Культурно-онтологічні аспекти історії західноєвропейської метафізики

Дисертант висловлює думку, що історична доля метафізики найясніше промовлює про себе у програмних творах європейських мислителів; саме у цих творах відслідковуються спадкоємні лінії філософськоі еволюції, вони знаменують собою стани ідейних трансформацій та фазових (парадигмальних) ступенів мислення. Тому у дисертації проводиться спеціальний аналіз трьох репрезентативних – з точки зору самовизначення європейської метафізики у самосвідомості сучасної культури – праць: «Логіко-філософського трактату» Л. Вітгенштейна, «Картезіанських Медитацій» Е. Гуссерля та твору М. Гайдеггера «Кант і проблема метафізики». Проведений аналіз дозволяє дисертанту сформулювати положення про те, що сучасна західна рефлексивна філософія, як завжди, просувається у межах категоріального каркасу, який визначений традицею: очевидно, існують якісь культурно-онтологічні знакові константи, що обмежують, цензурують суб'єктивні інтелектуальні зрушення, заступаючи тим самим дорогу можливому рефлексивному «свавіллю». Що це за константи? Дисертант посилається на думку М. Гайдеггера, згідно якій європейська метафізика вкорінена у константах буття і сущого (на них спирається онтологічна сторона метафізики) та константа обгрунтування (чи основи), до якої спрямована гносеологічна інтенція метафізичної свідомості.

Необхідно також зазначити, що у ході історичного самовизначення метафізики, у програмах її обгрунтування втілюється не тільки проективна кореляція «історичного і сутнісного» (М. Гайдеггер), але й можливість методологічного (у процедурі дискурсу) зняття (доповнювальності, взаємної компенсації) гетерогенності буттєвого і аксіологічного – адже культурна онтологія у кінцевому рахунку є похідна від трансцендентальної антропології. Послідовність просування сучасної метафізичної думки розташована у таких вузлових організаційно-пізнавальних інстанціях: рефлексія трансцендентальної антропології – «фундаментальна онтологія» – обгрунтована («завершена») метафізика. Саме тут найчіткіше відслідковується непозбутня рефлексивно-проективна спрямованість метафізики як креативного типу світовідношеня, тут стає можливим розгортання зв'язку історичного, сутнісного та антропологічного; у проектах метафізичної свідомості шлях розуму відкривається у перспективу видової мети людини.

Наприкінці глави розглядається специфічний засіб самовизначення філософського знання як знання світоглядно-цілісного, що тяжіє до відбудування універсальних проективно-творчих інтелектуальних програм, який здійснили українські філософи у 60-80 роки нашого століття. Незважаючи на несприятливі ідеологічні та соціальні обставини, вони отримали цінні теоретичні результати, що їх, як вважає дисертант, можна зарахувати у позитивний доробок у загальноєвропейську думку. У світлі діяльно-практичного розуміння філософського світогляду, який сповідали тоді украінські гуманітарії, були розкриті не тільки предметно-змістовні, але й предметно-процесуальні параметри буття (культури) і людського знання як необхідної компоненти цього буття.

У заключній частині дисертації підсумковуються найважливіші результати проведеного дисертаційного дослідження та визначаються деякі перспективні напрями розробки історії західної та вітчизняної філософії у її культурно-онтологічному вимірі.

 

 

Монографія:

1. Предмет и познавательные средства метафизики. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1997. – 176 с.

Статті та тези доповідей і виступів, опублікованих у журналах та наукових збірниках:

1. М. Бахтин и А. Тарковский: начала новой рациональности // Тезисы докладов участников ІІ Саранских Бахтинских чтений «М. М. Бахтин и методология современного гуманитарного знания». Саранск: Изд-во Мордовского ун-та, 1991. – С. 113-115.

2. Культурно-исторические основания плюралистических и интегративных тенденций в западной философии ХХ века // Тезисы Всесоюзн. науч-теорет. конф. «Человек. Мировоззрение. НТП». Киев – Краматорск: Ин-т филос. АН УССР, Краматорский индустр. ин-т. 1991. – С. 56-58.

3. Социальный детерминизм и культура / Мировоззренческо-аксиологический аспект // Тезисы ХІУ Всесоюзн. теорет. семин. «Мировоззрение и научное познание». Киев – Переяслав-Хмельницкий: Ин-т филос. АН УССР, Переяслав-Хмельницкий филиал Киевского педагогич. ин-та, 1991. – С. 62-64.

4. Философия в культурно-исторической парадигме постмодернизма // Тезисы докл. и выст. на межрегион. научн. -теорет. конф. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1991. – С. 115-117.

5. Цивилизация и культура в западноевропейской философии ХХ в. // Тези доп. наук. -практ. конф. «Філософія. Культура. Цивілізація». Львів: Вид-во ЛПІ, 1991. Ч. 1. – С. 116-117.

6. Национальная психология в ранний посттоталитарный период: к динамике мотивационных инверсий этносоциального Сверх-Я // Тезисы научн. конф. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1992. – С. 18-21.

7. Историзм, рациональность и их антиподы в метафизике ХХ века // Философия как феномен культуры. Сб. научн. тр. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1993. – С. 82-92.

8. От рефлексии образа к онтологии смысла (Методологические аспекты философии культуры М. М. Бахтина) // Тезисы докл. и выст. на межрегион. научн. -теорет. конф. «Философия и культура в современном мире». Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1993. – С. 8-10.

9. Эстетика Аристотеля как творческий коррелят биофилии // Тезисы выст. участн. Междунар. конф. по пробл. древнегреч. филос. «УІ Аристотелевские чтения». Мариуполь: Филос. об-во Украины, Мариупольский металлург. ин-т, 1993. – С. 104-106.

10. Метафизика в постмодернистской парадигме самосознания культуры // Тезисы УП ежегодн. совещ. каф. филос. РАН. М. : Изд-во РАН, 1993. (У співавторстві – Евтушенко Р. А.). – С. 92-94.

11. Архетипи і символи групової психологічної мотивації // Материалы межрегион. научн. -теорет. конф. «Национальная психология и духовные ценности народа». Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1994. – С. 28-30.

12. Естествознание и философия: генезис идейных альтернатив. Объективизм и антропологизм в культурно-исторической рефлексии опыта // Вестник Днепропетровского ун-та / История и философия науки и техники. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1994. Вып. 1. – С. 16-24.

13. Націоналізм, інтернаціоналізм, космополітизм як типи соціокультурної детермінації // Монастирський острів. – 1994. – № 3. – С. 45-65.

14. П.Д. Юркевич та Е. Гуссерль: два засоби обгрунтування метафізики // Спадщина Памфіла Юркевича: світовий і вітчизняний контекст. Збірник наукових статей. К. : КМ Academia, 1995. – С. 243-259.

15. Рефлексия и метод в эстетике М.М. Бахтина // Бахтинология: Исследования, переводы, публикации. К столетию рождения М.М. Бахтина (1895-1995). СПб: Алетейя, 1995. (У співавторстві – Евтушенко Р.А.). – С. 43-50.

16. Западная и отечественная метафизика: сходство и различия // Взаимообогащение культур и научные традиции. М: Форос. 1996. – С. 86-94.

17. Предмет метафизики в философских воззрениях Аристотеля и П.Д. Юркевича // Тези докл. і вист. на міжнар. конф. «УП Арістотелевські читання». Маріуполь: 1996. (У співавторстві – Евтушенко Р. А.). – С. 32-35.

18. Опыт и рефлексия в феноменологическом методе Э. Гуссерля // Вісник Дніпропетровського університету / Історія та філософія науки і техніки. Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. Вип. 2. – С. 12-20.

19. Про деякі особливості киівскої філософії 60-х – першої половини 80-х років ХХ століття // Київські обрії. Історико-філософські нариси. К. : Стилос, 1997. – С. 182-193.

20. Метафизические основания философии и самосознание современной культуры // Философия и культура. Сб. научн. тр. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1997. – С. 117-124.

21. История западноевропейской метафизики: инверсии когнитивных установок // Вестник Приазовского госуд. технич. ун-та. Мариуполь: Изд-во Приазовск. госуд. технич. ун-та, 1998. Вып. 5. (У співавторстві – Петрушин А.А.). – С. 99-105.

22. Европейская рациональность в постнеклассическую эпоху: между унитаризмом и редукционизмом // Философский век. Материалы междунар. конф. «Между физикой и метафизикой: Наука и философия». СПб: Центр истории идей РАН, 1998. – С. 311-314.

 

 

Пронякін В. І. Культурно-онтологічні аспекти історії західноєвропейської метафізики. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09. 00. 05 – історія філософії. Дніпропетровський державний університет, 1998. Захищається рукопис дисертації.

Досліджені культурно-антропологічні витоки і духовно-онтологічний зміст раціональної метафізики як специфічно європейського типу філософського мислення. Аргументується, що історичний шлях європейської метафізики здійснюється у русі від онтології природи через філософію об'єктивного духу до трансцендентальної антропології. Дисертант стверджує, що духовно-онтологічне явище раціональної метафізики є свідоцтвом культурно-антропологічної єдності європейського людства.

Ключові слова: метафізичне мислення, раціональність, рефлексія, апріорне знання, трансцендентальна антропологія, європейське людство.

 

 

Пронякин В.И. Культурно-онтологические аспекты истории западноевропейской метафизики. Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09. 00. 05 – история философии. Днепропетровский государственный университет, 1998. Защищается рукопись диссертации.

Исследованы культурно-антропологические истоки и духовно-онтологическое содержание рациональной метафизики как специфически европейского типа философского мышления. Аргументируется, что исторический путь европейской метафизики осуществляется в продвижении от онтологии природы через философию объективного духа к трансцендентальной антропологии. Диссертант утверждает, что духовно-онтологическое явление рациональной метафизики есть свидетельство культурно-антропологического единства европейского человечества.

Ключевые слова: метафизическое явление, рациональность, рефлексия, априорное знание, трансцендентальная антропология, европейское человечество.

 

 

Pronyakin V. I. Culture-ontological aspects of Western Europe metaphysics. – The thesis for the scientific degree of Doctor of Philosophy according to speciality 09. 00. 05 – history of philosophy. Dniepropetrovsk State University, Dniepropetrovsk, 1997. The manuscript of the thesis has been presented for the defence.

The culture-anthropological origins and sense of spiritual ontology in rational metaphysics as specific european type of philosophical thinking are investigated. The author argues that historical way of european metaphysics is a movement from natural ontology across philosophy of objective spirit to transcendental authropology. According to author, the rational metaphysics as a spiritual ontology phenomenon is manifestation of culture-anthropological unity of European humanity.

Key words: metaphysical thinking, rationality, reflection, apriori knowledge, transcendental anthropology, European humanity.