Історична проза Юрія Мушкетика

Запорізький державний університет

 

ГОРБАЧ НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА

 

УДК: 883М-3. 06

 

 

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 10. 01. 01. – УКРАЇНСЬКА Список використаних джерел

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

Запоріжжя – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі української літератури Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Шевченко Віталій Федорович, завідувач кафедри української літератури Запорізького державного університету.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор, академік АН ВШ України Гуменний Микола Хомич, завідувач кафедри української та зарубіжної літератур Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського кандидат філологічних наук Ромащенко Людмила Іванівна, доцент кафедри української літератури та компаративістики Черкаського державного університету ім. Богдана Хмельницького.

Провідна установа: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, кафедра історії української літератури та шевченкознавства, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться “ 22 ” лютого 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17. 051. 02 при Запорізькому державному університеті (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корпус 2, філологічний факультет, аудиторія 230).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Запорізького державного університету (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корпус 2).

 

 

Актуальність дослідження. У складному процесі самооновлення сучасної прози на зміну класичним приходять модерністичні та постмодерністичні форми, творяться нові жанрові контамінації, звучать думки про руйнування усталених понять історичності, історичного розвитку, про кризу історичного мислення. Це викликає незаслужені закиди на адресу письменників, чиї історичні твори за низкою ознак – особливістю сюжету, персонажів, засобів і прийомів характеротворення, інтелектуального наповнення – відповідають традиційним вимогам мистецтва прози.

Якщо історія несе знання про рівень соціального, матеріального і духовного життя народів, про фактичний історичний процес, то художня історична проза, не нехтуючи фактами цього процесу, підходить до розуміння конкретних подій з точки зору їх значущості для формування духовного багатства особистості, людської краси і досконалості.

Проблема людини та історії, складні взаємини індивідуума та суспільства, пошук людиною свого місця в світі є однією з важливих проблем сучасності і, закономірно, центральною у багатьох творах літератури ХХ століття, зокрема історичної прози. Якщо перед історичною наукою постала необхідність нової інтерпретації історичних подій і постатей, їх драматичних протиріч, то твори на історичну тему мають своє специфічне завдання – формувати національну свідомість, примножувати і розкривати історичний духовний досвід людства, передавати моральні уроки майбутнім поколінням.

Сьогодні історична проза залишається пріоритетною як з точки зору суто кількісних критеріїв, так і з огляду на якість осмислення минулого засобами слова, яке вносить у ці твори актуальний зміст, функціонально перетворюючи їх в акт сучасності, наголошуючи на історичному досвіді, здобутих і втрачених моральних цінностях.

Звертання до подій минулого сприяє розумінню історії як діалектичного процесу, усвідомленню залежності долі людини від суспільних обставин, формуванню історичного мислення, яке і робить можливим розуміння особистістю своєї ролі в суспільстві, шляхів самореалізації та самовираження.

Доробок історичної прози Юрія Мушкетика цікавий не лише в плані інтерпретації фактичної історії, але і як форма реалізації узагальнених моделей людської поведінки, універсального аспекту подій.

Актуальність дослідження визначено місцем історичної прози Ю. Мушкетика в українській літературі другої половини ХХ століття, зумовлено не лише потребою її осмислення відповідно до сучасних літературознавчих вимог, пошуків нових підходів до її вивчення, потребою узагальнення наявних спостережень над творчістю прозаїка, а й необхідністю введення індивідуального художнього досягнення Ю. Мушкетика в контекст літературознавчих уявлень про сучасне українське письменство.

Загальний ракурс розгляду проблеми знаходиться в руслі сучасного літературознавства, в якому аналіз конкретних творів поєднується з постановкою загальнотеоретичних, суспільних і філософських проблем.

Дисертація має зв’язок з науковими програмами і планами Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України і виконана в руслі наукового напрямку “Література й історія”, в якому працює кафедра української літератури Запорізького державного університету. Тему дослідження затверджено на засіданні бюро науково-координаційної ради з проблеми “Класична спадщина та сучасна художня література” при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України 20 травня 1999 року.

Мета роботи полягає у створенні концепції аналізу історичної прози Ю. Мушкетика під кутом бачення її жанрової своєрідності та художньої вартості, у системному дослідженні структурних особливостей творів, їх образної організації, стильової специфіки, внутріжанрових змін, у типологічному зіставленні їх проблематики і поетики. Поставлена мета вимагає виконання конкретних дослідницьких завдань:

- окреслити теоретичні напрямки визначення жанрової природи історичного роману та повісті шляхом виявлення тих категорій і структур, які набувають принципового значення в історичній прозі другої половини ХХ ст;

- осмислити жанрову своєрідність і структуру історичної прози Ю. Мушкетика, зробити її цілісний аналіз, виявити і обґрунтувати її внутріжанрові зміни;

- з’ясувати роль історичного фактажу, документальних джерел як першооснови окремих текстів, визначити їх ідейно-естетичну роль у художньому відтворенні подій та характерів;

- дослідити “переломлення”, трансформацію історичної правди в художню;

- розкрити теоретичні та творчі аспекти “двох правд” – співвіднесеність історичної істини і художнього домислу та вимислу;