Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості соціальної роботи з молоддю

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
54
Мова: 
Українська
Оцінка: 

хочеться щоб батьки не втручалися у особисті справи; батьки мені не довіряють, контролюють кожен крок; відсутність одного з батьків зменшує можливість контролю за поведінкою та вихованням, спільного проведення дозвілля тощо.

Негативний вплив на формування особистості має неправильна позиція дорослого у вихованні. Найбільш розповсюдженими серед неправильних типів виховання у ситуаціях прояву адиктивної поведінки є:
домінуюча гіперпротекція, виховання з підвищеною моральною відповідальністю, виховання по типу кумира сім’ї. У дітей виховується почуття безвідповідальності, пасивності, байдужості, роздратованості, агресивності;
відсутність педагогічних знань батьків та надмірні покарання дітей;
домінуюча безкарність дитини: 53% неповнолітніх наркомани відповіли, що їх батьки не вдавались до покарань, коли безкарність систематична – вона є основою для формування безвідповідальності за власні вчинки, байдужості;
сімейне неблагополуччя – найчастіше згубна пристрасть з’являється у сім’ях, де один з батьків має судимість (2%), вів паразитичний спосіб життя (8%), відбувалися конфлікти, бійки, сварки (14%) ;
реакція імітації є типовою для поведінки молоді, як результат наслідування батьків, що ведуть аморальний спосіб життя.
Також ризик адиктивної поведінки зумовлюють епілептоїдний, гіпертимний та істероїдний типи. Цей ризик особливо зростає коли усі типи акцентуації виявляються змішаними, “амальгамними”, тобто, коли на відповідне конституційне ядро накладаються риси нестійкого типу.
Окремі характеристики нестійкого типу:
відсутність установки на працю та навчання;
відсутність самоконтролю, чутливість до сторонніх впливів;
психічна незрілість – інфантилізм;
цікавість до забороненого, потяг до екстремальної діяльності;
потяг до гострих переживань;
неадекватна самооцінка тощо.
Для молоді з готовністю до адиктивної поведінки характерними є індивідуально-типологічні риси:
а) занижена стійкість до психічних перевантажень, стресів, слабка пристосованість до конфліктів;
б) прояв тривожності, репресивності, невпевненості в собі, заниженої самооцінки;
в) імпульсивність з намаганням отримати задоволення, чітко вираженим гедоністичним спрямуванням;
г) психічна незрілість – інфантилізм, схильність до наслідування у поведінці, зокрема її негативних проявів.
Практика свідчить, що головною причиною вживання наркотиків є психічна незрілість. Проявляючись у неслухняності, небажанні передбачати наслідки своїх вчинків, інфатилізм сприяє втягуванню у небезпечні ситуації, бійки. А неспроможність молоді до терпіння лише підкреслюють її нездатність проявляти твердість у виборі життєвої позиції, невміння доводити почату справу до кінця. Однією з причин наркоманії є депресії, що блокують діяльність людини, проявляються у стані нудьги, тривоги, загальмованості, сприяє схильності похмуро сприймати навколишній світ. Вказуючи на соціальну обумовленість депресій, зокрема, М. І. Буянов розглядав її як фактор адиктивної поведінки молоді та пов’язував її з недостатнім емоційним спілкуванням матері та дитини у ранньому дитинстві.
Отже, можна припустити існування зв’язку схильності до депресій з відсутністю позитивних контактів з батьками, що є результатом відповідних сімейних ситуацій. Ознаки прихованої депресії це пригнічений настрій, песимістичне ставлення до майбутнього, занижена самооцінка тощо.
Занижена самооцінка знижує рівень соціальних домагань особистості, сприяє розвитку невпевненості у власних можливостях. Це може супроводжуватися складними емоційними переживаннями, внутрішніми переживаннями, внутрішнім конфліктом особистості, що компенсується вживанням алкоголю чи наркотиків.
Якщо у молодої людини спостерігається очевидна переоцінка власних сил, і вона ставить перед собою завдання, які не завжди може виконати, завищена самооцінка вступає у протиріччя з оцінкою її іншими людьми. Це, як правило, сприяє ситуації неприйняття такої особи колективом, появі конфлікту у стосунках між його членами.
За даними досліджень, 75, 3% випадків наркоманії пов’язано з цікавістю і наслідуванням. У ситуаціях молодіжної наркоманії цікавість до забороненого пов’язана з прагненням наслідування модних молодіжних уподобань, з їх потягом до екстремальної діяльності у неформальних підліткових групах.
Причини, що сприяють наркотизму молоді:
1. Недостатність переконливої інформації про наслідки наркотизації. Головним у позбавленні людини від залежності є відбір необхідної антинаркогенної інформації, здійснення антинаркогенної освіти.
Соціальні робітники мають продумано, відповідно до віку особи, в доступній формі донести до їх відомості про шкідливість наркотиків та наслідки їх вживання, передати особі такі знання, які б формували у неї стійку позицію неприйняття наркотику у будь-якому вигляді. При цьому слід підвищити вимогливість до достовірності і психологічної виваженості інформації.
2. Типові реакції поведінки. Такі реакції можуть сприяти появі схильності молодої людини до зловживань наркотиками та перешкоджати адитивній поведінці, підвищуючи їх стійкість до можливих анти особистісних захоплень. Найбільш ймовірними у розвитку схильності особистості до зловживань наркотиками є реакції емансипації, хобі, групування з однолітками, опозиції, імітації компенсації.
Вживання молоддю наркотиків, алкоголю тісно пов’язане з реакцією групи однолітків. На основі соціо-психологічних досліджень різних груп молоді з метою визначення їх ролі у розвитку адиктивної поведінки констатуються такі групи та об’єднання молоді: територіальні, делінквентні, кримінальні, наркоманійні.
3. Негативна молодіжна субкультура – це досить стійкі ціннісно-нормативні комплекси в груповій свідомості, що заперечують більшість суспільно-прийнятих цінностей. Негативна молодіжна субкультура є сплетінням утворень негативних традицій сімейного побутового середовища, злочинного світу, ціннісних установок масової культури і модних молодіжних течій.
Мода як короткочасне нормативне утворення чітко регламентує поведінку молодих людей та набуває посиленого значення на рівні референтної групи.
Молодіжна субкультура формується на певному етапі розвитку суспільства і відображає рівні ускладнення суспільного життя та соціальної культури. Цим пояснюється існування в ній елементів, що вказують на відмінності від загальнолюдської культури і протиставляються їй у дуже важливих аспектах, зокрема нетрадиційному
Фото Капча