Міграційні тенденції в Україні

6. Криза в ідеології. Із зникненням головної мети – побудови комунізму, не відбулося її рівноцінної заміни, а відсутність національної ідеї, внутрішнього стрижня, завжди негативно позначається на всіх сферах життя населення. Поява замість мети двох глобальних завдань, позначених як «побудова правової держави» і «підвищення добробуту народу», не вирішує проблеми, оскільки готових рецептів для вирішення цих завдань ні в кого немає.

7. Неспроможність держави в питаннях соціального захисту населення, особливо малозабезпечених верств. Високий прожитковий мінімум поряд із затримками виплати заробітної плати, систематичне підвищення цін за комунальні послуги призводять до зубожіння населення та зростання соціальної напруженості.

8. Виникнення істотних перекосів в поданні функцій і завдань, що стоять перед правоохоронною системою. Правоохоронні органи повинні служити народу, спираючись на закон. Ситуація сьогодні складається таким чином, що ці органи головним чином служать тільки влади і собі. Про це говорить ціла низка аргументів – високий рівень латентної злочинності, зростання кількості порушень законності з боку працівників ОВС, зниження відсотка розкриття зареєстрованих злочинів, недовіра населення ОВС та правоохоронній системі в цілому, готовність громадян вирішувати конфлікти неправовими методами, без звернення в міліцію, прокуратуру, суд і т. д. За даними соціологічного фонду «Громадська думка», лише 3% росіян вірять в чесність і непідкупність правоохоронних органів, а 43% опитаних впевнені, що сьогоднішній стан правоохоронних органів являє для них реальну загрозу. Багато громадян сприймають правоохоронні органи як якусь організацію, працюючу виключно у власних комерційних інтересах. Тільки 23% опитаних сьогодні вважають, що в разі необхідності вони можуть розраховувати на допомогу правоохоронних органів [2, c. 122].

9. Небаченого розмаху організованої та транснаціональної злочинності, що дозволяє їй робити істотний вплив практично на всі сфери життя суспільства. На тлі відносної стабілізації рівня злочинності мігрантів в 1998 і 1999 роках можна було б говорити про деякому ослабленні впливу на злочинність в Російській Федерації міграційних процесів, однак з 2000 року знову почали виявлятися негативні тенденції злочинності, пов'язаної з міграцією, і її вплив на кримінальну ситуацію в країні посилився [2, c. 123]. Зберігалися намітилися в останні роки тенденції залучення мігрантів в економічну злочинність, в більшості регіонів Росії спостерігається зростання кількості зареєстрованих злочинів, за видами діяльності, що вимагають виходу на міжнародний рівень і співпраці злочинних об'єднань різних країн. Це – наркобізнес, незаконний обіг зброї, злочини в економіці та кредитно-фінансовій сфері та інші.

Відмінною рисою сучасної російської організованої злочинності є її етносоціальні особливості. Не менше половини виявлених організованих злочинних груп мають в якості лідерів або активних учасників представників закавказьких держав і північнокавказьких республік РФ. Зростання поширеності і активна діяльність на території Російської Федерації організованих етнічних злочинних формувань, стали невід'ємним елементом сучасної російської організованої злочинності. Організовані злочинні групи, об'єднані за етнічною ознакою, діють в даний час практично у всіх суб'єктах Російської Федерації. Етнічні формування створюють неконтрольований ринок товарів і послуг, ухиляються від сплати податків, в основному, ведуть протиправну діяльність, в першу чергу щодо своїх співвітчизників, частина яких перебуває в Росії незаконно [1, c. 146].

Зазначені фактори і обставини справляють досить значний вплив на міграційні процеси в Російській Федерації і, безумовно, підлягають всебічному врахуванню при розробці заходів по наданню впливу на незаконну міграцію та попередження злочинності мігрантів.

 

 

 

В ММРС бере активну участь і Україна. Основними країнами імпорту робочої сили для України є США і Канада. У сучасних умовах у США проживає 1 млн 200 тис. іммігрантів з України, у Канаді – 530 тис. іммігрантів.

Головними причинами еміграції населення з України є:

1) низький життєвий рівень населення;

2) незадоволеність роботою та умовами праці;

3) недостатній рівень заробітної платні;

4) національні причини (виїзд на історичну батьківщину, наприклад євреїв) ;

5) екологічні причини;

б) політичні причини.

Ці причини еміграції робочої сили відповідають загальним причинам міжнародної міграції робочої сили, але разом з тим мають деякі особливості. Еміграцію робочої сили з України можна поділити на етапи:

І етап – кінець XVIII ст. (1799 р.) – кінець XIX ст. (1899 p.). Він характеризується виїздом переважно сільських мешканців із Західних регіонів України. Населення емігрувало через економічні труднощі. Головні напрямки еміграції: США – більше 200 тис. осіб, Південна Америка – 300 тис. осіб.

II етап – з 1899 р. по 1914 р.

Основні особливості:

1) еміграція робітників, селян, інтелігенції;

2) напрямок еміграції – США, Канада, Південна Америка;

3) кількість емігрантів – близько 400 тис. осіб.

III етап – з 1918 р. по 1939 р.

Основні особливості:

1) еміграція робочої сили в основному з політичних мотивів;

2) високий рівень освіти емігрантів;

3) напрямок еміграції – США, Канада, Західна