Історія України

Предмет:

Історія

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

157

Мова:

Українська

Оцінка:

економічний простір з Росією що вело до втрати незалежності і т. п. В багатоденних мітингах на площах Києва і інших міст прийняло участь мільйони українців. Кольором опозиції був помаранчевий, тому революція дістала назву “Помаранчева”. Сили, які протистояли “помаранчевим” і підтримували В.Януковича і його прогаму зближення з Росією, мали синій колір і представляли в основному російськомовні Схід і Південь України. С.Кульчицький в підручнику “Новітня історія України (2001 – 2006 рр.)11кл., Генеза, 2006 рік пише: “Напередодні виборів у телезверненні 20 листопада діючий президент Л.Кучма визнав, що виборча компанія була брудною. Разом з тим він запевнив, що влада все зробить для того, аби другий тур виборів пройшов спокійно, не переростаючи в революцію. Отже, слово “революція" уперше прозвучало з вуст президента. У понеділок і вівторок, коли в Україні починалась справжня революція, Л.Кучма мовчав, і це мовчання звучало голосніше будь-якого набату.” В 2005 році на відзнаку цих подій Президент В.Ющенко ввів свято Дня Свободи 22 листопада на відзнаку подій початку Помаранчевої революції. Президент В.Янукович, своїм указом від 30 грудня 2011року відмінив цей день, як свято і переніс на День Соборності України.

26 грудня 2004 року – січень 2010 року- Президент України В.Ющенко, уродженець села Хорунжівка, Сумської області. Він відмовився в зовнішній політиці від багатовекторності і взяв кус на євро інтеграцію. При ньому Україна була визнана країною з ринковою економікою. Відбувся вступ до СОТ, розпочались переговори про асоційоване членство з Євросоюзом, Україна отримала право проводити Євро-2012, збільшились іноземні інвестиції в українську економіку, Україна зробила заявку на вступ до НАТО, в Україні була запроваджена свобода слова і т.п. Але внутрішні політичні чвари, несприйняття лівими партіями та Партією регіонів політики Президента, послаблення змінами до Конституції в грудні 2004 року повноважень Президента, послабило можливість В.Ющенка реалізувати свою програму. Значний вплив на негативний результат дій В.Ющенка було і те, що станом на 2004 рік україномовних українців було в Україні лише 49,4%, інші були або росіяни або русифіковані українці, що перебували під впливом Росії. Підручник для 11 класу «История России» автора Н.В.Загладіна та інших чітко говорить: «Не был использован шанс принятия двойного гражданства для русскоязычного населения в рамках СНГ (около 25 млн, человек), что обеспечило бы России возможность защиты его интересов.» Січень 2010 року – Президентом країни стає В.Янукович уродженець м. Єнакієве.. При допомозі Конституційного Суду України він повертає сильні повноваження Президента, ті, які забрала в тому числі його Партія регіонів в В.Ющенка в 2004 році в тодішній Верховній Раді.

5. На 1996 рік в Україні нараховувалось 40 політичних партій з кількістю членів 400 тисяч чоловік. Вони сформувались у чотири блоки: центристський, правий націоналістичний, лівий націоналістичний, проросійський. Перші три блоки в різній мірі ратували за незалежність України. Четвертий стояв на позиціях сепаратизму і анти державності. Популярність партій серед населення в цілому була невеликою. В цей час здійснюються спроби сформувати “партію влади”. На таку роль претендували в різний час СДПУ(о), НРУ, НДП та інші. В кінці 90-тих років Україна переходить до нестабільної багатопартійності. Ця ситуація зберігається і сьогодні. У політичному спектрі України представлені: ліберали, радикали, консерватори, реформатори і помірковані. Виникли як ліворадикальні проросійські організації, такі як Союз євразійської молоді, “Прорив”, ЗУБР, “Руській блок”, що відкрито виступили проти української державності, так і проукраїнські: обєднання “Свобода” (лідер О.Тягнибок. Це обєднання здобуло більшість на виборах в місцеві Ради в трьох західноукраїнських областях в 2010 році), “Патріот України”, “Тризуб” та інші, які виступають за захист незалежності України. Також чітко прослідковується поділ на україномовні і російськомовні регіони України, що несе постійну небезпеку міжетнічних конфліктів на зразок югославських, російських та інших. Зростає зовнішня небезпека для стабільності в Україні. Вибори чи проросійського, чи проєвропейського Президента ускладнюють ситуацію в країні. Як показав досвід останніх років, в Україні дуже активно діє розвідка Російської Федерації, яка в 2008 році, через свою агентуру, практично зірвала вступ України до НАТО і подальше просування в напрямку євро інтеграції. Цьому підтвердження є слова екс-голови СБУ України О.Скіпальського в газеті “Вечірня Полтава” від 7 грудня 2011 року:”Як можна розцінювати партнерством реальні виклики з боку РФ – Тузлу, перекриття газового крана? Це були реальні виклики з боку Росії. А ряд офіцерів російської спецслужби у свій час були нагороджені російським керівництвом за те, що вони зробили все для того, щоб Україна не вступила до НАТО. Тому як усі ці дії російських спецслужб можна назвати стосовно України? Це точно не партнерські, не братські відносини... Єдина держава, яка веде у відношенні до України не тільки розвідувальну, але й підривну діяльність – це Росія”.

Література до теми

Історія України (підручник) 11 кл., Пометун О.І., Гупан Н.М., К., Освіта, 2011, с.242-256.
Новітня історія України (підручник) 11 кл., Турченко Ф.Г., К., Генеза, 2007, с.277-303.
Новітня історія України (2001-2006 рр.) (додаток до підручника) 11 кл., Кульчицький С.В., К., Генеза, 2006.
Історія України (підручник для ВНЗ), колектив авторів, кер. Зайцев Ю.Д., Світ, 2003.
Історія України. Бойко О.Д., К., 2004.

Тема 33: Економічний розвиток України в 90-ті роки та на початку ХХІ століття. Етносоціальні процеси та рівень життя населення.