Міграційні тенденції в Україні

Предмет:

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

більш привабливою для народів інших республік. Володіючи суверенітетом, ці бідні, економічно залежні країни, не в змозі забезпечити своїм громадянам роботу, навчання, а часом і просто вишукати кошти для існування. Головна причина міграційних процесів лежить в економічній сфері, так як переважна більшість мігрантів на питання про мету приїзду відповідає «заробити грошей, поправити матеріальне становище, знайти добре оплачувану роботу» і т. п. [6, c. 139]. За даними експертів, в Москві налічується більше 1 мільйона мігрантів з 121 країни, переважно, з країн ближнього зарубіжжя. За відомостями міграційної служби, за останні 10 років в Саратовську область на постійне місце проживання прибуло приблизно 200 тисяч переселенців, з числа яких тільки 57 000 змогли набути статусу громадянина Росії [11, c. 58]. Так як міграційних процесів не можна уникнути, їх слід належним шляхом врегулювати, з огляду на те, що існуюче законодавство не повною мірою відповідає складаються в суспільстві відносинам. Цю тезу можна підтвердити такими доводами. Суб'єкти Російської Федерації щорічно, за оцінками експертів, потребують приблизно в 1 мільйоні робочих, так як місцеві жителі не хочуть працювати дорожніми будівельниками, каменярами, різноробочими, водіями громадського транспорту. Суб'єктами федерації офіційно замовлялося і прибувало до Росії мігрантів: у 2001 році – близько 500 тис. чоловік, в 2002 році – близько 700 тис. чоловік, а в 2003 році – тільки 230 тис. чоловік. Очевидно, що необхідність у відносно дешевій робочій силі за такий короткий проміжок часу відпасти не могла, тому слід зробити висновок про те, що ряди робітників були напевно поповнені за рахунок нелегальних мігрантів [4, c. 121]. Одночасно зі збільшенням числа нелегальних мігрантів виникла велика кількість організацій, які за 500-700 рублів (якщо вірити безлічі оголошень) здатні допомогти таким особам оформити офіційні реєстраційні документи. В цей же час регулярні рейди і перевірки показали, що тільки 22% мігрантів-заробітчан мають міграційні карти і дозвіл на роботу в Росії. Цей факт говорить або про те, що з'явився новий спосіб шахрайства, і хвиля шахраїв освоює нову «золоту жилу», або про нову корупційну хвилі в рядах правоохоронних органів. Не зумівши легалізуватися, не зумівши заробити законним шляхом грошей, мігранти змушені добувати їх злочинним шляхом. Встановлено прямий взаємозв'язок між рівнем та інтенсивністю міграційних процесів і ступенем кримінальної активності етнічних злочинних формувань. Негативний вплив міграційних процесів посилюється, коли вони виступають у взаємодії з іншими негативними соціально-економічними та політичними факторами. До числа основних факторів, що впливають як на процеси міграції в Росії, так і на діяльність правоохоронних органів щодо попередження незаконної міграції, на наш погляд, слід віднести наступні:

Ситуація в економіці та промисловому виробництві. Триваючий процес роздержавлення підприємств, «замовних банкрутств» та приватизації привів до виникнення нових суб'єктів господарювання на базі акціонерного і приватного капіталу, надмірної їх роздробленості, недобросовісної конкуренції. В результаті на сьогоднішній день в промисловості виникла велика кількість підприємств, які нездатні вирішувати серйозні виробничі завдання. Грошова реформа 1992 року і дефолт 1998 року, кризова ситуація в банківській сфері, відкликання ліцензій у цілого ряду банків в 2004 році породили недовіру народу до влади і невпевненість у завтрашньому дні. 2. Провали в сільському господарстві та забезпеченні населення сільськогосподарською продукцією привели до створення величезного числа малопотужних фермерських господарств, які не здатні забезпечити країну продовольством; внаслідок держава, володіючи величезними посівними площами і пасовищами, стало імпортером найважливіших продуктів – хліба, м'яса, птиці. Вирішувати питання підйому врожайності, продуктивності праці в сільському господарстві сьогодні доводиться за допомогою «гастарбайтерів» – корейців, китайців та робітників інших національностей. Незважаючи на звуження агропромислового сектора в структурі російської економіки, криміногенна обстановка в ньому продовжує залишатися складною. Тут виявляється 8% від усіх злочинів економічної спрямованості.

3. Криміналізація економіки. Тіньова економіка в сучасних умовах складає до 40-45% до внутрішнього валового продукту. З них приблизно 25% ВВП припадає на так звану неформальну економіку, тобто приховувану, але не заборонену законом діяльність, а близько 20% ВВП припадає на незаконну економіку. За експертними оцінками, організованими злочинними угрупованнями контролюється до половини всіх приватних підприємств і до 60% державних. Це стало можливим завдяки існуючим порядком акціонування промислових підприємств і включенню в реальні товарні та фінансові потоки фіктивних підприємств-посередників, контрольованих організованими злочинними угрупованнями. В даний час діє більше 550 тисяч такого роду фірм-посередників, не звітують перед податковими органами, або представляють «нульові» баланси [8, c. 65].

4. Зниження рівня правосвідомості населення. На тлі зниження ефективності діяльності правоохоронних органів у Росії формувалася і розширювалася практика позаправового реагування фізичних та юридичних осіб на злочинність. Проведені в 2003 році дослідження показують, що довіряють роботі співробітників міліції тільки 16, 7% населення, а не довіряють – 68, 5% опитаних респондентів [6, c. 133]. Тому суспільству потрібна велика робота по боротьбі зі злочинністю, що включає, в тому числі, перегляд чималого числа суспільних відносин, сфер діяльності та призначення державних і суспільних інститутів, суспільної свідомості. На сьогоднішній день вкрай актуально формування правової культури не тільки основної маси населення, але і державних, і громадських діячів.

5. Політична нестабільність в країні, використання брудних технологій в ході боротьби за владу, корумпованість державних чиновників на всіх рівнях влади та управління. У той же час використовуються і засоби шантажу, погрози, фізичного усунення неугодних