Лекції з курсу "Міжнародна економіка"

4. Вихідний стан: за умов фіксованого валютного курсу виникає нерівновага платіжного балансу. Від’ємне сальдо балансу офіційних розрахунків означає перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією. Один із способів досягнення нульового сальдо платіжного балансу – девальвація національної валюти.

Припущення моделі: 1) попит і пропозиція валюти визначається величиною чистого експорту (міжкраїнові переливи капіталу врівноважують один одного і не впливають на сальдо платіжного балансу). Торгівля здійснюється 2-ма товарами (один експортується, інший імпортується). 2) Резиденти, приймаючи рішення, орієнтуються на ціни, виражені в національній валюті. Так, попит на імпорт з боку вітчизняних споживачів залежить від ціни імпортного товару, вираженій в національній валюті. Пропозиція вітчизняного товару, що експортується, залежить від ціни цього товару, вираженій в національній валюті. Зміни доходу та їх вплив на попит тут не враховуються. 3) Це короткострокова кейнсіанська модель, яка припускає «жорсткість» зарплат та цін, крива сукупної пропозиції – горизонтальна пряма.

Р – ціна вітчизняного товару, що експортується; P* – ціна імпортного товару, виражена в іноземній валюті; MD – крива попиту на імпорт; чим вище ціна імпортного товару, тим менше попит на імпорт; ЕР* – ціна імпортного товару, виражена в національній валюті (Е – курс іноземної валюти) ;

М = MD (ЕР*)

На мал. ціни виражені в іноземній валюті, крива попиту побудована для даного рівня валютного курсу Е.

Девальвація (зростання Е) зсуває MD вліво до M’D. Обсяг імпорту  з М до М’, оскільки вартість імпорту в національній валюті  з ЕР* до Е’Р*.  попит на іноземну валюту  з Р*М (площа АВСD) до девальвації до P*M’ (площа AEFD) після девальвації.

XD – крива попиту на експорт; чим вище ціна товару, що експортується, виражена в іноземній валюті, тим нижче зовнішній попит на нього.

X = XD (P/E)

Р/Е – ціна експортного товару, виражена в іноземній валюті (ціна товару, що експортується, в національній валюті поділена на валютний курс).

Девальвація (зростання Е)  ціна експортного товару в іноземній валюті  з Р/Е до Р/Е’  зростання попиту на експортні товари з боку іноземців  обсяг експорту  з Х до Х’. До девальвації пропозиція іноземної валюти (валютні надходження від експорту) – (Р/Е) Х (площа АВСD), після – (P/E’) X’ (площа AKEF).

Чиста пропозиція іноземної валюти в даній моделі: (Р/Е) Х – Р*М, що відповідає величині чистого експорту, вираженого в іноземній валюті.

Проблема: Однак, зросла чи зменшилася експортна виручка в результаті девальвації, а отже, зменшилася чи зросла чиста пропозиція іноземної валюти, важко сказати з певністю. З одного боку, ціна експортного товару ↓  обсяг експорту ↑. З іншого боку, курс іноземної валюти в результаті девальвації національної ↑  кількість іноземної валюти, що надходить за експортні товари ↓. Експортна виручка зросте, якщо площа AKEF > АВСD. Тоді чистий експорт , чиста пропозиція іноземної валюти , валютний ринок врівноважується. Якщо площа АВСD > AKEF, експортна виручка зменшується. Тоді девальвація веде до скорочення експортних надходжень, погіршення торгового балансу, зменшення чистої пропозиції іноземної валюти та зростання нестабільності на валютному ринку.

Умова Маршала-Лернера

Вплив девальвації на величину валютних надходжень від експорту залежить від еластичності попиту на експорт (XD).

Якщо еластичність мала і складає менше 1, крива XD відносно крута, площа АВСD > AKEF, отже, експортна виручка внаслідок девальвації зменшується. Її скорочення навіть може перевищувати виграш, отриманий від скорочення імпорту. У цьому випадку девальвація ще більше погіршить торговий баланс і стане причиною нестабільності на валютному ринку.

Якщо еластичність попиту на експорт значна (крива XD відносно полога, площа AKEF > АВСD), експортна виручка в результаті девальвації , чистий експорт , пропозиція іноземної валюти . Валютний ринок прийде до рівноваги.

Однак, якщо еластичність попиту на імпорт також є незначною, чистий експорт може , чиста пропозиція іноземної валюти .

Умова Маршалла-Лернера передбачає припущення: вихідний стан економіки відповідає нульовому сальдо балансу товарів та послуг і, отже, рівноважному стану валютного ринку.

В даній ситуації, умовою поліпшення чистого експорту в результаті девальвації є умова Маршалла-Лернера:

εХ + εМ > 1

де εХ та εМ, відповідно коефіцієнти еластичності попиту на експорт та на імпорт.

Якщо, наприклад, εХ (еластичність попиту на експорт) = 1 (тобто попит зростає тими ж темпами, що і падає ціна), то девальвація не впливає на обсяги експортної виручки в іноземній валюті. Якщо попит на імпорт має якусь еластичність, девальвація скорочує обсяг імпорту, отже, чистий експорт зростає. Якщо εМ = 1, а експорт також має якусь еластичність, або якщо кожна з еластичностей перевищує ½, то чистий експорт зросте.

Важливо: якщо вихідний стан економіки відповідає від’ємному чистому експорту, то умова Маршалла-Лернера має бути більш жорсткою: сума еластичностей має бути більше, ніж у випадку з нульовим чистим експортом, що необхідно для подолання первісного дефіциту балансу товарів та послуг і стабілізації стану на валютному ринку.

5. Вплив девальвації (ревальвації у випадку позитивного сальдо торгового балансу) на чистий експорт: еластичності зростають з подовженням часового періоду,