Механізм формування доходів залізничного транспорту України

 

Поняття «дохід» та «формування доходів» є взаємопов'язаними між собою. Економічне тлумачення поняття «формування» можна знайти в економічному словнику, де воно трактується як складання, створення, організація. Про формування доходів можна сказати, що це є процес створення економічних вигод для підприємства під впливом різноманітних факторів, наприклад, виробничих, інноваційних, трудових, соціальних та інших. Водночас до поняття формування доходів слід підходити більш системно. Так, формування доходів на залізничному транспорті – це комплексний процес, що охоплює всі складові від передумов надання (реалізації) транспортних і супутніх послуг та нереалізаційної діяльності галузі до безпосереднього отримання потоку грошових та інших надходжень. Необхідно враховувати, що формування доходів відбувається в мінливих зовнішніх і внутрішніх умовах під впливом різноманітних об'єктивних та суб'єктивних чинників, які потребують подальшого ретельного дослідження. Формування доходів підприємств залізничного транспорту залежить від виду діяльності та організаційного рівня певного структурного підрозділу. Тривалий час рівень організаційної структури та технологічний процес обслуговування на залізничному транспорті визначала наявність основної діяльності залізниць, яка у свою чергу розподіляється на експлуатаційну та підсобно-допоміжну діяльність структурних підрозділів. 

Цей поділ діяльності підприємств залізничного транспорту обумовлює напрямки формування доходів по кожному з її видів. З метою формування уявлень про функціонування фінсовово- економічного механізму на залізничному транспорті розглянемо напрями та особливості формування доходів та доходних надходжень на залізницях країни. Відповідно до специфіки діяльності галузі залізничні перевезення формуються та здійснюються у внутрішньодержавному та міждержавному сполученнях; внутрішньодержавне сполучення поділяється на пряме та місцеве. Перевезення оплачується клієнтурою та пасажирами за діючими на даний момент тарифами, що регулюються на державному рівні. Кошти за перевезення у місцевому сполученні належать залізниці, яка їх отримала, а кошти, нараховані за перевезення у прямому сполученні, належать всім залізницям (структкрним підрозділам), які брали участь у даних перевезеннях. У зв'язку з цим грошові кошти, отримані підрозділами залізниць – залізниць відправлення багажу або пасажирів, не є їхніми доходами (за своєю суттю – це дохідні надходження залізниць). Ці кошти належать тим залізницям, які брали участь у перевезеннях. Залізниця відправення немає права витрачати дохідні надходження, а повинна повністю передати їх на дохідні рахунки Укрзалізниці (УЗ). З цих рахунків дохідні надходження щоденно передаються на центральний доходно – розподільчий рахунок УЗ – здійснюється централізація доходних надходжень. По закінченню місяця перерозподіляються дохідні надходження між залізницями, які брали участь у перевезеннях. Дохідні надходження за перевезення вантажів у місцевому сполученні і пасажирів у місцевому та приміському сполученнях повністю зараховуються у дохід тих залізниць, які брали участь у виконанні цих перевезень. Дохідні надходження за перевезення вантажів у прямому сполученні розподіляється між залізницями, які брали участь у перевезенні. У першу чергу, виділяються доходи залізниці відправлення за виконання початкової операції і залізниці призначення за виконання кінцевої операції. Сума цих доходів визначається за кількістю навантажених та вивантажених тонн вантажу за розрахунковими цінами, встановленими УЗ. 

Частина доходних надходжень, що залишилася перерозподіляється по доходних ставках, встановлених УЗ пропорційно тонно-кілометрам, виконаним кожною залізницею, що брала участь у перевезенні. При розподілі між залізницями доходних надходжень за перевезення пасажирів у прямому сполученні спочатку виділяються доходи за формування потягів, що передаються залізницям, що робили формування. Сума цих доходів визначається за розрахунковими цінами, встановленими УЗ за один сформований потяг, диференційованими за дальністю прямування поїзда. Інша сума доходних надходжень розподіляється між залізницями пропорційно пасажирам – кілометрам, виконаним у межах кожної залізниці, що брала участь у перевезеннях прямого сполучення. Таким чином, сума доходів залізниці складається з доходів від перевезень вантажів та пасажирів у місцевому і приміському сполученні; доходи за початково-кінцеві операції у вантажному русі й початкові операції у пасажирському русі, доходних надходжень за операцію з руху по вантажних і пасажирських перевезеннях, виконаних у прямому сполученні в межах своєї дороги; доходів від додаткових зборів, отриманих з вантажовласників і пасажирів; доходів від іншої діяльності.

На рівні залізниці сума скорегованих доходів від вантажних перевезень визначається добутком обсягу перевезень і середньої дохідної ставки за 10 тарифних т-км. При цьому окремо враховують початкові (навантаження) та кінцеві (вивантаження) операції, додаткові збори (за подачу вагонів, маневрову роботу та зберігання вантажу), а також ін. операції – наприклад, плата за оренду вагонів. Водночас, рівень середньої дохідної ставки залежить від обсягів перевізної роботи, структури приведеного вантажообігу за групами вантажів і видами сполучень, дальності та швидкості перевезень, типу рухомого складу, ступеня завантаження вагонів та ін. чинників техніко-технологічного і організаційно-економічного впливу, що визначають розмір перевізних платежів.

Залізничні тарифи на пасажирські перевезення встановлюються для всієї мережі залізниць України з урахуванням середньомережевої собівартості у відповідному сполученні (далекому, приміському). При цьому середня дохідна ставка залежить від виду перевезення, середньої дальності та типу потяга, в якому прямує пасажирський вагон. Окремо враховують доходи від початкових операцій, перевезення пошти і багажу, послуг сервісу тощо. Вартість квитка пасажира далекого сполучення складається з рухомої частини («квитка» – розподіляється між залізницями учасниками перевезень) та «плацкарти», що залишається залізниці, яка сформувала та обслуговувала потяг. Враховуючи специфіку надання послуг у галузі, можна виділити такі особливості формування доходів залізниць на сучасному етапі: По-перше, внаслідок централізації системи управління залізничним транспортом України наявна єдність підходів до формування доходів залізниць, яка базується на проведення