Організація менеджменту на підприємстві ВАТ «Цукровий комбінат»

 

 

Як свідчить статистика, менеджер у своїй діяльності тратить від 50 до 90% свого робочого часу на комунікації для того, щоб реалізувати свою роль в міжособових стосунках, інформаційному обміні й процесах прийняття рішень, не говорячи власне про управлінські функції. Власне комунікація – це процес обміну інформацією, це інформаційно-зв’язуюча ланка між об’єктами комунікативного обміну. Процес передачі інформації або обмін нею між двома або більше людьми називається комунікативним процесом.

Соціологічні опитування показують, що неефективні комунікації одна з головних причин виникнення виробничих проблем. Ці дослідження підтверджують, що багато менеджерів рахують неефективні комунікації головною перепоною на шляху ефективної роботи організації. Ефективно працюючі керівники – це ті, які ефективні в комунікаціях, вони володіють вмінням ефективно використовувати комунікативний процес, а також умінням усного й письмового спілкування.

Комунікації у середині організації відбуваються за такими напрямками, як комунікації від вищих рівнів до нижчих (зверху вниз), і навпаки, комунікації від нижчих рівнів до вищих (знизу вверх). Як правило за останнім напрямком надходить інформація про недоліки в роботі, ё, результати контролю. менеджером. Дослідження говорять, що приблизно 65% комунікативної діяльності менеджера реалізовується через його стосунки з підлеглими.

Комунікації використовують як для передачі усної інформації. такі письмовою. На підприємстві комунікації використовуються для передачі різного роду документації. Документація – це письмове подання інформації про факти, події, явища об’єктивної реальності та розумової діяльності людини, носієм якої вона є. Документація за призначенням буває технічною, планово-обліковою, оперативно-виробничою, такою, що призначена для оперативного планування та регулювання виробництва, адміністративною, а також документація по особовому складу. За формою документація буває текстова, графічна, аудіо-відео інформація, машинно-цифрова. Документація широко застосовується на підприємстві в процесах планування, контролю, організації, взаємодії і може бути представлена у вигляді різного роду документів, звітів, графіків, діаграм, наказів, не кажучи про власне обмін усною інформацією.

Процес комунікативного обміну інформацією відіграє дуже важливу роль в управлінській діяльності і в узагалі в системі менеджменту. Процес комунікації забезпечує оперативне реагування на явища, що відбуваються як усередині організації, так і назовні. Про важливість існування добре налагодженого комунікативного процесу свідчить наступний приклад. Рівненська фірма “ВолиньПакФор” займається торгівельною діяльністю і має власну гуртовню харчових продуктів та алкогольних напоїв. Торгівельний зал площею 1000 м2 обслуговує чотири касири, які з допомогою комп’ютерної техніки ведуть облік продаж та видачу товарних чеків. З допомогою комп’ютерної мережі менеджер торгового залу в режимі реального часу може спостерігати на своєму терміналі динаміку продаж, таким чином має змогу миттєво реагувати на зміну попиту, відслідковувати тенденції у покупців, що дає змогу своєчасно поставити необхідний товар, провести точний облік наявного товару в торговому залі. Даний приклад показує важливість швидких комунікативних систем для нормальної й ефективної управлінської діяльності. Високих показників комунікативних процесів можливо досягнути використовуючи комп’ютерні комунікативні системи, особливо для організацій, які мають декілька філіалів. Комп’ютерні інформаційні системи дозволять оперативно обмінюватися інформацією між філіалами та головним об’єднанням. Це дозволить значно підвищити ефективність системи управління підприємством.

Таким чином, доцільним буде впровадити на підприємстві “Цукровий комбінат” сучасні комунікаційні системи, такі як комп’ютерні системи, сучасні системи зв’язку, в тому числі мобільні системи, які дозволять оперативно обмінюватись інформацією, а отже дозволять значно підвищити ефективність системи менеджменту підприємства, що у свою чергу дасть змогу максимально досягнути поставлених задач та цілей, забезпечити економічне зростання та процвітання підприємства.

 

 

Механізм прийняття управлінських рішень відіграє важливу роль у системі управління підприємством. Головні вимоги щодо механізму прийняття управлінських рішень є швидкість та оперативність. Механізм прийняття управлінських рішень повинен забезпечувати оперативність керування підприємством, швидкість доведення розпоряджень, наказів вищого керівництва до нижчих ланок і працівників виробництва. Механізм прийняття управлінських рішень тісно пов’язаний з комунікативним процесом на підприємстві, так як комунікативний процес забезпечує передачу інформації між суб’єктами та об’єктами управління. Управлінські рішення можуть бути усними та письмовими. Зазвичай важливі рішення оформлюються письмово у вигляді наказів чи розпоряджень, але в цьому випадку уповільнюється швидкість реагування (виконання) рішення. Усні рішення виконуються більш оперативніше, так як таким способом інформація передається значно скоріше. Типовими управлінськими рішеннями є накази та розпорядження. Зазвичай управлінське рішення приймається у відповідь до виникнення якогось явища, пов’язаного з діяльністю підприємства, як негативного чи проблемного, так і позитивного. Наприклад, при виникненні якихось проблем на підприємстві менеджер негайно приймає рішення, що спрямоване на ліквідацію наявної проблеми. на процес прийняття управлінського рішення можуть впливати такі явища, як складність виникнувшої проблеми, наявність необхідних ресурсів, думка колег, настанови зверху та інше. На підприємстві “Цукровий комбінат” управлінські рішення можуть приймати бригадири цехових підрозділів, начальників лінійних підрозділів, головний менеджер та президент компанії у межах своїх повноважень, що визначені відповідними посадовими інструкціями. При прийнятті управлінських рішень вони керуються настановами ради акціонерів, так як акціонери – це власники підприємства. Рішення, прийняті на нижчих ланках управління, виконуються негайно. Рішення, прийняті президентом компанії чи головним менеджером, доводяться до лінійних керівників, а ті у свою чергу приймають відповідні міри. Тільки президент компанії та головний менеджер мають право заключати господарські договори. Лінійні керівники притримуються управлінської політики вищого керівництва, в тому