Міграційні тенденції в Україні

Державне регулювання трудової міграції в Україні пов'язано з цілою низкою проблем. В Україні так і не сформовано державної міграційної політики, яка б відповідала інтересам держави та українського суспільства в цілому. У державі не створено законодавчо-нормативну базу, яка б регулювала всі питання трудової міграції українських громадян.

На сьогодні в Україні немає єдиного органу (Державної міграційної служби), який би мав усі важелі державного регулювання трудової міграції. Розв'язання проблем міграції населення належить до компетенції Держкомнацміграції, МЗС, МВС, Мінпраці, Адміністрації Державної прикордонної служби, Служби безпеки України. Усі вищезазначені органи мають різні дані щодо кількості потоків та розташування трудових мігрантів. Жоден з цих органів не відстежує умови перебування та соціального захисту українських трудових мігрантів у країнах імміграції.

Дані статистики навіть наближено не відбивають дійсних масштабів трудової міграції українців за кордон. Відсутність моніторингу міграційних процесів унеможливлює будь-яке управління ними. Неповною мірою задіяно важелі щодо досягнення домовленостей та укладання договорів України із сусідніми країнами щодо спрощеного візового режиму, умов перетину кордонів і перебування українських громадян прикордонних регіонів України на території сусідніх країн. В Україні не задіяно повною мірою такі важелі регулювання, як створення привабливого ринку праці та умов для гідної зайнятості. Основними напрямами регулювання процесів трудової міграції українців за кордон та іноземців в Україні мають стати такі:

а) у сфері правового забезпечення:

- приєднання України до проекту Конвенції про правовий статус трудящих-мігрантів та членів їх сімей держав-учасниць СНД;

- розробка законопроектів про основні засади державної міграційної політики; про прикордонну трудову міграцію; про регулювання міждержавної трудової міграції; про соціальний захист трудящих-мігрантів;

- удосконалення механізмів легального працевлаштування громадян України за кордоном на основі системи міждержавних угод та міжурядових договорів про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист, забезпечення їх реалізації;

- продовження практики укладення договорів і досягнення домовленостей щодо спрощення візового режиму, умов перетину кордонів та перебування українських громадян на території інших країн;

- поширення практики укладення угод про співпрацю прикордонних регіонів держав, що межують з Україною, з питань розвитку прикордонних міграцій і взаємного врегулювання трудової діяльності громадян, котрі працюють на прикордонних територіях за межами своїх держав;

- розробка та реалізація державної програми щодо забезпечення комплексного підходу до регулювання різних видів і форм трудової міграції,

оптимізації міграційних потоків для забезпечення стійкого соціально-економічного та демографічного розвитку країни; приведення нормативно-правових норм України у відповідність з положеннями ООН, МОП і СОТ відносно трудових мігрантів;

б) у сфері методично-інформаційного забезпечення:

- розробка механізму статистичного, методичного та інформаційного забезпечення МТМ;

- розробка Методичних рекомендацій щодо визначення обсягів МТМ;

- розробка Методичних рекомендацій щодо визначення переліку професій і фахів, необхідних для задоволення потреб України в працівниках- імігрантах та кваліфікаційних вимог до них;

- розроблення програм, спрямованих на донесення об'єктивної інформації до українських громадян – потенційних трудових мігрантів – про всі правила і ризики роботи за кордоном;

- організація державних консультативних центрів для населення з питань трудової міграції при регіональних центрах зайнятості;

- створення моніторингових центрів у сфері трудової міграції громадян України за кордон;

в) у сфері інстутиційного забезпечення:

- формування окремого виконавчого органу (Державної міграційної служби) з реалізації державної трудової міграційної політики; здійснення контролю за виїздом трудових мігрантів з України, дотриманням укладених договорів і контрактів міжфірмами-посередниками та роботодавцями;

- створення міжурядових робочих груп з питань регулювання МТМ з метою підвищення ступеня інформованості сторін щодо умов та особливостей використання праці трудящих-мігрантів з України;

- відкриття у країнах, де працює найбільша частка українських заробітчан, у т. ч. нелегально, Центрів із нагляду за їх умовами зайнятості;

г) у сфері економічного забезпечення:

- розвиток реального сектора економіки та підвищення її конкурентоспроможності; формування місткого і привабливого внутрішнього ринку праці, посилення мотивації до легальної зайнятості;

- проведення заходів щодо раціоналізації регіональної соціально-економічної політики, вирівнювання умов життя населення у різних регіонах України, забезпечення можливостей продуктивної зайнятості;

- здійснення заходів щодо розвитку соціальної, транспортної та ринкової інфраструктури в регіонах.

- проведення заходів щодо зниження безробіття серед молоді (впровадити комплекс соціальних програм щодо посилення професійно-освітньої підготовки, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, стимулювання самозайнятості та мікро-підприємництва) ;

- стимулювання розвитку підприємництва, створення нових робочих місць у наукоємних галузях, у галузі туризму, в депресивних регіонах;

д) у сфері соціального захисту трудових мігрантів:

- розроблення механізму обов'язкового соціального страхування українських трудових мігрантів;

- укладення міжнародних та двосторонніх угод з країнами ЄС щодо запровадження солідарної відповідальності за пенсійне забезпечення громадян України, які працюють у цих країнах;

- розробка механізму здешевлення послуг, які надаються трудовим мігрантам-громадянам України;

- створення системи оподаткування трудових мігрантів-громадян;

- розробка механізму звільнення від високого мита тих товарів, що привозять трудові мігранти своїм сім'ям до України;

- створення трудовим мігрантам сприятливих умов для інвестування зароблених ними коштів за кордоном;

е) у сфері координаційного забезпечення:

- розширення квоти для працевлаштування українців у тих країнах, з якими укладено міждержавні угоди;

- розвиток інституту ліцензування господарської діяльності з посередництва у