Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Культурно-онтологічні аспекти історії західноєвропейської метафізики

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 
На правах рукопису
 
ПРОНЯКІН Володимир Іванович
 
УДК 11 + 13 + 1 (091)
 
КУЛЬТУРНО-ОНТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІСТОРІЇ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ МЕТАФІЗИКИ
 
Спеціальність 09. 00. 05 – історія філософії
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук
 
Дніпропетровськ – 1998
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі філософії Дніпропетровського державного університету.
Науковий консультант – ГНАТЕНКО Петро Іванович член-кореспондент АПН України, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Дніпропетровського державного університету.
Офіційні опоненти – БИЧКО Ігор Валентинович доктор філософських наук, професор кафедри історії філософії Київського національного університету ім. Тараса Шевченка - ТАБАЧКОВСЬКИЙ Віталій Георгійович доктор філософських наук, професор, завідувач відділу філософської антропології Інституту філософії НАН України - ШЕВЧЕНКО Володимир Ісакович доктор філософських наук, професор завідувач кафедри філософії Чернігівського державного педагогічного університету їм. Т. Г. Шевченка
Провідна установа – Національний університет «Києво-Могилянська Академія» (м. Киів).
Захист відбудеться « 08 « лютого 1999 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 03. 01. 17 при Дніпропетровському державному університеті за адресою: 320025, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, ауд. 307. 
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Дніпропетровського державного університету Автореферат розісланий « 11 « грудня 1998 р.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми дослідження.
У складі філософського знання метафізика посідає виключне місце. Разом із логікою, діалектикою, гносеологією, етикою і т. д. вона складає найважливіший системно-структурний елемент філософії. Цим, однак, її значення не вичерпується. Метафізика є вихідною, первинною основою усякого філософського світовідношення; в її межах встановлюється спрямованість предметних орієнтацій мислення, формулюються провідні світоглядні та методологічні принципи, відпрацьовуються фундаментальні засоби продукування та організаціі знання. Починаючи з античніх часів вона виконує роль аутентичного представника філософії у реаліях духовної культури; адже філософська думка спрямована на рішення вічних, неусуваних проблем, що їх витоки сходять до позачуттєвих, таємних, глибинних підвалин буття.
Таке становище метафізики закріплене інституціонально: в ряді західних країн вона зарахована до дисциплінарного переліку філософських спеціальностей, відображена у рубриках провідних часописів, входить як самостійний тематичний розділ до програм значніших міжнародних конгресів з філософії.
Метафізична тематика складає важливу компоненту вітчизняної філософії; вона міститься у вчених працях викладачів Києво-Могилянської академії; метафізиком за типом та стилем філософування був видатний український мислитель Г.С. Сковорода; метафізика утворює ідейно-теоретичну основу творчості П.Д. Юркевича, філософа глибоко національного і разом з тим – такого, що уособлює у вітчизняній спадщині класичну європейську школу.
Вчення Юркевича знайшло відгук вдячності у творах російських філософів В.С. Соловьйова і Г.Г. Шпета; у ХХ столітті російська релігійна філософія, що успадкувала духовний доробок східного християнства, збагатіла світ плеядою блискучих мислителів-метафізиків: М.О. Бердяєва, С.М. Булгакова, В.В. Зеньковського, І.О. Ілліна, Л.П. Карсавіна, М.О. Лосського, П.О. Флоренського, С.Л. Франка, Л.І. Шестова... Більшість із цих, визнаних в усьому світі, філософів, жили, як звісно, у еміграції. Що стосується «метрополії», то тут справи склалися інакше. За політико-ідеологічними причинами метафізика у Радянському Союзі була «виключена» із розряду філософських дисциплін; відповідно із концептуальними установками марксизму змінилася і трактовка її світоглядних та методологічних функцій; зрештою поняття «метафізика» набуло негативного значення, вважалося синонімом ненауковості та реакційності.
Зараз, коли для мислення не існує політичних та ідеологічних обмежень, коли формується нове поліморфне соціокультурне середовище, виникає потреба відновлення втраченої традиції. Така потреба промовлює про себе тим більш голосніше, чим в більшій мірі Україна прагне стати повноцінною європейською державою; соціокультурні посування постмодернізму рано чи пізно увійдуть у склад ідейно-мотиваційних та змістовних структур суспільної (у тому числі і філософської) свідомості. Репрезентуючи інтегративну, спадкоємну сторону культури, метафізика стане, очевидно, виконувати роль інтелектуальної альтернативи, чи, як сказав би К.Г. Юнг, роль «компенсуючої протилежності», по відношенню до деструктивних імпульсів релятивізму, декадансу та скепсису – тенденцій та явищ, які інтенсивно проступають у ході всякої, у тому числі і сучасної, соціокультурної модернізації. Актуальність обраної теми дисертаційного дослідження визначаеться, таким чином, нагальною потребою відновлення вітчизняної філософськоі думки, повернення її до початкових, першоприродних, тобто метафізичних, витоків. Предметна конкретизація теми – «історія західноєвропейської метафізики» – обумовлена характером самого предмету, адже раціональна (чи «наукова») метафізика – культурно-онтологічний феномен європейського мислення.
Існує, однак, не менш дійова обставина, яка так чи інакше пов'язана із актуальністю замовленої теми. Важливою культурно-онтологічною властивістю метафізики (та її історії) є те, що, як і філософія в цілому, вона втілюється не тільки у текстуальних, але й у соціокультурогенних артефактах; як і філософія в цілому, засобами освіти, виховання, здійснення інтеркультурної комунікації, вона імплантується (у якості константних світоглядних детермінант) у самосвідомість епохи. Метафізичні включення розкривають себе у ціннісних (релігійних і моральних) нормативах, естетичних уподобаннях, правових та політичних ідеях, завдяки чому стає можливою інституціоналізація метафізичних корелятів у реаліях не тільки духовних, але й «соціально-речовинних»; так, політико-правові інституції демократії, плюралізму, консенсусу, що ствердилися у післявоєнній Європі, надійно корелюються із метафізичними установками толерантності, доповнювальності, діалогічності. Неважко бачити, яку високу ступінь актуальності має ця особливість історії метафізики у сучасних, посттоталітарних умовах розвитку України.
Ступінь наукової опрацьованості
Фото Капча