Ландшафтознавство

Предмет:

Географія

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

381

Мова:

Українська

Оцінка:

спільноти, тому вони й носять назву ландшафтів Всесвітньої спадщини. Однак, менші культурні групи (наприклад, релігійні, етнічні, місцеві громади тощо) мають ландшафти, які становлять важливу цінність саме для них. Такі ландшафти не входять до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини, проте розглядаються як спадщина певної культурної групи (наприклад, іудо- християнської, мусульманської, європейської, слов'янської, української, польської та ін.). Тому у багатьох країнах розроблені і законодавчо затверджені свої критерії визначення ландшафту як об’єкта національної чи культурної спадщини. Наприклад, скандинавські країни розробили спільну систему критеріїв цінності ландшафтів й опублікували свій перелік ландшафтів, які є природно-культурною спадщиною для цього регіону. Чітка система оцінювання цінності ландшафтів у національному, регіональному та місцевому масштабах розроблена у Німеччині. При складанні ландшафтних планів (офіційного документу, який визначає територіальний розвиток певного регіону) обов’язково враховується цінність культурних ландшафтів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ГЛАВИ 5

Голд Дж. Психология и география: Основы поведенческой географии. – М. : Прогресс, 1990. – 304 с. (глава 8).
Гродзинський М. Д. Пізнання ландшафту: місце і простір – К. : ВПЦ «Київський університет», 2005 – Том 1. – 503 с. (глава 2. 5)
Культурный ландшафт как объект наследия / под ред. Ю. А. Веденина, М. Е. Кулешовой. – СПб: Дмитрий Буланин, 2004. – 620 с. (глава 1)
Преображенский В. С., Александрова Т. Д., Куприянова Т. П. Основы ландшафтного анализа. – М. : Наука, 1988. – 192 с. (глава 3. 3)

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. В чому полягає гуманістичний зміст ландшафтознавства?

2. Які є варіанти гуманістичного тлумачення ландшафту й в чому полягають відмінності між ними?

3. Якого прояву життя людської спільноти стосуються символічні значення ландшафту?

4. За яким принципом виконується типологія та класифікація значень ландшафту?

5. Що являє собою ландшафт як об’єкт культурної та природної спадщини?

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Поняття ландшафту в гуманістичній географії.

2. Духовні значення ландшафту

3. Виробничі соціальні функції ландшафту

4. Невиробничі соціальні функції ландшафту

5. Ландшафт як природна та духовна спадщина

ГЛАВА 6. СПРИЙНЯТТЯ ЛАНДШАФТУ

§ 6.1. Загальна схема сприйняття людиною ландшафту

Сприйняття людиною ландшафту є важливою проблемою сучасного ландшафтознавства. Це пов'язано з тим, що численними дослідженнями було з’ясовано, що від того, як людина сприймає ландшафт залежить не тільки її духовне життя й одержання естетичної насолоди, але й безпосередня виробнича діяльність людини у ньому. Впорядкування людиною ландшафту із такими його формами, як прокладання шляхів сполучень, організація природоохоронних територій, озеленення міст тощо визначається не тільки об’єктивними рисами ландшафту (його рельєфом, ґрунтами та ін.), а й тим, як людина сприймає ландшафт.

На тому, як людина сприймає ландшафт і як це сприйняття впливає на її культуру, історію, господарство, зосереджувалися ще давньогрецькі вчені (зокрема, Гіппократ). Висловлені ними думки були популярними в Європі пізнього середньовіччя й досліджувалися такими французькими філософами 16-18 ст., як Боден і Монтескьє. Згодом ці ідеї оформились у більш строгу доктрину, відому зараз як “енвайронменталізм”, а в географії як “географічний детермінізм”. Слід, однак, зауважити, що ці напрями намагалися довести визначальний вплив природних умов і ландшафту на поведінку людини, її культуру та господарство, а питання власне сприйняття людиною ландшафту мали у роботах Фрідріха Ратцеля, Елен Черчилл Семпл та інших “географів-детерміністів” другорядне значення.

На початку 20 ст. з'явилися перші дослідження, присвячені власне сприйняттю людиною ландшафту (В. Корніш, В. Семенов-Тян-Шанський, В. Хеллпах та ін.). Однак бурхливого розвитку вони набули, починаючи з 1960-их рр. У США цьому значною мірою сприяло проведення у 1965 р. “Конференції при Білому домі з краси природи” Прийняття на законодавчому рівні ряду актів щодо оцінки наслідків впливу людської діяльності на ландшафт, включаючи його естетичні якості, стимулювало активну розробку як теоретичних питань сприйняття людиною ландшафту, так і методів оцінки “краси», «привабливості» ландшафту, ландшафтних преференцій тощо.

Сприйняття ландшафту – складний процес, в якому сплетені об’єктивні характеристики ландшафту, людський досвід, психіка, індивідуальні риси людини та інші чинники. Тому з'ясування закономірностей сприйняття ландшафту вимагає побудови концептуальної схеми, яка пояснює цей складний феномен. Найбільш загальна така схема наведена на рис. 30.

Рисунок 30. Загальна схема сприйняття ландшафту за Д. Хайесом

Згідно з наведеної схеми, фізичні стимули від реального (фізичного) ландшафту через органи чуттів людини поступають у мозок. Там відбуваються складні когнітивні процеси обробки цієї сенсорної інформації й врешті у людини формується уявлення про ландшафт, яке часто називають його образом. Сукупність психічних процесів формування образу ландшафту, складають “операційний блок” сприйняття, в якому відбувається одержання сигналів від ландшафту та їх психічна обробка.

Функціонування цього блоку (тобто, характер психічних процесів обробки інформації про ландшафту) залежить від багатьох інформаційних чинників. Ними, наприклад, попередній досвід людини, культурні норми та правила, які суттєво визначають формування індивідом образу ландшафту та надання йому певних значень, генетична інформація, яка визначає тенденцію людини сприймати ландшафт певний чином, тощо. Перелічені та інші інформаційні чинники сприйняття ландшафту формують немов поле, яке наскрізь пронизує операційний блок сприйняття й є невіддільним від нього.

Отже, головними компонентами сприйняття людиною