Історія України

Отже, в порівнянні з 1989 роком  у 1993 році життя людей в Україні погіршилось в 17 разів.

 

5. Погіршення життя людей привело до масової еміграції. Головний потік заробітчан направлявся до Бельгії, Італії, Іспанії, Німеччини, Польщі, Португалії, Чехії та інших країн. Більшість українців їхали, щоб заробити гроші. Частина українців направлялись до Росії на будівництво і в сферу нафтогазвидобування. Багато українців також їхали на постійне проживання. На початку 90-тих років зросла еміграція до Ізраїлю. Частина з них з ізраїльськими візами відправлялися до США, Канади та інших країн, де були родичі, що потрапили туди під час попередніх еміграцій.. Стало популярним, з метою еміграції створити подружні пари. Як правило це були дівчата і молоді жінки.

 

6. У 1994 році президент Л.Кучма оголосив нову соціально-економічну стратегію, яка передбачала прискорення ринкової трансформації. Головна увага була приділена недержавному сектору економіки, який перебував в руках нових власників, в тому числі представників сімї Л.Кучми. Цей сектор в 1998 році виробляв 65,9% промислової продукції. Частка державної власності скоротилася з 96 до 62%. Прискорилась приватизація і на селі. Сертифікати права на земельний пай за 1994-2002 роки отримали 7 млн. чоловік. Були зроблені спроби перетворити колгоспи в кооперативи. На 1996 рік було роздержавлено 30% радгоспів і перетворено в КСП. Було створено 34,1 тисяча фермерських господарств, кожне четверте з яких згодом збанкрутувало. Внаслідок прискорення реформ зростання цін зменшилось, що дало змогу у вересні 1996 року провести грошову реформу і ввести нову грошову одиницю гривню.

Дякуючи реформам поліпшився інвестиційний клімат в Україні  у вигляді податкових пільг та страхових гарантій для іноземних інвесторів. Дякуючи цьому з 1995 по 2004 рік присутність іноземного капіталу зросла в 14 разів. Але інвесторів відлякували нестабільність в Україні, криміналізація та тінізація економіки. Щоб поправити цю ситуацію  влада почала знижувати податковий тиск на підприємців і фізичних осіб. Це трохи поліпшило життя людей і економіки, загальмувало темпи падіння ВВП. Зарплата в людей почала потроху підніматись а темпи інфляції падати. Середньомісячна зарплата в 1997-1999 році становила 50 доларів. Але збільшилась кількість безробітних до 1,5 млн. чоловік. За межею бідності було більше половини населення України. За даними ООН за всіма показниками індексу людського розвитку опустилась з 1994 по 1999 рік з 54 на 102 місце у світі.

 

7. На початок ХХІ століття економіка України стала розвиватися більш високими темпами. На 2003 рік обсяг виробленої промислової продукції зріс до 60%. Україна стала приймати участь в міжнародній програмі “Морський старт”, відновивши космічну галузь виробництва. Спільно з  Росією почалось виробництво літаків АН-70 та “Мрія”. В сільському господарстві також продовжувались зміни. Зокрема, в 2002 році був прийнятий Земельний кодекс, який орієнтував село на ринкові стосунки. Обсяг продукції АПК в 2004 році зріс на 15%. В 2002 році зарплата по Україні вперше перевищила прожитковий мінімум і становила 377 гривень при мінімумі 365 гривень.

Але мали місце негаразди. Зберігались деформації в економіці (перевага важкої промисловості), фізичне і моральне старіння основних виробничих фондів, проблеми з приватизацією обленерго (рейдерські захоплення і пере захоплення), незмінна енергетична залежність від Росії, для подолання якої влада нічого не робила, “тонізація економіки, низький рівень життя людей, втому числі і через затримки виплат зарплат.

 

8. Проблема виживання примусила людей включитись в ринкову економіку. Але успіх мав той, хто накопив стартовий капітал. Відбувся розкол суспільства на дві нерівні групи – на зайнятих у привілейованому секторі економіки (сировина, нафта і т.п. ) і тих, хто працює в секторі економіки, що регресує, або в бюджетній сфері. В результаті, у більшості людей склалося негативне відношення до людей бізнесу. Це також передалось від старої комуністичної системи, яка засуджувала капіталістичні відносини. І все жє ринковий тип поведінки формується в суспільстві і залежить від успіху реальних реформ.

 

9. Інтеграція потрібна Україні, щоб подолати штучну відокремленість країни від світу. Країна зацікавлена в імпорті і в експорті. Пріоритетні напрямки експорту: пошук ринків збуту літаків, верстатів, виробів порошкової металургії і т.п.; перетворення аграрного виробництва в прибуткову галузь; розвиток торгівлі патентами, ліцензіями і т. п.; виробництво і пошук ринків збуту для кольорової металургії, урану і т.п. Пріоритетні напрямки імпорту: імпорт ліків, медичного обладнання; імпорт продовольства, новітніх технологій для харчової промисловості.

Досить привабливим для України є