Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Предмет: 
Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Оцінка: 

АІС.

Алгоритм клінічного обстеження хворого з АІС.
Алгоритм параклінічного обстеження хворого з АІС.
Рентгенологічні методи діагностики АІС.
Ультразвукова та комп’ютерна діагностика варикозної АІС.
Малоінвазивні методи (лапароскопія) в діагностиці АІС.
Консервативне лікування АІС.
Хірургічне лікування АІС.
Реабілітація хворих з АІС в ранньому та пізньому після опера-ційному періоді.
Профілактика АІС у загрожуючого контингента осіб (похи-лий вік, ознаки загального атеросклерозу, порушення ліпід-ного обміну, тощо).
4. 3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Провести вимірювання АТ на різних ділянках артеріальної системи.
Провести пальпаторне та аускультатичне дослідження артеріальної системи.
Провести пальпаторне та аускультатичне дослідження черевної аорти.
Провести пальпаторне та аускультатичне дослідження кишківника.
Визначити клінічні симптоми недостатності функціонування кишківника.
Визначити симптоми хронічного панкреатиту.
Визначити симптоми гострого апендициту.
Визначити симптоми перфоративної виразки.
Визначити симптоми гострого холециститу.
Визначити симтоми кишкової непрохідності.
Визначити симптоми ускладнень інфаркту кишківника (перитоніт).
Прочитати ангіограму.
Інтерпретувати сонограмму.
Інтерпретувати лапароскопічні ознаки АІС
Скласти алгоритм консервативного лікування хворого з початко-вими стадіями захворювання.
Визначити покази та протипокази до хірургічного лікування.
Визначити покази та протипокази до малоінвазивної терапії.
Зібрати набір інструментів для виконання емболектомії.
Провести перев’язку хворого в ранньому післяопераційному періоді.
Скласти алгоритм профілактики виникнення АІС у загрожуючого контингенту хворих.
Провести профілактичну бесіду з пацієнтом із загрозою розвитку важких форм АІС.
Провести оцінку результативності застосованого методу лікування (консервативного та хірургічного)
5. Зміст теми.
Абдомінальноішемічний синдром
Абдомінально ішемічна хвороба – хронічне порушення магістрального і органного кровотоку в басейні черевної аорти та її непарних вісцеральних гілок, що призводить до виникнення болю, функціональних, органічних і морфологічних змін в що кровопостачаються.
Термінологія абдомінальної ішемічної хвороби різноманітна. Існує більше 20 термінів, що визначають даний симптомокомплекс. Найбільш відомі з них: «інтермітуюча анемічна дісперістальтіка», «перемежаюча ангіосклеротічна діспрагія», «інтестинальна ангіна», «черевна ангіна», «мезентеріальна артеріальна недостатність», «хронічна ішемія кишечника», «ішемічна хвороба органів травлення», «абдомінальній ішемічний синдром «. Що стосується сучасної постановки діагнозу, то, згідно з МКБ-10, можливі наступні варіанти: атеросклероз черевної аорти – I70. 0, аневризма черевної аорти – I71. 4, емболії і тромбоз черевної аорти – I74. 0, синдром компресії чревного стовбура черевної аорти – I77. 4, судинні хвороби кишечника – К55.
Cредняя частота поразки непарних вісцеральних артерій черевної аорти наступна: верхня брижеечная артерія (ВБА) – 30-33%, нижня брижеечная артерія (НБА) – 21-23%, чревний стовбур (ЧС) – 17-20%, селезінкова артерія (СА) – 13-16%.
В даний час найбільш детально вивчені методи діагностики та лікування хронічного ішемічного коліту. Здійснено спробу виділення хронічного ішемічного панкреатиту. Однак складності, що виникають при проведенні диференціальної діагностики цього захворювання з звичайним хронічним рецидивуючим біліарно-залежним і / або алкогольним панкреатитом, роблять це завдання важкоздійсненним. Тому в даний час ішемічний хронічний панкреатит (як клінічно самостійний варіант перебігу захворювання) не є загальновизнаним. На сьогоднішній день виділено п'ять варіантів клінічного перебігу хронічної абдомінальної ішемії:
1. Ерозивно-виразковий.
2. Псевдопанкреатічний.
3. Діскінетічений.
4. Холецістоподібний.
5. Псевдотуморозний.
Причини пізньої діагностики
Н. Buchart-Hansen (1977) встановив, що тільки у 16, 6% хворих діагноз хронічної ішемії виставляють після повторних тривалих обстежень, щоб виключити різні функціональні та органічні захворювання органів черевної порожнини. Абдомінальна ішемічна хвороба зазвичай розглядається як рідко зустрічаєме і важко діагностуєме захворювання, хоча основною причиною приблизно 5% всіх летальних випадків в стаціонарі є ішемія кишки.
Абдомінальна ішемічна хвороба зазвичай виникає на тлі інших вкрай важких, небезпечних для життя і більш явно проявляючихся захворювань (серцевої недостатності, септичного шоку, тромбоемболії, аритмії серця) або при відновленні після великої операції на серці або великих судинах.
Для діагностики абдомінальної ішемічної хвороби не існує будь-яких стандартних специфічних лабораторних досліджень. Пізня діагностика – основна причина смерті пацієнтів з ішемією кишки.
Зазвичай хворі до вступу в спеціалізований стаціонар проходять кілька обстежень, що нерідко призводить до різного трактування захворювання:
• повторні діагностичні пошуки загальновідомих незлоякісних процесів в органах травлення з безуспішною стандартною консервативною та санаторно-курортною терапією і, тим не менш, прогресуючим перебігом хвороби;
• тривале обстеження і часто пробні лапаротоміі з приводу передбачуваного злоякісного новоутворення органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), однак навіть під час операції ревізія вісцеральних артерій не проводиться, і діагноз залишається неясним;
• ретельне обстеження хворих, що виявляють виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки (ДПК) : проводять паліативну або пластичну операцію, клінічний ефект від яких невеликий; післяопераційна клінічна картина трактується як пострезекційний синдром, агастральная астенія, демпінг-синдром, постваготомний синдром, виразка культи шлунка, постхолецістектомічний синдром;
• з-за невідповідності скарг що висувають пацієнти і об'єктивних даних добре відомих захворювань ШКТ хворих зараховують до категорії з абдомінальною формою псіхоневроза;
• клінічну картину дистальної колопатії, обумовлену оклюзією НБА, як хворі, так і лікарі пов'язують із природною інволюціей організму, старінням і віковими особливостями.
Класифікація
Ішемічна хвороба кишечника – це захворювання людей переважно похилого та старечого віку. У цих вікових групах вона зустрічається в 7 разів частіше, ніж у осіб більш молодого віку. Ішемія кишечнику обумовлюється зниженням або припиненням його кровопостачання
Фото Капча