Ландшафтознавство

Являючи собою форму суб’єкт-об’єктних відносин, поняття значення та цінності ландшафту мають відмінності. В гуманістичній географії вважається, що значення ландшафту – загальне поняття, яке пов'язано із тим, яку користь для себе чи інших вбачає у ландшафті людина. Хоча значення й можна оцінити: велике, мале значення, не має значення тощо, однак головним у цьому понятті є його якісний аспект – що саме у ландшафті має значення для людини. Натомість у понятті цінності ландшафту знаходить вираз оцінювальна складова його значення, тобто суб’єкт (зокрема людина) оцінює наскільки певне значення ландшафту є важливим, потрібним, корисним для нього. Таким чином, ціннісний підхід до ландшафту полягає у визначенні тих значень, які він має для певного суб’єкту, й в оцінці суттєвості (цінності) цих значень для нього.

Для різних суб’єктів ландшафту його значення та цінності будуть різними. Отже, ціннісний підхід до ландшафту вимагає визначення суб’єкту, з точки зору якого ландшафт й може розглядатися як носій певних значень й як цінність. У загальному розумінні суб’єктом ландшафту є певне джерело активності в ньому або поза ним, яке своєю матеріальною чи духовною діяльністю освоює ландшафт. Суб’єктів ландшафт має багато (живі істоти, господарство, самий ландшафт – див. § 1. 1), але гуманістичний підхід до ландшафту ґрунтується на тому, що його суб’єктом є людина та їх спільноти (наприклад, родина, місцева громада, етнічна група тощо).

Людина як суб’єкт ландшафту є багатогранною, оскільки пов'язана з ним різними формами своєї діяльності – виробничими, невиробничими, духовними. Для кожної з цих форм людської діяльності один і той самий ландшафт матиме різні значення й становитиме неоднакову цінність. Так, для сільськогосподарських цілей найбільшу цінність становлять рівнинні ландшафти з розораними типовими багатогумусними чорноземами, а для рекреаційної діяльності такі ландшафти особливої цінності не мають. Ландшафти старовинних міст і містечок із багатьма пам'ятками культури наповнені багатьма символічними та іншими духовними значеннями й становлять культурну цінність, але для лісо- чи сільськогосподарської діяльності людини вони не мають значення й не становлять жодної цінності.

Таким чином, навіть і по відношенню до одного суб’єкту ландшафту – людини, його значення та цінності будуть різними, в залежності від того, в якій якості цей суб’єкт розглядається. На цій підставі можлива типологія значень ландшафту.

У ландшафтознавстві було запропоновано декілька варіантів типології значень ландшафту, які ґрунтуються на ролі ландшафту, яку він відіграє для різних форм людської діяльності (С. Келлерт, Е. Німанн, В. Преображенський та ін.). У такому розумінні значення ландшафту розглядається як його функція.

Наприклад, німецькі ландшафтознавці розрізняють три «головні групи» функцій ландшафту – економічні (продуційні), регулятивні та соціальні. Економічні (або продуційні) функції – це надання ландшафтом ресурсів, необхідних для людської діяльності. Регулятивні функції відносяться до здатності ландшафту та його складових нейтралізувати діяльність людини – очищувати атмосферне повітря від забруднень, відновлювати та регулювати чисельність популяцій, стримувати ерозію ґрунтів тощо. Соціальні функції ландшафту поділяються на три групи: психологічні (естетична та етична функція), інформаційні (значення ландшафту для наукових досліджень), антропоекологічну (значення для збереження та відновлення здоров’я) та комплексну функцію, що поєднує психологічну та антропоекологічну13.

В ландшафтній екології при типології значень ландшафту враховуються різні його суб’єкти. Такими в цій науці вважаються окрема людина (індивід), людські спільноти, живі організми та їх спільноти (популяції, угруповання тощо) та самий ландшафт як суб’єкт власних змін. Відповідно, розрізняють особистісні, соціальні, біоекологічні та ландшафтно-конфігураційні значення ландшафту (Гродзинський, 2006). Гуманістичними з цих значень є перші два їх типи.

З точки зору значень, які ландшафт має для людини, важливими є дві сутності людини: як особистості з притаманним лише їх рисами і як соціальної істоті – члена певної людської спільноти. Отже, виділяються особистісні та соціальні значення та цінності ландшафту. Особистісні значення є суто індивідуальними, а соціальні важливі не лише для окремого індивіду, а для певних соціальних груп. Таким чином, суб’єктом особистісних значень ландшафту є окремий індивід із своїми смаками, життєвим досвідом, ідеалами тощо, а суб’єктом соціальних значень – певна соціальна група із своїми нормами моралі, традиціями і символами.

Як соціальні, так і особистісні значення ландшафту можна поділити на діяльнісні та духовні. Діяльнісними є значення, які важливі для виробничої та невиробничої діяльності людини та людських спільнот у ландшафті. Духовні значення ландшафту стосуються нематеріального життя людини та спільнот, наповнення їх існування смислом. Отже виділяються чотири крупних класи гуманістичних значень ландшафту: особистісні утилітарні (діляьнісні), особистісні духовні, соціальні діяльнісні з їх поділом на виробничі та невиробничі та соціальні духовні (символічні). Типологія гуманістичних значень ландшафту, що ґрунтується на вказаних відношеннях, наведена в табл. 6. З її повнішим варіантом, який, крім гуманістичних, враховує також інші значення ландшафту, можна ознайомитись за роботами (Гродзинський, 2006, 2007).

Значення ландшафту та його цінності змінюються з часом, причому ця зміна залежить як від змін самого ландшафту, так і