Статистика витрат виробництва і цін

 

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА І ЦІН

1.1. Економічне поняття ціни і витрат та співвідношення між ними

1.2. Системи показників статистики цін і витрат та джерела їх отримання

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИКА ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА І ЦІН

2.1. Статистичне вивчення динаміки цін продукції промисловості

2.2. Структура витрат виробництва в Україні за останні 3 роки

2.3. Статистичне вивчення динаміки витрат виробництва

2.4. Прогнозування цінової політики в Україні

Висновки Список використаних джерел

Додатки 

 

 

Найважливіший показник економічної концепцію діяльності будь-якого підприємства – прибуток, вона залежить, переважно, від ціни продукції і на витрат за його виробництво.

Ця проблема є актуальною, бо всі витрати підприємства виробництво та реалізацію продукції, виражені в грошової форми, утворюють собівартість продукції, а собівартість служить найважливіший показником ефективне використання виробничих ресурсів.

Мета курсової роботи: статистичне вивчення витрат за виробництво і продукції та послуг.

Формування витрат на виробництво є ключовим і водночас найскладнішим елементом формування та розвитку виробничо-господарського механізму підприємства.

Саме його докладного вивчення й успішного практичного застосування залежатиме рентабельність виробництва та окремих видів продукції, взаємозалежність видів продукції і на місць в виробництві, виявлення резервів зниження собівартості продукції, визначення ціни продукцію.

Завдання розрахункової частини роботи полягають у освоєнні методи і технології проведення статистичних розрахунків; вивчити динаміку зміни витрат за виробництво і продукції з певним даним; робити висновків за розрахунками [10, c. 69].

Завданням для аналітичної частини роботи є підставою дослідження динаміки випуску своєї продукції підприємстві кілька років; виявлення закономірності зростання і спаду показників; визначення висновків виходячи з відповідних розрахунків.

 

 

 

Ціна – це економічне поняття, існування і важливість якого не треба пояснювати і доводити. З дитячих років, як тільки людині доводиться спостерігати або самому брати участь у купівлі, вона на побутовому рівні сприймає, що таке ціна і яку роль вона відіграє у житті в цілому.

Висока ціна означає, що річ дорога і її купівля вимагає великих грошових витрат, низька ціна – дешевизну і менше навантаження на кишеню покупця. Однак ціна, а точніше, ціни, вся їх сукупність являють собою не тільки індивідуальну, особисту, а й суспільну, соціальну категорію.

Вони регулюють як окрему купівлю і продаж товарів споживачам, так і економічні процеси загалом, включаючи виробництво, розподіл товарів, обмін або споживання благ, надання послуг.

В економіці застосовуються десятки мільйонів цін. Під єдиним поняттям «ціна» розуміється безліч різновидів цін, включаючи оптові, роздрібні, регульовані, договірні, вільні, ринкові, державні, контрактні, прогнозні, проектні, лімітні, світові і ряд інших [12, c. 341]. Будучи широко вживаними в економіці будь-якого типу (централізованій, ринковій, змішаній), ціни формуються і діють у різних економіках по-різному.

Ціни, безсумнівно, являють собою тонкий, гнучкий інструмент і в той же час досить могутній важіль управління економікою, хоча їхні реальні можливості впливу на економіку взагалі і на рівень життя зокрема набагато менші, ніж надії, що покладаються на ціни та на ціновий механізм людьми.

У ціновому механізмі потрібно розрізняти і виділяти дві взаємодіючі частини. Це, з одного боку, самі ціни, їх види, структура, величина, динаміка зміни, з іншого – ціноутворення як спосіб, правила встановлення, формування нових цін і зміни діючих.

Під загальною поширеною назвою «ціна» розуміється комплекс економічних понять, що входять в єдину синтетичну категорію.

Реально під одним найменуванням «ціна» існує, як згадувалася вище, безліч її видів, що різняться між собою призначенням, галуззю застосування, способом формування, тому дати загальне, єдине визначення поняттю «ціна» складно. Ми будемо вважати, що ціна – це грошовий вираз вартості товару.

Ціна, як і гроші, є історичною категорією, що виникла і сформувалася в процесі зародження і розвитку обміну. Вже в ході найпростішого натурального обміну доводиться, по суті, використовувати ціни як обмінні пропорції, що забезпечують еквівалентність обміну. Про ціни стали говорити і писати не стільки з позицій їх суті і призначення, скільки з точки зору способів їх формування, визначення [9, c. 172].

Сприйняття ціни все більш асоціювалося з епітетами, що супроводжували це поняття: «державна», «ринкова», «тверда», «договірна» тощо. Значення ціни так чи інакше пов'язується з ціноутворюючими чинниками, що впливають на її величину.

Ринок і ціна – категорії, обумовлені товарним виробництвом. При цьому первинним є ринок. Це пояснюється тим, що при товарному виробництві економічні відносини проявляються головним чином через ринок. Саме ринок є основною формою виявлення товарно-грошових відносин і вартісних категорій.

Зміна ціни відбувається під дією низки ціноутворювальних факторів. У ринковій економіці найважливішими серед них є суспільна ціна виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, темпи інфляції і купівельна спроможність грошей, ступінь державного адміністративного й економічного регулювання цін, стан цінової й нецінової конкуренції, ступінь монополізації виробництва.

Крім названих, на рівень цін впливають й такі ціно- утворювальні фактори, які