 кл., Турченко Ф.Г., К., Генеза, 2007, с.329-337.
3.  Історія України (підручник для ВНЗ), колектив авторів, кер. Зайцев Ю.Д.,