Образна система у прозі Марка Вовчка

Особливої уваги заслуговує незакінчена стаття Соломії Павличко “Марко Вовчок (1833-1907) ” [16], у якій подаються відомості про стосунки Марка Вовчка з Кулішем, Тургенєвим, проаналізовано її романи “Живая душа” та “В глуши” з гендерного погляду, зважаючи на своєрідність,, нового типу” жінки у російській прозі письменниці. У статі зазначається: “Безперечно, найцікавіший бік творчості Марка Вовчка – феміністичний. Жінка, як ідеал. Жіноча доля і жіноча нескореність у кріпацтві. Образ,, нової” жінки. Цей бік її творчості ніколи не був акцентований, ніколи не вивчався. Традиції українського і російського фемінізму. Об’єктивна біографія як і об’єктивний, неідеологізований аналіз творчості – справа майбутнього” [16, с. 22].

Сучасна дослідниця В. Агєєва в статті „Чоловічий псевдонім і жіноча незалежність” [ 2 ] розглядає відображення ідей жіночої емансипації в біографії Марка Вовчка. Вона справедливо робить висновок про те, що модель поведінки, обрана Марією Олександрівною, талановитою і популярною письменницею, − це модель самостійної, самодостатньої, емансипованої жінки. В. Агеєва також порівнює та аналізує схожі мотиви у двох текстах, що належать різним літературним епохам -,, Троьх долях” Марка Вовчка та,, Меланхолійному вальсі” Ольги Кобилянської, зокрема в повісті,, Три долі” вона виділяє образ гордої і палкої Катрі, яка визволяється шляхом зречення світу: вона йде в монастир.

Цінною базовою основою послугувала праця М. Сметанської,, Марко Вовчок у боротьбі за рівноправність жінки” [19], що містить відомості про суспільно-громадську діяльність Марка Вовчка, яка засвідчує глибоке розуміння нею проблеми соціальної емансипації жінки; утверджується думка письменниці про те, що праця – найважливіший шлях до незалежності жінки, до утвердження її рівноправності.

Однією з найповніших монографій про життя і творчий шлях Марка Вовчка є праця Н. Є. Крутікової,, Сторінки творчого життя (Марко Вовчок в житті і праці) ” [10], в якій постає світлий образ письменниці, а також умови, в яких вона виростала, її оточення, спілкування з передовими людьми того часу.

Варто відзначити і доробок Б. Б. Лобача-Жученка,, Літопис життя і творчості Марка Вовчка” [13], який зібрав та упорядкував за роками чималу кількість листів Марка Вовчка, на основі всіх знайдених і друкованих архівних джерел. Хронологічний виклад установлених фактів дозволяє розкрити з найбільшою повнотою історію не лише літературної, а й громадської діяльності письменниці, пояснити піднесення і спади в її творчій роботі, обставини, які призвели до написання, обумовили задум того чи іншого твору.

Важливими для вивчення життя і творчості Марка Вовчка є літературно-критичні статті І. Франка [22] М. Зерова [6], Н. Крутікової [10], [11], І. Михайлина [12], В. Погребної [17], [18], Р. Чопика [23].

Мета і завдання роботи. Спираючись на здобутки українського літературознавства, ставимо за мету виявити нові аспекти прочитання творчості Марка Вовчка крізь призму фемінізму, дослідити тему жіночої долі в прозі письменниці.

Мета роботи передбачає вирішення таких завдань:

• окреслити місце та роль Марка Вовчка в українській літературі ХІХ ст.;
• виявити специфіку літературних та ідейно-естетичних поглядів письменниці, зокрема прояви емансипаційних тенденцій у її громадській діяльності та творчості;
• розкрити авторську інтерпретацію образу незвичайної жінки на матеріалі українських прозових творів Марка Вовчка (,, Інститутка”,,, Три лолі”,,, Ледащиця”) ;
• охарактеризувати становлення образу,, нової жінки” в російській прозі письменниці (,, Три сестри”,,, Живая душая”,,, В глуши”).
• зробити висновки та узагальнення за результатами дослідження.

Обєктом дослідження є особистість Марка Вовчка, прозові твори письменниці.

Предмет курсової роботи полягає в дослідженні феномену,, жіночої долі” в українській та російській прозі Марка Вовчка.

Джерельну основу курсової роботи складають такі видання:

Агеєва В. Чоловічий псевдонім і жіноча незалежність // Три долі. Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі / Упоряд. Віра Агеєва. – К. : Факт, 2002. – С. 103-113.

Засенко О. Є. Марко Вовчок (Короткий нарис життя і творчості). – К., 1957. – 64 с.

Крутікова Н. Є. Сторінки творчого життя (Марко Вовчок в житті і праці). – К. : Дніпро, 1965. – 389 с.

Крутікова Н. Є. Слово про оповідання Марка Вовчка // Н. Є. Крутікова. Дослідження і статті різних років. – К. : Стилос, 2003. – С. 103-193.

Лобач-Жученко Б. М. Літопис життя і творчості Марка Вовчка. 2-е вид., доповн. – К. : Дніпро, 1983. – 464с.

Сметанська М. І. Марко Вовчок у боротьбі за рівноправність жінки (До 150- річчя з дня народження письменниці) // Українська мова і література в школі. – 1993. – №12. – С. 11-16.

Павличко С. Марко Вовчок // Три долі. Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі / Упоряд. Віра Агеєва. – К. : Факт, 2002. – С. 11-23.

Методологічна основа роботи. Теоретико-методичні засади дослідження ґрунтуються на системному підході до об’єкта вивчення, який передбачає органічне поєднання порівняльно-історичного та історико-функціонального принципів, використання описового та аналітичного методів дослідження художнього матеріалу.

Практичне значення роботи. Теоретичний та фактичний матеріал, висвітлений у роботі, може знайти застосування на практичних заняттях у ВНЗ, при подальшому вивченні феміністичних концепцій і теми жіночої долі у прозі Марка Вовчка, у шкільній практиці.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, висновків,