Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття

Предмет:

Тип роботи:

Методичні вказівки

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

проекцій, також можуть бути чітко визначені при селективній ангіографії. Прямі ангіографічні ознаки дозволяють безпосередньо визначити локалізацію, ступінь і протяжність поразки, а також найбільш ймовірну його причину. Так, для атеросклерозу характерні локалізація процесу в гирлах вісцеральних артерій, велике розповсюдження, нечіткість контурів ураженої артерії, одночасне залучення до процесу черевної частини аорти. При неспецифічному аортоартерііті частіше уражуються аорта і чревная артерія, потім ВБА. У зоні ураження контури судини чіткі, циркулярно звужені.

Для позасудинної компресії НС характерні його наближення до ВБА, утворення гострого кута між ним і аортою, наявність деформацій артерій у вигляді пісочного годинника.

До непрямих ознак належать:

1. Наявність чітко виражених і розширених коллатералей між басейнами НС і ВБА.

2. Симптом ретроградного контрастування артеріального стовбура

3. Постстенотичне розширення артеріального стовбура.

4. Відсутність ретроградного закиду контрастної речовини в аорту при селективнії катетерізації стенозованої вісцеральної артерії.

(рис. 3)

(рис. 4)

(рис. 5)

(Рис. 6)

(Рис. 7) Доплерографія

Лапароскопія. Може служити як при діагностиці (при підозрі на порушення мезентеріального кровообігу), так і для уточнення поширеності і давності процесу з метою з'ясування операбельності ситуації. Є досить чіткі лапароскопічні ознаки патології, а саме: зміна кольору петель кишечника, відсутність пульсації крайових судин. Змінюється і судинний малюнок стінки, кишки: якщо в нормі він має поперековий характер, то з розвитком патології цей малюнок зникає і з'являється більше число судин, орієнтованих по ходу кишки. У стадії інфаркту стінка кишки червона, набрякла.

Внутрішньошлункова рН-метрія. На термінальних стадіях з'являється характерний випот. При вивченні шлункової секреції за допомогою цього методу в стані спокою і на тлі максимальної стимуляції гістаміну виявляється порушення лужної функції вихідного відділу шлунка (пригнічення функцій пілорічних залоз у хворих з ураженням НС і ВБА).

Радіоізотопна гепатографія. За допомогою радіоізотопної гепатографіі виявляють порушення функції полігональних клітин у 54% хворих.

При іррігоскопії виявляють нерівномірний розподіл і фрагментації суспензії сульфату барію, тривалу затримку його в кишці, зникнення гаустраціі в стенозованих відділах кишки.

Лікування

На малюнках 7 і 8 наведено рекомендації Американської гастроенте-рологічної асоціації (2000) щодо лікування хронічної мезентеріальной ішемії та ішемічного коліту.

(рис. 8) Лікування хронічної мезентеріальної ішемії.

(рис. 9) Лікування хронічного ішемічного коліта.

У лікуванні використовують два шляхи – оперативний і консервативний.

Основні напрямки консервативного лікування:

• дієта;

• судинорозширювальні засоби: нітропрепарати,

β-блокатори (метопролол, карведілол), блокатори кальцієвих каналів (амлодипін) ;

• симптоматична терапія, спрямована на зменшення структурних змін і поліпшення функціонального стану органів травлення (ферментні засоби, перш за все – препарати панкреатина в мінімікросферах) ;

• корекція гіпер-і дісліпідеміі для зменшення прогресування атеросклерозу – препарати, що містять есенціальні фосфоліпіди, статіни;

• антиоксидантні засоби;

• репаранти;

• антіагрегантна терапія, препарати, що зменшують в'язкість крові;

• гіпоглікемічні засоби при наявності ЦД;

• лікування ускладнень.

Дієтичні заходи, які необхідні кожному хворому АІС, полягають у призначенні столу № 5 (5П) по М. І. Певзнер (в залежності від переважного ураження гастродуоденальної зони, печінки або ПЖ). Раціон харчування хворих з АІС передбачає:

• 5-6-разовий прийом їжі;

• обмеження або виключення висококалорійних рафінованих продуктів і страв (цукру, кондитерських виробів, маргарину, тваринних жирів, борошняних виробів і т. д.) ;

• джерелом вуглеводів повинні бути овочі, у тому числі трохи картоплі (запеченого або відварний) ;

• ліпотропні продукти (нежирний сир, гречана, пшенична, вівсяна каші в помірній кількості) ;

• незамінні компоненти їжі (сезонні овочі, свіжі некіслі соки, зелень, відвар шипшини, аптечні дріжджі) ;

• продукти, що містять повноцінний білок (риба, нежирні сорти м'яса, птиця, кролик, яйця, сир, молочнокислі продукти) ;

• продукти функціонального харчування та харчові добавки (соєвий лецитин, продукти моря, морські водорості, спіруліна, вітамінно-мінеральні суміші) ;

• заміна тваринних жирів (крім риб'ячого) рослинними – соєвим, маслиновим, соняшниковим, арахісовим, кукурудзяним маслом;

• збагачення їжі лецитином, холіном, інозітолом, магнієм, йодом, вітамінами А, В, С, Е;

• вживання харчових волокон, особливо пектину (хліб із зерна грубого помолу, пшоно, капуста, сухофрукти, пшеничні висівки, овочі, фрукти і т. д.).

Для зменшення вираженості оксидативного стресу при АІС рекомендують збагачувати їжу антиоксидантами (вітаміни C, E, селен, метіонін). Така міра безпечна, не збільшує значно вартість раціону харчування, її ефективність щодо зменшення болю при ХП доведена в контрольованих дослідженнях (рівень B). Зменшення болю сприяє включенню в раціон средньоланцюгових тригліцеридів і гідралізованних пептидів.

У розвитку абдомінальної ішемічної хвороби значну роль відіграє розвиток як первинної зовнішньосекреторної недостатності правого шлуночка (з-за хронічної ішемії органу, атрофії паренхіми, фіброзу), так і вторинної панкреатичної недостатності – ентерогенної, судинної. Крім того, розвивається мальабсорбція через атрофії ворсинок тонкої кишки та її ішемії, що говорить про необхідність замісної ферментної терапії.

Вище було показано, що при АІС виникають як первинна зовнішньосекреторна недостатність ПЖ из-за хронічної ішемії органу, атрофії паренхіми, фіброзу, так і вторинна панкреатична недостатність – ентерогенна, судинна. Крім того, при АІС розвивається мальабсорбція із-за атрофії ворсинок