Електронне навчання персоналу

 

3. 1. Місце електронного навчання у стратегії розвитку персоналу

3. 2. Напрямки навчання

3. 3. Компоненти електронного навчання

3. 4. Системи управління навчанням

3. 5. Форми подання навчальних матеріалів

3. 6. Електронне навчання – економічний ефект

3. 7. Проблеми впровадження систем електронного навчання3. 8. Традиційні та нові технології у навчальному процесі вищих навчальних закладів

3. 9. Приклади e-Learning систем

3. 1. Місце електронного навчання у стратегії розвитку персоналу

Особливістю сучасної економіки стали швидкість і частота змін зовнішніх та внутрішніх умов і правил ведення бізнесу. Враховуючи постійно змінюваний ринок і високі темпи розвитку й упровадження нових технологій, корінним чином змінюються ті умови, задовольняючи які компанія може залишатися конкурентноздатною і розраховувати на успіх.

Ключовою умовою успіху є фаховість персоналу компанії, рівень його підготовленості, здатність до постійного навчання і набування нових знань. Здатність менеджменту компанії ефективно розвивати, управляти і контролювати весь процес навчання, планувати розвиток персоналу, координуючи цей процес із стратегією розвитку компанії, є основою досягнення кінцевої мети компанії. Одним із найоптимальніших і найдоступніших шляхів реалізації процесу навчання і тренінгу є електронне навчання (e-learning).

Рано чи пізно, але будь-яка компанія, що розширює свою діяльність, зіштовхується з необхідністю навчання персоналу. До певного рівня це завдання може розв’язуватися винятково залученням зовнішніх фахівців, але вже при чисельності персоналу, що регулярно навчається, близько 100-250 чоловік доцільним стає наймання власного тренінг-менеджера для створення і забезпечення структури корпоративного навчання співпрацівників. Здебільшого, цей фахівець забезпечує: підготовку плану розвитку персоналу, самостійне проведення навчання, застосування зовнішніх тренінгових послуг і облік ефективності прове дених заходів. Таке широке коло обов’язків вимагає не лише високого рівня фундаментальної підготовки, а й солідного досвіду роботи у цій сфері. Проте, навіть ідеально підготовлений тренінг-менеджер може відчувати труднощі під час роботи з великою кількістю персоналу, що регулярно навчаються, особливо коли вони розташовані в різних регіонах країни і взаємодію з ними ускладнено. У такій ситуації електронне навчання (e-Learning) є одним з найраціональніших підходів до вирішення проблем навчання і розвитку персоналу.

Швидкість перебігу бізнес-процесів у компаніях збільшується з кожним роком. Вимагається якомога ефективніше використовувати ресурси. Кваліфіковані співпрацівники – основний ресурс будь-якого підприємства. Брак часу на навчання, необхідність приставляти до “новачків” досвідчених “наставників” з-поміж професійних співпрацівників – усе це величезна проблема практично для будь-якої компанії. Електронні курси дають змогу суттєво понизити складність організації процесу навчання персоналу. Одного разу створений і грамотно розроблений навчальний курс може бути використаний для навчання необмеженої кількості співпрацівників. Усі слухачі курсу отримають потрібний набір знань і умінь, пропрацюють всі найскладніші виробничі ситуації, ознайомляться зі схемами всіх основних процесів, отримають навики роботи зі спеціалізованими програмними продуктами. Існує можливість корегувати графік навчання, спираючись на індивідуальні особливості кожного слухача. Економія часу, висока якість навчання – усе це робить наявність електронних курсів необхідним атрибутом для будь-якого підприємства.

Навчання і розвиток персоналу може відбуватися не лише на основі традиційних способів і методів, а й із широким використовуванням сучасних інформаційних технологій.

Усе потребуванішим способом отримання нових знань у світі стає e-Learning (Electronic Learning) – система електронного навчання, яка максимально наближається до потреб користувачів. (В Україні використовують декілька аналогів: електронне навчання, дистанційне навчання, навчання зі застосуванням комп’ютерів, мережне навчання, віртуальне навчання тощо).

В e-Learning вкладаються такі значення:

• самостійне вивчення користувачем матеріалів, збережених в електронному вигляді, із застосуванням електронних засобів (комп’ютерів, комп’ютерних мереж, засобів зв’язку і телебачення) ;
• можливість отримати консультацію і пораду від віддаленого експерта, тобто можливість дистанційної комунікації;
• створення розподіленого співтовариства користувачів, які проводять навчальну діяльність у віртуальному просторі;
• своєчасне доставлення навчальних матеріалів прямо “на стіл” до особи, яка навчається, незалежно від її місцеперебування і часу;
• формування інформаційної культури у всіх керівників підприємств і підрозділів і оволодіння ними телекомунікаційними технологіями не лише у навчанні, а й у безпосередній діяльності;
• освоєння інноваційних педагогічних технологій і передання їх викладачам;
• можливість розвивати навчальні Web-ресурси.

Стратегія розвитку персоналу компанії має вміщувати низку довготривалих цілей і завдань: структуру набору персоналу, систему матеріальної і нематеріальної мотивації, роботу з кадровим резервом, систему оцінки персоналу, навчання персоналу і багато іншого.

Проблему навчання співпрацівників зазвичай розглядають з погляду двох можливих варіантів її вирішення:

• навчання персоналу всередині компанії (внутрішньо фірмове навчання) ;
• придбання зовнішніх освітніх послуг (зовнішнє навчання).

У рамках внутрішньофірмового навчання зазвичай присутні такі методи і процедури, як внутрішні тренінги, коучинг, наставництво і стажування, семінари, створення власних підручників, розповсюдження розширених інструкцій тощо. Вибір і застосування тих чи інших варіантів навчання найчастіше залежить від традицій, що склалися на підприємстві. Великі промислові комплекси – спадкоємці гігантів радянської епохи – зазвичай спираються на практику стажування і роботи зі студентами, а також на добре поставлену систему підготовки внутрішнього керівництва та інструкцій. Представництва зарубіжних фірм – на тренінгову роботу у вузькому значенні цього слова. Мережні структури і франчайзи традиційно віддають перевагу регулярним семінарам обміну досвідом, роботі досвідчених співпрацівників фірми з новачками тощо.

Можливості зовнішнього навчання такі ж різноманітні: друга вища освіта, зовнішні тренінги, тематичні курси різного роду (комп’ютери, мови, бухоблік) тощо. Цей ринок нині, в основному,