Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття. Акушерство.

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
54
Мова: 
Українська
Оцінка: 

з боку матері і плода, кровотечами в послідовому та ранньому післяродовому періодах, запальними післяпологовими захворюваннями, внутрішньоутробною гіпоксією плода. Лобне вставлення голівки, а також задній вид (по підборіддю) лицьового передлежання плода є показами до кесарського розтину.

Асинклітичні вставлення голівки плода. При нормальних пологах голівка плода вставляється в площину входу в малий таз таким чином, що сагітальний шов знаходиться на однаковій відстані від симфізу та мису – синклітичне вставлення голівки. Коли сагітальний шов розташований ближче до мису або до лобкового симфізу вставлення називають асинклітичним. Розрізняють передній асинклітизм (асиклітизм Негеле) – сагітальний шов розташований ближче до мису, при цьому першою в малий таз входить передня тім’яна кістка – передньотім’яне вставлення голівки; та задній асинклітизм (асинклітизм Ліцмана) – сагітальний шов розташований ближче до симфізу, при цьому в таз першою опускається задня тім’яна кістка – задньотім’яне вставлення. Виражені ступені асинклітичного вставлення голівки спричинюють клінічно вузький таз і стають показом до завершення пологів шляхом кесарського розтину.
Причиною асинклітичного вставлення голівки є анатомічно вузький таз (загальнорівномірнозвужений, частіше – плоскі тази), квола черевна стінка, прилягання ручки до голівки плода.
Діагностика даного вставлення голівки плода відбувається при піхвовому дослідженні в пологах, бажано після відходження навколоплідних вод – відмічають відхилення сагітального шва від серединного положення.
Перебіг пологів при передньому асинклітизмі більш сприятливий, ніж при задньому. При цьому голівка тривалий час знаходиться в площині входу в малий таз, під впливом родової діяльності передня тім’яна кістка поступово глибше занурюється в малий таз і після цього опускається друга кістка. При вираженому асинклітизмі голівка значно змінює конфігурацію, набуваючи косої форми з явищами вдавлення в кістках черепа.
Розрізняють три ступені заднього асинклітизму: 1 – задньотім’яний нахил (сагітальний шов проходить на 1-1, 5 см від поперечного розміру площини входу в малий таз), 2 – задньотім’яне вставлення (сагітальний шов проходить відразу за верхнім краєм лобкової кістки), 3 ступінь – задньовушне вставлення – сагітальний шов стоїть вище лобкового симфізу, при цьому при піхвовому дослідженні можна промацати заднє вушко плода. Перебіг пологів при задньому асинклітизмі є більш несприятливим, часто ускладнюється формуванням клінічно вузького тазу, пологи затяжні, супроводжуються підвищеним травматизмом з боку матері та плода, аномаліями родової діяльності, внутрішньоутробною гіпоксією плода. 2 та 3 ступінь заднього асинклітизму є показами до кесарського розтину.
Високе пряме стояння сагітального шва. При нормальному перебігу пологів голівка вставляється в площину входу в малий сагітальним швом в поперечному чи косому розмірі. Стан, коли голівка плода входить в малий таз сагітальним швом відповідно до прямого розміру площини входу (справжня кон’югата), називають високим прямим стоянням голівки. Частота 0, 9-1, 2%. Причинами є вузький таз (поперечно звужений), зміна форми голівки (поперечний розмір більший за малий косий), зниження тонусу матки і передньої черевної стінки.
Діагноз встановлюють при зовнішньому дослідженні: звертає увагу маленькі розміри голівки (оскільки палькується в поперечному розмірі), промацується потилиця або підборіддя дитини над лоном, при піхвовому дослідженні: пальпують сагітальний шов в прямому розмірі площини входу в малий таз, мале тім’ячко звернене вперед (передній вид) чи назад (задній вид), крижова западина не заповнена голівкою.
Особливістю біомеханізму пологів при високому прямому стоянні голівки є сильне згинання голівки, відсутність внутрішньої ротації – голівка опускається в прямому розмірі до тазового дна.
Під час пологів можливі наступні ускладнення: аномалії родової діяльності, тривале стояння голівки в одній площини, як наслідок – родовий травматизм з боку матері і плода, утворення нориць в майбутньому, пологи затягуються, виникає внутрішньоутробна гіпоксія плода. При задньому виді високого прямого стояння голівки самостійні пологи при доношеній вагітності неможливі, тому вдаються до кесарського розтину або плодоруйнуючої операції на мертвому плоді.
Низьке поперечне стояння сагітального шва. Це таке відхилення від нормального перебігу біомеханізму пологів, при якому не відбувається внутрішньої ротації в порожнині малого тазу, і сагітальний шов опиняється в поперечному розмірі площини виходу з малого тазу. Розрізняють середнє поперечне стояння голови – сагітальний шов розташований в поперечному розмірі порожнини малого тазу, та низьке поперечне стояння сагітального шва – сагітальний шов залишається в поперечному розмірі площини виходу з малого тазу.
Таке відхилення найбільш часто зустрічається при простому плоскому тазі. Ротація голівки при цьому відбувається на тазовому дні. Ведення пологів – очікувальне. Під впливом родової діяльності сагітальний шов переходить в прямий розмір площини виходу з малого тазу і голівка народжується, як звичайно. Можливі ускладнення – стискування м’яких тканин і розвиток нориць в післяпологовому періоді, висхідна інфекція, гіпоксія плода. При виникненні акушерських ускладнень тактику ведення пологів переглядають – накладання акушерських щипців або краніотомія на мертвому плоді.
Матеріали до самоконтролю (додаються)
 
Рекомендована література
 
  1. Степанківська Г. К., Михайленко О. Т. Акушерство. – Київ. – «Здоров’я”, 2000 р.
  2. Жученко П. Г., Тарасюк В. І. Акушерство. – Київ. – «Здоров’я”, 1995 р.
  3. Григорова Т. М. Трофобластическая болезнь. – Москва. – Медицина. – 1985 г.
  4. Мазорчук Б. Ф., Жученко П. Г. Акушерство і гінекологія (підручник для сімейних лікарів), том 1, 2. – Київ. – 2005 р.
  5. Айламазян З. К. Акушерство. – Санкт-Петербург. – 1998 г.
  6. Клінічні протоколи
  7. Методичну розробку склала ас. к. м. н. Полторак А. В.
 
Фото Капча