Концепт віртуальна реальність у творах В. Гібсона “Мона Ліза Овердрайв” і “Нейромантик”

Віртуальна реальність часто виступає під різними іменами, такими як “Кіберпростір”, “Мережа” або “Матриця”. Важливо відзначити, що раннє опису глобальних комунікаційних мереж з'явилися раніше поширення Всесвітньої павутини, тоді коли фантасти, такі як Артур Кларк, передбачили їх появу [27, c. 467].

За думкою частин критиків В. Гібсон, як автор, перемудрив, перестарався. Цікава історія перетворилася на важко засвоюваний колаж, який дуже заважкій для звичайного читача. Сюжетні лінії розпливаються, за подіями втрачається логіка того, що відбувається. Сама ідея роману чудова, але виконання бажає буті кращим [25, c. 356].

Загальний настрій роману “Мони-Лізи Овердрайв” – смуток і меланхолія. Сюжет – класичний кіберпанківський. Стиль – стовідсотково “гібсонівський” із усіма цими “алюмінієвими прямокутниками-трупами пивних пляшок” і “зачісками-пам’ятками статичній електриці”.

Світ, описаний Гібсоном в романі в чомусь архаїчний, а в чомусь і раніше футуристичний. Соціально-політичні реалії відповідають реаліям 80-х років 20 ст. і початку 22-го. Психологія героїв відповідає психології сучасних людей – людей, які пережили тотальний жах холодної війни. Посттравматичний синдром в глобальному масштабі. Результат незвичайний. Ненароком, як це і буває в мистецтві, Гібсону вдалося створити світ міфологічного часу. Відмінний роман, відмінні образи, чудовий стиль (дякуючи перекладачам), незвичайна атмосфера. Коктейль людських бажань, мрій, прагнень, приправлений корпоративними інтересами, легким містицизмом, бойовими сценами, інтригами сильних світу цього і вже знайомими героями. В. Гібсон довів, що він не автор одного роману, а дійсно ікона кіберпанку. Людина, яким кіберпанк почався, і яким закінчився... “Мона-Ліза Овердрайв” просто чудовий роман. Автор майже не обтяжує себе поясненнями, як працює його чудо-техніка, яким чином “перекидаються” у віртуальну реальність. Це мається на увазі, як само собою зрозуміле.

В. Гібсону вдалося зловити хвилю і, відчувши тенденції технічного розвитку людства років на сто вперед, намалювати цілісну картину майбутнього, начисто позбавлену усілякого глянцю. В результаті вийшов похмурий, до коліків реальний світ інформаційного простору, де високі технології майже з лихами, хворобами, соціальною незахищеністю, злочинністю і занепадом, де людська свідомість може бути обрахована цифрами, а планетою правлять корпорації.

 

 

 

Вивчено життєвий шлях та творчість В. Гібсона. Письменник народився в місті Конвей, штат Південна Кароліна. Після смерті матері, коли йому було 18 років, школу Гібсон кинув і поїхав до подорожі по Каліфорнії і Європі. У 1967 році він переїжджає до канадського міста Торонто – за його словами, він виїхав із США, щоб уникнути призову на в’єтнамську війну. У 1972 році він одружився і влаштувався у Ванкувері (тихоокеанське узбережжя Канади), де і почав писати фантастику. Зрозумівши, що простіше розраховувати на стипендію, ніж працювати, вступає до університету Британської Колумбії, і в 1977 році отримує ступінь бакалавра, спеціалізуючись на англійській літературі. Ранні твори Гібсона в основному являють собою футуристичні розповіді, розповідають про проникнення кібернетики в життя людей і про вплив кіберпростору (реальності, створеної комп’ютером) на людство. У 1984 році Гібсон видав роман “Нейромантик” за який отримав світове визнання. В. Гібсон вважається одним з кращих стилістів сучасної американської літератури. Лауреат премій “Х’юго”, “Небюла” і нагороди імені Філіпа К. Діка-1985.

Віртуальна реальність стала феноменом сучасного розвитку суспільства, саме останні десятиліття людської діяльності породили і дали широку популярність поняттю віртуальної реальності.

Особливістю становлення феномену віртуальної реальності є те, що вона обумовлюється розвитком комп’ютерних технологій і суспільний інтерес до неї зростає в кінці ХХ ст., коли вона починає усвідомлюватись як середовище спілкування і соціалізації, що впливає на горизонт нашого повсякденного досвіду і відповідну поведінку в реальному світі. Вона розглядається не тільки як фактор масштабних змін, але й як вираження сучасних культурних тенденцій.

Дослідження віртуальної реальності у творах В. Гібсона показало, що Гібсон, не маючи на той момент практично ніякого досвіду роботи з комп’ютером, висунув і розробив ідею віртуальної реальності, що була технічно реалізована через кілька років – причому пріоритет ідеї Гібсона визнавався всіма розробниками.

Поняття Кіберпростору у романі “Нейромантик” є ілюзію, що всюди проникає і змінює ставлення людини до реальності.

Дослідження опису віртуальної реальності (Гіперпростору) в романах В. Гібсона “Нейромант” і “Мона-Ліза Овердрайв”, яке підтвердило думку інших дослідників про те, що ці романи є справжніми романами кіберпанку:

• практично всі дії роману відбуваються у кіберпросторі (віртуальній реальності) ;
• при гострому сюжеті роман насичений описами гаджетів;
• збулось передбачення В. Гібсона – Японія стала центром пост-індустріального суспільства;
• рушійною силою глобалізації є діяльність транснаціональних корпорацій;
• світ майбутнього в описах Гібсона – не приємне місце, де життя суспільства в ньому повністю підпорядковане інтересам ворогуючих корпорацій.

Проза Гібсона має яскраво виражений соціально-психологічний і соціально-філософський характер.