Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
180
Мова: 
Українська
Оцінка: 

органів виділяється рідина, схожа на молоко, – молочний сік, що є клітинним соком молочників, або молоч­них судин.

9. Система провітрювання

До системи провітрювання належать продихи в епідермі, сочевички в перидермі і міжклітинники. Міжклітинники можуть бути великих і малих розмірів, поєднуючись один з одним, вони утворюють систему міжклітинників. Склад повітря в міжклітинниках зазвичай не іден­тичний атмосферному, тому що в них постійно відбувається місцевий газообмін: один газ поглинається, інший виділяється. Причому інтен­сивність цих процесів може бути різною і непостійною.

Тканина, що містить дуже великі міжклітинники, називається аерен­хімою. Часто в ній міжклітинні простори перевищують розміри клітин. Аеренхіма складається з живих тонкостінних клітин.

Аеренхіма зазвичай розвинута у водних і болотяних рослин, особливо у гідатофітів (цілком занурених) корені, кореневища, а іноді й стебла яких перебувають у воді, мулі або заболо­ченому грунті, а також у занурених у воду листках. Атмосферне повітря проникає в рослину через продихи або сочевички органів, що перебу­вають над водою, і по міжклітинниках досягає клітин і тканин органів, яким не вистачає кисню, де і накопичується у великих міжклітинниках. Аеренхіма також підтримує рослини у вертикальному положенні і на плаву внаслідок зменшення їх питомої ваги.

Великі міжклітинники трапляються в пелюстках квіток деяких рослин. Повітря, що міститься в них, відбиває падаючі на квітки сонячні промені, весь їх спектр, тому, якщо клітини не містять пігментів, пелюстки мають білий колір (латаття, троянди, лілії). При зів'яненні квіток і відмиранні клітин вода з вакуолей виходить у міжклітинники, витісняючи повітря, і пелюстки стають прозорими.

10. Основна паренхіма

Основна паренхіма складається з паренхімних клітин різної форми: округлих, овальних, призматичних, багатогранних, циліндричних, подовжених та ін.

Клітини основної паренхіми шляхом диференціювання утворюють різні спеціалізовані тканини. Окрім того, вони мають дуже важливу особ­ливість – можуть відновлювати меристематичну активність з появою вторинних меристем. Це забезпечує рослинам загоєння ран, утворен­ня додаткових коренів і пагонів, регенерацію втрачених органів. Групи паренхімних клітин і навіть окремі клітини можуть регенерувати цілі рослини в культурі клітин і тканин.

Функції паренхіми: асимілююча, запасаюча, видільна, провітрювальна, механічна та ін.

Паренхімні клітини за на­явності в них хлоропластів виконують асимілюючу функцію. Вони можуть відкладати в запас поживні речовини і воду. При потовщенні клітинної оболонки і її здерев'янінні вони набувають опорної (меха­нічної) функції. Утворюючи численні міжклітинники, паренхіма стає компонентом системи провітрювання. Часто її клітини виконують провідну функцію, транспортуючи речовини в радіальному напрямку. Синтезуючи і накопичуючи речовини вторинного походження, кліти­ни основної паренхіми стають елементами видільної тканини. Тому нерідко в систему основних тканин включають асимілюючі, запасаючі, видільні тканини, аеренхіму і коленхіму. Однак перераховані тканини є високоспеціалізованими, і їх частіше розглядають як окремі групи, що і було зроблено в попередніх підрозділах.

До основних тканин належать поглинаюча, асиміляційна, запасаюча та водоносна паренхіми, аеренхіма.

Контрольні запитання та завдання:

  1. Що таке рослинна тканина? Якими є особливості рослинних тка­нин?
  2. Охарактеризуйте меристеми. Як вони класифікуються?
  3. Розкажіть про функції покривних тканин, їх типи.
  4. Охарактеризуйте епідерму. Що таке продихи? Яку вони мають бу­дову?
  5. Як утворюється перидерма? Що таке кірка?
  6. Які особливості механічних тканин, що забезпечує їх функції? Які типи механічних тканин ви знаєте?
  7. Охарактеризуйте асимілюючі тканини.
  8. Де в рослині розташовані поглинаючі тканини? Дайте їм характе­ристику.
  9. Розкажіть про запасаючі тканини.
  10. Порівняйте два типи тканини – ксилему і флоему.
  11. Охарактеризуйте трахеальні елементи ксилеми. Як вони утворю­ються?
  12. Розкажіть про будову і формування ситоподібних трубок і клітин-супутниць флоеми.
  13. Розкажіть про особливості видільних тканин. Які групи цих тканин ви знаєте?
  14. Що ви знаєте про будову і функції молочників?
  15. Розкажіть про систему провітрювання.
  16. Що являє собою основна паренхіма? Які функції вона виконує?
  17. Розкажіть про утворення і склад провідних пучків.
  18. Які типи провідних пучків ви знаєте? В яких органах рослин вони зустрічаються?
  19. Розкажіть про проходження провідних пучків у рослині.

 


Тема 4. Морфологія і анатомія вегетативних органів рослин

План

  1. Пагін. Брунька.
  2. Будова і функції стебла. Листкорозміщення.
  3. Типи галуження стебла.
  4. Анатомічна будова стебла.
  5. Метаморфози пагона.
  6. Форми коренів і типи кореневих систем.
  7. Анатомічна будова кореня.
  8. Зовнішня будова і функції листка.
  9. Анатомічна будова листка.

1. Пагін. Брунька

Cтебло з розміщеними на ньому листками називають пагоном. У процесі еволюції пагін сформувався як комплексний орган, пристосований для ефективного фотосинтетичного процесу, транспі­рації, утворення репродуктивних органів, виконання опорної і транс­портної функцій. Водночас відбулися відособлення осьової стеб­лової структури з відгалуженнями і формування плоских бічних виростів з обмеженим ростом – листків, які забезпечили можливість ефективного контакту рослин з повітряним середовищем і погли­нання світлової енергії. Характерною структурною особливістю ти­пового пагона вищих рослин є наявність на ньому бруньок – зачатко­вих пагонів, здатних тривалий час зберігати життєздатність меристем і забезпечувати їх захист від несприятливих факторів.

Термін «стебло» використовують лише в

Фото Капча