Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
180
Мова: 
Українська
Оцінка: 

переважно складалася з водяної пари, вуглекислого газу, азоту, оксиду сірки, аміаку, метану і соляної кислоти, переважали відновлювальні процеси. Озоновий шар в атмосфері, який захищає все живе на планеті від згубної дії жорсткого ультрафіолетового випромінювання, тоді був відсутній.

Коли кількість кисню, який виділявся древніми синьозеленими водоростями, перевищила здатність водного середовища до його зв’язування, газ почав виділятися над поверхнею океану. Відновлювальні властивості атмосфери почали перетворюватися в окислювальні. Поступово в атмосфері сформувався шар озону. Це дало можливість живим організмам освоювати сушу.

Геологічне значення водоростей. Накопичуючи у своєму тілі карбонат кальцію разом з коралами брали участь у формуванні підводних скель і рифів, поширених у тропічній частині океанів (переважно червоні, деякі зелені і синьозелені водорості).

В утворенні крейдяних порід, крім форамініфер, брали участь золотисті водорості з вапняковою черепашкою. Це встановлено за допомогою електронного мікроскопа – крейда майже на 95% складається з коколітів – залишків панциря.

Водорості також були вихідним матеріалом для утворення рідких і твердих нафтоподібних сполук – сапропелів, горючих сланців, нафти.

Золотисті водорості накопичують у черепашках солі кальцію, діатомові – кремнезем.

Водорості у ґрунті сприяють збереженню родючості. Вони освоюють непридатні для життя субстрати: вулканічну лаву, туф, відвали гірських порід.

Отже, водорості відіграли і відіграють дуже важливу роль в розвитку життя на планеті. Однак вони зазнають зростаючого антропогенного впливу. Особливої охорони потребують водорості-макрофіти, які є об’єктом промислу. В деяких західноєвропейських країнах уже розроблені законодавство, яке обмежує промисел водоростей.

Охорона мікроводоростей повинна базуватися на стабілізації екологічних зв’язків у водних екосистемах. Через забруднення води окремі види водоростей можуть викликати «цвітіння» води.

Під «цвітінням» води розуміють інтенсивний розвиток водоростей у товщі води, у результаті чого вона набуває різного забарвлення. При цьому колір води змінюється від синьо-зеленого, яскраво-зеленого, сірого до жовто-зеленого, яскраво червоного, червоно-бурого і коричневого. Це залежить від забарвлення організмів, які викликають «цвітіння» і від їх чисельності.

Цвітіння води спостерігається і у континентальних водоймах (прісних і солоних), і в морях і океанах. В морях і океанах найчастіше «цвітіння» викликають діатомові і динофітові водорості, а також синьозелені. Для морів тропіків і субтропіків (прибережні частини Південної Америки і Африки, біля берегів Індії і Японії) характерні червоні припливи, обумовлені інтенсивним розвитком динофітових водоростей. Червоне море отримало свою назву через масовий розвиток синьозеленої водорості Oscillatoria erythraea червоного кольору. В континентальних водоймах теж спостерігається червоне цвітіння.

У прісних водоймах літом «цвітіння» води найчастіше викликається синьозеленими і динофітовими водоростями, а весною і восени – діатомовими. Біомаса водоростей дніпровських водосховищ у період «цвітіння» досягає 0,5 кг/м3 і більше.

Вода набуває неприємного запаху, у ній з’являються токсичні сполуки, проявляється дефіцит кисню, що може призвести літнього замору риб і до загибелі гідробіонтів. У людини вживання такої води може викликати гаффську хворобу.

 Контрольні запитання та завдання:

  1. Описати особливості будови евгленових водоростей.
  2. Яке значення евгленових водоростей у природі і в житті людини? Назвати основних представників.
  3. Описати особливості будови і розмноження динофітових водоростей.
  4. Яке значення динофітових водоростей у природі і в житті людини?
  5. Описати особливості будови і розмноження рафідофітових водоростей. Яке значення рафідофітових водоростей у природі і в житті людини?
  6. Описати особливості будови і розмноження криптофітових водоростей. Яке значення криптофітових водоростей у природі і в житті людини?
  7. Які особливості будови і розмноження золотистих водоростей?
  8. Яке значення золотистих водоростей у природі і в житті людини? Назвати основних представників.
  9. Які особливості будови і розмноження жовтозелених водоростей?
  10. Яке значення жовтозелених водоростей у природі і в житті людини? Назвати основних представників.
  11. Описати особливості будови і розмноження червоних водоростей.
  12. Як класифікують червоні водорості?
  13. Дати характеристику найважливіших представників червоних водоростей.
  14. Яке значення червоних водоростей у природі і в житті людини?
  15. Описати особливості будови і розмноження бурих водоростей.
  16. Як класифікують бурі водорості?
  17. Дати характеристику найважливіших представників бурих водоростей.
  18. Яке значення бурих водоростей у природі і в житті людини?
  19. Описати особливості будови і розмноження зелених водоростей.
  20. Як класифікують зелені водорості? Описати особливості будови різних класів зелених водоростей.
  21. Дати характеристику найважливіших представників зелених водоростей і їх значення у природі.
  22. Описати особливості будови і розмноження харових водоростей.
  23. Яке значення водоростей у природі і в житті людини?
  24. Як виникає «цвітіння» води і у чому його небезпека?

 


Тема 9. Вищі спорові рослини

План

  1. Особливості будови, розмноження і циклу розвитку вищих рослин.
  2. Відділ мохоподібні.
  3. Відділ плауноподібні.
  4. Відділ хвощеподібні.
  5. Відділ папоротеподібні. 

1. Особливості будови, розмноження і циклу розвитку вищих рослин

Ускладнення і удосконалення будови відрізняє вищі рослини від нижчих. Вищі рослини (Cormophyta) мають сформовані вегетативні і генеративні органи. Формування вищих рослин пов’язане з їх виходом на сушу. Замість однорідного водного середовища рослини опинилися у незрівнянно складніших і мінливіших

Фото Капча