Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

 

1. Актуальність теми:

Життя людини можна порівняти зі зміною пір року: від весни до літа, до осені і, нарешті, до зими. Можна побачити, як від осередкового відкладення ліпідів в інтимі артерій (від формування «ліпідної смужки») прогресує атеросклероз, і людина, як і природа, приходить до повільного згасання, до морозного зимового оніміння навколишнього світу. Результатом атеросклерозу, безумовно, може бути і АІС.

Хронічна ішемія органів травлення обумовлена оклюзією вісцеральнх гілок черевної аорти і розвивається у зв'язку з дефіцитом кровотоку в тому чи іншому відділі шлунково-кишкового тракту на різних етапах травлення. Вона починається зазвичай з функціональних розладів і призводить до органічних змін.

Перше повідомлення про інфаркт кишечника, якому передувала хронічна ішемія кишечника, зробив Despre в 1834 році. Термін angina abdominalis, який зберігся до наших днів, ввів у клінічну практику G. Bacelli (1905). Першу успішну операцію на верхній брижеєчній артерії (тромбендартеректомію) виконали в 1957 році R. Shaw і співавт.

Частота виникнення АІС досить висока: в 75, 5% при аутопсії померлих від ІХС, внаслідок атеросклерозу церебральних артерій і / або судин нижніх кінцівок, також виявляють атеросклероз черевної аорти та її непарних вісцеральних гілок; в 50-57% випадків абдомінальна ішемія діагностується тільки при розвитку гострого порушення мезентеріального кровообігу, тобто інфаркту кишечнику. Всі інші випадки, як правило, пов'язують з банальними захворюваннями – гастродуоденітом, гепатитом, панкреатитом і т. д. Рання діагностика і лікування абдомінального атеросклерозу в гастроентероло-гічних стаціонарах не проводяться! Хоча завдання фахівця – ставити діагноз АІС якомога раніше з огляду на його первинність, до розвитку важких явищ.

Частота стенозуючих поразок вісцеральні гілок черевної аорти, за даними аутопсіі, – 19, 2-70%, ангіографії – 4, 1-53, 5%. У той же час оперативні втручання при цій патології складають лише 2% від числа всіх операцій на черевній частині аорти та її гілках.

2. Конкретні цілі:

Вміти аналізувати попередники та фактори ризику виникнення АІС (вік, дісліпідемія, порушення реологічних властивостей крові, спайкова хвороба, тощо).

Пояснювати причинно-наслідкові взаємовідносини етіологічних та патогенетичних особливостей хвороби (атеросклероз, ішемія кишківника, функційні розлади органів травлення, органічні порушення).

Знати сучасні класифікації АІС (Л. Б. Лазебник і співавт. (2003)

Знати клінічні прояви (симптоматику) АІС.

Володіти прийомами клінічної діагностики АІС (пальпація, перкусія, аускультація черевної аорти та органів черевної порожнини).

Трактувати результати клінічного та параклінічного обстеження хворого з АІС (комплекс характерних симптомів, результати функційних проб, дані лабораторних обстежень).

Скласти алгоритм консервативного та оперативного лікування хворого з АІС з урахуванням стадії захворювання, його ступеня важкості та наявності ускладнень.

Скласти алгоритм профілактичних заходів для хворих похилого та старечого віку з АІС для запобігання розвитку некробіотичних змін органів травлення.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4. 1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

ТермінВизначення

1. Дуга РіоланаПрямий міжбрижеєчний анастомоз. 

2. Точка ГріффітаКритичний сегмент товстої кишки. У селезінковому куті ліва ободова гілка середньої ободової артерії із системи верхньої брижеєчної артерії анастомозує з лівою ободовою артерією із системи нижньої брижеєчной артерії. 

3. Маргинальна артерія Дрюмонда. Точка Гріффіта

4. Сітофобія. Боязнь прийому їжі. 

5. МальабсорбціяСиндром недостатності всмоктування в тонкому кишківнику. 

6. МальдігестіяСиндром порушення травлення в ШКТ

7. ЛіпазаТравний фермент, що розчеплює жири. 

8. ТріпсінТравний фермент, що розчеплює білки. 

9. ТромбозУтворення згортка крові безпосередньо в просвіті судини. 

10. Емболія. Потрапляння згортка крові із вище розташованого відділу артеріальної системи. 

11. Окклюзія Різке звуження просвіту судини. 

12. симптом Кадьяна-Мондора Пальпується болюче тістовате пухлино подібне утворення, малорухоме, зумовлене набряком кишки і брижжі 

13. Проба з D-ксілозою Дозволяє встановити стан абсорбції в проксимальному відділі тонкої кишки. 

14. Доплерографія Ультразвукова реєстрація напрямку і швидкіс-них показників кровоточу. 

15. Тріплексне стануванняУльтразвукове ангіосканування з кольоровим картуванням кровоточу. 

16. Ангіографія. Є основним методом рентгенологічної діагностики у визначенні виду та рівня оклюзії мезентеріального кровообігу (необхідно виконання її у фронтальній та боковій проекціях для точного визначення локалізації ураження). 

17. Інфаркт кишківникаЗмертвіння ділянки кишківника внаслідок наростання хронічної ішемії. 

18. Шунт. Штучне поєднання неушкоджених ділянок судин в обхід перепони за допомогою судинних протезів чи аутотрансплантантів. 

19. Емболектомія. Видалення мігруючих тромбів з просвіту судин. 

20. Ендартерієектомія. Видалення склеротично зміненої інтими судини в межах здорових тканин. 

21. Тромбінтімектомія. Видалення зміненої внутрішньої поверхні стін-ки судини разом з атеросклеротичною бляшкою та тромбом. 

22. Проба МіккельсенаФункціональна проба з молоком для визначеня ознак ішемії кишківника. 

23. Періартеріальна сим- патектоміяПересічення нервових стовбурів в стінці судини шляхом видалення адвентиція на протязі 3-4 см. 

4. 2. Теоретичні питання до заняття:

Дати визначення АІС.

Назвати сприяючі фактори та безпосередні причини виник-нення АІС.

Патогенез АІС.

Класифікація АІС.

Хронічна артеріальна недостатність кишківника та її ступені.

Клініка АІС в залежності від стадії процеса.

Ускладнення АІС.

Варіанти клінічного перебігу